03 грудня 2020 р.Справа № 480/3898/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 року по справі № 480/3898/20
за позовом ОСОБА_1
до Сумської міської ради та її виконкому
про визнання бездіяльності протиправною, дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської міської ради та її виконкому, в якому, окрім іншого, просить визнати протиправною бездіяльність та незаконні дії Голови Сумської міськради та її виконкому щодо невиконання імперативних вимог ст. 19 Конституції України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", “Про звернення громадян" про розгляд на засіданнях відповідних постійних комісій міської ради та її виконавчого комітету його заяв та скарг.
Позивач просить зобов'язати відповідача забезпечити розгляд Сумською міською радою на засіданнях відповідних постійних комісій означених заяв та скарг та надати відповідь згідно з вимогами чинного законодавства.
Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача розглянути за його особистої присутності ряд скарг та надати відповідь згідно з вимогами чинного законодавства.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, останньому наданий строк п'ять днів з дати закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), для усунення недоліків позовної заяви, а саме, - надання документу про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн. та належним чином засвідчені копії заяв: вих. № 09/21 від 10.09.2019 року, вих. № 09/21 від 11.09.2019 року, та скарг вих. № 12/14 від 10.12.2019 року, вих. № 12/23 від 19.12.2019 року, вих. № 02/07 від 05.02.2020 року, вих. № 02/09 від 07.02.2020 року (а.с. 26, 27).
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з дня вручення копії вказаної ухвали (а.с. 106-108).
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської міської ради та її виконкому про визнання бездіяльності протиправною, дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - повернуто позивачу.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 по справі № 480/3898/20 визначено склад колегії суддів: головуючого суддю ОСОБА_2 , суддів: Бегунца А. О., Рєзнікову С. С.
Ухвалою колегії суддів Другого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючий суддя - Мельнікова Л. В., члени колегії - судді: Бегунц А. О., Резнікова С. С., від 09.11.2020 у задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги відмовлено. В цей же день ухвалою судді-доповідача апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху, скаржнику наданий строк (10 днів з моменту отримання копії ухвали) для надання документа про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн.
12.11.2020 на електронну адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 (за вхідним № 43483 від 12.11.2020 року) про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Мельнікова Л. В., члени колегії: суддя Бегунц А. О., суддя Рєзнікова С. С., якою позивач повідомляє про свою впевненість в упередженості членів колегії.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020 заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Мельнікової Л. В., членів колегії: судді Бегунца А. О., судді Рєзнікової С. С. по справі № 480/3898/20 визнано необґрунтованою.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України передано заяву про відвід колегії суддів для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
За наслідками розгляду вищезазначеної заяви, ухвалою судді Другого апеляційного адміністративного суду П'янової Я.В. від 18.11.2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі суддів: головуючого судді Мельнікової Л. В., членів колегії: судді Бегунца А. О., судді Рєзнікової С. С. по справі № 480/3898/20.
24 листопада 2020 ОСОБА_1 подав заяву про роз'яснення зазначеної ухвали, в якій просить суд:
- роз'яснити, якими нормами чинного законодавства встановлено обов'язок позивача надавати в заяві про відвід конкретні докази упередженості суддів, а не сумніви позивача;
- роз'яснити, якими нормами чинного законодавства встановлено право колегії на невиконання вимог, в т. ч. імперативних, чинного законодавства за протиправними вимогами коштів з особи, якій держава доплачує субсидію для дотримання конституційних прав позивача на достатній життєвий рівень за ст. 46 Конституції України;
- роз'яснити, якими нормами чинного законодавства встановлено право судді П'яновій Я. В. взагалі вимагати будь-які докази для задоволення вимог позивача про відвід суддів Мельнікової Л. В., Бегунца А. О., Рєзнікової С. С. за наведених ним доказів в заяві про їх протиправні дії з ознаками злочину.
Колегія суддів, розглянувши заяву позивача про роз'яснення ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 та доводи на її обґрунтування, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Колегія суддів зазначає, що виходячи з положень ст. 254 КАС України, необхідність у роз'ясненні судового рішення зумовлена:
- нечіткістю судового рішення за змістом, або коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання;
- роз'яснено може бути рішення суду, якщо без такого роз'яснення його реалізація є ускладненою, оскільки спостерігається значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення формальних недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому, конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Колегія суддів, дослідивши доводи заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали дійшла висновку, що позивачу зрозуміла суть ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020, однак він фактично не погоджується з прийнятою ухвалою по суті, а саме, з відмовою у задоволенні заяви про відвід колегії суддів у складі суддів: головуючого судді Мельнікової Л. В., членів колегії: судді Бегунца А. О., судді Рєзнікової С. С. по справі № 480/3898/20.
Отже, колегія суддів зазначає, що заявник просить не роз'яснити ухвалу суду внаслідок її нечіткості або неясності, а фактично не погоджується з ухвалою, яку він просить роз'яснити.
В свою чергу, колегія суддів зауважує, що в мотивувальній частині ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 наведено правові норми, якими керувався суд при прийнятті цієї ухвали, зокрема, ч. 4 статті 36 КАС України. Резолютивна частина ухвали також не містить положень, які неможливо виконати внаслідок їх неясності.
Так, судом було встановлено, що зміст заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів зводиться до незгоди останнього з ухвалою колегії суддів від 09.11.2020 про відмову у задоволені його клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що не може слугувати підставами для відведення суддів, як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості, оскільки за правилами частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При цьому, колегія суддів ураховує висновки Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), викладені, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58), відповідно до яких принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Водночас, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (пункт 29).
Надаючи оцінку доводам заявника, колегія суддів також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Колегія суддів зазначає, що зміст ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року по справі труднощів для розуміння не викликає, суть її ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом її роз'яснення і винесення процесуального документу з цього приводу не потребує, а відтак правові підстави для її роз'яснення відсутні, у зв'язку з чим в задоволенні заяви позивача належить відмовити.
Керуючись ст. 249, 250, 254, 321, 324, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020 по справі № 480/3898/20 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради та її виконкому про визнання бездіяльності протиправною, дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Присяжнюк О.В. Спаскін О.А.