Головуючий І інстанції: Супрун Ю.О.
23 листопада 2020 р.Справа № 520/832/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.,
суддів - Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.01.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області яка полягає у не призначенні, не нарахуванні та не виплаті йому одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського протиправною;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області призначити, нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності поліцейського.
Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що відповідач протиправно відмовив йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року № 4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.09.2017 року № 788), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 163/28293. Позивач 27.02.2019 року отримав право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 27.02.2019 року серії 12ААА № 013231, останньому встановлено 30% з 19.02.2019 року одноразово по захворюванню, ТАК, пов'язаному з проходженням служби в поліції.
У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначає, що позивач не звертався до Головного управління Національної поліції в Харківській області з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою працездатності, а звертався з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3-ї групи інвалідності. Отримана останнім інвалідність внаслідок травми, отримана не під час виконання службових обов'язків.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
Судове рішення вмотивоване тим, що під час перевірки документів позивачу було запропоновано подати заяву про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності у зв'язку з тим, що ним отримано 3-ю групу інвалідності, однак суб'єкт владних повноважень під час дослідження документів доданих до заяви не звернув увагу на те, що відомості позивача зазначені в заяві не відповідають іншим документам долученим до заяви та не звернув увагу, що позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності пов'язаної з проходженням служби в поліції, згідно доданої довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 27.02.2019 року № 013231, чим відповідач порушив право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, яке позивач набув 27.02.2019 року внаслідок встановлення 30% втрати працездатності з 19.02.2019 року одноразова, по захворюванню, ТАК, пов'язаному з проходження служби в поліції.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, відповідач вказує, що позивачем отримана інвалідність внаслідок травми, отриманої не під час виконання службових обов'язків, на підставі чого, йому було відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за відсутністю правових підстав для такої виплати. Відповідно до свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 № 365, травма одержана під час проходження служби в результаті нещасного випадку, НІ, не пов'язана з виконанням службових обов'язків.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції, - без змін.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач проходив службу в ГУ МВС України в Харківській області, спеціальне звання старшина міліції.
07.09.2014 року позивач отримав тілесні ушкодження внаслідок дорожно-транспортної пригоди (далі - ДТП).
За результатами службового розслідування встановлено, що ДТП трапилось при обставинах не пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
В подальшому позивач проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області (далі - ГУ НП в Харківській області) на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 Балаклійського відділу поліції ГУНП в Харківській області, спеціальне звання старший сержант поліції.
Позивач був обстежений госпітальною військово-лікарською комісією ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» 10.12.2018 року.
Відповідно до свідоцтва про хворобу № 365 позивач не придатний до служби в поліції, захворювання ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції.
Наказом ГУ НП в Харківській області) від 15.01.2019 року 15 о/с позивача звільнено зі служби 15.01.2019 року.
Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 27.02.2019 року № 013231 ступень втрати професійної працездатності у відсотках становить: 30% з 19.02.2019 року одноразово по захворюванню ТАК. пов'язане з проходженням служби в поліції; 30% з 19.02.2019 року одноразово по травмі.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.02.2019 року № 708966 позивачу встановлена 3-я група інвалідності у зв'язку із отриманням травми під час проходження служби в результаті нещасного випадку, НІ, не пов'язаного з виконанням службових обов'язків.
Позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) встановленої форми про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності.
Відповідач дійшов до висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу. Зазначений висновок затверджено начальником ГУ НП в Харківській області 17.05.2019 року.
Відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги листом від 21.05.2019 року.
Позивач не погодившись з вказаною відмовою звернувся за захистом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі зокрема визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Згідно ч. 2 ст. 97 зазначено Закону порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно ч. 1 ст. 100 зазначено Закону визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.
Згідно ч. 3 ст. 100 зазначено Закону у разі визначення інвалідності або часткової втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейському, особі, звільненій зі служби в органах поліції, який (яка) на день отримання інвалідності, визначення відсотка часткової втрати працездатності без визначення інвалідності або на день його (її) звільнення з органів поліції займав (займала) посаду в державному органі, установі, організації або у вищому навчальному закладі, які виконують роботу в інтересах держави та її безпеки, із залишенням на службі в поліції, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів тих органів державної влади, до яких вони були відряджені.
Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року № 4 (далі - Порядок № 4).
Відповідно до п. 4 розділу І Порядку № 4 значення термінів, що визначають випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського: 1) під час виконання службових обов'язків (п. 1 ч. 1 ст. 97 Закону) - випадок, пов'язаний з виконанням службових обов'язків, спрямованих на реалізацію повноважень та основних завдань поліції, у тому числі під час участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин; 2) під час виконання службових обов'язків (пункти 3, 5 ч. 1 ст. 97 Закону) - випадок, пов'язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України; 3) під час проходження поліцейським служби (п. 2 ч. 1 ст. 97 Закону) - випадок, який не пов'язаний із безпосереднім виконанням службових обов'язків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту; 4) пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту; 5) пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (п. 6 ч. 1 ст. 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.
Пунктом 1 розділу II Порядку № 4 встановлено, що днем виникнення права на отримання ОГД є, зокрема, у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до п. 1 розділу III Порядку №4 формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).
СДНОП визначають обставини настання події та відповідають за правильність кваліфікації нещасних випадків, які призвели до втрати працездатності, згідно із законодавством України.
ВЛК відповідають за перевірку матеріалів на відповідність діагнозу, за яким установлено втрату працездатності, переліку хвороб, отриманих під час проходження служби, згідно із законодавством України.
Підрозділи кадрового забезпечення відповідають за достовірність інформації про періоди служби даним з особової справи та правильність визначення випадків для виплати грошової допомоги, згідно із законодавством України.
Фінансові підрозділи відповідають за правильність обчислення та перерахування до установ банку ОГД згідно з реквізитами, зазначеними в заяві (рапорті) особою, яка має право на цю виплату, згідно із законодавством України.
Керівники органів поліції, навчальних закладів відповідають за правильність призначення сум ОГД, згідно із законодавством України.
Пунктом 2 розділу III Порядку № 4 передбачено, що посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Згідно з п. 3 розділу III Порядку №4 заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби). У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи.
Пунктом 5 розділу III Порядку № 4 встановлено, що для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акту, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Відповідно до п. 7 розділу III Порядку №4 при прийманні матеріалів особа, що приймає документи зобов'язана перевірити оформлення заяви та поданих до неї документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та іншим документам, що засвідчують особу.
Підрозділи, служби, інші фахівці, зазначені у п. 1 розділу III, що беруть участь у формуванні пакета документів для призначення та виплати ОГД, у разі необхідності, для перевірки даних або достовірності інформації, наданих особою, мають право, в установленому порядку звертатися за місцем отримання відповідних документів.
Згідно з п. 1 розділу IV Порядку № 4, у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою. У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.
Відповідно до п. 3 розділу IV Порядку № 4 рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.
Статтею 101 Закону України «Про Національну поліцію», встановлено виключні підстави коли призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткові втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком;
а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;
б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);
г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Колегією суддів встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою встановленої форми про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що ним отримано ІІІ групу інвалідності, разом з додатками, а саме: довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 27.02.2019 року № 013231; копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.02.2019 року № 708966, копія свідоцтва про хворобу № 365, копія паспорту, копія ідентифікаційного коду, довідка про склад сім'ї та місця реєстрації.
Відповідно до п. 1 розділу III Порядку № 4 формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).
Крім того, згідно п. 7 розділу ІІІ Порядку № 4 при прийманні матеріалів особа, що приймає документи зобов'язана перевірити оформлення заяви та поданих до неї документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та іншим документам, що засвідчують особу.
Також колегією суддів встановлено, що позивачем було подано заяву (рапорт) про виплату ОГД у разі втрати працездатності у зв'язку з тим, що ним отримано ІІІ групу інвалідності, однак суб'єкт владних повноважень під час дослідження документів доданих до заяви не звернув увагу на те, що відомості позивача зазначені в заяві не відповідають іншим документам долученим до заяви та не звернув увагу, що позивач має право на виплату ОГД у зв'язку з втратою працездатності пов'язаної з проходженням служби в поліції, згідно доданої довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 27.02.2019 року № 013231.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі Кечко проти України (заява № 63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства.
Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення).
Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися па відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, відповідач порушує право позивача на отримання ОГД у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності яке позивач набув 27.02.2019 року внаслідок встановлення 30% втрати працездатності з 19.02.2019 року одноразово, по захворюванню ТАК, пов'язаному з проходженням служби в поліції.
Відповідно до наукового висновку Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким:
- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну в законі не свідчить автоматично про наявність у суб'єкта владних повноважень дискреційного повноваження: подібний термін є приводом для докладною аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним:
- при реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів: принципів реалізації відповідної владної управлінської функції: принципів здійснення дискреційних повноважень: змісту публічного інтересу: положень власної компетенції: вказівок, викладених у інтерпретаційних актах: фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики: судової практики; процедурних вимог.
- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність: публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується: зміст конституційних прав та свобод особи: якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.
Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року)
Європейський суд також зазначає, що суд при прийнятті судового рішення повинен керуватися не тільки буквою закону, але й духом закону та здоровим глуздом.
Тобто не повинно бути формального ставлення при виконанні процедур.
Матеріали справи містять заяву (рапорт) позивача до ГУНП про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності (а.с. 41).
До зазначеної заяви додано довідку про втрату працездатності від 27.02.2019 року серії 12ААА № 013231 (а.с. 43).
Тобто ГУ НП в Харківській області мало всі необхідні документи які підтверджують факт втрати позивачем 30% працездатності внаслідок захворювання, так, пов'язаному з проходженням служби в поліції та набуття права позивача на отримання ОГД внаслідок втрати позивачем 30% працездатності внаслідок захворювання, так, пов'язаному з проходженням служби в поліції.
Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на те, що призначення та виплата ОГД в разі втрати працездатності можливо тільки в разі отримання інвалідності поліцейським, оскільки в ч. 3 ст.100 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що у разі визначення інвалідності або часткової втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейському, особі, звільненій зі служби в органах поліції, який (яка) на день отримання інвалідності, визначення відсотка часткової втрати працездатності без визначення інвалідності або на день його (її) звільнення з органів поліції займав (займала) посаду в державному органі, установі, організації або у вищому навчальному закладі, які виконують роботу в інтересах держави та її безпеки, із залишенням на службі в поліції, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів тих органів державної влади, до яких вони були відряджені.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року, - без змін.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц
Постанова у повному обсязі виготовлена і підписана 03 грудня 2020 року.