23 листопада 2020 р.Справа № 520/13970/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., м. Харків, повний текст складено 14.05.20 року по справі № 520/13970/19
за позовом ОСОБА_1
до Державної екологічної інспекції України , Державної екологічної інспекції у Харківській області
про визнання протиправним та скасування результатів виконання завдань державним службовцем та висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності, скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі за текстом також - відповідачі), в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік в частині виставлення балів та негативної оцінки начальнику Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головному державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності начальників, перших заступників та заступників начальників територіальних органів та міжрегіональних територіальних органів Держекоінспекції у 2019 році, затверджений Наказом Державної екологічної інспекції України від 06 грудня 2019 за № 404-р, в частині оцінювання начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними та скасувати Наказ Державної екологічної інспекції України від 06 грудня 2019 року № 404-о в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними та скасувати Наказ від 09 грудня 2019 року № 410-0, відповідно до якого начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з 09 грудня 2019 року, у зв'язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області;
- стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.12.2019 по дату поновлення на посаді (на дату звернення до суду - 4 733 гривень 26 копійок).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі № 520/13970/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування результатів виконання завдань державним службовцем та висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано Наказ Державної екологічної інспекції України від 06 грудня 2019 року № 404-о в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано Наказ Державної екологічної інспекції України від 09 грудня 2019 року № 410-о про звільнення ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області з 10.12.2019.
Стягнуто з Державної екологічної інспекції у Харківській області на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.12.2019 по 14.05.2020 у сумі 116314,86 грн, з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів, звернуто до негайного виконання.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна екологічна інспекція України посилається на те, що судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції під час ухвалення рішення враховано докази, надані позивачем, які не є належними та не стосуються предмета доказування та, у свою чергу, не доводять протиправності прийнятих рішень, що оскаржуються позивачем, зокрема, щодо виконання завдання 3. Наводить обставини справи, зазначені нею у відзиві на позовну заяву. Вказує, що за умов відмови у відкритті провадження в частині оскарження висновку, судом першої інстанції обрано за позивача спосіб захисту права, який не є належним, оскільки скасування розпорядчого акта, який затверджує висновок, що містить негативну оцінку, не припиняє факту наявної у позивача негативної оцінки і зумовлює настання для державного службовця правових наслідків, передбачених частиною шостою статті 44, пунктом 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу». Просить врахувати, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року порушено право участі відповідача у судових засіданнях та принцип рівності усіх учасників судового процесу, оскільки клопотання представника Державної екологічної інспекції України про призначення судового розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням додатку Zoom залишено без задоволення. Просить витребувати письмові докази у Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідач, Державна екологічна інспекція у Харківській області, правом на висловлення свого ставлення до апеляційної скарги не скористався.
У судовому засіданні 27.10.2020 розгляд справи було відкладено на 23.11.2020.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020 клопотання Державної екологічної інспекції України про участь у судовому засіданні 23.11.2020 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі № 520/13970/19 - залишено без розгляду, оскільки не скріплено електронно-цифровим підписом заявника.
В судове засідання 23.11.2020 сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.
Від представника позивача на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про проведення судового засідання 23.11.2020 без його участі.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України).
Щодо клопотання Державної екологічної інспекції України про витребування доказів, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За приписами ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Як убачається із апеляційної скарги, до клопотання про витребування доказів Державною екологічною інспекцією України не додано жодних доказів, які б свідчили про відмову у наданні письмових доказів, які він просить витребувати.
Водночас, факт неможливості надання певних документів пов'язується з діями щодо їх отримання, на підтвердження вчинення яких Державною екологічною інспекцією також не надано жодних доказів.
Колегія суддів зазначає, що адміністративний суд сприяє в отриманні доказів з метою захисту прав, свобод та інтересів осіб, які звернулися за їх захистом від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а не вживає заходів з метою обґрунтовування чи підтвердження позиції суб'єкта владних повноважень у справі, тим більш, що докази, про витребування яких звернулася Державна екологічна інспекція України з клопотанням на підтвердження правомірності своїх рішень щодо відповідності позивача займаній посаді, повинні були бути наявні на час їх прийняття.
Окрім того, зазначене клопотання під час розгляду справи в суді першої інстанції апелянтом не заявлялося.
З огляду на викладене, клопотання про витребування доказів Державної екологічної інспекції України слід залишити без задоволення.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач із жовтня 2017 року обіймав посаду начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області.
У грудні 2019 року на виконання вимог Закону Украйні «Про державну службу» та Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 640 від 23.07.2017, проведено оцінювання результатів службової діяльності позивача.
Виконуючим обов'язки Голови Державної екологічної інспекції погоджено «Завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця категорії «Б» або «В»» (далі - Завдання) щодо позивача, відповідно до яких позивач мав виконати наступні завдання:
1. Підвищення рівня професійної компетентності державних службовців:
1.1. Направлення 15 працівників Інспекції на курси підвищення кваліфікації до Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Міністерства екології та природних ресурсів України. Строк виконання - 25 вересня 2019 року.
1.2. Забезпечення відвідування внутрішніх навчань з питань державної служби, охорони праці, охорони навколишнього природного середовища, дотримання антикорупційного законодавства 45-ма державними службовцями. Строк виконання: вересень, жовтень, листопад 2019 року.
1.3. Забезпечення участі п'ятнадцяти державних службовців у Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за програмами тематичних короткострокових семінарів. Строк виконання - 30 вересня 2019 року.
2. Здійснення заходів щодо взаємодії з місцевими органами влади, державними установами та громадськими організаціями області з метою забезпечення ефективності контролю за дотриманням природоохоронного законодавства:
2.1. За результатами щорічної Всеукраїнської акції «За чисте довкілля» направлення листа Харківській обласній державній адміністрації з пропозиціями щодо вирішення проблем поводження з твердими побутовими відходами. Строк виконання - 30 вересня 2019 року.
2.2. Проведення наради за участю представників Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, на якій вирішені питання координації дій під час проведення спільних заходів державного нагляду (контролю). Строк виконання - 30 вересня 2019 року.
3. Ведення профілактично-роз'яснювальної роботи:
3.1. Проведення трьох зустрічей зі студентами вищих навчальних закладів області з питань охорони довкілля, вступу на державну службу та пріоритетів роботи Інспекції. Строк виконання: 31 травня, 30 серпня, 31 жовтня 2019 року.
Відповідно до «Результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік», протягом 2019 року затвердженні завдання позивачем були виконанні наступним чином:
Щодо завдання 1.1. На виконання цього завдання позивачем направлено 27 працівників Інспекції на курси підвищення кваліфікації до Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Міністерства екології та природних ресурсів України. Дане завдання виконано до «25» вересня 2019 року.
Щодо завдання 1.2. позивачем забезпечено відвідування внутрішніх навчань з питань:
- державної служби - 27 осіб, строк виконання - 06.09.2019;
- охорони праці - 21 особи, строк виконання - 15.10.2019;
- охорони навколишнього природного середовища - 24 особи, строк виконання - 21.10.2019;
- дотримання антикорупційного законодавства - 43 особи, строк виконання - 01.11.2019.
Щодо завдання 1.3. позивачем забезпечено учать 3 державних службовців у тематичних короткострокових семінарах на тему: «Лідерство та методи управління персоналом в органах влади»; 7 державних службовців - на тему: «Сучасна гендерна політика», 1 державного службовця - на тему: «Публічне управління та адміністрування», 4 державних службовців - на тему: «Публічні закупівлі в Україні». Строк фактичного виконання складає 30.09.2019.
Щодо завдання 2.1. На виконання завдання 2.1 позивачем 26.04.2019 направлено лист Харківській обласній державній адміністрації з пропозиціями щодо вирішення проблем поводження з твердими побутовими відходами. Строк фактичного виконання завдання 26.04.2019.
Стосовно завдання 2.2. 24 липня 2019 року проведено нараду за участю представників Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства та представників інших органів влади, на якій вирішені питання координації дій під час проведення спільних заходів державного нагляду (контролю). Строк фактичного виконання завдання 24 липня 2019 року.
Щодо завдання 3 судом першої інстанції встановлено, що позивачем проведено три зустрічі зі студентами вищих навчальних закладів, а саме: 2 зустрічі - зі студентами Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна і 1 зустріч - зі студентами Харківського національного автомобільно-дорожнього університету з питань охорони довкілля, вступу на державну службу та пріоритетів роботи Інспекції. Зустрічі проведені: 26.04.2019, 27.05.2019, 16.08.2019.
15.10.2019 прийнято на роботу студента Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна ОСОБА_2 на посаду головного спеціаліста сектору державного екологічного нагляду (контролю) надр.
За результатами виконання завдань позивачу виставлені наступні бали: завдання № 1 - 3 бали, завдання № 2 - 3 бали, завдання № 3 - 1 бал. Середній бал складає 2,3.
За результатами оцінювання складено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності начальників, перших заступників та заступників начальників територіальних органів та міжрегіональних територіальних органів Державної екологічної інспекції України у 2019 році, який затверджений Наказом ДЕІ України від «06» грудня 2019 року за № 404-0. Відповідно до вказаного висновку, ОСОБА_1 отримав негативну оцінку результатів службової діяльності.
Наказом від 09 грудня 2019 року, № 410-о ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв'язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності на підставі пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу».
Не погоджуючись із Наказом від 09 грудня 2019 року № 410-о та висновком щодо оцінювання службової діяльності, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки Державною екологічною інспекцією України не було дотримано вимог щодо оформлення оцінювання результатів службової діяльності позивача, оцінка, яка виставлена за виконання позивачем завдань жодним чином не обґрунтована відповідно до вимог законодавства, тому відповідач діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак, позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування Наказу Державної екологічної інспекції України від 06 грудня 2019 року за № 404-о в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_1 та Наказа від 09 грудня 2019 року за № 410-о, та, як наслідок, вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 р. (далі - Закон № 889-VIII).
Частиною 1 статті 1 Закону № 889-VIII зазначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 889-VIII, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
За статтею 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дії норм законодавства про пращо поширюються на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Підстави, порядок проведення щорічного оцінювання службової діяльності державних службовців, а також процедура оскарження його результатів визначаються Законом України «Про державну службу» № 889-VIII, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців» від 23.08.2017 за № 640, Методичними рекомендаціями «Щодо визначення результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затвердженими Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 29.08.2018 року № 208-18 (далі - Методичні рекомендації) (в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин 1-3 статті 44 Закону України «Про державну службу» результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу.
За частиною 11 статті 44 Закону № 889-VIII, порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців» від 23.08.2017 за № 640 (далі - Типовий порядок № 640, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що оцінювання проводиться з дотриманням принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.
Пунктами 7, 9, 13 Типового порядку № 640 передбачено, що оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.
Відповідно до п. п. 36-39, 41 Типового порядку визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов'язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.
Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв'язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.
Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.
Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.
Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього балу за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.
Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
Відповідно до п. п. 2-4 розділу 4 Методичних рекомендацій безпосередньому керівнику рекомендується виставляти бали у значенні від "0" до "4" або "Не підлягає оцінюванню" окремо за кожне завдання відповідно до критеріїв виставлення балів, визначених у додатку 4 до Типового порядку.
У формі щодо визначення результатів виконання завдань у графі "Обґрунтування" безпосередньому керівнику рекомендується аргументувати виставлені ним бали. Наприклад, якщо безпосередній керівник не згоден із досягнутим результатом, який зазначено державним службовцем у формі щодо результатів виконання завдань, такому керівнику рекомендується обґрунтувати незгоду. Якщо державний службовець успішно виконав завдання і безпосередній керівник виставив бал у значенні "4", рекомендується, зокрема, зазначити, до яких документів державним службовцем вносилися пропозиції щодо їх удосконалення.
За результатами розрахунку середнього бала безпосередньому керівнику рекомендується поставити позначку в графі «Оцінка» та заповнити графу «Обґрунтування оцінки», коротко аргументуючи, чому державний службовець отримав відмінну, позитивну або негативну оцінку.
Отже, під час оцінки службової діяльності керівник визначає бали за кожне виконане завдання та підсумковий середній бал в межах критеріїв виставлення балів, які встановлені Додатком 4 до Типового порядку. Водночас, у висновку повинно наводитись обґрунтування виставлених балів та оцінки.
Як убачається із матеріалів справи, під час оцінки службової діяльності позивачу виставлено бали без наведення будь-яких аргументів, в обґрунтуванні результатів оцінювання не міститься жодних зауважень, заперечень, спростувань щодо досягнутих результатів позивача, а на обґрунтування оцінки зазначено загальні фрази, передбачені в Критеріях визначення балів, які встановлені Додатком 4 до Типового порядку.
Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що за відсутності будь-яких обґрунтувань оцінки неможливо встановити правомірність виставлення відповідного середнього балу за результатами оцінювання позивача, а також погоджується, що оцінка виставлена неправомірно та не відповідає дійсним обставинам.
В свою чергу, в матеріалах справи містяться докази повного та своєчасного виконання позивачем визначених для оцінювання завдань.
Так, на підтвердження виконання завдання 1.1 в матеріалах справи містяться свідоцтва про підвищення кваліфікації, які були отриманні працівниками Інспекції за результатами проходження курсів з підвищення кваліфікації, на підтвердження виконання завдання 1.2 в матеріалах справи містяться Протокол проведення зборів з професійного навчання працівників Державної екологічної інспекції у Харківській області № 04-2019 від 06.09.2019, Протокол проведення навчання з працівниками Державної екологічної інспекції у Харківській області від 15 жовтня 2019 р., Протокол проведення зборів з професійного навчання працівників Державної екологічної інспекції у Харківській області № 05-2019 від 21.10.2019, Протокол проведення навчання з працівниками Державної екологічної інспекції у Харківській області від 01 листопада 2019 р., на підтвердження виконання завдання 1.3 в матеріалах справи містяться наказ № 61 від 22 травня 2019 року, Лист Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України від 09.10.2019 № 3760/14-35, Лист Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України від 05.09.2019 №3266/14-35, Лист Державної екологічної інспекції у Харківській області від 04.04.2019 за № 1304/14-35 та додаток до Листа, Наказ № 258-О від 10 жовтня 2019 року, Сертифікати про підвищення кваліфікації, на підтвердження виконання завдання 2.1 в матеріалах справи містяться Лист Голові Харківській обласній державній адміністрації № 1690/03-09 від 26.04.2019, Лист Директору Департаменту екології та природних ресурсів ХОДА за № 2050/03-09 від 31.05.2019 та Звіт про фактично проведені заходи під час Дня довкілля, Лист Харківської обласної державної адміністрації № 01-59/2320 від 25.03.2019, матеріали з офіційного веб-сайту Державної екологічної інспекції у Харківській області, на підтвердження виконання завдання 2.2 в матеріалах справи містяться Лист заступнику Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 15.07.2019 за № 2590/12-16, Лист начальнику Управління Служби безпеки України в Харківській області від 18.07.2019 за № 2633/12-17, Лист Начальнику Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.07.2019 за № 2629/12-17, Лист Прокурору Харківської області від 18.07.2019 за № 2630/12-17, матеріали з офіційного сайту Харківської обласної державної адміністрації, Протокол розширеної наради з питання вирубки лісів від 24 липня 2019 року, Порядок денний, на підтвердження виконання завдання 3 в матеріалах справи містяться Лист Ректору Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна від 18.03.2019 за № 1045/12-16, Лист Ректору Харківського національного автомобільно-дорожнього університету від 20.05.2019, Наказ № 257-О від 10 жовтня 2019 року, Лист № 3532/14-15 від 24.09.2019, Лист № 0501/199 від 07.10.2019.
Щодо невиконання позивачем завдання 3 (непроведення зустрічей зі студентами та ненадання підтверджуючих документів на їх проведення), то колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що Типовим порядком № 640 взагалі не передбачено надання державним службовцем будь-яких документів на підтвердження виконання завдань, тоді як пунктом 35 вказаного порядку визначено, що особа, яка визначає завдання і ключові показники державному службовцю, проводить моніторинг їх виконання.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що всупереч приписам статті 77 КАС України, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що позивачем не здійснювалися заходи, передбачені відповідно до «Завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця категорії «Б» або «В»», є правомірним.
За таких умов, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що відповідачем - Державною екологічною інспекцією України не було дотримано вимог щодо оформлення оцінювання результатів службової діяльності позивача, оцінка, яка виставлена за виконання позивачем завдань жодним чином не обґрунтована відповідно до вимог законодавства, а отже, відповідач діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування Наказа Державної екологічної інспекції України від 06 грудня 2019 р., № 404-о в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області ОСОБА_1 та Наказа від 09 грудня 2019 року за № 410-о, та, як наслідок, позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10.12.2019 по дату поновлення на посаді, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до приписів частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу» дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Як убачається із положень Закону № 889-VIII поновлення державного службовця на посаді не врегульовано цим Законом, а отже, підлягають застосуванню положення Кодексу законів про працю України.
За частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
В даному випадку судовим розглядом встановлено протиправність звільнення позивача, що має наслідком поновлення позивача на державній службі на посаді, з якої позивача було звільнено.
Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Вирішення питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу з визначенням розміру такого заробітку здійснюється за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 за № 100 (далі - Порядок № 100).
Згідно з пунктом 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 5 Порядку основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).
Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.
Вказаний показник розраховується відносно календарних, а не робочих днів, з виключенням із розрахунку виплат, які не підлягають врахуванню, а саме: відпускних та лікарняних.
Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 14 вересня 2016 року у справі № 6-419цс16, зазначеної судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Із довідки про заробітну плату від 14.02.2020, виданої Державною екологічною інспекцією у Харківській області вбачається, що заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці перед звільненням складає 17 557 грн. 01 коп.: листопад - 14 264,72 грн., грудень - 3 292,29 грн. Кількість відпрацьованих робочих днів: листопад - 13 днів, грудень - 3 дні. Всього відпрацьовано за два календарні місяці 16 днів. Середньоденна заробітна плата позивача складає: 17 557,01 : 16 = 1 097,31 грн.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що втрачений заробіток за час вимушеного прогулу позивача становить 116 314,86 грн (1 097,31 х 106 робочих днів), який підлягає стягненню з відповідача - Державної екологічної інспекції у Харківській області.
З огляду на приписи пунктів 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць правомірно звернуто судом першої інстанції до негайного виконання.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем в апеляційній скарзі не наведено міркувань щодо правомірності висновків суду першої інстанції в цій частині.
Щодо посилання Державної екологічної інспекції України на те, що за умов відмови у відкритті провадження в частині оскарження висновку судом першої інстанції обрано за позивача спосіб захисту права, який не є належним, колегія суддів зазначає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 щодо відмови у відкритті провадження у частині позовних вимог ані позивачем, ані відповідачами в апеляційному порядку не оскаржувалася.
Стосовно посилання Державної екологічної інспекції України на те, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року порушено право участі відповідача у судових засіданнях та принцип рівності усіх учасників судового процесу, оскільки клопотання представника Державної екологічної інспекції України про призначення судового розгляду справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням додатку Zoom залишено без задоволення, колегія суддів зазначає, що вказані Державною екологічною інспекцією України обставини не призвели до неправильного вирішення справи судом першої інстанції, ухвалення незаконного рішення та, відповідно, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
У цій справі прийнятним є застосування висновку Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зробленого в рішеннях у справі ''Руиз-Матеос против Испании'' (Ruiz-Mateos v. Spain) від 23.06.1993 (Заява №12952/87), у справі ''Екбатані проти Швеції'' (Ekbatani v. Sweden) від 23.10.1996 (Заява №10563/83), у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 (Заява №7460/03), у справі «Менчинская против Российской Федерации» (Menchinskaya v. Russia) від 15.01.2009 (Заява №42454/02), у справі ''Станкевич проти Польщі'' (Stankiewicz v. Poland) від 06.04.2006, №46917/99.
За практикою ЄСПЛ, принцип рівності сторін у процесі є лише одним із елементів більш широкого поняття ''справедливий судовий розгляд'', яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (справа Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1996, серія А, №262, с.25, § 63).
Принцип рівності сторін у процесі, в розумінні «справедливого балансу» між сторонами, вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище щодо другої сторони (справа ''Ankerl v. Switzerland'', рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).
У пункті 26 Рішення у справі ''Надточій проти України'' (Заява N 7460/03) ЄСПЛ зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом (див., серед інших рішень та mutatis mutandis, ''Кресс проти Франції'' (Kress v. France), [GC], заява № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; ''Ф.С.Б. проти Італії'' (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, серія A №208-B, п. 33; ''Т. проти Італії'' (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, серія A № 245-C, п.26; та ''Кайя проти Австрії'' (Kaya v. Austria), заява № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).
Колегія суддів зазначає, що сама лише відсутність одного із відповідачів в судовому процесі за певних обставин (в ухвалах Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 р., 13.05.2020 р. викладені підстави відмови в клопотанні відповідача про призначення судового розгляду справи в режимі відеоконференції на певні дати судових засідань) не може ставити під сумнів дотримання принципу рівності сторін.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути уваги на те, що неодноразово судом першої інстанції задовольнялися клопотання відповідача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції (ухвали від 06.02.2020р., 28.02.2020р.). В судовому засіданні 17.03.2020 р. представник апелянта брав участь у розгляді адміністративної справи.
Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції надавалися відзив на позовну заяву та додаткові письмові пояснення.
З огляду на те, що у матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву з аргументами Державної екологічної інспекції України, які було розглянуто та надано оцінку судом першої інстанції під час ухвалення рішення, участі представника апелянта в судовому засіданні 17.03.2020, посилання Державної екологічної інспекції України на порушення судом першої інстанції принципу рівності у доступі до суду через ненадання можливості участі у судовому розгляді колегія суддів вважає безпідставними.
Водночас, оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції у порядку статті 229 КАС України, за відсутності учасників справи, за наявними у справі матеріалами, що не позбавило Державну екологічну інспекцію України права на його оскарження в апеляційному порядку.
Отже, колегія суддів відхиляє аргументи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки перелічені Державною екологічною інспекцією України порушення не є такими, що унеможливлювали встановлення фактичних обставин та впливають на правильність висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При цьому, колегія суддів ураховує висновки Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), викладені, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58), відповідно до яких принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Водночас, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (пункт 29).
Надаючи оцінку доводам заявника, колегія суддів також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, доводи сторін спору, врахувавши зазначені вище норми матеріального права та процесуального права, зокрема, щодо оцінки доказів, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 року по справі № 520/13970/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.Б. Русанова О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 03.12.2020 року