Справа № 826/15991/15
01 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Кондрат Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року, суддя Огурцов О.П. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:
- визнати незаконними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо обмеження операцій з виплати грошових коштів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Гірницьким РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області 21.07.2010 року) за договором банківського вкладу від 21.01.2015 року №004-28594-210515, строк дії якого закінчився;
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо включення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Гірницьким РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області 21.07.2010 року) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою в розмірі 188 000,00 грн на підставі договору банківського вкладу від 21.01.2015 року №004-28594- 210515 в порядку визначеному чинним законодавством;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Гірницьким РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області 21.07.2010 року) грошові кошти за договором банківського вкладу від 21.01.2015 року №004-28594-210515 у сумі в межах граничної суми відшкодування, але не менше 188 000,00 грн;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Гірницьким РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області 21.07.2010 року) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Дельта банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою в розмірі в межах граничної суми відшкодування але не менше 188 000,00 грн. на підставі договору банківського вкладу від 21.01.2015 року №004-28594-210515 в порядку визначеному чинним законодавством;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (01032, місто Київ, бул. Т. Шевченка, 33-Б, ідентифікаційний код 21708016) включити в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Гірницьким РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області 21.07.2010 року) щодо відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою в розмірі в межах граничної суми відшкодування але не менше 188 000,00 грн., на підставі договору банківського вкладу з фізичною особою від 21.01.2015 року №004-28594-210515;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (01032, місто Київ, бул. Т. Шевченка, 33-Б, ідентифікаційний код 21708016) затвердити Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який повинен містити відомості про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Гірницьким РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області 21.07.2010 року) щодо відшкодування коштів за вкладом в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою в розмірі в межах граничної суми відшкодування але не менше 188 000,00 грн. на підставі договору банківського вкладу з фізичною особою від 21.01.2015 року №004-28594-210515;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (01032, місто Київ, бул. Т. Шевченка, 33-Б, ідентифікаційний код 21708016) вчинити дії, шодо виплати грошових коштів у розмірі, визначеному частиною 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що розміщені за договором банківського вкладу в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Гірницьким РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області 21.07.2010 року) відповідно до процедури визначеної Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачка звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року у справі № 826/15991/15 та призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження з 12 листопада 2020 року.
Під час розгляду справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні та витребувати від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" додаткових документів.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року призначено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року у справі №826/159991/15 до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні 01 грудня 2020 року на 09 год. 50 хв.
Витребувано від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (бул. Дружби Народів, 38, м. Київ, 01014) належним чинном засвідчені копії документів щодо зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 на підставі договору банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у гривнях від 21.01.2015 року №004-28594- 210515 (платіжні документи, банківські виписки по рахункам, тощо). Встановлено строк для подання витребуваних судом доказів до 23 листопада 2020 року.
Станом на 01 грудня 2020 року витребувані судом докази відповідачем не надано.
Колегія суддів вважає, що розгляд справи можливий за наявними у справі доказами, а неподання витребуваних судом доказів відповідачем є з неповажних причин.
Окрім того, сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.
Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.01.2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" укладено договір № 004-28594-210515 банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у національній валюті.
Відповідно до платіжного доручення від 21.01.2015 року № 44694876 на рахунок позивачки № НОМЕР_3 зараховано грошові кошти у розмірі 188 000,00 гривень.
У подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України №150 від 02.03.2015 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 від 02.03.2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича. Тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року включно.
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 71 від 08.04.2015 року про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду № 51 від 02.03.2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк", Згідно з яким тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 року до 02.09.2015 року включно.
Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03.08.2015 року строк дії тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" продовжено до 02.10.2015 року.
Позивачка, вважаючи, що її має бути включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернулась з відповідним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, ОСОБА_1 не є вкладником банку у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI, відтак, положення абзацу 1 частини першої статті 26 Закону № 4452-VI на нього не поширюються, тобто позивач не є тією особою, яка набула право на відшкодування суми коштів за рахунок Фонду, оскільки кошти у розмірі 188 000,00 гривень на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 надійшли від третьої особи ОСОБА_3 , що не відповідає пункту 1.8 договору банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" від 21.01.2015 року № 004-28594-210515, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк".
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Пунктом 3 та 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Колегія суддів зазначає, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10,00 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000,00 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фонду відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Таким чином, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Відповідно до положень статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Частина 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції, станом на дату укладення договору банківського вкладу, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до частини 4 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
З аналізу вищенаведеного слідує, що уповноважена особа Фонду дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.
Уповноважена особа Фонду вважала нікчемним договір банківського рахунку між банком і позивачем з підстави, передбаченої пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Уповноважена особа не довела належними та допустимими доказами те, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ «Дельта Банк» щодо зарахування суми коштів на поточний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.
Відповідно до статті 1062 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку за договором банківського вкладу у випадках перерахування коштів на її користь іншою особою.
Постанова Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних» відповідно до положень статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача про встановлені для ПАТ «Дельта Банк» обмеження Уповноваженою особою не надано. При цьому невиконання посадовими особами Банку приписів постанови НБУ про віднесення банку до категорії проблемних не може бути саме по собі підставою для висновку про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) саме відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Доводи відповідача про те, що переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отримання її позачергово та раніше за інших кредиторів банку, судом касаційної інстанції сприймаються критично, оскільки останні фактично є припущеннями Уповноваженої особи, в той же час, жодних доказів на підтвердження зобов'язання позивача повернути кошти ініціатору відповідного перерахунку після отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду, надано не було.
Як убачається із матеріалів справи, 21.01.2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" укладено договір № 004-28594-210515 банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у національній валюті.
Відповідно до платіжного доручення від 21.01.2015 року № 44694876 на рахунок позивачки № НОМЕР_3 ОСОБА_3 з рахунку № НОМЕР_4 здійснено переказ коштів у розмірі 188 000,00 гривень на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 .
Колегія суддів зазначає, що укладення зазначеного договору й зарахування коштів на рахунок позивачки відбулись до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації у банку (03 березня 2015 року).
Отже, кошти розміщено на рахунку ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Водночас, відповідачем не наведено правових підстав для невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції, що забороняється зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третіх осіб, оскільки чинне законодавство передбачає можливість зарахування коштів на вкладний депозитний рахунок від іншої особи, що не суперечить положенням пункту 10.19 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492.
Водночас, відповідач не довів, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ «Дельта Банк» щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивачка отримала перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.
Таким чином, оскільки вклад розміщено на рахунку ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації (03 березня 2015 року), тому позивачка підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому, відповідач не навів правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Постанова Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», відповідно до положень статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача про встановлені для ПАТ «Дельта Банк» обмеження відповідачем не надано.
При цьому, здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією № 492 та договорами з відповідними клієнтами банку.
Колегія суддів приходить до висновку, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» не доведено наявності правових підстав для невключення позивачки до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Таким чином, ОСОБА_1 є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому вона підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Крім того, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» не наведено правових підстав для невключення позивачки до переліку вкладників ПАТ «Дельта банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 823 від 26 травня 2016 року внесено зміни до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14. Пункт 5 розділу ІІ вказаного Положення викладено у новій редакції, зокрема, останнім абзацом визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Пунктом 2 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами Фонд складає на підставі переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення, що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.
Враховуючи зазначені зміни, колегія суддів дійшла висновку про те, що то належним способом захисту порушеного права позивачки буде зобов'язання відповідача надати до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» переліку рахунків, за якими ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за договором банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у гривнях № 004-28594-210515 від 21 січня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» у сумі 188 000,00 гривень за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 826/4703/16 та у постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 826/25008/15.
При цьому, позовні вимоги в частині, що стосуються Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не отримував ні переліку вкладників з відомостями про позивачку, ні додаткової інформації про неї, як вкладника, на кошти якого поширюються гарантії Фонду, а тому відсутні підстави для висновку про порушення Фондом прав позивачки.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону (ч.2 ст.317 КАСУ).
Отже, оскільки судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, вважати законним таке судове рішення не має правових підстав, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Разом з тим, згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною 1 цієї статті передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 73,08 грн, підтверджується квитанцією №03082015175503 від 03.08.2015 року та у сумі 438,48 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.426596096.1 від 25.08.2015 року та судовий збір при поданні апеляційної скарги у розмір 767,40 грн, що підтверджується квитанцією №25 від 04.08.2020 року.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 328,86 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 229, 241, 242, 243, 308, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2020 року скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо обмеження операцій з виплати грошових коштів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Гірницьким РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області 21.07.2010 року) за договором банківського вкладу від 21.01.2015 року №004-28594-210515.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Гірницьким РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області 21.07.2010 року) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою в розмірі 188 000,00 грн на підставі договору банківського вкладу від 21.01.2015 року №004-28594- 210515.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» надати до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» переліку рахунків, за якими ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Гірницьким РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області 21.07.2010 року) має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за договором банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у гривнях № 004-28594-210515 від 21 січня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» у сумі 188 000,00 гривень за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 21708016) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Гірницьким РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області 21.07.2010 року) судові витрати за сплату судового збору у сумі 328,86 грн (триста двадцять вісім гривень вісімдесят шість копійок).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Кобаль М.І.