Справа № 826/14796/16 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.
01 грудня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючий суддя: Черпіцька Л.Т.
Епель О.В.
судді:Пилипенко О.Є.
за участю секретаря: Зуєнка Д.П.
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представник відповідача Проценко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного агентства України з управління зоною відчуження на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.20 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного агентства України з управління зоною відчуження про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ,
ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся до суду з позовом до Державного агентства України з управління зоною відчуження (далі - Відповідач), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про:
- зобов'язання Державного агентства України з управління зоною відчуження провести перерахунок компенсації за 284 дні невикористаної щорічної та додаткової відпусток за період з 04.08.2005 по 31.05.2011, додатково нарахувати компенсацію згідно з наданим розрахунком в сумі 2594,72 грн. та її відповідну виплату відповідно до вимог законодавства України;
- зобов'язання Державного агентства України з управління зоною відчуження провести додаткове нарахування згідно з наданим розрахунком та виплатити надбавку (доплату) за вахтовий метод роботи за період з 01.07.2009 по 31.05.2011 у розмірі 8786,00 грн.;
- зобов'язання Державного агентства України з управління зоною відчуження за результатами перерахунку заробітної плати надати позивачу нові належно завірені копії розрахункових листків за березень, квітень, травень та червень 2011 року та липень 2016 року;
- допустити до негайного виконання судове рішення в частині стягнення боргу із заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.
Зобов'язано Державне агентство України з управління зоною відчуження провести позивачу перерахунок розміру компенсації за 284 дні невикористаної щорічної та додаткової відпусток за період з 04 серпня 2005 року по 31 травня 2011 року, зважаючи на здійснений йому Державним агентством України з управління зоною відчуження перерахунок заробітної плати з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків за час роботи на державній службі у зоні відчуження з 19 березня 2011 року по 31 травня 2011 року на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року в адміністративній справі №826/13941/15 та відповідно до пункту 2 "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 з виплатою нарахованої різниці.
Зобов'язано Державне агентство України з управління зоною відчуження здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки за роботу вахтовим методом у період з 01 липня 2009 року по 31 травня 2011 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позовна вимога про перерахунок компенсації за 284 дні невикористаної щорічної та додаткової відпусток підлягає задоволенню з урахуванням здійсненого відповідачем перерахунку заробітної плати відповідно до постанови суду в адміністративній справі №826/13941/15. Також, враховуючи положення Галузевої угоди між Міністерством надзвичайних ситуацій України та Профспілками працівників державних установ України, атомної енергетики та промисловості України та трудящих металургійної і гірничодобовної промисловості України про застосування вахтового методу організації праці та встановлення надбавки за роботу вахтовим методом, а також виконання позивачем робіт у зоні відчуження за вахтовим методом, суд вважав, що підлягає задоволенню вимога про зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити надбавку за роботу вахтовим методом у період з 01.07.2009 по 31.05.2011 року. Cуд відмовив у задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача за результатами перерахунку заробітної плати надати позивачу копії розрахункових листків за березень - червень 2011 року та липень 2016 року для перерахунку пенсії як передчасної.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державне агентство України з управління зоною відчуження подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Державного департаменту - Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення: від 03.08.2005 №40 ОСОБА_1 призначено з 04.08.2005 на посаду головного спеціаліста відділу зони відчуження та реабілітації території управління з питань відчуження та поводження з РАВ; наказом від 31.03.2011 №14 його призначено з 21.03.2011 на посаду начальника відділу з питань Чорнобильської АЕС та об'єкта "Укриття"; наказом від 31.05.2011 №31 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу з питань Чорнобильської АЕС та об'єкта "Укриття" 31.05.2011 у зв'язку з виходом на пенсію.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 в адміністративній справі №826/13941/15 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства України з управління зоною відчуження зобов'язано Державне агентство України з управління зоною відчуження надати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату для перерахунку пенсії як непрацюючому державному службовцю та здійснити йому перерахунок та виплату заробітної плати з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40% за час роботи на державній службі у зоні відчуження з 19.03.2011 по 31.05.2011 відповідно до статті 33 Закону України "Про державну службу", з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 №831 "Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження".
Державне агентство України з управління зоною відчуження, розглянувши заяву ОСОБА_1 від 22.08.2016, листом від 01.09.2016 №01-2803/8 повідомило позивача, що на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 у справі №826/13941/15 здійснено перерахунок заробітної плати та надано довідки по заробітній платі для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям та про складові заробітної плати (за останні 24 календарні дні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. На всі виплати, які включені в довідці, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Також позивачу роз'яснено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 у справі №826/13941/15 не зобов'язано Державне агентство України з управління зоною відчуження здійснити перерахунок компенсації за 284 дні невикористаної щорічної та додаткової відпусток, оскільки Агентство є бюджетною установою, яка у своїй діяльності керується нормами Бюджетного кодексу України, а норми бюджетного законодавства позбавляють бюджетну установу можливості у поточному бюджетному періоді нараховувати заробітну плату за минулий період.
Листом від 18.01.2017 №01-168/7 Державне агентство України з управління зоною відчуження у відповідь на звернення повідомило ОСОБА_1 про відсутність правових підстав щодо донарахування та виплати добових у розмірі 8786,00 грн. за період роботи у Державному департаменті - адміністрація зони відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення з 01.01.2009 по 31.05.2011 (день звільнення), оскільки посвідчення про відрядження відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 28.07.1997 №260 не видавались.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку заробітної плати позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Судом установлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 в адміністративній справі №826/13941/15 зобов'язано Державне агентство України з управління зоною відчуження здійснити йому перерахунок та виплату заробітної плати з урахування надбавки за вислугу років у розмірі 40% за час роботи на державній службі у зоні відчуження з 19.03.2011 по 31.05.2011. У листі від №01-2803/8 Державне агентство України з управління зоною відчуження вказало про здійснення перерахунку заробітної плати ОСОБА_1 з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40% та відмовило в здійснення перерахунку компенсації за 284 дні невикористаної щорічної відпустки.
Відповідно до пункту 2 "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з огляду на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 в адміністративній справі №826/13941/15 зобов'язано Державне агентство України з управління зоною відчуження здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату заробітної плати з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40% за час роботи на державній службі у зоні відчуження з 19.03.2011 по 31.05.2011, водночас позивача з державної служби звільнено наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 31.05.2011 №31 з 31.05.2011, обґрунтованими є твердження позивача, що здійснений відповідачем перерахунок заробітної плати впливає на розмір компенсації за невикористані відпустки, позаяк пунктом 2 "Порядку обчислення середньої заробітної плати" передбачено здійснення розрахунку з метою визначення суми такої компенсації за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 №831 "Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження" установлювалось, що у період з 01.01.2009 по 01.01.2012:
особам, які постійно працюють, а також особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів служби цивільного захисту Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, військовослужбовцям внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Державної прикордонної служби, які постійно виконують службові обов'язки у зоні відчуження, встановлюється доплата у розмірі 150 відсотків мінімальної заробітної плати. Така доплата визначається пропорційно відпрацьованому часу, але не більше від зазначеного розміру;
особам, відрядженим у зону відчуження (в тому числі особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, військовослужбовцям внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Державної прикордонної служби), крім збереження середньої заробітної плати (грошового забезпечення) за основним місцем роботи (служби), за дні перебування у зоні відчуження провадиться доплата відповідно до абзаців другого і третього постановляючої частини цієї постанови.
Згідно з "Тимчасовим Положенням про вахтовий метод організації робіт на підприємствах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи", затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 20.05.1999 №147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.1999 за №667/3960 (чинного на час проходження позивачем державної служби):
вахтовий метод - це особлива форма організації робіт, що ґрунтується на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умов, коли щоденна доставка працівників до місця роботи і назад до місця постійного проживання неможлива. Робота вахтовим методом організовується за спеціальним режимом праці, за підсумованого обліку робочого часу, а міжвахтовий відпочинок надається працівникам у місцях їх постійного проживання. Місцем роботи при вахтовому методі вважаються об'єкти (дільниці), на яких здійснюється безпосередня трудова діяльність. Переміщення працівників, що перебувають на вахті, у зв'язку зі зміною місця дислокації об'єктів (дільниць) не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника (пункт 1.1);
рішення про впровадження вахтового методу організації робіт приймається МНС України за погодженням з ЦК профспілки працівників атомної енергетики та промисловості на підставі висновків експертів щодо неможливості виконання робіт іншими методами організації праці, техніко-економічних обґрунтувань з урахуванням ефективності його застосування і можливостей комплектування вахтового персоналу. При обґрунтуванні визначаються: чисельність вахтового персоналу, умови проживання, тривалість вахти, засоби та час доставки персоналу до місця роботи і назад до місця постійного проживання, додаткові видатки, пов'язані із застосуванням вахтового методу, порядок соціально-побутового та медичного забезпечення вахтового персоналу (пункт 1.2);
особам, які працюють за вахтовим методом, за кожний день перебування на вахті виплачується надбавка за вахтовий метод роботи в розмірі, передбаченому колективним договором. Граничний розмір надбавки за день не може перевищувати розміру добових, що виплачуються працівникам при службових відрядженнях у межах України.
За твердженням позивача, відповідно до пункту 5.3 Галузевої угоди між Міністерством надзвичайних ситуацій України та Профспілками працівників державних установ України, атомної енергетики та промисловості України та трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України сторони угоди домовилися про застосування вахтового методу організації праці згідно з "Тимчасовим Положення про вахтовий метод організації робіт на підприємствах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи". При цьому судом установлено (http://atomprofspilka.info/), що Державним агентством України з управління зоною відчуження, яке було утворено в результаті реорганізації Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської АЕС, відповідна галузева угода з Професійною спілкою працівників атомної енергетики та промисловості України підписана 06.04.2012.
Виконання позивачем робіт за вахтовим методом роботи за період з 01.07.2009 по 31.05.2011 відповідачем не заперечується.
Як убачається зі змісту листа Державного агентства України з управління зоною відчуження від 18.01.2017 №01-168/7 підставою для відмови у виплаті добових є невидання посвідчень про відрядження відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 28.07.1997 №260.
Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 28.07.1997 №260 "Про затвердження форми посвідчення про відрядження", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.1997 за №311/2115 (втратив чинність з 22.07.2011) затверджено форму Посвідчення про відрядження.
Апеляційний суд наголошує, що за такого правового регулювання вірним є висновок суду першої інстанції, про те, що така підстава відмови є необґрунтованою, позаяк "Тимчасовим Положенням про вахтовий метод організації робіт на підприємствах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи" не встановлено, що виплата надбавки за роботу вахтовим методом виплачується за наявності посвідчення на відрядження.
Проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.241,242,310,316,321,322,325,329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державного агентства України з управління зоною відчуження залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 02 грудня 2020 року.
Головуючий суддя: Л.Т. Черпіцька
судді:О.В. Епель
О.Є. Пилипенко