Справа № 640/9834/19 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.
02 грудня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Офісу великих платників податків ДПС, Державної податкової служби України, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДПС, Державної податкової служби України, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не зарахування коштів у розмірі 56908138,09 грн. як поповнення електронного рахунку ПАТ «Донбасенерго» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; зобов'язати відповідачів солідарно скоригувати загальну суму поповнення рахунку ПАТ «Донбасенерго» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом її збільшення на суму 56908138,09 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2019 позов задоволено повністю.
За наслідками апеляційного оскарження, постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 та від 25.02.2020 апеляційні скарги Офісу великих платників податків ДПС та Державної податкової служби України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2019 - без змін.
17.07.2020 до суду першої інстанції надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст.382 КАС України, оскільки станом на 15.07.2020 судове рішення в частині зобов'язання скоригувати загальну суму поповнення рахунку ПАТ «Донбасенерго» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом її збільшення на суму 56908138,09 грн. залишається невиконаним, в зв'язку з чим позивач просив зобов'язати Державну податкову службу подати звіт про виконання рішення суду протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2020 клопотання ПАТ «Донбасенерго» про подання звіту про виконання рішення суду задоволено, зобов'язано Державну податкову службу України подати звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2019р. у справі №640/9834/19 в частині зобов'язання скоригувати загальну суму поповнення рахунку ПАТ «Донбасенерго» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом її збільшення на суму 56908138,09 грн., у десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що встановити судовий контроль суд може лише під час ухвалення судового рішення, а у разі звернення позивача із заявою про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення вже після прийняття такого рішення у справі, суд своєю ухвалою мав відмовити у задоволенні такої заяви, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, відповідно до якої судовий контроль не може бути встановлений окремо від судового рішення.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що остання позиція Верховного Суду передбачає можливість встановлення судового контролю окремо від судового рішення, шляхом задоволення клопотання про встановлення судового контролю, поданого вже після ухвалення рішення у справі.
Інші учасники справи відзиви правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Будь-які їх письмові пояснення щодо можливості встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що розгляд даної справи здійснювався в суді першої інстанції в порядку письмового провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання позивача про встановлення судового контролю, дійшов висновку, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом, а рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи, натомість Держаною податковою службою України рішення суду від 14.11.2019 станом на момент вирішення клопотання не виконано, що свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність правових підстав для зобов'язання ДПС України подати звіт про виконання судового рішення.
За наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ч.1, 2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №800/320/17, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, яка була постановлена окремо від судового рішення.
У вказані постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскільки рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 березня 2018 року понад рік перебувало на виконанні у ВРП, однак на дату розгляду клопотання про встановлення судового контролю виконане не було, Велика Палата Верховного Суду вважає, що у суду першої інстанції були достатні правові підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про його виконання.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду притримується позиції, що вирішення питання про встановлення судового контролю можливе і окремо після ухвалення судового рішення по суті справи внаслідок невиконання такого рішення відповідачем - суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів зазначає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2019 набрало законної сили 06.02.2020 та станом на момент подання позивачем клопотання від 15.07.2020 про встановлення судового контролю, виконано Державною податковою службою України не було, що не заперечується апелянтом.
Колегія суддів вважає, що тривале не виконання судового рішення, яке набрало законної сили є підставою для задоволення клопотання позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
В той же час, вимоги апеляційної скарги обґрунтовані виключно неможливістю встановлення судового контролю окремо від судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що положення ст.382 КАС України, з урахуванням вимог ст.246 КАС України, якою встановлено вимоги щодо змісту судового рішення, не містять положень, відповідно до яких виключно під час постановлення рішення по суті позовних вимог суд може вирішити питання про встановлення судового контролю за його виконанням.
Крім того, в наведених скаржником рішеннях Верховного Суду, зокрема, у справі №235/7638/16-а рішення від 31.07.2018 викладено висновок, за яким встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття постанови у справі.
Однак, наведений висновок не свідчить, що такі повноваження не можуть бути реалізовані судом після ухвалення судового рішення по суті спору.
В той же час, висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.10.2018 у справі №826/18826/14 щодо того, що саме у резолютивній частині судового рішення повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі, був викладений за наслідками аналізу положень ст.163, 207 КАС України в редакції, що була чинною до 15.12.2017.
Натомість, положення ст.246 КАС України, в чинній редакції, які визначають вимоги до змісту рішення суду першої інстанції, не містять положень, за яких в резолютивній частині рішення може бути встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання судового рішення.
Таким чином, наведені скаржником позиції Верховного Суду не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки суть таких відносин в рамках даної справи є відмінною від тих, що розглядались судом касаційної інстанції.
Беручи до уваги викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування положень ст.382 КАС України та встановлення судового контролю шляхом зобов'язання ДПС України подати звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2019.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Текст постанови виготовлено 02 грудня 2020 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма