П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4391/20
Головуючий в І інстанції: Вовченко О.А.
Дата та місце ухвалення рішення: 31.08.2020 р.
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді - доповідача -Шеметенко Л.П.
судді -Стас Л.В.
судді -Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛК ЮВІС» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту, -
У травні 2020 р. Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛК ЮВІС» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 02.03.2020 року на підставі наказу на проведення перевірки від 08.08.2019 року № 6369 із внесеними до нього змінами наказом № 851 від 26.02.2020 року, направлень на проведення перевірки, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1. ст.78 Податкового кодексу України, з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТЕЛК ЮВІС», код за ЄДРПОУ 39811061 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом - постачальником ТОВ "ЮВІС-ТРАНС", код ЄДРПОУ 38534365 за період з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року тривалістю 5 робочих днів посадовою особою ГУ ДПС в Одеській області було здійснено вихід за податковою адресою ТОВ «ТЕЛК ЮВІС»: 67562, Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, буд. 26-А. Позивач зазначив, що представнику TOB «ТЕЛК ЮВІС» за довіреністю від 01.11.2019 №011119/Д Румлянському А.Ф. було пред'явлено копію наказу про проведення перевірки №851 від 26.02.2020 року та були пред'явлені під розписку направлення на перевірку від 28.02.2020 року №1004/05-09, №1005/05-09, однак, 02.03.2020 року о 17 годині 45 хв. представником ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» Румлянським А.Ф. було відмовлено посадовим особам ГУ ДПС в Одеській області від допуску до перевірки, про що було складено акт від 02.03.2020 року «Про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки». Підставою для відмови у допуску до проведення перевірки представник підприємства посилався на невідповідність наказу про внесення змін до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 08.08.2019 року вимогам п.п. 78.1.4 п. 78.1. ст.78, ст. 81 Податкового кодексу України».
З огляду на недопуск до проведення перевірки, 03.03.2020 року о 15 годині 40 хвилин заступником начальника ГУ ДПС в Одеській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ТЕЛК ЮВІС», код ЄДРПОУ 39811061.
Позивач вважає, що в даному випадку наявні правові підстави для застосування умовного адміністративного арешту майна TOB «TEJIK ЮВІС», обґрунтованість якого просить підтвердити позивач.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що арешт майна, відповідно до положень ст. 94 ПК України, може бути застосовано у разі, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби
Апелянт не погодився з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскільки з моменту прийняття рішення від 03.03.2020 року про застосування умовного арешту майна платника податків на час розгляду справи сплинуло 96 годин, адміністративний арешт майна ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» в силу законодавчих приписів п.п. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 Податкового кодексу України вже припинено.
Позивач зазначив, що саме з метою оперативної перевірки наявності підстав для застосування адміністративного арешту і гарантування як прав та інтересів платника податків, так і належного здійснення повноважень податковими органами, законодавцем передбачено право податкових органів звертатись до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Саме тому, на думку апелянта, стаття 283 КАС України встановлює особливий, оперативний порядок розгляду такої заяви та імперативно приписує необхідність негайного виконання судового рішення за результатами такого розгляду. Проте, апелянт вважає, що суд при розгляді вказаної заяви здійснює функцію контролю за правомірністю дій податкового органу щодо застосування арешту, в той час як розглядаючи позовні вимоги податкового органу щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд розглядає публічно-правовий спір в загальному порядку, в тому числі із застосуванням загальних строків звернення до адміністративного суду.
Апелянт вважає, що процесуальним законодавством передбачено існування двох способів перевірки судом обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, а саме - в особливому терміновому порядку, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 283 КАС України, та в загальному порядку, передбаченому ч. 3 згаданої статті. На думку апелянта, перевірка обґрунтованості адміністративного арешту майна в порядку позовного провадження здійснюється в загальному порядку без обмеження строком у 96 годин.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управління ДФС в Одеській області №6369 від 08.08.2019 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» було вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» з 12.08.2019 року тривалістю 5 робочих днів з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ «Ювіс-Транс» за період з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року.
Наказом Головного управління ДПС в Одеській області №851 від 26.02.2020 року «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 08.08.2019 №6369» були внесені зміни до наказу ГУ ДФС в Одеській області, а саме, пункт 1 викладено у наступній редакції: провести працівниками ГУ ДПС в Одеській області документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» з 02.03.2020 року тривалістю 5 робочих днів з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ «Ювіс-Транс» за період з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року.
02 березня 2020 року працівниками Головного управління ДПС в Одеській області, на підставі вищезазначених наказів та направлень на перевірку від 28.02.2020 р. №1004/05-09 та №1005/05-09, відповідно до п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» було здійснено вихід за податковою адресою товариства, однак, представником товариства за довіреністю Румлянським А.Ф. було відмовлено посадовим особам Головного управління ДПС в Одеській області у допуску до перевірки, про що складено акт про відмову у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» від 02.03.2020 року.
Як зазначив позивач, підставою для відмови у допуску до проведення перевірки, стало посилання представника товариства на те, що наказ про внесення змін до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 08.08.2019 р. не відповідає вимогам пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 та ст.81 Податкового кодексу України.
03 березня 2020 року в.о. начальника управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування Ігор Войтов подав до заступника начальника Головного управління ДПС в Одеській області звернення №64/11/15-32-05-09-12 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ТЕЛК ЮВІС».
03 березня 2020 року о 15 годині 40 хвилин заступником начальника ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛК ЮВІС».
З ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 року у справі № 420/1865/20, розміщеної на офіційному порталі Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що 03.03.2020 року о 17:39 год. від Головного управління ДПС в Одеській області до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява в порядку ст. 283 КАС України, в якій заявник просив суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ТелкЮвіс» згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 03.03.2020, прийнятого о 15:45 год.
Також встановлено, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 о 18:30 год. вищезазначену заяву залишено без руху, оскільки остання подана без додержання вимог, встановлених ч.2 ст.283 КАС України, а саме до останньої не додано документ про сплату судового збору. Позивачем не було усунено недоліки поданої заяви у встановлений строк, у зв'язку з чим ухвалою від 04.03.2020 року заяву Головного управління ДПС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ТелкЮвіс» було повернуто органу доходів та зборів.
Після цього позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом в загальному порядку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог ГУ ДПС в Одеській області, з огляду на наступне.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у статті 94 ПК України.
Згідно з п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
В силу пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.
Частиною 3 ст. 283 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.
Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, в даному випадку податковий орган 03.03.2020 року реалізував своє право на звернення до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» в порядку ст. 283 КАС України, яку, у зв'язку з неусуненням недоліків поданої заяви, було повернуто Головному управлінню ДПС в Одеській області.
Позивач не скористався наданим йому правом та повторно протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, не звернувся із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» в порядку ст. 283 КАС України
В свою чергу, частиною 4 статті 283 КАС України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо:1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті;2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку (ч. 5 ст. 283 КАС України).
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено можливість звернення податкового органу в порядку загального позовного провадження у разі зокрема, якщо податковим органом заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті та із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
В свою чергу, статтею 283 КАС України передбачено можливість звернення із заявою для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, тому перша умова звернення до суду в загальному порядку не підлягає застосуванню.
Другою обставиною, яка зумовлює можливість звернення податкового органу до суду із вимогою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків є подання до суду в порядку ст. 283 КАС України заяви, з якої вбачається спір про право.
Спір про право в контексті зазначеної норми, на думку колегії суддів, має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 КАС України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для звернення до суду із відповідною заявою.
При цьому наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлено після відкриття провадження у справі за відповідною заявою. В такому разі суд також повинен закрити провадження у справі, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного провадження, яким є провадження за заявою контролюючого органу.
Спір про право, в розумінні статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у зазначеній статті.
Слід зазначити, що КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв незгоди з рішенням контролюючого органу як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд оцінює наявність існування такого спору з огляду на спосіб вираження відповідної незгоди учасником провадження. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу необхідних дій для відновлення порушеного права.
В даному випадку, як зазначалось вище, Головне управління ДПС в Одеській області зверталось в порядку ст. 283 КАС України до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, однак подану заяву було повернуто заявникові. Підставою для повернення такої заяви слугувало неусунення недоліків поданої заяви. Підстав для відмови у відкритті провадження за поданою заявою у зв'язку із наявністю спору про право судом встановлено не було.
Наявності в даному випадку спору про право, що зумовлює неможливість розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в порядку ст. 283 КАС України та потребує розгляду позову за правилами загального позовного провадження, відповідачем не доведено та судом не встановлено.
В свою чергу, судом першої інстанції вірно встановлено, що підпунктом 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10 (а саме, протягом 96 годин), рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
Так, за наявності відповідних умов, визначених у пункті 94.2 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов'язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків та унеможливлює його повторне накладення з тих саме підстав.
Отже, при встановленні обґрунтованості накладення адміністративного арешту на майно платника податків перевірці підлягає накладення арешту саме в межах вказаного 96-ти годинного строку та у випадку його пропуску арешт вважається припиненим.
В даному випадку рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків прийнято заступником начальника Головного управління ГУ ДПС в Одеській області 03.03.2020 року, тоді як з позовом до суду першої інстанції про підтвердження обґрунтованості умовного арешту майна позивач звернувся лише 22.05.2020 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що передбачений Податковим кодексом України строк звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду з вимогами щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ «ТЕЛК ЮВІС», який становить 96 годин, сплив на момент звернення позивача до суду, а тому, арешт є припиненим.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позову Головного управління ДПС в Одеській області.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 25 травня 2018 року у справі №820/2040/17, від 28 березня 2019 року у справі №П/811/1722/17, від 27 серпня 2019 року у справі № 520/11050/18.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судове рішення складено у повному обсязі 02.12.2020 р.
Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька