П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1908/20
Категорія: 112010200
Головуючий в 1 інстанції: Фульга А. П.
Час і місце ухвалення: м Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду служби у Радянській армії з 30.06.1985 по 10.12.1986 роки
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоду служби в Радянській Армії з 30 червня 1985 року по 10 грудня 1986 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 24 лютого 2020 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, проте йому протиправно рішенням відповідача відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу та не враховано 1.5 року стажу.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволено частково.
Скасовано Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 16.03.2020р №257/03.20-р в частині незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 , періоду служби у Рядянській армії з 30.06.1985 року по 10.12.1986 рік.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоду служби у Рядянській Армії з 30.06.1985 року по 10.12.1986 рік.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в який зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати частково та прийняти нове рішення, яким повністю скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від15.03.2020 року № 257/03.20-р, яким ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи на пільгових умовах за списком №2 визначених ч.2 ст. 144 Закону № 1058.
Зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_2 до страхового стажу період служби у Радянській армії з 30.06.1985 року по 10.12.1986 року, період роботи на ТОВ «Альпі-Україна» з 29.04.2009 року по 15.09.2009 року, період роботи у державі РФ на АТ « Окська Судноверфь» з 23.04.2008 року по 02.10.2008 року та період роботи у державі Польша з 27.09.2019 року по 15.02.2020 року
Зобов'язати ГУПФУ у Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з 21.06.2018 року у розмірі 10000 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції у разі виходу за межі позовних вимог, повинно було бути скасовано у цілому незаконне рішення відповідача від 16.03.2020 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №2. Також вказує, що судом першої інстанції не розглянуто питання не зарахування відповідачем до стажу період роботи на ТОВ «Альпі-Україна» з 29.04.2009 року по 15.09.2009 року. Документи про період роботи у державі РФ на АТ « Окська Судноверфь» з 23.04.2008 року по 02.10.2008 року та період роботи у державі Польша з 27.09.2019 року по 15.02.2020 року було надано до відповідача 20.07.2020 року, але відповідач не звернув на них уваги та усно відмовив їх приймати, а тому просить суд надати їм належну оцінку.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 24 лютого 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою про визначення права на пільгову пенсію відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та надав відповідні документи за переліком до заяви.
Рішення від 16.03.2020року №257/03.20-р, відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу та стажу роботи на пільгових умовах за Списком №2 визначених ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, в тому числі до страхового стажу не враховано період проходження військової служби позивачем з 30.06.1985 по 10.12.1986 роки.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №1064/723/К-02/8-1400/20 від 19 березня 2019 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на відсутність необхідного страхового стажу роботи.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач має право на зарахування спірного періоду до страхового стажу, а тому прийшов до висновку про зобов'язання ГУ ПФУ у Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду служби у Радянській армії з 30.06.1985р по 10.12.1986 рік.
При цьому, вийшовши за межі позовних вимог скасував рішення ГУ ПФУ у Миколаївській області від 16.03.2020року №257/03.20-р про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 в частині не зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоду служби у Радянській армії з 30.06.1985р по 10.12.1986р.
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги приходить до наступного.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Так, ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців років на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання положень ст.62 цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи особи є трудова книжка, враховуючи наведені вище правові норми.
Як вбачається з матеріалів справи, спірним питанням при зверненні до суду першої інстанції є не зарахування відповідачем до страхового стажу ОСОБА_1 періоду служби у Радянській армії з 30.06.1985 по 10.12.1986 роки
Згідно із абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію ЗУ "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічні положення викладені в частині 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ, згідно якої військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно військового квитка НОМЕР_1 ОСОБА_1 в 1985 році навчався в Запоріжському індустріальному інституті по спеціальності механічне оснащення заводів кольорової металургії , а з 30 червня 1985 року по 10 грудня 1986 року позивач проходив строкову службу у збройних силах СРСР.
Крім того, записи щодо проходження служби в Радянській армії містяться й в трудовій книжці позивача.
Тому позивач мав право на зарахування періоду проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Отже, період проходження строкової військової служби з 30.06.1985 р. по 10.12.1986 р. підлягає зарахуванню позивачу до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі записів трудової книжки позивача, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Водночас, колегія суддів також зазначає, що суд першої інстанції для належного захисту прав позивача правомірно, з урахуванням ч.2 ст. 9 КАС України, вийшов за межі позовних вимог, проте помилково скасував рішення пенсійного органу від 16.03.2020р №257/03.20-р лише в частині не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 , періоду служби у Рядянській армії з 30.06.1985 року по 10.12.1986 рік., оскільки вирішуючи спір таким шляхом, право позивача захищено не в повному обсязі.
Так, колегія суддів вивчивши доводи апелянта та дослідивши рішення пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, приходить до висновку, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, рішення пенсійного органу від 16.03.2020р №257/03.20-р підлягає скасуванню у повному обсязі, а питання про призначення пенсії позивачу підлягає повторному розгляду з урахуванням висновків суду.
Суд першої інстанції на наведені обставини не звернув належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у вищезазначений спосіб.
При цьому, у відповідності до ст.308 ч.5 КАС України, колегія суддів не розглядає заявлені в апеляційній скарзі вимоги, які не було заявлено в суді першої інстанції, зокрема, стосовно зобов'язання ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_2 до страхового стажу період служби період роботи на ТОВ «Альпі-Україна» з 29.04.2009 року по 15.09.2009 року, період роботи у державі РФ на АТ « Окська Судноверфь» з 23.04.2008 року по 02.10.2008 року та період роботи у державі Польша з 27.09.2019 року по 15.02.2020 року та зобов'язання ГУПФУ у Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з 21.06.2018 року у розмірі 10000 грн.,та зазначає, що розгляд таких вимог може бути предметом спору у іншій справі у разі якщо позивач вважатиме, що відповідачем вчинено дії, якими порушено право позивача.
При цьому, питання щодо призначення пенсії є дискреційним повноваженням відповідача у справі, яке повинно вирішуватись з урахуванням поданих позивачем документів та норм законодавства.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції вірно вирішено спір, водночас, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, оскільки не в повному обсязі захищено право позивача, колегія суддів, з урахуванням ст. 317 КАС України, приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 16.03.2020р №257/03.20-р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням висновків суду.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду служби у Радянській армії з 30.06.1985 по 10.12.1986 роки
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоду служби в Радянській Армії з 30 червня 1985 року по 10 грудня 1986 року.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 01 грудня 2020 року
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова