01 грудня 2020 р. Справа № 480/4306/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,
секретаря судового засідання - Губарєвої В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 року (суддя Кунець О.М.; м. Суми) по справі № 480/4306/20
за позовом ОСОБА_1
до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни
про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (далі по тексту також - відповідач, приватний виконавець Дорошкевич В.Л.) про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця ВП № 62452099 від 02.07.2020.
Позовні вимоги мотивовані тим, що винесена відповідачем постанова про відкриття виконавчого провадження № 62452099 від 02.07.2020 є протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки виконавець не мав права відкривати дане провадження, у зв'язку з тим, що він, як боржник, не має жодного відношення до виконавчого округу м. Києва, відсутнє майно, розташоване в м. Києві та грошових коштів в безготівковій формі у банках, які зареєстровано в м. Києві та Київській області він не має. Крім того позивач наголосив, що за адресою: АДРЕСА_1 , яка вказана у оскарженій постанові, він не був зареєстрований та не проживав.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни ВП №62452099 від 02.07.2020 про відкриття виконавчого провадження.
Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, 4-А, офіс 71-А, м. Київ, 02002) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2020 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 - відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач, з посиланням на ст.ст. 24, 26 Закону України "Про виконавче провадження", зазначає, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність, та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання. Вказує, що виконавче провадження відкрито на підставі даних, зазначених стягувачем, який в силу приписів ч. 2 ст.24 Закону № 1404-VIII наділений правом вибору місця відкриття виконавчого провадження. Окрім цього, у виконавчому написі приватного нотаріусу вказано місце проживання боржника у межах виконавчого округу м. Києва, отже у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку із пред'явленням не за місцем виконання. Разом з цим відповідач зауважує, що чинною редакцією Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття провадження.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною 02.07.2020 було відкрито виконавче провадження № 62452099 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 20.06.2020, за №1596 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про звернення стягнення з позивача на користь ТОВ "Авентус Україна" заборгованості в розмірі 25280,00 грн. (а.с.9).
02.07.2020 відповідачем винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою внесено зміни в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість суб'єкта, що видав виконавчий документ: Приватний нотаріус Броварського району нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович зазначено суб'єкта: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (а.с.11-12).
Крім цього, приватним виконавцем 02.07.2020 винесені постанови про стягнення з боржника основної винагороди (а.с.30-31), про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.28-29), а також від 03.08.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 03.08.2020 (а.с.26-27).
У вказаних вище постановах державного виконавця, у тому числі в оскарженій постанові про відкриття виконавчого провадження, адреса боржника - ОСОБА_1 зазначена: АДРЕСА_3 .
При цьому, відповідно до копії паспорта позивача він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.6).
Позивач, вважаючи рішення приватного виконавця про відкриття провадження протиправним, звернувся до суду за захистом свої прав з цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не дотримано вимоги ст. 24 Закону №1404-VIII та без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або знаходження його майна, а в іншому виконавчому окрузі, у зв'язку з чим оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження № 62452099 від 02.07.2020 не може відповідати критеріям правомірності, встановлених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі -Закон № 1404-VІІІ).
Відповідно до п.3 ч. 1ст. 3 Закон № 1404-VІІІ, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до пункту 10 частини 4статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Частиною 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 23 Закону України від 02.06.2016 № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі по тексту Закон № 1403-VIII) у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Згідно з частинами першою та другою статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року № 1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII) виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Місце виконання рішення згідно до п. 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за № 512/5 визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження".
Частиною другою статті 24 Закону №1404-VIIIпередбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
За приписами ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення, в якій стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон № 1404-VIII визначає вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, право приватного виконавця відкрити виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює свою діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
Таким чином, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місце знаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та, відповідно, на яку розповсюджується компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання. В протилежному випадку - виконавчий документ повертається стягувачу приватним виконавцем без прийняття його до виконання як такий, що пред'явлений не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Аналогічний правовий підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом в постанові у справі № 804/6996/17 від 08 квітня 2020 р.
Як встановлено з матеріалів справи, зокрема, копії паспорту позивача, виданого в 2006 році, з відмітками про реєстрацію місця його проживання (а.с.6) ОСОБА_1 ще з 21.03.2006 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , у тому числі і на час відкриття 02.07.2020 виконавчого провадження № 62452099. Відмітки про зміну місця реєстрації в паспорті позивача відсутні.
Додатковим підтвердженням перебування позивача за межами виконавчого округу приватного виконавця Дорошкевич В.Л. є надана позивачем до суду довідка, видана АТ "Джей Ті Інтернешнл Компанії Україна" від 07.07.2020 року за № 440/07-2020 про те, що з 05 березня 2019 року ОСОБА_1 працює в компанії на посаді Спеціаліста з розвитку бізнесу, Суми, Конотоп, Сумська область. В зв'язку з виробничою необхідністю постійним містом роботи ОСОБА_1 є м. Суми, м. Конотоп на території Сумської області. (а.с. 14)
З наявних в матеріалах справи доказів та наданих до суду пояснень судом встановлено, що відповідач, мотивуючи власну правову позицію та правомірність прийнятих ним рішень, послався на обставини того, що відповідно до заяви про примусове виконання рішення стягувачем вказано адресу проживання боржника: АДРЕСА_1 .
Колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 5 статті 24 Закону № 1404-VII, у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.
Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Під час судового розгляду справи відповідач не надав доказів виконання ним вимог частини 5 статті 24 Закону № 1404-VII щодо з'ясування з достовірних джерел інформації про місце проживання та наявність боржника у відповідному виконавчому окрузі.
Водночас Законом № 1404-VIIІ саме на виконавця покладено обов'язок встановити чи пред'явлено виконавчий документ за належним місцем виконання, відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 1404-VIIІ. При цьому, питання з'ясування місця проживання боржника та/або місця розташування його майна передує відкриттю виконавчого провадження та має вирішальне значення для вирішення питання про те чи дотримано порядок пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Разом з тим, відповідачем не надано до суду першої та апеляційної інстанцій жодних належних доказів на підтвердження факту проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 , як і не надано доказів щодо наявності у позивача грошових коштів чи іншого майна на території міста Києва.
Натомість, у позовній заяві ОСОБА_1 наголошує, що ніколи не був зареєстрований та не проживав в м. Києві, а також не мав і немає жодного майна в м. Києві, в той час як відповідачем не надано доказів протилежного.
Таким чином, матеріали виконавчого провадження не містять в собі доказів того, що зазначена адреса місця проживання позивача була встановлена відповідачем.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідачем, ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надано належних та допустимих доказів, що у своїй сукупності свідчили б про наявність визначених законом підстав для відкриття виконавчого провадження № 62452099 у межах виконавчого округу міста Києва, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки приватний виконавець порушив правила територіальної діяльності приватних виконавців, так як, володіючи інформацією про місце реєстрації позивача (боржника), що не належить до його виконавчого округу, прийняв виконавчий документ з іншого виконавчого округу, що у свою чергу суперечить Закону № 1404-VІІІ та Інструкції № 512/5.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 580/3311/19.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст. 242, 243, 250, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 по справі № 480/4306/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова