про заміну боржника у виконавчому листі
27 листопада 2020 року справа №320/3361/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство “Володар” - адвоката Савченко Юлії Іванівни про заміну боржника у виконавчому листі, видачу нового виконавчого листа та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство “Володар” до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №320/3361/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство “Володар” до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.01.2020 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.04.2019 №1148867/34069039; від 24.04.2019 №1148866/34069039; від 26.04.2019 №1151439/34069039; від 26.04.2019 №1151440/34069039; від 26.04.2019 №1151441/34069039; від 08.05.2019 №1158276/34069039.
Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Володар” (ідентифікаційний код 34069039, місцезнаходження 09310, Київська область, Володарський район, с.Городище-Пустоварівське, вул.Центральна, 51) № 39/2 від 09.04.2019; № 417/2 від 29.03.2019; № 349/2 від 22.03.2019; № 311/2 від 20.03.2019; № 389/2 від 26.03.2019; № 297/2 від 19.03.2019.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Володар” (ідентифікаційний код 34069039, місцезнаходження: 09310, Київська область, Володарський район, с. Городище-Пустоварівське, вул. Центральна, 51) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) судовий збір у розмірі 11526,00 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот двадцять шість грн. 00 коп.).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2020 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишено без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.01.2020 залишено без змін.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Враховуючи викладене, рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.01.2020 у справі №320/3361/19 набрало законної сили 01.09.2020.
12.10.2020 Київським окружним адміністративним судом було видано позивачу виконавчі листи №320/3361/19:
- про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Володар” (ідентифікаційний код 34069039, місцезнаходження 09310, Київська область, Володарський район, с.Городище-Пустоварівське, вул.Центральна, 51) № 39/2 від 09.04.2019; № 417/2 від 29.03.2019; № 349/2 від 22.03.2019; № 311/2 від 20.03.2019; № 389/2 від 26.03.2019; № 297/2 від 19.03.2019,
- про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Володар” (ідентифікаційний код 34069039, місцезнаходження: 09310, Київська область, Володарський район, с. Городище-Пустоварівське, вул. Центральна, 51) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) судового збору у розмірі 11526,00 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот двадцять шість грн. 00 коп.).
Виконавче провадження за виконавчими листами №320/3361/19, виданими Київським окружним адміністративним судом 12.10.2020, не відкрито.
13.11.2020 на адресу суду від представника позивача - адвоката Савченко Юлії Іванівни надійшла заява б/н б/д про заміну боржника в адміністративній справі №320/3361/19 з Державної фіскальної служби України на правонаступника Державну податкову службу України, видачу нового виконавчого листа у справі №320/3361/19 та визнання виконавчого листа №320/3361/19 від 12.10.2020 таким, що не підлягає виконанню.
В результаті автоматизованого розподілу згідно із протоколом від 13.11.2020 вказана заява була передана до розгляду судді Кушновій А.О. 17.11.2020, про що свідчить акт відділу канцелярії суду.
Вирішуючи питання щодо заяви позивача про заміну боржника у виконавчому листі, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до частини четвертої ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Так, частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, який набув чинності з 05.10.2016, передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Вказаній нормі матеріального права відповідають певні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Тобто, під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження є аналогом інституту процесуального правонаступництва, встановленого статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає процесуальні наслідки переходу прав і обов'язків від однієї особи до іншої у відносинах, щодо яких виник спір.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України", утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 затверджено положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України.
21.08.2019 Кабінетом Міністрів України прийняте розпорядження №682-р "Питання Державної податкової служби", згідно з яким погоджено з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 р., №26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
28.08.2019 Державною податковою службою України прийнято наказ №36 "Про початок діяльності Державної податкової служби України", згідно з яким розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 17.05.2019 внесений запис в Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію Державної податкової служби України як юридичної особи на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200.
Відтак, Державна податкова служба України є правонаступником Державної фіскальної служби України, а отже має певне коло прав та обов'язків останньої.
Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Державна податкова служба України є правонаступником Державної фіскальної служби України, а отже має певне коло прав та обов'язків останньої.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У рішенні від 20.07.2004 у справі "Шматько проти України" Європейський Суд з прав людини, зазначив, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
З огляду на вищенаведене та з метою виконання судового рішення у справі №320/3361/19, суд дійшов висновку, що слід замінити боржника у виконавчому листі №320/3361/19, виданому Київським окружним адміністративним судом 12.10.2020, а саме боржника - "Державну фіскальну службу України" на його правонаступника - "Державну податкову службу України" (ідентифікаційний код: 43005393, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8), у зв'язку з чим заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство “Володар” - адвоката Савченко Юлії Іванівни в частині заміни боржника у виконавчому листі підлягає задоволенню.
При цьому, суд не вбачає законодавчо передбачених підстав для задоволення заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство “Володар” - адвоката Савченко Юлії Іванівни в частині видачі нового виконавчого листа у справі №320/3361/19 та визнання виконавчого листа №320/3361/19 від 12.10.2020 таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням наступного.
Частиною 1 статті 373 КАС України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч.7 ст.373 КАС України у разі вирішення питання про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; забезпечення виконання судового рішення; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; відстрочення чи розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання (дії) судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження суд вносить відповідну ухвалу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше двох днів з дня її постановлення у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до підпунктів 18.1, 18.2 пункту 18 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Отже, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що у разі прийняття судом рішення про заміну сторони у виконавчому листі, оформлення та видача нового виконавчого листа законодавством не передбачена, а тому виконавчий документ є діючим, та подається до виконання разом з судовим рішенням про заміну сторони у виконавчому листі.
Крім того, на думку суду, не підлягає задоволенню вимога представника позивача щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з наступних причин.
Згідно з частиною 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно приписів ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що підставами для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням; 3) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його добровільним виконанням боржником чи іншою особою; 4) з інших причин.
Тобто визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, пов'язано з певними обставинами, які мали місце на момент його видачі (пред'явлення до виконання), зокрема: помилковою видачею; коли судове рішення не підлягало негайному виконанню і не набрало законної сили або пред'явлено до виконання після скасування судового рішення, на підставі якого було видано виконавчий лист; повним (частковим) погашенням боргу, щодо якого видано виконавчий лист, або з інших причин.
При цьому, словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, які, наприклад, пов'язані із процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Отже, положення статті 374 КАС України надають право суду, який видав виконавчий лист, за заявою стягувача або боржника, у певних випадках, визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до п. 12 Розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, на підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.
Згідно з п. 13 Розділу II Інструкції, правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.
Відтак, судом встановлено, що на момент звернення до суду представника позивача із даною заявою, відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, до того ж у матеріалах справи відсутні, та до суду не надані докази на підтвердження заявленої представником позивача вимоги.
При цьому, суд, вважає за необхідне зазначити, що заміна сторони виконавчого провадження чи заміна сторони у виконавчому листі, у даному випадку - боржника, жодним чином не може слугувати підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з видачею нового виконавчого документа.
Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство “Володар” - адвоката Савченко Юлії Іванівни б/н б/д про заміну сторони виконавчого провадження, видачу нового виконавчого листа та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №320/3361/19 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство “Володар” - адвоката Савченко Юлії Іванівни б/н б/д про заміну боржника у виконавчому листі, видачу нового виконавчого листа та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №320/3361/19, - задовольнити частково.
2. Замінити боржника у виконавчому листі №320/3361/19, виданому Київським окружним адміністративним судом 12.10.2020 про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Володар” (ідентифікаційний код 34069039, місцезнаходження 09310, Київська область, Володарський район, с.Городище-Пустоварівське, вул.Центральна, 51) № 39/2 від 09.04.2019; № 417/2 від 29.03.2019; № 349/2 від 22.03.2019; № 311/2 від 20.03.2019; № 389/2 від 26.03.2019; № 297/2 від 19.03.2019, а саме: "Державну фіскальну службу України" на його правонаступника - "Державну податкову службу України" (ідентифікаційний код: 43005393, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8).
3. У задоволенні решти вимог заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство “Володар” - адвоката Савченко Юлії Іванівни б/н б/д про видачу нового виконавчого листа та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №320/3361/19, -відмовити.
4. Оригінал ухвали суду надіслати позивачу (його представнику), копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складений та підписаний 27.11.2020.
Суддя Кушнова А.О.