1 грудня 2020 року м. Чернівці
справа № 727/200/20
провадження 22-ц/822/984/20
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н.
секретар Герман Я.І.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 18 вересня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Позов обґрунтовано наступним. Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 22.12.2011 року у справі №2-2646 за позовом ОСОБА_2 до нього ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини позов задоволено частково, стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини заробітку.
Вважав, що визначений рішенням суду розмір аліментів підлягає зменшенню у зв'язку із зміною сімейного становища, народженням другої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у новому шлюбі, яка також потребує належного матеріального забезпечення. Оскільки на його утриманні двоє дітей, стягнення аліментів на одну дитину в розмірі 1/4 заробітку ставить в гірше становище іншу дитину - ОСОБА_4 . При наявності двох дітей у платника аліментів, розмір аліментів повинен становити 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів на двох дітей, і відповідно по 1/6 заробітку (доходу) платника аліментів на кожну дитину. Також у нього, як платника аліментів на утриманні є двоє непрацездатних осіб - мати ОСОБА_5 , 1955 року народження, інвалід ІІ групи та батько - ОСОБА_6 , 1953 року народження, пенсіонер. Він являється єдиною дитиною своїх непрацездатних батьків.
Крім того, він перебував у відпустці по догляду за малолітньою дитиною ОСОБА_4 та його мати - ОСОБА_5 дарувала протягом 01.02.2014 року по 31.12.2017 року щомісячно кошти в сумі 500,00 грн., щоб він мав змогу платити аліменти на неповнолітнього ОСОБА_3 згідно рішення суду, у зв'язку з чим нею були витрачені всі її з батьком заощадження.
Його мати на даний час потребує його особистого догляду, а також потребує додаткової матеріальної допомоги. При її невеликій пенсії, вона витрачає більше 2000грн. на місяць тільки на ліки, які їй необхідні, а ще потрібні кошти на харчування та комунальні послуги, одяг. Також погіршилося його матеріальне становище у зв'язку із роботою в м.Маріуполь Донецької області, є необхідність оренди житла, вартість якої становить 5000грн. на місяць.
Оскільки змінилися обставини, вважає, що розмір аліментів слід зменшити до 1/8 з усіх отриманих доходів. Відповідач має стабільний щомісячний дохід, оскільки працює на посаді лікаря-анестезіолога у Чернівецькій обласній клінічній лікарні та є власником трикімнатної квартири по АДРЕСА_1 , яку на його думку здає в оренду за готівкові кошти, оскільки вже майже 10 років проживає у трикімнатній квартирі по АДРЕСА_2 .
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 з 1/4 на 1/8 частину всіх видів заробітної плати (доходу) щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили; стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати по сплаті судового збору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 18 вересня 2020 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задоволено частково.
Зменшено розмір аліментів, що стягувалися з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , визначені рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 22.12.2011 року на 1/5 частину зі всіх видів його заробітної плати (доходу) щомісячно.
Виконавчий лист № 2-2646, виданий на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 22.12.2011 року - відкликано.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1/5 частину зі всіх видів його заробітної плати (доходу) щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 420,40 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 18 вересня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що при прийнятті рішення, судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають матеріалам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції умисно не врахував той момент, що судове рішення, суттєво впливає на матеріальне становище платника аліментів та погіршує його, оскільки крім дитини відповідачки у позивача ще є малолітня дитина та на утриманні мати, яка є інвалідом 2 групи та потребує періодичного стаціонарного лікування і додаткового догляду та на утриманні якої з позивача стягуються аліменти. Судом першої інстанції не враховано, що у позивача немає в наявності власного житла, погіршилося матеріальне становище.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 09.02.2010 року розірвано. Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син - ОСОБА_3 .
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 22.12.2011 року стягнуто з позивача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини заробітку.
ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивача народилася дитина - ОСОБА_4 , батьками якої зазначено позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .
Згідно довідки про нараховану заробітну плату відповідача лікаря-анестезіолога ОСОБА_2 з січня 2019 року по липень 2019 року становить 60866,21грн., а виплачено з урахуванням усіх відрахувань 48388,65 грн.
Відповідач з сином проживають за адресою: АДРЕСА_2 без реєстрації, зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 . Дитина ОСОБА_3 знаходиться під спостереженням у лікарів-кардіолога, невропатолога, ендокринолога, ортопеда, офтальмолога; за медичною допомогою в лікувальний заклад з дитиною зверталась мати, рекомендації лікарів дотримувалась; згоду на розголошування діагнозів батько ОСОБА_4 не давав, що також підтверджується дослідженнями, протоколами ультразвукового дослідження, результатами бактеріологічного дослідження.
Відповідно до звіту про здійснення відрахування та виплати згідно постанови від 05.09.2019 року, виданого за виконавчим листом від 22.12.2011 року №2-2646/201 Шевченківського районного суду м.Чернівців, підтверджено перерахування коштів із заробітної плати.
Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів позивача, як боржника перед відповідачем - стягувачем ОСОБА_2 станом на 01.11.2013 року становить 34975,13 грн.
Із довідки ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» від 15.02.2020 року вбачається, що відповідач працює лікарем-анестезіологом відділення анестезіології, що також підтверджується довідкою ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» від 15.06.2020 року; їй нараховано сукупний дохід за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 р. в сумі 102696,92 грн., у відповідності до довідки від 10.06.2020 року нараховано 83685,56 грн. відповідачем отримано кошти за період роботи з 01.01.2020 року по 01.06.2020 року в сумі 657735,01 грн.
Як вбачається зі звернення позивача, Службою у справах дітей Чернівецької міської ради було проведено обстеження умов проживання дитини ОСОБА_3 та відібрано пояснення у матері дитини - відповідачки, і було встановлено, що дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , забезпечений всім необхідним для повноцінного фізичного та духовного розвитку, мати дитини використовує аліменти виключно на дитину та несе додаткові витрати на сина, направлені на розвиток здібностей дитини, його лікування, відпочинок та оздоровлення, що також підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов. З приводу чого, позивач отримавши відповідь на звернення Служби у справах дітей Чернівецької міської ради звертався із скаргою на дії посадових осіб служби у справах дітей Чернівецької міської ради, просив провести службове розслідування стосовно посадових осіб служби у справах дітей Чернівецької міської ради за необґрунтоване зволікання з розглядом його звернення від 19.02.2018 року та притягнути винних осіб до відповідальності.
До матеріалів справи також приєднано розписки відповідача про отримання коштів на утримання сина від позивача ОСОБА_4 .
Позивач ОСОБА_4 працював на посаді прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області, на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» наказом №398-к від 04.05.2020 року звільнений на підставі рішення №301 кадрової комісії №2 від 09.04.2020 року. Згідно даних про нараховану заробітну плату за період з січня по травень 2020 року її сума становить 102200,53 грн.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до статті 183 та статті 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина 3 статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отже, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог статей 12, 81 ЦПК України та наявності підстав для зміни розміру аліментів, врахувавши, що ОСОБА_4 є працездатною особою, утримань по кредитних зобов'язаннях немає, дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для зміни розміру аліментів з ј на 1/5 частину всіх видів його доходу щомісячно.
Доводи апелянта про те, що аліменти у розмірі 1/5 частини з усіх видів доходу не забезпечують справедливого балансу, порушують права його малолітньої дитини ОСОБА_4 , не заслуговують на увагу, оскільки розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Колегія суддів враховує, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв'язку з чим певним чином з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.
Доводи апелянта, що на його утриманні перебуває мати, яка є інвалідом 2 групи та потребує періодичного стаціонарного лікування і додаткового догляду були предметом розгляду судом першої інстанції.
Однак, суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 19.05.2020р. про стягнення аліментів з позивача на користь його матері в розмірі 1/6 частини його заробітку. При цьому слід врахувати, що це не було підставою позову, оскільки позивач звернувся в суд в січні 2020 року, і під час розгляду даної справи, мати позивача звернулася в суд з позовом до нього про стягнення аліментів. Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 19.05.2020р. стягнуто аліменти з позивача на користь його матері в розмірі 1/6 частини його заробітку.
Доводи апелянта щодо матеріального становища позивача та відповідача були предметом розгляду в суді першої інстанції та їм дана належна оцінка, відповідно до наданих доказів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло б призвести до неправильного вирішення справи, фактично апелянт наводить ті ж аргументи, які були предметом розгляду в суді першої інстанції та їм дана належна оцінка.
Рішення суду першої інстанції містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи всі обставини справи, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 18 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий І.Б. Перепелюк
Судді Н.К. Височанська
І.Н. Лисак