Справа № 641/258/20 Головуючий суддя І інстанції Музиченко В. О.
Провадження № 33/818/592/20 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
25 листопада 2020 року суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Крижановського М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2020 року, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , 1988 року народження, уродженець м. Ноябрськ Тюменської області РФ, офіційно не працевлаштований, громадянин України, мешканець м. Харкова,
- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Постановою встановлено, що 07 січня 2020 року о 02 год. 01 хв. ОСОБА_1 в районі буд. № 172 по просп. Г. Сталінграду в м. Харкові, керував автомобілем Daewoo Lanos державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, тремтіння кінцівок рук, поведінка, що не відповідає дійсності. Від огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я КЗОЗ ХОНД за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 26, ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив постанову судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2020 року скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на те, що він пройшов огляд на стан сп'яніння з використанням газоаналізатору Драгер, результат якого був негативним, а потім працівники поліції запропонували пройти йому огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, що на його думку, вказує на упередженість дій працівників поліції. Вказує, що не знав, що за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння теж передбачена відповідальність. Зазначає, що працівники поліції вимагали неправомірну винагороду. Вважає, що у нього не було ознак будь-якого сп'яніння. Зазначає, що не роз'яснили причину зупинки.
В судове засіданні в суд апеляційної інстанції інспектор поліції Мустафаєв Р.Ш., який складав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення, причини неявки до суду не повідомив.
Також, свідкам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, направлялись судові повістки, які повернуті до суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання,а також у зв'язку із відсутністю адресата.
Отже, суд апеляційної виконав усі процесуальні дії, передбачені чинним КУпАП, для виклику у судове засідання свідків у справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху України.
Переглядаючи оскаржувану постанову за апеляційними доводами ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку про її законність та обґрунтованість, враховуючи наявність доказів, які були вивчені судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції послався на відомості, які містяться у протоколу про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях свідків, направлення на огляд водія, а також на відомості відеозапису бодікамери працівників поліції.
Зокрема, відповідно до відомостей протоколу про адміністративне правопорушення (арк.3), ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом мав ознаки наркотичного сп'яніння: почервоніння очей, тремтіння кінцівок рук, поведінка, що не відповідає дійсності. В присутності двох свідків на місці зупинки в законному порядку водій відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в ХМП ОМД ХОР м. Харкова вул. Шевченка, 26.
З відомостями цього протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його власноручний підпис у цьому протоколі.
Крім того, будь-яких заперечень щодо змісту цього протоколу ОСОБА_1 ані в протоколі, ані на окремому аркуші не заявляв.
Поряд з цим, належить взяти до уваги й те, що цей протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії службової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувалися.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (арк.7,8) вбачається, що 07.01.2020 року ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом мав ознаки наркотичного сп'яніння, а саме почервоніння очей, тремтіння кінцівок рук, поведінка, яка не відповідає обстановці. ІВ присутності двох свідків на місці зупинки в законному порядку, водій відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'Яніння в КНП ОНД «ХОР» в м. Харкові по вул. Шевченко, 26.
Відповідно до рапорту поліцейського Вовк А.О. (арк. 9), авто, яким керував ОСОБА_1 , залишено на місці зупинки без порушень ПДР України, водія відсторонено від керування транспортним засобом.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував, що саме він керував автомобілем під час, коли він був зупинений працівниками поліції.
З відеозапису, який міститься в матеріалах справи вбачається, що працівниками поліції неодноразово було повідомлено ОСОБА_4 про причину його зупинки, а саме у зв'язку з тим, що державний реєстраційний номер автомобіля знаходиться у забрудненому стані та його неможливо ідентифікувати.
З цього ж відеозапису об'єктивно вбачається, що державний реєстраційний номер автомобіля дійсно забруднений та не можливо його ідентифікувати.
Отже твердження апелянта щодо незрозумілості причини його зупинки є необґрунтованим та не відповідає дійсності.
З відеозапису також вбачається, що при проведенні огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 на місці його зупинки були присутні два свідка. Їм було повідомлено, що ОСОБА_1 має ознаки наркотичного сп'яніння. В присутності свідків працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, від якого останній відмовився. Працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 про те, що за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння також передбачена відповідальність, передбачена ст. 130 КУпАП, з чим ОСОБА_1 погодився.
Таким чином твердження ОСОБА_1 про те, що він не знав, що за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння теж передбачена відповідальність є необґрунтованим та розцінюється судом як спосіб захисту і уникнення відповідальності.
Статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Огляд водія на стан наркотичного сп'яніння проводиться у закладі охорони здоров'я.
Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 Розділу І цієї інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.4 Розділу І цієї Інструкції, ознаками наркотичного сп'яніння є:
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці;
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідність.
Інспектором поліції в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, тремтіння кінцівок рук, поведінка, що не відповідає дійсності.
Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
З огляду на викладене, апеляційний суд об'єктивно не вбачає порушень вимог Інструкції з боку інспектора поліції щодо виявлення ознак наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи послідовність дій працівників поліції, вбачається, що 07.01.2020 року о 02.01 год. ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції, у якого було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, та від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків, що повністю відповідає вимогам ст. 266 КУпАП та положенням вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України.
Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Поряд з цим, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обовязки у правовому полі держави.
Апеляційний суд дійшов висновку, що визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, які походять з офіційних джерел та надав ним належну правову оцінку.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто його за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, отже посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними, а тому, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2020 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков