Рівненський апеляційний суд
Іменем України
17 листопада 2020 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , прокурора прокуратури Рівненської області ОСОБА_7 , з врахуванням змін до апеляційної скарги прокурора Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_5 , на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 08 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12017180000000122 від 01 червня 2017 року стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , з вищою освітою, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України,
Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 08 жовтня 2019 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 - 3 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади пов'язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в юридичних особах приватного права на строк 3 (три) роки, з конфіскацією усього належного майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки та покладено відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою.
ОСОБА_8 визнано невинуватим по пред'явленому обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, і виправдано у зв'язку з недоведеністю у вчиненому ОСОБА_8 діянні, складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати в сумі 23715, 60 грн.
Скасовано накладені арешти згідно ухвал слідчого судді Рівненського міського суду від 09 серпня 2017 року.
Судом також вирішено питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні.
За вироком суду, згідно обставин, викладених в обвинувальному акті, ОСОБА_6 , будучи засновником та керівником громадського формування з охорони громадського порядку «Льва», що зареєстроване за адресою: вул. Широка, 31, м. Сарни, а також будучи депутатом Сарненської міської ради 7 скликання, маючи повноваження відповідно до Статуту громадського формування з охорони громадського порядку «Льва»: вносити до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності пропозиції щодо запобігання адміністративним та кримінальним правопорушенням, виникненню причин та умов, що сприяли їх вчиненню, тобто будучи службовою особою, а також відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» особою, яка постійно або тимчасово обіймає посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, діючи умисно, з корисливих мотивів, із метою систематичного одержання неправомірної вигоди за попередньою змовою із ОСОБА_8 , в період з травня по серпень 2017 року, систематично на початку кожного місяця вимагав особисто, та за участю ОСОБА_8 , одержував від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 23 000 гривень за бездіяльність щодо не внесення до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності пропозиції щодо запобігання адміністративним та кримінальним правопорушенням, виникненню причин та умов, що сприяли їх вчиненню.
Так, наприкінці травня 2017 року (точний час досудовим слідством не встановлено) ОСОБА_6 прибув до приміщення розташованого в готелі «Полюс», що по вул. Варшавська, м. Сарни, Рівненської області, де ОСОБА_9 здійснював діяльність пов'язану із наданням послуг доступу до мережі Інтернет, і зустрівшись з останнім висловив незаконну вимогу надання йому щомісяця неправомірної вигоди в розмірі 5000 гривень та висловив погрозу ОСОБА_9 , що в разі відмови, він, як керівник громадського формування, може в силу своїх службових обов'язків вплинути на діяльність останнього. Будучи поставленим в такі умови, ОСОБА_9 у вищевказаному місці передав, а ОСОБА_6 , за бездіяльність громадським формуванням, одержав неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 5000 гривень. В подальшому ОСОБА_6 вказав ОСОБА_9 про необхідність систематичного, тобто на початку кожного місяця, надання неправомірної вигоди за бездіяльність громадським формуванням через його заступника ОСОБА_8 .
Так, 09.06.2017 ОСОБА_6 діючи з відома ОСОБА_8 , продовжуючи свою злочинну діяльність, вказав ОСОБА_9 прибути на АЗС «ОККО», по вул. Варшавська при в'їзді в м. Сарни та надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 5000 гривень за попередній місяць. Того ж дня ОСОБА_6 , перебуваючи на вказаному місці, одержав від ОСОБА_9 у його легковому автомобілі неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 5000 гривень за вищевказану бездіяльність громадського формування.
В подальшому, 06.07.2017 (точний час слідством на даний час не встановлений) ОСОБА_6 , діючи з відома ОСОБА_8 , вказав ОСОБА_9 прибути на АЗС «Олас», в м. Сарни, Рівненської області, та передати неправомірну вигоду ОСОБА_8 за попередній місяць у вигляді грошових коштів в сумі 4000 гривень. У цей ж день та на тому ж місці, ОСОБА_9 передав, а ОСОБА_8 одержав він нього вищевказану суму неправомірної вигоди, з метою подальшої передачі ОСОБА_6 .
Надалі, на початку серпня 2017 року ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , продовжуючи свою злочинну діяльність, вказав ОСОБА_9 прибути на вул. Білгородську в м. Сарни поблизу магазину «Терен», де підтвердив свої наміри щодо одержання від останнього неправомірної вигоди за бездіяльність громадським формуванням передбаченої Статутом та передачі йому неправомірної вигоди за вказані дії в сумі 9000 гривень через ОСОБА_8 .
Цього ж дня, приблизно о 21 годині 30 хвилин, перебуваючи на АЗС «ОККО» в м. Сарни Рівненської області, ОСОБА_6 після попередньої розмови повідомив ОСОБА_9 про необхідність передачі неправомірної вигоди ОСОБА_8 та залишив місце їх зустрічі. В подальшому, у вищевказаному місці ОСОБА_8 , діючи за вказівкою ОСОБА_6 , приблизно о 22 год. одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 9 000 гривень за вищенаведену бездіяльність громадського формування.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 4 ст. 368-3 КК України, які виразились у одержанні службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно - правової форми, неправомірної вигоди для себе за бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
Згідно обставин, викладених в обвинувальному акті, ОСОБА_8 , будучи заступником керівника громадського формування з охорони громадського порядку «Льва», що зареєстроване за адресою: вул. Широка, 31, м. Сарни, маючи повноваження відповідно до Статуту громадського формування з охорони громадського порядку «Льва»: вносити до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності пропозиції щодо запобігання адміністративним та кримінальним правопорушенням, виникненню причин та умов, що сприяли їх вчиненню, тобто будучи службовою особою, а також відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» особою, яка постійно або тимчасово обіймає посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, діючи умисно, з корисливих мотивів, із метою систематичного одержання неправомірної вигоди за попередньою змовою із ОСОБА_6 , в період з травня по серпень 2017 року, систематично та за участю ОСОБА_6 , спільно одержували від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 23 000 гривень за бездіяльність щодо не внесення до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності пропозиції щодо запобігання адміністративним та кримінальним правопорушенням, виникненню причин та умов, що сприяли їх вчиненню.
Так, наприкінці травня 2017 року (точний час досудовим слідством не встановлено) ОСОБА_6 прибув до приміщення розташованого в готелі «Полюс», що по вул. Варшавська, м. Сарни, Рівненської області, де ОСОБА_9 здійснював діяльність пов'язану із наданням послуг доступу до мережі Інтернет, і зустрівшись з останнім, висловив незаконну вимогу надання йому щомісяця неправомірної вигоди в розмірі 5000 гривень та висловив погрозу ОСОБА_9 , що в разі відмови, він, як керівник громадського формування може в силу своїх службових обов'язків вплинути на діяльність останнього та представив ОСОБА_8 , як заступника керівника громадського формування з метою реалізації свого злочинного плану на одержання неправомірної вигоди для себе. Будучи поставленим в такі умови, ОСОБА_9 у вищевказаному місці передав, а ОСОБА_6 за бездіяльність громадського формування одержав неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 5000 гривень. В подальшому ОСОБА_6 вказав ОСОБА_9 про необхідність систематичного, тобто на початку кожного місяця, надання неправомірної вигоди за бездіяльність громадського формування, через його заступника ОСОБА_8 .
Так, 09.06.2017 ОСОБА_6 діючи з відома ОСОБА_8 , продовжуючи свою злочинну діяльність, вказав ОСОБА_9 прибути на АЗС «ОККО», по вул. Варшавська при в'їзді в м. Сарни та надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 5000 гривень за попередній місяць. Того ж дня ОСОБА_6 , перебуваючи на вказаному місці одержав від ОСОБА_9 у його легковому автомобілі неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 5000 гривень за вищевказану бездіяльність громадського формування.
В подальшому, 06.07.2017 (точний час слідством на даний час не встановлений) ОСОБА_6 , діючи з відома ОСОБА_8 , вказав ОСОБА_9 прибути на АЗС «Олас», в м. Сарни, Рівненської області, та передати неправомірну вигоду ОСОБА_8 за попередній місяць у вигляді грошових коштів в сумі 4000 гривень. У цей ж день та на тому ж місці, ОСОБА_9 передав, а ОСОБА_8 одержав він нього вищевказану суму неправомірної вигоди, з метою її подальшої передачі ОСОБА_6 .
Надалі, на початку серпня 2017 року ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , продовжуючи свою злочинну діяльність, вказав ОСОБА_9 прибути на вул. Білгородську в м. Сарни поблизу магазину «Терен», де підтвердив свої наміри на одержання від останнього неправомірної вигоди за бездіяльність громадським формуванням передбаченої Статутом, та передачі йому неправомірної вигоди за вказані дії в сумі 9000 гривень, через ОСОБА_8 .
Цього ж дня, приблизно о 21 годині 30 хвилин, перебуваючи на АЗС «ОККО» в м. Сарни Рівненської області, ОСОБА_6 після попередньої розмови повідомив ОСОБА_9 про необхідність передачі неправомірної вигоди ОСОБА_8 , та залишив місце їх зустрічі. В подальшому, у вищевказаному місці ОСОБА_8 , діючи за вказівкою ОСОБА_6 , приблизно о 22 год. одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 9 000 гривень за вищенаведену бездіяльність громадського формування.
Таким чином, ОСОБА_8 визнано невинуватим по пред'явленому обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 - 3 КК України та його виправдано у зв'язку із недоведеністю у вчиненому ОСОБА_8 діянні, складу вказаного злочину.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 покликається на незаконність вироку суду першої інстанції в частині визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України і вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
ОСОБА_6 вважає, що при ухваленні вироку судом допущено істотні порушення вимог ст. 374 КПК України щодо змісту вироку суду, зокрема, його вмотивованості, а також ст. 370 КПК України щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості судового рішення.
На думку ОСОБА_6 , у вироку суду взагалі відсутнє формулювання йому обвинувачення, яке визнане доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, натомість міститься лише посилання на обставини, викладені в обвинувальному акті.
Зазначає, що стороною обвинувачення не доведено та судом не встановлено наявність у ОСОБА_9 законного (правоохоронюваного) інтересу (власності, оренди, іншого користування приміщенням), законності підстав та видів надання останнім послуг доступу до мережі Інтернет, здійснення ним підприємницької діяльності.
Вважає, що стороною обвинувачення не доведено та судом не встановлено і жодним чином не обґрунтовано наявність в його діях кваліфікуючої ознаки, визначеної ч.4 ст. 368-3 КК України, як вимагання. Формулювання у вироку суду про те, що свідок ОСОБА_9 вимушений був надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, на думку ОСОБА_6 , ґрунтується виключно на припущеннях сторони обвинувачення.
Вказує, що хибними є висновки суду, викладені у вироку щодо встановлення в діях ОСОБА_6 кваліфікуючої ознаки складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.
Вважає, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.4 ст. 368-3 КК України.
Зазначає, що суттєві зауваження викликають, проведені в ході розслідування та доведені судом матеріали негласних слідчих дій, проведених відносно нього, що ставить під сумнів допустимість їх результатів.
Просить вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 08 жовтня 2019 року стосовно ОСОБА_6 скасувати. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України і виправдати, у зв'язку із недоведеністю у вчиненому ОСОБА_6 діянні складу злочину, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України.
В поданій апеляційній скарзі прокурор оскаржує вирок суду першої інстанції від 08 жовтня 2019 року в частині застосування закону України про кримінальну відповідальність, який не підлягає застосуванню та у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. В іншій частині вирок стосовно ОСОБА_6 не оскаржується.
Вказує, що судом при призначенні покарання та звільненні ОСОБА_6 від його відбування з випробуванням застосовано ст. 75 КК України, яка не підлягає застосуванню, оскільки, інкримінований ОСОБА_6 злочин, згідно ст. 45 КК України, відноситься до корупційних злочинів.
На думку прокурора, призначення ОСОБА_6 основного покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України незаконним, не достатнім для виправлення особи та не відповідає меті покарання, якою є попередження вчинення нових злочинів обвинуваченим.
Вважає вирок стосовно ОСОБА_8 незаконним та необґрунтованим у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також неповнотою судового розгляду.
Вказує, що вина ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.4 ст. 368-3 КК України доведена в судовому засіданні.
Покликається на порушення вимог ст. 23 КПК України, зазначаючи, що докази на підтвердження вини ОСОБА_8 безпосередньо не досліджувались, що є істотним порушенням вимог кримінального законодавства. Докази були лише оголошені прокурором у судовому засіданні, але їм судом не надано оцінки під час винесення вироку.
Зазначає, що всупереч вимогам ч.2 ст.322 КПК України судові дебати проведено із порушенням вимог судового розгляду, оскільки двічі відкладались після виступу прокурора, захисників, обвинувачених, що вплинуло, на думку прокурора, на порушення принципу змагальності сторін, відповідно до ст. 22 КПК України.
Просить вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 08 жовтня 2019 року стосовно ОСОБА_6 за ч.4 ст. 368-3 КК України скасувати в частині неправильного застосування кримінального закону та м'якості призначеного покарання, стосовно ОСОБА_8 за ч.4 ст. 368-3 КК України - скасувати. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в юридичних особах приватного права на строк до 3 років, з конфіскацією усього належного майна. Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді застави змінити на тримання під вартою в залі суду. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в юридичних особах приватного права на строк до 3 років, з конфіскацією усього належного майна. В решті вирок щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_8 залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка просила скасувати вирок суду у зв'язку з істотними порушеннями вимог КПК України і призначити новий розгляд у суді першої інстанції та заперечила проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , перевіривши вирок суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає до часткового задоволення, апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення повністю з таких підстав.
Згідно вимог ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК України в мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються, зокрема, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Тобто, мотивувальна частина вироку має містити чітке формулювання обвинувачення. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.
Вимогами п.1 ч.3 даної ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи виправданою зазначаються формулюванні обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Водночас, зі змісту оскаржуваного вироку вбачається, що всупереч зазначеним вимогам закону суд не сформулював чітке обвинувачення, яке встановлено та визнано судом доведеним стосовно ОСОБА_6 та недоведеним стосовно ОСОБА_8 , обмежившись викладом обставин, зазначених в обвинувальному акті, висновками обвинувального акта щодо кваліфікацій дій обвинувачених. Крім цього в мотивувальній частині вироку зазначено відповідний перелік досліджених судом доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , однак суд не проаналізував їх зміст, не вказав які саме фактичні дані вони підтверджують чи спростовують, як співвідносяться між собою та чи достатні для прийняття відповідного процесуального рішення і прийшов до переконання, що під час судового розгляду встановлено наявність в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України та водночас прийшов до висновку, що під час судового розгляду не встановлено наявність в діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, тому він по пред'явленому обвинуваченню підлягає визнанню не винуватим і судом виправданим.
Стосовно ОСОБА_8 в мотивувальній частині вироку судом також зазначено, що за відсутності встановлених судом достатніх доказів наявності у останнього прямого умислу на вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, відсутності підтвердження того, що кошти він отримав для себе особисто, його слід виправдати за недоведеністю у вчиненому ним діянні складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України.
За наведеного суд першої інстанції вищезазначених вимог закону не виконав, навів у вироку сукупність доказів в цілому без зазначення, які саме інкриміновані обвинуваченим обставини вони мають підтверджувати або спростовувати. Усупереч вимогам ст. 94 КПК суд не дав належної правової оцінки доказам по кримінальному провадженні, здійснив їх оцінку поверхнево, не вказавши, чому бере до уваги докази стосовно винуватості ОСОБА_6 і відкидає ті ж самі докази стосовно ОСОБА_8 , зазначаючи про дослідження в судовому засіданні доказів винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .
Відповідно до резолютивної частини вироку ОСОБА_8 визнано невинуватим по пред'явленому обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України і виправдано у зв'язку з недоведеністю у вчиненому ОСОБА_8 діянні складу злочину, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, тобто, суд поєднав дві різні самостійні підстави для виправдання особи, що суперечить вимогам ст. 373 КПК.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (Справа "Салов проти України").
Необхідно звернути увагу на те, що метою судочинства є не лише формальне вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку відповідно до вимог ст.368 КПК України, а досягнення правосуддя, в зв'язку з чим суд зобов'язаний дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі прийнятого ним рішення й забезпечують його правосудність.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 статті 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З огляду на викладене апеляційний суд, не вдаючись в обговорення інших доводів апеляційних скарг, вважає, що судом першої інстанції допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону України, які визнаються апеляційним судом суттєвими, неприпустимими при судовому розгляді кримінального провадження, оскільки в такий спосіб порушуються загальні засади забезпечення законності, змагальності сторін та одночасно обґрунтованості судового рішення, що передбачено як обов'язкова вимога у ст. 370 КПК України, а також ці вимоги містяться у ст. 7 КПК України - серед загальних засад кримінального провадження, яке за своїм змістом та формою повинно їм відповідати, у зв'язку з чим згідно п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України тягнуть за собою скасування вироку суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції та обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 і в повному обсязі апеляційної скарги прокурора.
Порушення судом першої інстанції вимог п.п.1, 2 ч.3, п.1 ч.4 ст.374, ст. 370 КПК України щодо змісту мотивувальної і резолютивної частин вироку та загальних засад судочинства не відноситься до передбаченого в ч.1 ст.415 КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Проте, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п.п.2,15 ч.1 ст.7 КПК України - законність, а також забезпечення змагальності сторін та одночасно обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, що передбачено як обов'язкові вимоги у ст. 370 КПК України.
При цьому, призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність. А тому, при новому судовому розгляді кримінального провадження суду першої інстанції, з дотриманням процесуальних прав учасників судового процесу, необхідно врахувати висновки і мотиви апеляційної інстанції, з яких скасовано судове рішення, усунути зазначені порушення закону, з'ясувати всі фактичні обставини кримінального провадження у порядку визначеному кримінальним процесуальним законом, сформулювати обвинувачення за злочином, який ставиться в провину обвинуваченим, дати належну оцінку доказам з урахуванням позиції сторін з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності та достатності, із зазначенням мотивів, з яких суд приймає до уваги одні докази та відкидає інші, і в залежності від установлених обставин, ухвалити законне, обґрунтоване та належним чином умотивоване рішення, неухильно керуючись вимогами КПК України, Конституції України та практики Європейського суду з прав людини.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково, апеляційну скаргу прокурора, з врахуванням змін до апеляційної скарги, задовольнити повністю.
Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 08 жовтня 2019 року стосовно ОСОБА_6 за ч.4 ст.368-3 КК України, ОСОБА_8 за ч.4 ст. 368-3 КК України скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3