Справа № 554/4072/20 Номер провадження 11-сс/814/1004/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
24 листопада 2020 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника власника майна ОСОБА_7 та захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 ,
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали провадження за апеляційною скаргою старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 жовтня 2020 року, -
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12020170000000171 від 24.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України, а саме на будинок АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 .
Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя вказав, що прокурор звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення спеціальної конфіскації майна в рамках кримінального провадження № 12020170000000171 від 24.04.2020, яке відкрито відносно нотаріуса ОСОБА_10 , а спеціальній конфіскації підлягає майно обвинуваченого ОСОБА_8 в іншому кримінальному провадженні № 12019170000000207 від 07.06.2019, а також те, що ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_8 не є підозрюваними у даному кримінальному провадженні, в рамках якого прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту, слідчий суддя прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання.
В апеляційній скарзі прокурор відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 .
На обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню, у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
Вказує, що суд не звернув увагу на той факт, що ОСОБА_11 була обізнана про протиправний характер доходів свого чоловіка - ОСОБА_8 , а тому з метою уникнення накладення арешту на вказаний будинок в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12019170000000207 від 07.06.2019 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 306, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України здійснила правочин з купівлі-продажу вказаного нерухомого майна без згоди останнього.
Інші учасники судового провадження ухвалу слідчого судді не оскаржували.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав у повному обсязі подану апеляційну скаргу, представника власника майна - ОСОБА_7 та захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , який заперечив з приводу апеляційної скарги прокурора, пояснення підозрюваного ОСОБА_8 , перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду прийшла до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п.п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: спеціальної конфіскації.
Відповідно до ч.5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
За змістом ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020170000000171 від 24.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України.
З копії витягу з ЄРДР № 12020170000000171 від 24.04.2020 вбачається, що 20.02.2020 приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_10 здійснив перереєстрацію на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: р. № 503, житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на громадянку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був придбаний в період шлюбу та перебував у спільній сумісній власності ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , без попереднього дозволу останнього, який являється по кримінальному провадженню №12019170000000207 підозрюваним та з 13.02.2020 перебуває в Полтавській УВП №23.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 229119273 від 22.10.2020 встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, посвідченим 29.12.2018 року Приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_10 .
Таким чином, прокурор порушує питання про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №12020170000000171, але спеціальній конфіскації підлягає майно обвинуваченого ОСОБА_8 в іншому кримінальному провадженні № 12019170000000207 від 07.06.2019. Крім того, ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_8 не є підозрюваними у кримінальному провадженні № 12020170000000171 від 24.04.2020, в рамках якого прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту, а тому відсутні правові підстави для його арешту з метою забезпечення саме цього кримінального провадження.
Крім того, апеляційним судом вже розглядались матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 27.02.2020, якою було накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 в рамках кримінального провадження № 12019170000000207, за результатами розгляду яких прийнято рішення про відмову в задоволенні клопотання про арешт вказаного вище майна.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ч. 2 ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 409 та ст.422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 жовтня 2020 року, - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4