Справа №:755/16856/20
Провадження №: 3/755/8292/20
"01" грудня 2020 р.
м. Київ
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, установила:
ОСОБА_1 , 05.11.2020 о 08 год. 10 хв. керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia А5», номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті вул. П. Запорожця та вул. Курнатовського в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Kia Rio», номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився попереду, в наслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, у зв'язку з чим своїми діями порушив п. 13.1. Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 (далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності) в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та надав пояснення стосовно обставин та опису подій, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказаних висновків, Cуд дійшов, дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, як-то: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наданих в суді пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо часу, місця, способу настання обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та безпосередньо її ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, виходячи з наступного.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
З п. 13.1. ПДР України слідує, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи особа, що притягається до адміністративної відповідальності будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог пункту 13.1. ПДР України не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю доведена матеріалами адміністративної справи, у розумінні ст. 251 КУпАП належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема, щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;
- схемою місця ДТП, яка містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження.
При цьому, зазначена інформація підтверджена підписами водіїв транспортних засобів, у зв'язку з чим з неї вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності дійсно порушив зазначені положення ПДР України;
- відомостями, що містяться у письмових поясненнях іншого учасника ДТП, які кореспондуються з даними, що містяться у схемі ДТП та протоколі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 124 КУпАП.
Адже, у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. The United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29.06.2007, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При накладені адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, та не убачає, в розумінні ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останнього і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 124 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-35, 124, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18, у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
С у д д я : Оксана БІРСА