Ухвала від 25.11.2020 по справі 910/8992/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

попереднього засідання

м. Київ

25.11.2020Справа № 910/8992/19

За заявою Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна,5, ідентифікаційний номер 00376886)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Суддя: Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Смігунов В.В.

Представники учасників:

від боржника- не з'явилися

розпорядник майна- Іванюк О.М.

від АТ "Сбербанк"- не з'явилися

від ТОВ "Профі Трейдінг"- Бобровніков В.В.

від ТОВ "Конкордіа Альянс Трейд"- Патерилов В.В.

від ТОВ "Лео 2002"- Патерилов В.В.

від ТОВ "Десаж Лоджистик Сервісез"- Лазарева Л.Л.

від ТОВ "Формула-2016"- Бісик Я.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В липні 2019 року генеральний директор Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" Дрючин О.В. звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" у зв'язку із тим, що задоволення одного або декількох кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 № 910/8992/19 заяву Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" було прийнято до розгляду, засідання призначено на 24.07.2019, зобов'язано арбітражного керуючого Черкашина І.І., визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, у строк до 19.07.2019 надати суду заяву про участь у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай"; призначено розпорядником майна Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" арбітражного керуючого Куліченка Максима Валерійовича; визначено дату проведення попереднього судового засідання на 18.09.2019.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.07.2019 у справі №910/8992/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22.01.2020 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк України" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі № 910/8992/19 скасовано. Справу №910/8992/19 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію прийняття заяви про порушення справи про банкрутство.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/8992/19 передано на розгляд судді Мандичеву Д.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2020 заяву Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" (ідентифікаційний номер 00376886) про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без руху. Встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали Публічному акціонерному товариству "Одеський коровай" (ідентифікаційний номер 00376886) на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Встановлено Публічному акціонерному товариству "Одеський коровай" (ідентифікаційний номер 00376886) спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство шляхом приведення вказаної заяви у відповідність до норм Кодексу України з процедур банкрутства.

24.02.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" (ідентифікаційний номер 00376886) про усунення недоліків, встановлених ухвалою Господарського суду від 13.02.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 № 910/8992/19 заяву Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 11.03.2020, визначених автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражних керуючих Іванюка О.М., Рабчуна Р.О. та Колошина В.П. зобов'язано подати заяву про участь у справі.

03.03.2020 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Іванюка О.М. про участь у справі про банкрутство.

04.03.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Колошина В.П. про участь у справі.

05.03.2020 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Рабчуна Р.О. про участь у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна,5, ідентифікаційний номер 00376886). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна,5, ідентифікаційний номер 00376886). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна,5, ідентифікаційний номер 00376886) за номером 64659 від 13.03.2020р. Призначено розпорядником майна Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна,5, ідентифікаційний номер 00376886) арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1247 від 15.07.2013). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 13.05.2020 р.

30.03.2020 до Господарського суду м. Києва заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкордія Альянс Трейд" з грошовими вимогами до боржника на суму 425 234 661,32грн.

30.03.2020 до Господарського суду м. Києва заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі Трейдінг" з грошовими вимогами до боржника на суму 514 302 205,37грн.

30.03.2020 до Господарського суду м. Києва заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео 2002" з грошовими вимогами до боржника на суму 1 060 485 511,63грн.

16.04.2020 до Господарського суду м. Києва заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула -2016" з грошовими вимогами до боржника на суму 303 296 654,93грн.

21.04.2020 до Господарського суду м. Києва заява Акціонерного товариства "Сбербанк" з грошовими вимогами до боржника на суму 728 368 767,94грн.

29.04.2020 до Господларського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Десаж Лоджистік Сервісез" на виконання вимог ухвали суду від 29.04.2020 надійшли докази усунення недоліків заяви з вимогами до боржника.

16.04.2020 до Господарського суду міста Києва заява Головного управління ДПС у м. Києві з грошовими вимогами до боржника на суму 15 790,01грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 01.04.2020, 21.04.2020, 22.04.2020 та 06.05.2020 вказані заяви прийнято та призначено до розгляду у попередньому засіданні на 13.05.2020.

05.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов звіт розпорядника майна про надіслані всім кредиторам повідомлення про результати розгляду грошових вимог.

13.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Десаж Лоджистик Сервісез" про долучення до матеріалів документів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.05.2020 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 27.05.2020, зобов'язано кредиторів, вимоги яких визнані частково розпорядником майна та боржником чи відхилені взагалі у строк до 25.05.2020 (включно) подати суду письмові заперечення з нормативним обґрунтуванням з відповідними доказами направлення розпоряднику майна та боржнику.

25.05.2020 до суду надійшли заперечення АТ "Сбербанк" щодо результатів розгляду заявлених кредиторських вимог.

26.05.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло повідомлення боржника про результат розгляду грошових вимог ТОВ "Формула-2016", в якому ПАТ "Одеський коровай" не визнає заявлені вимоги ТОВ "Формула-2016" у повному обсязі.

27.05.2020 до суду надійшли заперечення ТОВ "Формула-2016" проти результатів розгляду розпорядником майна заявлених вимог разом із клопотанням про витребування доказів у ПАТ "Одеський коровай".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2020 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 10.06.2020.

10.06.2020 до Господарського суду міста києва надійшов звіт розпорядника майна про результати проведеної інвентаризації.

12.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення боржника на заперечення АТ "Сбербанк".

12.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Десаж Лоджистик Сервісез щодо заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула-2016"

15.06.2020 до Господарського суду міста києва надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула-2016" щодо кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі Трейдінг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео 2002".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 відкладено попереднє засідання на 03.07.2020.

30.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення ТОВ "Формула-2016" проти результатів розгляду боржником грошових вимог.

01.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення розпорядника майна про результати розгляду вимог ГУ ДПС у Одеській області.

01.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення розпорядника майна про результати розгляду вимог ГУ ПФУ в Одеській області.

01.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі Трейдінг" на заперечення ТОВ "Формула-2016" щодо визнання вимог.

01.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО 2002" на заперечення ТОВ "Формула-2016" щодо визнання вимог.

03.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов звіт розпорядника майна про надіслані всім кредиторам повідомлення про результати розгляду грошових вимог.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.07.2020 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 19.08.2020.

06.07.2020 до суду надійшло клопотання ТОВ "Формула-2016" про витребування доказів.

13.07.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про долучення документів для усунення недоліків заяви про визнання кредитором.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.07.2020 прийнято заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання кредитором боржника на суму1 033 983,74 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 19.08.2020.

24.07.2020 до суду надійшла заява ТОВ "Формула-2016" про виправлення описки у заяві із кредиторськими вимогами до боржника.

19.08.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна ПАТ "Одеський коровай" про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула-2016" про витребування доказів. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Одеський коровай" надати суду копії актів приймання-передачі майна до Договору купівлі-продажу б/н від 13.09.2017, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Одеський коровай" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тігардена Груп". Встановлень Публічному акціонерному товариству "Одеський коровай" строк для надання витребуваних документів до 16.09.2020 (у разі направлення документів поштою - зробити відправлення завчасно). Відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 21.09.20.

31.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна про продовження строку процедури розпорядження майном на два місяці.

31.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна про сплату основної грошової винагороди.

11.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли документи від боржника на виконання вимог ухвали суду від 19.08.2020.

18.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання АТ "Сбербанк" про відкладення розгляду справи у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.09.2020 продовжено строк розпорядження майном ПАТ "Одеський коровай" на два місяці, відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 21.10.2020.

21.10.2020 до суду надійшло клопотання розпорядника майна Іванюка О.М. про сплату основної грошової винагороди.

Судове засідання, призначене на 21.10.2020, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Мандичева Д.В на лікарняному.

Після виходу судді Мандичева Д.В. з відпустки, суд ухвалою від 04.11.2020 призначив попереднє засідання на 25.11.2020.

24.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли доповнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула-2016» до заперечень щодо визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальніст «Десаж Лоджистік Сервісез».

25.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула-2016» про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

У ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

вимоги кредиторів за договорами страхування;

витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються:

вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

У судовому засіданні, що відбулось 25.11.2020. судом розглянуто реєстр вимог кредиторів.

Так, за наслідками дослідження заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, визнанню кредитором Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" підлягає:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лео 2002»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лео 2002» звернулося із заявою про визнання кредитором на суму 1 060 485 511,63 грн.

На обґрунтування заявлених вимог зазначило наступне.

18.08.2015 між ТОВ «Десаж Україна» та ТОВ «Одеський коровай» укладено договір № 18/08/15ФП про надання фінансової допомоги, за яким ТОВ «Одеський коровай» надає ТОВ «Десаж Україна» поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в розмірі не менше 100000000 грн., які останнє зобов'язується повернути в строк, що погоджений сторонами додатково, але не пізніше 31.12.2017 року.

У період з 18.08.2015 по 02.11.2017 ТОВ «Одеський коровай» перерахувало на користь ТОВ «Десаж Україна» 148 153 662,79 грн., з яких ТОВ «Десаж Україна» у рахунок погашення заборгованості перерахувало на користь ТОВ «Одеський коровай» 56 856 841,00грн.

Таким чином сума заборгованості ТОВ «Десаж Україна» перед ТОВ «Одеський коровай» за договором від 18.08.2015 №18/08/15ФП складає 91 296 821,79 грн., що підтверджується випискою АТ «ПУМБ» від 12.03.2019 та актом звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Десаж Україна» та ПАТ «Одеський коровай» від 31.12.2017 року.

31.12.2017 між ПАТ «Одеський коровай» (новий боржник), ТОВ «Десаж Україна» (первісний боржник) та ТОВ «Одеський коровай» (кредитор) укладено договір № 17/12/31 про переведення боргу, за яким ТОВ «Десаж Україна» перевело на ПАТ «Одеський коровай» борг (грошове зобов'язання), що виникло з договору №18/08/15ФП від 18.08.2015 у розмірі 91 296 821,79 грн. (пункти 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору від 31.12.2017 № 17/12/31 новий боржник не заперечує проти вимог кредитора, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником за основним договором від 18.08.2015 №18/08/15ФП (пункт 1.4 договору).

У подальшому, 31.12.2017 між ТОВ «Одеський коровай» (первісний кредитор), ПАТ «Одеський коровай» (боржник) та ТОВ «Лео 2002» (новий кредитор) укладено договір № 31/12/17 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Лео 2002» набуло право вимоги, що належало первісному кредитору (ТОВ «Одеський коровай»).

Відповідно до пункту 3.4 Договору № 31/12/17 після підписання даного договору сторонами у боржника виникає обов'язок виконати зобов'язання за договором новому кредитору, новий кредитор набуває права вимоги до боржника.

До вказаного договору сторонами складено акт від 31.12.2017, за яким передано документацію за договором про відступлення прав вимоги.

08.01.2018 ТОВ «Лео 2002» висунуто вимогу до ПАТ «Одеський коровай», яка отримана останнім 08.01.2018, щодо перерахування суми основного боргу в розмірі 91 296 821,00 грн. до 08.02.2018 року.

На підставі ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (ст. 522 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок трьох процентів річних за період з 18.02.2018 по 10.03.2020 на суму боргу в розмірі 91 296 821,79 грн., суд дійшов висновку про його обґрунтованість у розмірі 5 641 458,81 грн.

Щодо заявленого завником інфляційного збільшення суд зазначає наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (підпункт 3.2 пункт 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць. Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.

Відповідно до листа Верховного Суду України "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 3 квітня 1997 року № 62-97р при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Разом із цим, ТОВ «Лео 2002» здійснило нарахування інфляційних втрат за період з 18.02.2018 по 10.03.2020, у зв'язку з чим розрахунок інфляційних втрат має розпочинатися з наступного місяця - березня 2018 року по лютий 2020 року.

Суд здійснив арифметичний перерахунок сум інфляційних втрат за період з березня 2018 року по лютий 2020 року та встановив, що інфляційні втрати за вказаний період на суму боргу в розмірі 91 296 821,79 грн. становлять 10 428 887,98 грн.

Відтак, судом визнаються обґрунтованими до стягнення з боржника 107 367 168,58 грн., з яких: 91 296 821,79 грн. основний борг, 5 641 458,81 грн. три проценти річних, 10 428 887,98 грн. інфляційні втрати.

21.12.2015 між ТОВ «Інтер-Донбас» та ТОВ «Агроальянс Груп» укладено договір № 21/12/2015, за яким ТОВ «Агроальянс Груп» надало ТОВ «Інтер-Донбас» безвідсоткову фінансову допомогу в сумі не менше 9 000 000,00 грн.

Згідно з пунктом 2.4 договору ТОВ «Інтер-Донбас» зобов'язалося виконати своїх обов'язки по поверненню грошових коштів у повному обсязі до 21.05.2016.

У період з 21.12.2015 по 29.03.2016 ТОВ «Агроальянс Груп» перерахувало на користь ТОВ «Інтер-Донбас» суму в розмірі 10 334 383,00 грн. відповідно до виписки з 01.01.2015 по 31.12.2015 ПАТ «ПУМБ»; за 25.12.2015 ПАТ «Укргазбанк»; з 01.01.2016 по 31.12.2016 ПАТ «ПУМБ».

ТОВ «Інтер-Донбас» повернуло грошові кошти частково на загальну суму в розмірі 1 976 000,00 грн. в наступні дати: 400 000,00грн. від 15.01.2016р.; 26 000,00грн. від 17.02.2016р.; 550 000,00грн. від 15.02.2016р.; 800 000,00грн. від 09.03.2016р.; 12 000,00грн. від 15.03.2016р.; 13 000,00грн. від 15.03.2016р.; 175 000,00грн. від 15.03.2016р.; копією виписки з 01.01.2015 по 31.12.2015 ПАТ «ПУМБ»; копією виписки з 01.01.2016 по 31.12.2016 ПАТ «ПУМБ».

Таким чином, залишок заборгованості ТОВ «Інтер-Донбас» перед ТОВ «Агроальянс Груп» становив 8 358 383,00 грн. згідно з актом звірки взаєморозрахунків за період 01.12.2015 - 31.10.2017.

01.12.2017 між ПАТ «Одеський коровай» (новий боржник), ТОВ «Інтер Менеджмент Груп» (первісний боржник) та ТОВ «Агроальянс Груп» (кредитор) укладено договір № 01/12/17 про переведення боргу, за яким ПАТ «Одеський коровай» зобов'язалося здійснити замість ТОВ «Інтер Менеджмент Груп» сплату грошових коштів ТОВ «Агроальянс Груп» за договором від 21.12.2015 № 21/12/2015 у розмірі 8 358 383,00 грн.

Відповідно до п. 1.4 договору від 01.12.2017 № 01/12/17 новий боржник не заперечує проти вимог кредитора, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником за основним договором від 21.12.2015 № 21/12/2015 (пункт 1.4 договору).

02.12.2017 між ТОВ «Лео 2002» (новий кредитор), ТОВ «Агроальянс Груп» (первісний кредитор) та ПАТ «Одеський коровай» (боржник) укладено договір № 02/12/2017 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Агроальянс Груп» відступає, а ТОВ «Лео 2002» набуває право вимоги, що належало ТОВ «Агроальянсгруп» на підставі договору від 21.12.2015 № 21/12/2015, а ПАТ «Одеський коровай» не заперечує та надає згоду на відступлення права вимоги та виступає зобов'язаною стороною перед ТОВ «Лео 2002» після підписання даного договору.

Право вимоги, що передається ТОВ «Лео 2002» за даним договором складає 8 358 383,00 грн. (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 1.3 договору № 02/12/2017 ПАТ «Одеський коровай» зобов'язується сплатити ТОВ «Лео 2002» заборгованість у сумі 8 358 383,00 грн. у термін, передбачений договором від 21.12.2015 № 21/12/2015 або в іншому порядку, додатково узгодженому боржником з новим кредитором.

Відповідно до пункту 3.3 договору № 02/12/2017 боржник повідомлений про перехід прав первісного кредитора до нового кредитора шляхом укладання цього договору та скріплення його печаткою.

Відповідно до пункту 3.4 договору № 02/12/2017 після підписання даного договору сторонами у боржника виникає обов'язок виконати зобов'язання за договором новому кредитору, новий кредитор набуває права вимоги до боржника.

До вказаного договору сторонами складено акт від 02.12.2017, за яким передано документацію за договором про відступлення прав вимоги.

08.01.2018 ТОВ «Лео 2002» висунуто вимогу до ПАТ «Одеський коровай», яка отримана останнім 08.01.2018, щодо перерахування суми основного боргу в розмірі 8 358 383,00 грн. до 08.02.2018 року.

Водночас, з наданого ТОВ «Лео 2002» розрахунку слідує, що останній здійснений за період з 21.05.2016 по 10.03.2020, тобто ще до моменту переходу прав вимоги до ТОВ «Лео 2002». Однак, виходячи з пункту 3.4 договору від 02.12.2017 № 02/12/2017, право вимоги до ПАТ «Одеський коровай» перейшло до ТОВ «Лео 2002» після підписання вказаного договору. Крім того, у вимозі від 08.01.2018 ТОВ «Лео 2002» встановило строк для сплати суми боргу до 08.02.2018, у зв'язку з чим прострочення з оплати вказаної суми у ПАТ «Одеський коровай» виникає з 09.02.2018, тобто з наступного дня після кінцевого строку для сплати боргу.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Таким чином, період заборгованості ПАТ «Одеський коровай» перед ТОВ «Лео 2002» зі сплати 8 358 383,00 грн. становить з 09.02.2018 по 10.03.2020.

Отже, здійснивши арифметичний перерахунок трьох процентів річних за період з 09.02.2018 по 10.03.2020 на суму боргу 8 358 383,00 грн., суд дійшов висновку про обґрунтований розмір річних у сумі 522 668,29 грн.

Щодо заявленого позивачем до стягнення інфляційного збільшення, суд аналогічно попередньому розрахунку керується висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, а також листом Верховного Суду України "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 3 квітня 1997 року № 62-97р при застосуванні індексу інфляції

Так, ТОВ «Лео 2002» здійснило нарахування інфляційних втрат по 10.03.2020, у зв'язку з чим за відсутності можливості розрахувати індекс інфляції за кожну дату місяця, такий період нарахування спливає в даному випадку 29.02.2020.

Суд здійснив арифметичний перерахунок сум інфляційних втрат за період з 09.02.2018 по 29.02.2020 та встановив, що інфляційні втрати за вказаний період на суму боргу в розмірі 8 358 383,00 грн. становлять 1 038 601,35 грн.

Таким чином, загальна сума вимог становить 9 919 652,64 грн., з яких: 8 358 383,00 грн. основного боргу, 522 668,29 грн. три проценти річних та 1 038 601,35 грн. інфляційних втрат.

09.02.2016 між ТОВ «Інтер-Донбас» (позичальник) та ТОВ «BAH-БРОК» (позикодавець) укладено договір № 09/02, за яким ТОВ «BAH-БРОК» надає ТОВ «Інтер-Донбас» поворотну фінансову допомогу в межах суми 300 000 000,00 грн.

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 09.09.2017 (пункт 3.1 договору).

ТОВ «BAH-БРОК» за період з 11.02.2016 по 11.08.2017 перерахувало на користь ТОВ «Інтер-Донбас» суму в розмірі 327 665 665,55 грн., що підтверджується копією виписки з 01.01.2016 по 31.12.2016 ПАТ «ПУМБ», копією виписки з 01.01.2017 по 31.12.2017 ПАТ «ПУМБ».

У свою чергу, ТОВ «Інтер-Донбас» частково повернув надані позикодавцем грошові кошти на загальну суму в розмірі 69 755 181,00 грн., що вбачається з копії виписки з 01.01.2016 по 31.12.2016 ПАТ «ПУМБ»; копії виписки з 01.01.2017 по 31.12.2017 ПАТ «ПУМБ».

25.09.2017 ПАТ «Одеський коровай» (новий боржник), ТОВ «Інтер Менеджмент Груп» (первісний боржник)) та ТОВ «ВАН-БРОК» (кредитор) укладено договір № 25/09/17 про переведення боргу, за яким ПАТ «Одеський коровай» зобов'язалося здійснити замість ТОВ «Інтер Менеджмент Груп» сплату грошових коштів ТОВ «BAH-БРОК» за договором від 09.02.2016 № 09/02 у розмірі 257 910 484,55 грн.

Відповідно до п. 1.4 договору від 25.09.2017 № 25/09/17 новий боржник не заперечує проти вимог кредитора, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником за основним договором № 09/02 від 09.02.2017 (пункт 1.4 договору).

26.09.2017 між ТОВ «Лео 2002» (новий кредитор), ТОВ «BAH-БРОК» (первісний кредитор) та ПАТ «Одеський коровай» (боржник) укладено договір № 26/09/17 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «BAH-БРОК» відступає, а ТОВ «Лео 2002» набуває право вимоги, що належало ТОВ «BAH-БРОК» на підставі договору № 09/02 від 09.02.2017.

Право вимоги, що передається ТОВ «Лео 2002» за даним договором складає 257 910 484,55 грн. (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 1.3 договору № 26/09/17 ПАТ «Одеський коровай» зобов'язується сплатити ТОВ «Лео 2002» заборгованість у сумі 257 910 484,55 грн. у термін, передбачений договором № 09/02 від 09.02.2017 або в іншому порядку, додатково узгодженому боржником з новим кредитором.

Відповідно до пункту 3.3 договору № 26/09/17 боржник повідомлений про перехід прав первісного кредитора до нового кредитора шляхом укладання цього договору та скріплення його печаткою.

Відповідно до пункту 3.4 договору № 26/09/17 після підписання даного договору сторонами у боржника виникає обов'язок виконати зобов'язання за договором новому кредитору, новий кредитор набуває права вимоги до боржника.

До вказаного договору сторонами складено акт від 26.09.2017, за яким передано документацію за договором про відступлення прав вимоги.

Водночас, як слідує з пункту 3.4 договору від 26.09.2017 № 26/09/17, отримання ТОВ «Лео 2002» права вимоги до ПАТ «Одеський коровай» та виникнення в останнього обов'язку виконати зобов'язання виникає після підписання вказаного договору.

Статтями 251-253 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання договором від 26.09.2017 № 26/09/17 не встановлений та ТОВ «Лео 2002» не зверталося до ПАТ «Одеський коровай» з вимогою сплатити борг за вказаним договором, тобто прострочення виконання зобов'язання не наступило, правові підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу 257 910 484,55 грн. відсутні.

Отже, судом визнається обґрунтованою сума в розмірі 257 910 484,55 грн.

08.12.2015 між ТОВ «Інтер-Донбас» та ТОВ «Маріупольський млинкомбінат» укладено договір № 08/12/15 про надання фінансової допомоги, за яким ТОВ «Маріупольський млинкомбінат» надає ТОВ «Інтер-Донбас» поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в межах суми 8 000 000,00 грн., яку останній зобов'язався повернути в строк, додатково погоджений сторонами, але не пізніше 31.12.2016.

Згідно з платіжними дорученнями ПАТ «ПУМБ» період з 08.12.2015 по 03.03.2016 ТОВ «Маріупольський млинкомбінат» перерахувало на користь ТОВ «Інтер-Донбас» суму в розмірі 7 719 989,00 грн.

02.10.2017 між ПАТ «Одеський коровай» (новий боржник), ТОВ «Інтер Менеджмент Груп» (первісний боржник) та ТОВ «Маріупольський млинкомбінат» (кредитор) укладено договір № 02/10/17 про переведення боргу, за яким ПАТ «Одеський коровай» зобов'язалося здійснити замість ТОВ «Інтер Менеджмент Груп» сплату грошових коштів ТОВ «BAH-БРОК» за договором від 08.12.2015 № 08/12/15 у розмірі 7 719 989,00 грн. (пункти 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору від 02.10.2017 № 02/10/17 новий боржник не заперечує проти вимог кредитора, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником за основним договором №08/12/15 від 08.12.2015 (пункт 1.4 договору).

03.10.2017 між ТОВ «Лео 2002» (новий кредитор), ТОВ «Маріупольський млинкомбінат» (первісний кредитор) та ПАТ «Одеський коровай» (боржник) укладено договір № 03/10/17 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Маріупольський млинкомбінат» відступає, а ТОВ «Лео 2002» набуває право вимоги, що належало ТОВ «Маріупольський млинкомбінат» на підставі договору від 08.12.2015 № 08/12/15.

Право вимоги, що передається ТОВ «Лео 2002» за даним договором складає 7 719 989,00 грн. (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 1.3 договору № 03/10/17 ПАТ «Одеський коровай» зобов'язується сплатити ТОВ «Лео 2002» заборгованість у сумі 7 719 989,00 грн. у термін, передбачений договором від 08.12.2015 № 08/12/15 або в іншому порядку, додатково узгодженому боржником з новим кредитором.

Відповідно до пункту 3.3 договору № 03/10/17 боржник повідомлений про перехід прав первісного кредитора до нового кредитора шляхом укладання цього договору та скріплення його печаткою.

Відповідно до пункту 3.4 договору № 03/10/17 після підписання даного договору сторонами у боржника виникає обов'язок виконати зобов'язання за договором новому кредитору, новий кредитор набуває права вимоги до боржника.

До вказаного договору сторонами складено акт від 03.10.2017, за яким передано документацію за договором про відступлення прав вимоги.

Водночас, як слідує з пункту 3.4 договору від 03.10.2017 № 03/10/17, отримання ТОВ «Лео 2002» права вимоги до ПАТ «Одеський коровай» та виникнення в останнього обов'язку виконати зобов'язання виникає після підписання вказаного договору.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання договором від 03.10.2017 № 03/10/17 не встановлений та ТОВ «Лео 2002» не зверталося до ПАТ «Одеський коровай» з вимогою сплатити борг за вказаним договором, тобто прострочення виконання зобов'язання не наступило, правові підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу 7 719 989,00 грн. відсутні.

Отже, судом визнається обґрунтованою сума до стягнення з боржника в розмірі 7 719 989,00 грн.

23.10.2015 між ТОВ «Десаж Україна» та ТОВ «Лауффер Бісквітс» укладено договір № 23/10/15-ФП про надання фінансової допомоги, за яким ТОВ «Дессаж Україна» надало ТОВ «Лауффер Бісквітс» поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в межах 18 000 000,00 грн., які ТОВ «Лауффер Бісквітс» зобов'язується повернути в строк до 23.10.2017 включно.

ТОВ «Десаж Україна» за період з 23.10.2015 по 06.10.2017 перерахувало на користь ТОВ «Лауффер Бісквітс» суму в розмірі 17 709 579,20 грн., що підтверджується виписками банку за рахунками ТОВ «Десаж Україна» за період 2015-2017 роки.

01.12.2017 між ТОВ «Лауффер Бісквітс» (первісний боржник), ПАТ «Одеський коровай» (новий боржник), ТОВ «Десаж Україна» (кредитор) укладено договір № 01/12/17 про переведення боргу, за яким ПАТ «Одеський коровай» зобов'язалося здійснити замість ТОВ «Лауффер Бісквітс» сплату грошових коштів ТОВ «Десаж Україна» за договором від 23.10.2015 № 23/10/15-ФП у розмірі 17 709 579,20 грн. (пункти 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору від 01.12.2017 № 01/12/17 новий боржник не заперечує проти вимог кредитора, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником за основним договором від 23.10.2015 № 23/10/15-ФП (пункт 1.4 договору).

У подальшому, 02.12.2017 між ТОВ «Лео 2002» (новий кредитор), ТОВ «Десаж Україна» (первісний кредитор) та ПАТ «Одеський коровай» (боржник) укладено договір № 02/12/17 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Десаж Україна» відступає, а ТОВ «Лео 2002» набуває право вимоги, що належало ТОВ «Десаж Україна» на підставі договору від 23.10.2015 № 23/10/15-ФП.

Право вимоги, що передається ТОВ «Лео 2002» за даним договором складає 17 709 579,20 грн. (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 1.3 договору № 02/12/17 ПАТ «Одеський коровай» зобов'язується сплатити ТОВ «Лео 2002» заборгованість у сумі 17 709 579,20 грн. у термін, передбачений договором від 23.10.2015 № 23/10/15-ФП або в іншому порядку, додатково узгодженому боржником з новим кредитором.

Відповідно до пункту 3.3 договору № 02/12/17 боржник повідомлений про перехід прав первісного кредитора до нового кредитора шляхом укладання цього договору та скріплення його печаткою.

Відповідно до пункту 3.4 договору № 02/12/17 після підписання даного договору сторонами у боржника виникає обов'язок виконати зобов'язання за договором новому кредитору, новий кредитор набуває права вимоги до боржника.

Водночас, як слідує з пункту 3.4 договору від 02.12.2017 № 02/12/17, отримання ТОВ «Лео 2002» права вимоги до ПАТ «Одеський коровай» та виникнення в останнього обов'язку виконати зобов'язання виникає після підписання вказаного договору.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання договором від 02.12.2017 № 02/12/17 не встановлений та ТОВ «Лео 2002» не зверталося до ПАТ «Одеський коровай» з вимогою сплатити борг за вказаним договором, тобто прострочення виконання зобов'язання не наступило, правові підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу 17 709 579,20 грн. відсутні.

Отже, судом визнається обґрунтованою сума до стягнення з боржника в розмірі 17 709 579,20 грн.

03.02.2016 між ТОВ «Десаж Україна» та ТОВ «Ерідан Транс Груп» укладено договір №03/02, за яким ТОВ «Десаж Україна» надає ТОВ «Ерідан Транс Груп» поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в розмірі 21 000 000,00 грн., які ТОВ «Ерідан Транс Груп» зобов'язується повернути до 31.12.2017 (пункти 1.1, 2.2 договору).

Як слідує з виписок ПАТ «ПУМБ» за лютий 2016 року ТОВ «Десаж Україна» за період з 16.02.2016 по 18.02.2016 перерахувало на користь ТОВ «Ерідан Транс Груп» суму в розмірі 21 000 000,00 грн.

31.12.2017 між ТОВ «Лео 2002» (новий кредитор), ТОВ «Десаж Україна» (первісний кредитор) та ТОВ «Ерідан Транс Груп» (боржник) укладено договір № 31/12/17-1 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Десаж Україна» відступає, а ТОВ «Лео 2002» набуває право вимоги, що належало ТОВ «Десаж Україна» на підставі договору від 03.02.2016 №03/02.

Право вимоги, що передається ТОВ «Лео 2002» за даним договором складає 21 000 000,00 грн. (пункт 1.2 договору).

Також, 31.12.2017 між ТОВ «Ерідан Транс Груп» (первісний боржник), ПАТ «Одеський коровай» (новий боржник) та ТОВ «Лео 2002» (кредитор) укладено договір № 31/12/17 про переведення боргу, відповідно до якого ТОВ «Ерідан Транс Груп» переводить на ПАТ «Одеський коровай» грошове зобов'язання за договором від 03.02.2016 №03/02, а останнє - приймає на себе вказане зобов'язання.

Відповідно до пункту 1.2 договору № 31/12/17 ПАТ «Одеський коровай» зобов'язалося здійснити замість ТОВ «Ерідан Транс Груп» сплату грошових коштів ТОВ «Лео 2002» за договором від 03.02.2016 №03/02 у розмірі 21 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.4 договору від 31.12.2017 № 31/12/17 новий боржник не заперечує проти вимог кредитора, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником за основним договором від 03.02.2016 №03/02 (пункт 1.4 договору).

Пунктом 2.3 договору від 31.12.2017 № 31/12/17 встановлено, що розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються в сумі переведеного боргу, яка вказана в пункті 1.2 договору, в порядку та на умовах, передбачених основним договором, шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок кредитора або будь-яким іншим способом, передбаченим чинним законодавством України.

Водночас, як слідує з умов договору від 31.12.2017 № 31/12/17, останнім не встановлено строку для виконання ПАТ «Одеський коровай» зобов'язання з повернення грошових коштів ТОВ «Лео 2002».

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання договором від 31.12.2017 № 31/12/17 не встановлений та ТОВ «Лео 2002» не зверталося до ПАТ «Одеський коровай» з вимогою сплатити борг за вказаним договором, тобто прострочення виконання зобов'язання не наступило, правові підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу 21 000 000,00 грн. відсутні.

Отже, судом визнається обґрунтованою сума до стягнення з боржника в розмірі 21 000 000,00 грн.

11.12.2013 ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» та ТОВ «Торгово- промислова компанія «Якушев» укладено договір №11/12/2013Ф-1, за яким ТОВ «ТК «Урожай» надало ТОВ «ТПК «Якушев» поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в межах 16 000 000,00 грн., які ТОВ «ТПК «Якушев» зобов'язався повернути до 11.12.2017.

Як вбачається з виписки по рахунку ТОВ «ТК «Урожай» в ПАТ «ПУМБ» 17.12.2013 ТОВ «ТК «Урожай» перерахувало на користь ТОВ «ТПК «Якушев» суму в розмірі 15 091 200,00 грн.

15.09.2017 між ТОВ «Лео 2002» (новий кредитор), ТОВ «ТК «Урожай» (первісний кредитор) та ТОВ «ТПК «Якушев» (боржник) укладено договір № 15/09/2017 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «ТК «Урожай» відступає, а ТОВ «Лео 2002» набуває право вимоги, що належало ТОВ «ТК «Урожай» на підставі договору від 11.12.2013 №11/12/2013Ф-1.

Право вимоги, що передається ТОВ «Лео 2002» за даним договором складає 15 091 200,00 грн. (пункт 1.2 договору).

16.10.2017 між ТОВ «ТПК «Якушев» (первісний боржник), ПАТ «Одеський коровай» (новий боржник) та ТОВ «Лео 2002» (кредитор) укладено договір № 16/10/17 про переведення боргу, відповідно до якого ТОВ «ТПК «Якушев» переводить на ПАТ «Одеський коровай» грошове зобов'язання за договором від 11.12.2013 №11/12/2013Ф-1, а останнє - приймає на себе вказане зобов'язання.

Відповідно до пункту 1.2 договору № 16/10/17 ПАТ «Одеський коровай» зобов'язалося здійснити замість ТОВ «ТПК «Якушев» сплату грошових коштів ТОВ «Лео 2002» за договором від 11.12.2013 №11/12/2013Ф-1 у розмірі 15 091 200,00 грн.

Відповідно до п. 1.4 договору № 16/10/17 новий боржник не заперечує проти вимог кредитора, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником за основним договором від 11.12.2013 №11/12/2013Ф-1 (пункт 1.4 договору).

Пунктом 2.3 договору № 16/10/17 встановлено, що розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються в сумі переведеного боргу, яка вказана в пункті 1.2 договору, в порядку та на умовах, передбачених основним договором, шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок кредитора або будь-яким іншим способом, передбаченим чинним законодавством України.

Водночас, як слідує з умов договору від 16.10.2017 № 16/10/17, останнім не встановлено строку для виконання ПАТ «Одеський коровай» зобов'язання з повернення грошових коштів ТОВ «Лео 2002».

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання договором від 16.10.2017 № 16/10/17 не встановлений та ТОВ «Лео 2002» не зверталося до ПАТ «Одеський коровай» з вимогою сплатити борг за вказаним договором, тобто прострочення виконання зобов'язання не наступило, правові підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу 15 091 200,00 грн. відсутні.

Отже, судом визнається обґрунтованою сума до стягнення з боржника в розмірі 15 091 200,00 грн.

04.05.2016 між ТОВ «Десаж Україна» та ТОВ «Лауффер Україна» укладено договір № 04/05/16-6, за яким ТОВ «Десаж Україна» надало ТОВ «Лауффер Україна» поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в межах суми 70 000 000,00 грн., які ТОВ «Лауффер Україна» зобов'язалося повернути не пізніше 31.12.2017.

Як вбачається з виписок по рахункам ТОВ «Десаж Україна» в ПАТ «ПУМБ» за 2015 - 2017 роки ТОВ «Десаж Україна» перерахувало на користь ТОВ «Лауффер Україна» суму в розмірі 53 005 528,28 грн.

31.12.2017 між ТОВ «Лео 2002» (новий кредитор), ТОВ «Десаж Україна» (первісний кредитор) та ТОВ «Лауффер Україна» (боржник) укладено договір № 31/12/17 про відступлення права вимоги, відповідно до якого новий кредитор ТОВ «Лео 2002» набуло право вимоги, що належало ТОВ «Десаж Україна» на підставі договору № 04/05/16-6 від 04.05.2016.

Право вимоги, що передається ТОВ «Лео 2002» за даним договором складає 53 005 528,28 грн. (пункт 1.2 договору).

Також, 31.12.2017 між ТОВ «Лауффер Україна» (первісний боржник), ПАТ «Одеський коровай» (новий боржник) та ТОВ «Лео 2002» (кредитор) укладено договір № 31/12/17 про переведення боргу, відповідно до якого ТОВ «Лауффер Україна» переводить на ПАТ «Одеський коровай» грошове зобов'язання за договором від 04.05.2016 № 04/05/16-6, а останнє - приймає на себе вказане зобов'язання.

Відповідно до пункту 1.2 договору № 31/12/17 ПАТ «Одеський коровай» зобов'язалося здійснити замість ТОВ «Лауффер Україна» сплату грошових коштів ТОВ «Лео 2002» за договором від 04.05.2016 № 04/05/16-6 у розмірі 53 005 528,28 грн.

Відповідно до п. 1.4 договору № 31/12/17 новий боржник не заперечує проти вимог кредитора, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником за основним договором від 04.05.2016 № 04/05/16-6 (пункт 1.4 договору).

Пунктом 2.3 договору № 31/12/17 встановлено, що розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються в сумі переведеного боргу, яка вказана в пункті 1.2 договору, в порядку та на умовах, передбачених основним договором, шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок кредитора або будь-яким іншим способом, передбаченим чинним законодавством України.

Отже, судом визнається обґрунтованою сума до стягнення з боржника в розмірі 53 005 528,28 грн.

07.04.2015 між ТОВ «Одеський коровай» та ПАТ «Одеський коровай» укладено договір № 07/04/15, за яким ТОВ «Одеський коровай» надало ПАТ «Одеський коровай» поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в розмірі 50 000 000,00 грн.

Як вбачається з виписок по рахункам ТОВ «Одеський коровай» в АТ «ПУМБ» за 2015 - 2017 роки ТОВ «Одеський коровай» перерахувало за вказаний період на користь ПАТ «Одеський коровай» суму в розмірі 32 335 321,05 грн.

05.10.2016 між ТОВ «Лео 2002» (новий кредитор), ТОВ «Одеський коровай» (первісний кредитор) та ПАТ «Одеський коровай» (боржник) укладено договір № 05/10/16 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Одеський коровай» відступає, а ТОВ «Лео 2002» набуває право вимоги, що належало ТОВ «Одеський коровай» на підставі договору від 07.04.2015 № 07/04/15.

Право вимоги, що передається ТОВ «Лео 2002» за даним договором складає 32 335 321,05 грн. (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору № 05/10/16 боржник повідомлений про перехід прав первісного кредитора до нового кредитора шляхом укладання цього договору та скріплення його печаткою.

Відповідно до пункту 3.4 договору № 05/10/16 після підписання даного договору сторонами у боржника виникає обов'язок виконати зобов'язання за договором новому кредитору, новий кредитор набуває права вимоги до боржника.

До вказаного договору сторонами складено акт від 05.10.2016, за яким передано документацію за договором про відступлення прав вимоги.

Водночас, як слідує з пункту 3.4 договору від 05.10.2016 № 05/10/16, отримання ТОВ «Лео 2002» права вимоги до ПАТ «Одеський коровай» та виникнення в останнього обов'язку виконати зобов'язання виникає після підписання вказаного договору.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання договором від 05.10.2016 № 05/10/16 не встановлений та ТОВ «Лео 2002» не зверталося до ПАТ «Одеський коровай» з вимогою сплатити борг за вказаним договором, тобто прострочення виконання зобов'язання не наступило, правові підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу 32 335 321,05 грн. відсутні.

Отже, судом визнається обґрунтованою сума до стягнення з боржника в розмірі 32 335 321,05 грн.

27.01.2015 між ПАТ «Одеський коровай» та ТОВ «Агроальянс Груп» укладено договір № 27/01/ОК-Ф, за яким ТОВ «Агроальянс Груп» надало ПАТ «Одеський коровай» поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в сумі не менше 20 000 000,00 грн., які ПАТ «Одеський коровай» зобов'язалося повернути до 31.12.2015 включно.

ТОВ «Агроальянсгруп» у 2015 році перерахувало на користь ПАТ «Одеський коровай» суму в розмірі 11 154 539,47 грн., що підтверджується виписками по рахунку ТОВ «Агроальянсгруп» в АТ «ПУМБ».

14.06.2016 між ТОВ «Лео 2002» (новий кредитор), ТОВ «Агроальянс Груп» (первісний кредитор) та ПАТ «Одеський коровай» (боржник) укладено договір № 14/06/2016 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Агроальянс Груп» відступає, а ТОВ «Лео 2002» набуває право вимоги, що належало ТОВ «Агроальянс Груп» на підставі договору від 27.01.2015 № 27/01/ОК-Ф.

Право вимоги, що передається ТОВ «Лео 2002» за даним договором складає 11 154 539,47 грн. (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 1.3 договору № 14/06/2016 ПАТ «Одеський коровай» зобов'язується сплатити ТОВ «Лео 2002» заборгованість у сумі 11 154 539,47 грн. у термін, передбачений договором від 27.01.2015 № 27/01/ОК-Ф або в іншому порядку, додатково узгодженому боржником з новим кредитором.

Відповідно до пункту 3.3 договору № 14/06/2016 боржник повідомлений про перехід прав первісного кредитора до нового кредитора шляхом укладання цього договору та скріплення його печаткою.

Відповідно до пункту 3.4 договору № 14/06/2016 після підписання даного договору сторонами у боржника виникає обов'язок виконати зобов'язання за договором новому кредитору, новий кредитор набуває права вимоги до боржника.

До вказаного договору сторонами складено акт від 14.06.2016, за яким передано документацію за договором про відступлення прав вимоги.

Водночас, як слідує з пункту 3.4 договору від 14.06.2016 № 14/06/2016, отримання ТОВ «Лео 2002» права вимоги до ПАТ «Одеський коровай» та виникнення в останнього обов'язку виконати зобов'язання виникає після підписання вказаного договору.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання договором від 14.06.2016 № 14/06/2016 не встановлений та ТОВ «Лео 2002» не зверталося до ПАТ «Одеський коровай» з вимогою сплатити борг за вказаним договором, тобто прострочення виконання зобов'язання не наступило, правові підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу 11 154 539,47 грн. відсутні.

Отже, судом визнається обґрунтованою сума до стягнення з боржника в розмірі 11 154 539,47 грн.

12.08.2015 між ТОВ «Десаж Україна» та ТОВ «Золотий Урожай Харків» укладено договір № 12/08/15фп, за яким ТОВ «Золотий Урожай Харків» надало ТОВ «Десаж Україна» поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в межах суми 130 000 000,00 грн., які ТОВ «Десаж Україна» зобов'язалося повернути до 31.12.2017 (пункти 1.1, 2.1, 3.1 договору).

Згідно з виписками по рахункам ТОВ «Десаж Україна» в ПАТ «ПУМБ» за 2015 - 2017 ТОВ «Золотий Урожай Харків» перерахувало на користь ТОВ «Десаж Україна» суму в розмірі 127 404 894,90 грн.

31.12.2017 між ТОВ «Лео 2002» (новий кредитор), ТОВ «Золотий Урожай Харків» (первісний кредитор) та ТОВ «Десаж Україна» (боржник) укладено договір № 31/12 про відступлення права вимоги, відповідно до якого новий кредитор ТОВ «Лео 2002» набуло право вимоги, що належало ТОВ «Золотий Урожай Харків» на підставі договору від 12.08.2015 № 12/08/15фп.

Право вимоги, що передається ТОВ «Лео 2002» за даним договором складає 127 404 894,90 грн. (пункт 1.2 договору).

Також 31.12.2017 між ТОВ «Десаж Україна» (первісний боржник), ПАТ «Одеський коровай» (новий боржник) та ТОВ «Лео 2002» (кредитор) укладено договір № 31/12/17 про переведення боргу, відповідно до якого ТОВ «Десаж Україна» переводить на ПАТ «Одеський коровай» грошове зобов'язання за договором від 12.08.2015 № 12/08/15фп, а останнє - приймає на себе вказане зобов'язання.

Відповідно до пункту 1.2 договору № 31/12/17 ПАТ «Одеський коровай» зобов'язалося здійснити замість ТОВ «Десаж Україна» сплату грошових коштів ТОВ «Лео 2002» за договором від 12.08.2015 № 12/08/15фп у розмірі 127 404 894,90 грн.

Відповідно до п. 1.4 договору № 31/12/17 новий боржник не заперечує проти вимог кредитора, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником за основним договором від 12.08.2015 № 12/08/15фп (пункт 1.4 договору).

Отже, судом визнається обґрунтованою сума до стягнення з боржника в розмірі 127 404 894,90 грн.

17.05.2016 між ТОВ «Слов'янський масложиркомбінат» та ТОВ «Агроальянс Груп» укладено договір № 17/05/16, за яким ТОВ «Слов'янський масложиркомбінат» надало ТОВ «Агроальянс Груп» поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в розмірі 6 984 000,34 грн., які ТОВ «Агроальянс Груп» зобов'язалося повернути до 17.05.2017 (пункти 1.1, 2.4 договору).

Відповідно до виписки за 18.05.2016 по рахунку ТОВ «Слов'янський масложиркомбінат» в ПАТ «ПУМБ» ТОВ «Слов'янський масложиркомбінат» перерахувало на користь ТОВ «Агроальянс Груп» суму в розмірі 6 984 000,34 грн.

21.09.2017 між ТОВ «Лео 2002» (новий кредитор), ТОВ «Слов'янський масложиркомбінат» (первісний кредитор) та ТОВ «Агроальянс Груп» (боржник) укладено договір № 21/09/17 про відступлення права вимоги, відповідно до якого новий кредитор ТОВ «Лео 2002» набуло право вимоги, що належало ТОВ «Слов'янський масложиркомбінат» на підставі договору від 17.05.2016 № 17/05/16.

Право вимоги, що передається ТОВ «Лео 2002» за даним договором складає 6 984 000,34 грн. (пункт 1.2 договору).

20.11.2017 між ТОВ «Агроальянс Груп» (первісний боржник), ПАТ «Одеський коровай» (новий боржник) та ТОВ «Лео 2002» (кредитор) укладено договір № 20/11/17 про переведення боргу, відповідно до якого ТОВ «Агроальянс Груп» переводить на ПАТ «Одеський коровай» грошове зобов'язання за договором від 17.05.2016 № 17/05/16, а останнє - приймає на себе вказане зобов'язання.

Відповідно до пункту 1.2 договору № 20/11/17 ПАТ «Одеський коровай» зобов'язалося здійснити замість ТОВ «Агроальянс Груп» сплату грошових коштів ТОВ «Лео 2002» за договором від 17.05.2016 № 17/05/16 у розмірі 6 984 000,34 грн.

Відповідно до п. 1.4 договору № 20/11/17 новий боржник не заперечує проти вимог кредитора, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником за основним договором від 17.05.2016 № 17/05/16 (пункт 1.4 договору).

Пунктом 2.3 договору № 20/11/17 встановлено, що розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються в сумі переведеного боргу, яка вказана в пункті 1.2 договору, в порядку та на умовах, передбачених основним договором, шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок кредитора або будь-яким іншим способом, передбаченим чинним законодавством України.

Водночас, як слідує з умов договору від 20.11.2017 № 20/11/17, останнім не встановлено строку для виконання ПАТ «Одеський коровай» зобов'язання з повернення грошових коштів ТОВ «Лео 2002».

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання договором від 20.11.2017 № 20/11/17 не встановлений та ТОВ «Лео 2002» не зверталося до ПАТ «Одеський коровай» з вимогою сплатити борг за вказаним договором, тобто прострочення виконання зобов'язання не наступило, правові підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу 6 984 000,34 грн. відсутні.

Отже, судом визнається обґрунтованою сума до стягнення з боржника в розмірі 6 984 000,34 грн.

ТОВ «Формула-2016» надало заперечення проти заявлених вимог ТОВ «Лео 2002», пославшись на відсутність доказів оплати відступлення прав вимоги та переведення боргу за договорами від 26.09.2017 № 26/09/17 та від 25.09.2017 № 25/09/17, у зв'язку з чим до ТОВ «Лео 2002» відповідні права вимоги не перейшли. На підтвердження своєї позиції просило врахувати постанову Верховного Суду від 17.01.2020 у справі № 916/2286/16.

У поясненнях на заперечення ТОВ «Формула-2016» щодо визнання грошових вимог ТОВ «Лео 2002» останнє зазначило, що за умовами договору від 25.09.2017 № 25/09/17 переведення боргу не залежить від виконання зобов'язань по оплаті переведеного боргу. Крім того, положення договору та від 26.09.2017 № 26/09/17 також не пов'язують момент переходу прав вимоги за ним з оплатою ціни відступлення прав, а тому відповідні зобов'язання підлягають виконанню в разі пред'явлення вимоги. У зв'язку зі вказаними обставинами, посилання ТОВ «Формула-2016» на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 17.01.2020 у справі № 916/2286/16, не заслуговують на увагу.

Щодо наданих ТОВ «Формула-2016» заперечень проти заявлених ТОВ «Лео 2002» вимог на підставі договорів від 26.09.2017 № 26/09/17 та від 25.09.2017 № 25/09/17, суд зауважує, що момент набуття ТОВ «Лео 2002» прав вимоги до ПАТ «Одеський коровай» відповідно до пунктів 3.4 зазначених правочинів пов'язаний із підписанням даних договорів відступлення сторонами та жодним чином не пов'язаний із внесенням оплати за відступлене право.

У той же час, у межах справи № 916/2286/16, на правову позицію Верховного Суду в якій посилався ТОВ «Формула-2016», були встановлені інші, ніж у даному випадку, фактичні обставини справи, оскільки договором відступлення в справі № 916/2286/16 було передбачено набуття новим кредитором прав кредитора з моменту здійснення розрахунків за договором.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лео 2002» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 667 602 358,01 грн. боргу, з віднесенням до четвертої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4204,00грн.

Отжеё загальна сума, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів становить 667 606 562,01грн.

В іншій частині відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профі Трейдінг»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профі Трейдінг» звернулося до суду із заявою про визнання його кредитором боржника на суму 514 302 205,37 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 30.05.2017 між ОСОБА_1 (позикодавець) та ПАТ «Одеський коровай» (позичальник) укладено Договір № 32 М-05.2017 ФПо про надання поворотної фінансової допомоги, згідно з яким ОСОБА_1 надав ПАТ «Одеський коровай» фінансову допомогу на суму 227 443,45 грн., що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 32 М-05.2017 ФПо від 30.05.2017 поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 10.10.2017 року.

В ході виконання Договору № 32 М-05.2017 ФПо від 30.05.2017 непогашеною залишилися сума у розмірі 227 443,45грн.

08.01.2018 між ОСОБА_1 (Первісний кредитор), ПАТ «Одеський коровай» (боржник) та ТОВ «Профі Трейдінг» (Новий кредитор) укладено Договір № 08/01/18 про відступлення права вимоги, за яким останній отримав право вимоги до ПАТ «Одеський коровай» на загальну суму 227 443,45 грн., що виникла за Договором № 32 М-05.2017 ФПо від 30.05.2017.

Згідно з пунктом 1.3 договору № 08/01/18 ПАТ «Одеський коровай» зобов'язується сплатити ТОВ «Профі Трейдінг» заборгованість у сумі 227 443,45 грн. у термін, передбачений договором № 32 М-05.2017 ФПо від 30.05.2017 або в іншому порядку, додатково узгодженому боржником з новим кредитором.

Відповідно до пункту 3.3 договору № 08/01/18 боржник повідомлений про перехід прав первісного кредитора до нового кредитора шляхом укладання цього договору та скріплення його печаткою.

Відповідно до пункту 3.4 договору № 08/01/18 після підписання даного договору сторонами у боржника виникає обов'язок виконати зобов'язання за договором новому кредитору, новий кредитор набуває права вимоги до боржника.

До вказаного договору ОСОБА_1 та ТОВ «Профі Трейдінг» укладений акт приймання-передачі документації від 08.01.2018.

Водночас, як слідує з пункту 3.4 договору від 08.01.2018 № 08/01/18, отримання ТОВ «Профі Трейдінг» права вимоги до ПАТ «Одеський коровай» та виникнення в останнього обов'язку виконати зобов'язання виникає після підписання вказаного договору.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання договором від 08.01.2018 № 08/01/18 не встановлений та ТОВ «Профі Трейдінг» не зверталося до ПАТ «Одеський коровай» з вимогою сплатити борг за вказаним договором, тобто прострочення виконання зобов'язання не наступило, правові підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу 227 443,45 грн. відсутні.

Отже, судом визнається обґрунтованою сума до стягнення з боржника в розмірі 227 443,45 грн.

10.02.2017 між ОСОБА_2 (позикодавець) та ПАТ «Одеський коровай» (позичальник) укладено Договір № 31Д-02.2017 ФПо про надання поворотної фінансової допомоги, згідно з яким ОСОБА_2 надав ПАТ «Одеський коровай» фінансову допомогу на суму 215 560,80 грн., що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 31Д-02.2017 ФПо від 10.02.2017 поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 01.06.2018 року.

В ході виконання Договору № 31Д-02.2017 ФПо від 10.02.2017 непогашеною залишилися сума у розмірі 215 560,80 грн.

01.08.2018 між ОСОБА_2 (Первісний кредитор), ПАТ «Одеський коровай» (боржник) та ТОВ «Профі Трейдінг» (Новий кредитор) укладено Договір № 01/08/18 про відступлення права вимоги, за яким останній отримав право вимоги до ПАТ «Одеський коровай» на загальну суму 215 560,80 грн., що виникла за Договором № 31Д-02.2017 ФПо від 10.02.2017.

Згідно з пунктом 1.3 договору № 01/08/18 ПАТ «Одеський коровай» зобов'язується сплатити ТОВ «Профі Трейдінг» заборгованість у сумі 215 560,80 грн. у термін, передбачений договором № 31Д-02.2017 ФПо від 10.02.2017 або в іншому порядку, додатково узгодженому боржником з новим кредитором.

Відповідно до пункту 3.3 договору № 01/08/18 боржник повідомлений про перехід прав первісного кредитора до нового кредитора шляхом укладання цього договору та скріплення його печаткою.

Відповідно до пункту 3.4 договору № 01/08/18 після підписання даного договору сторонами у боржника виникає обов'язок виконати зобов'язання за договором новому кредитору, новий кредитор набуває права вимоги до боржника.

До вказаного договору ОСОБА_2 та ТОВ «Профі Трейдінг» укладений акт приймання-передачі документації від 01.08.2018.

Водночас, як слідує з пункту 3.4 договору від 01.08.2018 № 01/08/18, отримання ТОВ «Профі Трейдінг» права вимоги до ПАТ «Одеський коровай» та виникнення в останнього обов'язку виконати зобов'язання виникає після підписання вказаного договору.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання договором від 01.08.2018 № 01/08/18 не встановлений та ТОВ «Профі Трейдінг» не зверталося до ПАТ «Одеський коровай» з вимогою сплатити борг за вказаним договором, тобто прострочення виконання зобов'язання не наступило, правові підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу 215 560,80 грн. відсутні.

Отже, судом визнається обґрунтованою сума до стягнення з боржника в розмірі 215 560,80 грн.

16.03.2017 між ОСОБА_3 (позикодавець) та ПАТ «Одеський коровай» (позичальник) укладено Договір № 34-03.2017 ФПо про надання поворотної фінансової допомоги, згідно з яким ОСОБА_3 надав ПАТ «Одеський коровай» фінансову допомогу на суму 2 084 923,68 грн., що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 34-03.2017 ФПо від 16.03.2017 поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 26.04.2018 року.

В ході виконання Договору № 34-03.2017 ФПо від 16.03.2017 непогашеною залишилися сума у розмірі 2 084 923,68 грн.

02.07.2018 між ОСОБА_3 (Первісний кредитор), ПАТ «Одеський коровай» (боржник) та ТОВ «Профі Трейдінг» (Новий кредитор) укладено Договір № 02/07/18 про відступлення права вимоги, за яким останній отримав право вимоги до ПАТ «Одеський коровай» на загальну суму 2 084 923,68 грн., що виникла за Договором № 34-03.2017 ФПо від 16.03.2017.

Згідно з пунктом 1.3 договору № 02/07/18 ПАТ «Одеський коровай» зобов'язується сплатити ТОВ «Профі Трейдінг» заборгованість у сумі 2 084 923,68 грн. у термін, передбачений договором № 34-03.2017 ФПо від 16.03.2017 або в іншому порядку, додатково узгодженому боржником з новим кредитором.

Відповідно до пункту 3.3 договору № 02/07/18 боржник повідомлений про перехід прав первісного кредитора до нового кредитора шляхом укладання цього договору та скріплення його печаткою.

Відповідно до пункту 3.4 договору № 02/07/18 після підписання даного договору сторонами у боржника виникає обов'язок виконати зобов'язання за договором новому кредитору, новий кредитор набуває права вимоги до боржника.

До вказаного договору ОСОБА_3 та ТОВ «Профі Трейдінг» укладений акт приймання-передачі документації від 02.07.2018.

Водночас, як слідує з пункту 3.4 договору від 02.07.2018 № 02/07/18, отримання ТОВ «Профі Трейдінг» права вимоги до ПАТ «Одеський коровай» та виникнення в останнього обов'язку виконати зобов'язання виникає після підписання вказаного договору.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання договором від 02.07.2018 № 02/07/18 не встановлений та ТОВ «Профі Трейдінг» не зверталося до ПАТ «Одеський коровай» з вимогою сплатити борг за вказаним договором, тобто прострочення виконання зобов'язання не наступило, правові підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу 2 084 923,68 грн. відсутні.

Отже, судом визнається обґрунтованою сума до стягнення з боржника в розмірі 2 084 923,68 грн.

29.09.2016 між ОСОБА_3 (позикодавець) та ПАТ «Одеський коровай» (позичальник) укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги, згідно з яким ОСОБА_3 надав ПАТ «Одеський коровай» фінансову допомогу на суму 39 276,73 грн., що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Відповідно до п. 3.1. Договору від 29.09.2016 поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31.12.2017 року.

В ході виконання Договору від 29.09.2016 непогашеною залишилися сума у розмірі 39 276,73 грн.

01.02.2018 між ОСОБА_3 (Первісний кредитор), ПАТ «Одеський коровай» (боржник) та ТОВ «Профі Трейдінг» (Новий кредитор) укладено Договір № 01/02/18 про відступлення права вимоги, за яким останній отримав право вимоги до ПАТ «Одеський коровай» на загальну суму 39 276,73 грн., що виникла за Договором від 29.09.2016.

Згідно з пунктом 1.3 договору № 01/02/18 ПАТ «Одеський коровай» зобов'язується сплатити ТОВ «Профі Трейдінг» заборгованість у сумі 39 276,73 грн. у термін, передбачений договором від 29.09.2016 або в іншому порядку, додатково узгодженому боржником з новим кредитором.

Відповідно до пункту 3.3 договору № 01/02/18 боржник повідомлений про перехід прав первісного кредитора до нового кредитора шляхом укладання цього договору та скріплення його печаткою.

Відповідно до пункту 3.4 договору № 01/02/18 після підписання даного договору сторонами у боржника виникає обов'язок виконати зобов'язання за договором новому кредитору, новий кредитор набуває права вимоги до боржника.

До вказаного договору ОСОБА_3 та ТОВ «Профі Трейдінг» укладений акт приймання-передачі документації від 01.02.2018.

Водночас, як слідує з пункту 3.4 договору від 01.02.2018 № 01/02/18, отримання ТОВ «Профі Трейдінг» права вимоги до ПАТ «Одеський коровай» та виникнення в останнього обов'язку виконати зобов'язання виникає після підписання вказаного договору.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання договором від 01.02.2018 № 01/02/18 не встановлений та ТОВ «Профі Трейдінг» не зверталося до ПАТ «Одеський коровай» з вимогою сплатити борг за вказаним договором, тобто прострочення виконання зобов'язання не наступило, правові підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу 39 276,73 грн. відсутні.

Отже, судом визнається обґрунтованою сума до стягнення з боржника в розмірі 39 276,73 грн.

29.03.2017 між ОСОБА_4 (позикодавець) та ПАТ «Одеський коровай» (позичальник) укладено Договір № 1 Н-03.2017 ФПо про надання поворотної фінансової допомоги, згідно з яким ОСОБА_4 надав ПАТ «Одеський коровай» фінансову допомогу на суму 50 000,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією до прибуткового касового ордеру.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 1 Н-03.2017 ФПо від 29.03.2017 поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 10.10.2017 року.

В ході виконання Договору № 1 Н-03.2017 ФПо від 29.03.2017 непогашеною залишилися сума у розмірі 50 000,00 грн.

09.01.2018 між ОСОБА_4 (Первісний кредитор), ПАТ «Одеський коровай» (боржник) та ТОВ «Профі Трейдінг» (Новий кредитор) укладено Договір № 0901-18 про відступлення права вимоги, за яким останній отримав право вимоги до ПАТ «Одеський коровай» на загальну суму 50 000,00 грн., що виникла за Договором № 1 Н-03.2017 ФПо від 29.03.2017.

Згідно з пунктом 1.3 договору № 0901-18 ПАТ «Одеський коровай» зобов'язується сплатити ТОВ «Профі Трейдінг» заборгованість у сумі 50 000,00 грн. у термін, передбачений договором № 1 Н-03.2017 ФПо від 29.03.2017 або в іншому порядку, додатково узгодженому боржником з новим кредитором.

Відповідно до пункту 3.3 договору № 0901-18 боржник повідомлений про перехід прав первісного кредитора до нового кредитора шляхом укладання цього договору та скріплення його печаткою.

Відповідно до пункту 3.4 договору № 0901-18 після підписання даного договору сторонами у боржника виникає обов'язок виконати зобов'язання за договором новому кредитору, новий кредитор набуває права вимоги до боржника.

До вказаного договору ОСОБА_4 та ТОВ «Профі Трейдінг» укладений акт приймання-передачі документації від 09.01.2018.

Водночас, як слідує з пункту 3.4 договору від 09.01.2018 № 0901-18, отримання ТОВ «Профі Трейдінг» права вимоги до ПАТ «Одеський коровай» та виникнення в останнього обов'язку виконати зобов'язання виникає після підписання вказаного договору.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання договором від 09.01.2018 № 0901-18 не встановлений та ТОВ «Профі Трейдінг» не зверталося до ПАТ «Одеський коровай» з вимогою сплатити борг за вказаним договором, тобто прострочення виконання зобов'язання не наступило, правові підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу 50 000,00 грн. відсутні.

Отже, судом визнається обґрунтованою сума до стягнення з боржника в розмірі 50 000,00 грн.

30.04.2017 між ОСОБА_5 (позикодавець) та ПАТ «Одеський коровай» (позичальник) укладено Договір № 2 СВ/18 ФПо про надання поворотної фінансової допомоги, згідно з яким ОСОБА_5 надала ПАТ «Одеський коровай» фінансову допомогу на суму 165 000,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 2 СВ/18 ФПо від 30.04.2017 поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 01.12.2017 року.

В ході виконання Договору № 2 СВ/18 ФПо від 30.04.2017 непогашеною залишилися сума у розмірі 165 000,00 грн.

08.01.2018 між ОСОБА_5 (Первісний кредитор), ПАТ «Одеський коровай» (боржник) та ТОВ «Профі Трейдінг» (Новий кредитор) укладено Договір № 0801-18 про відступлення права вимоги, за яким останній отримав право вимоги до ПАТ «Одеський коровай» на загальну суму 165 000,00 грн., що виникла за Договором № 2 СВ/18 ФПо від 30.04.2017.

Згідно з пунктом 1.3 договору № 0801-18 ПАТ «Одеський коровай» зобов'язується сплатити ТОВ «Профі Трейдінг» заборгованість у сумі 165 000,00 грн. у термін, передбачений договором № 2 СВ/18 ФПо від 30.04.2017 або в іншому порядку, додатково узгодженому боржником з новим кредитором.

Відповідно до пункту 3.3 договору № 0801-18 боржник повідомлений про перехід прав первісного кредитора до нового кредитора шляхом укладання цього договору та скріплення його печаткою.

Відповідно до пункту 3.4 договору № 0801-18 після підписання даного договору сторонами у боржника виникає обов'язок виконати зобов'язання за договором новому кредитору, новий кредитор набуває права вимоги до боржника.

До вказаного договору ОСОБА_5 та ТОВ «Профі Трейдінг» укладений акт приймання-передачі документації від 08.01.2018.

Водночас, як слідує з пункту 3.4 договору від 08.01.2018 № 0801-18, отримання ТОВ «Профі Трейдінг» права вимоги до ПАТ «Одеський коровай» та виникнення в останнього обов'язку виконати зобов'язання виникає після підписання вказаного договору.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання договором від 08.01.2018 № 0801-18 не встановлений та ТОВ «Профі Трейдінг» не зверталося до ПАТ «Одеський коровай» з вимогою сплатити борг за вказаним договором, тобто прострочення виконання зобов'язання не наступило, правові підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу 165 000,00 грн. відсутні.

Отже, судом визнається обґрунтованою сума до стягнення з боржника в розмірі 165 000,00 грн.

31.03.2017 між ОСОБА_6 (позикодавець) та ПАТ «Одеський коровай» (позичальник) укладено Договір № СР-03.2017 ФПо про надання поворотної фінансової допомоги, згідно з яким ОСОБА_6 надав ПАТ «Одеський коровай» фінансову допомогу на суму 13 187,64 грн., що підтверджується відповідною квитанцією до прибуткового касового ордеру.

Відповідно до п. 3.1. Договору № СР-03.2017 ФПо від 31.03.2017 поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 10.10.2017 року.

В ході виконання Договору № СР-03.2017 ФПо від 31.03.2017 непогашеною залишилися сума у розмірі 13 187,64 грн.

08.01.2018 між ОСОБА_6 (Первісний кредитор), ПАТ «Одеський коровай» (боржник) та ТОВ «Профі Трейдінг» (Новий кредитор) укладено Договір № 08.01.18 про відступлення права вимоги, за яким останній отримав право вимоги до ПАТ «Одеський коровай» на загальну суму 13 187,64 грн., що виникла за Договором № СР-03.2017 ФПо від 31.03.2017.

Згідно з пунктом 1.3 договору № 08.01.18 ПАТ «Одеський коровай» зобов'язується сплатити ТОВ «Профі Трейдінг» заборгованість у сумі 13 187,64 грн. у термін, передбачений договором № № СР-03.2017 ФПо від 31.03.2017 або в іншому порядку, додатково узгодженому боржником з новим кредитором.

Відповідно до пункту 3.3 договору № 08.01.18 боржник повідомлений про перехід прав первісного кредитора до нового кредитора шляхом укладання цього договору та скріплення його печаткою.

Відповідно до пункту 3.4 договору № 08.01.18 після підписання даного договору сторонами у боржника виникає обов'язок виконати зобов'язання за договором новому кредитору, новий кредитор набуває права вимоги до боржника.

До вказаного договору ОСОБА_6 та ТОВ «Профі Трейдінг» укладений акт приймання-передачі документації від 08.01.2018.

Водночас, як слідує з пункту 3.4 договору від 08.01.2018 № 08.01.18, отримання ТОВ «Профі Трейдінг» права вимоги до ПАТ «Одеський коровай» та виникнення в останнього обов'язку виконати зобов'язання виникає після підписання вказаного договору.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання договором від 08.01.2018 № 08.01.18 не встановлений та ТОВ «Профі Трейдінг» не зверталося до ПАТ «Одеський коровай» з вимогою сплатити борг за вказаним договором, тобто прострочення виконання зобов'язання не наступило, правові підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу 13 187,64 грн. відсутні.

Отже, судом визнається обґрунтованою сума до стягнення з боржника в розмірі 13 187,64 грн.

30.06.2015 між ТОВ «Торгівельна компанія «Золотий Урожай» (Комісіонер) та ТОВ «Компанія Хлібінвест» (Комітент) укладено Договір комісії № 30/06/2015, за яким ТОВ «Компанія Хлібінвест» за період з липня 2015 року по грудень 2017 року передало на комісію ТОВ «ТК «Золотий Урожай» Товар (хлібобулочні та кондитерські вироби) на загальну суму 1 198 467 969,73 грн. (п. 1.2., п. 2.2.1 договору комісії № 30/06/2015).

Передача товару на комісію за договором комісії № 30/06/2015 від 30.06.2015 підтверджується відповідними актами приймання-передачі товару.

Відповідно до п. 2.3.3., п. 4.3. Договору комісії № 30/06/2015 від 30.06.2015 ТОВ «ТК «Золотий Урожай» за період з липня 2015 року по грудень 2017 року перерахувало на користь ТОВ «Компанія Хлібінвест» грошові кошти на загальну суму 595 222 259,38 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та виписками банку.

Залишок несплачених коштів станом на 01.01.2018 ТОВ «ТК «Золотий Урожай» на користь ТОВ «Компанія Хлібінвест» становить 603 245 710,35 грн.

Відповідно до п. 5.1. - 5.4. Договору комісії № 30/06/2015 від 30.06.2015 ТОВ «ТК «Золотий Урожай» за період з липня 2015 року по листопад 2017 року надало послуги ТОВ «Компанія Хлібінвест» з продажу хлібобулочних та кондитерських виробів на загальну суму 160 565 066,82грн., за які ТОВ «Компанія Хлібінвест» сплатило 2 321 500,00 грн. Загальна сума не оплачених послуг на користь ТОВ «ТК «Золотий Урожай» станом на 01.01.2018 складає 158 243 566,82 грн.

Надання послуг Комісіонером підтверджується звітами комітенту із додатками до них № 1 від 31.07.2015, № 2 від 31.08.2015, № 3 від 30.09.2015, № 4 від 30.09.2015, № 5 від 31.10.2015, № 6 від 31.10.2015, № 7 от 30.11.2015, № 8 від 31.12.2015, № 9 від 31.01.2016, № 10 від 29.02.2015, № 11 від 31.03.2016, № 12 від 30.04.2016, № 13 від 31.05.2016, № 14 від 30.06.2016, № 15 від 31.07.2016, № 16 від 31.08.2016, № 17 від 30.09.2016, № 18 від 31.10.2016, № 19 від 30.11.2016, № 20 від 31.12.2016, № 21 від 31.01.2017, № 22 від 28.02.2017, № 23 від 31.03.2017, № 24 від 30.04.2017, № 25 від 31.05.2017, № 26 від 30.06.2017, № 27 від 31.07.2017, № 28 від 31.08.2017, № 29 від 30.09.2017, № 30 від 31.10.2017, № 31 від 30.11.2017, № 32 від 31.12.2017.

Розмір комісійної винагороди підтверджується додатковими угодами до договору комісії № 30/06/2015 від 30.06.2015: № 1 від 31.07.2015 на 2 965 428,69грн., № 2 від 31.08.2015 на 2 989 916,10грн., № 3 від 30.09.2015 на 2 944 892,95грн., № 4 від 31.10.2015 на 3 061 582,94грн., № 5 від 30.11.2015 на 2 813 719,67грн., № 6 від 31.12.2015 на 2 849 170,46грн., № 7 від 31.01.2016 на 3 003 562,51грн., № 8 від 29.02.2016 на 4 478 655,25грн., № 9 від 31.03.2016 на 2 891 327,02грн., № 10 від 30.04.2016 на2 954 537,58грн., № 11 від 31.05.2016 на 2 950 680,54грн., № 12 від 30.06.2016 на 4 938 933,01грн., № 13 від 31.07.2016 на 3 503 422,22грн., № 14 від 31.08.2016 на 3 666 282,41грн., № 15 від 30.09.2016 на 8 972 129,70грн., № 16 від 31.10.2016 на 10 203 300,44грн., № 17 від 30.11.2016 на 4 861 509,25грн., № 18 від 31.12.2016 на 23 671 000,55грн., № 19 від 31.01.2017 на 7 800 185,00грн., № 20 від 28.02.2017 на 8 399 254,00грн., № 21 від 31.03.2017 на 6 010 562,40грн., № 22 від 30.04.2017 на 10 968 909,52грн., № 23 від 23.05.2017 на 3 103 857,22грн., № 24 від 30.06.2017 на 3 000 286,07грн., № 25 від 31.07.2012 на 6 000 640,26грн., № 26 від 31.08.2017 на 6 987 007,57грн., № 27 від 30.09.2017 на 8 353 541,98грн., № 28 від 31.10.2017 на 6 220 771,51грн.

Залишок не сплачених коштів по Договору комісії № 30/06/2015 від 30.06.2015 станом на 01.01.2018 становить 445 002 143,53грн., що підтверджується підписаними сторонами договору актами звірки взаємних розрахунків.

01.03.2018 між ТОВ «ТК «Золотий Урожай» (Первісний боржник) і ПАТ «Одеський коровай» (Новий боржник) було укладено Договір про переведення боргу, за яким Новий боржник замінює Первісного боржника у зобов'язанні, що виникло на підставі Договору комісії № 30/06/2015 від 30.06.2015, і прийняв на себе обов'язки Первісного боржника за цим договором.

Даний Договір було укладено сторонами за письмовою згодою кредитора (ТОВ «Компанія Хлібінвест») на переведення боргу, що підтверджується його листом (повідомленням) від 01.03.2018.

Надалі, між ТОВ «Компанія Хлібінвест» (Первісний кредитор) і ТОВ «Профі Трейдінг» (Новий кредитор) укладено Договір № 02-04/18 про відступлення права вимоги від 02.04.2018, відповідно до якого останній отримав право вимоги до Боржника - ПАТ «Одеський коровай» на загальну суму 445 002 143,53грн., що виникла по Договору комісії № 30/06/2015 від 30.06.2015.

Також, 02.04.2018 між ТОВ «Компанія Хлібінвест» та ТОВ «Профі Трейдінг» укладені акти приймання-передачі документації № 1 та № 2.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Профі Трейдінг» надало ПАТ «Одеський коровай» вимогу від 11.04.2018 про сплату боргу до 11.05.2018, яка боржником залишена без задоволення.

Згідно з вимогою від 11.04.2018 ТОВ «Профі Трейдінг» про сплату боргу, ПАТ «Одеський коровай» мав сплатити заборгованість до 11.05.2018 включно.

У той же час, з розрахунку ТОВ «Профі Трейдінг» слідує, що останнім нарахування трьох процентів річних здійснено з 11.05.2018, у той час як 11.05.2018 було останнім днем для виконання боржником зобов'язання.

Здійснивши перерахунок трьох процентів річних за період з 12.05.2018 по 10.03.2020 на суму боргу в розмірі 445 002 143,53 грн., суд дійшов висновку про його обґрунтованість у розмірі 24 462 026,66 грн.

Щодо заявленого позивачем до стягнення інфляційного збільшення суд зазначає наступне.

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Разом із цим, ТОВ «Профі Трейдінг» здійснило нарахування інфляційних втрат за період з 11.05.2018 по 10.03.2020, у зв'язку з чим розрахунок інфляційних втрат має закінчуватися по лютий 2020 року.

Суд здійснив арифметичний перерахунок сум інфляційних втрат за період з 12.05.2018 по 29.02.2020 та встановив, що інфляційні втрати за вказаний період на суму боргу в розмірі 445 002 143,53 грн. становлять 41 545 624,64 грн.

Відтак, судом визнаються обґрунтованими вимоги у розмірі 511 009 794,83 грн., з яких: 445 002 143,53 грн. основний борг, 24 462 026,66 грн. три проценти річних, 41 545 624,64 грн. інфляційні втрати.

У запереченнях ТОВ «Формула-2016» проти визнання кредиторських вимог ТОВ «Профі Трейдінг» послалося на те, що вказаним кредитором не надано доказів на підтвердження переходу до нього прав вимоги за договором комісії від 30.06.2015 № 30/06/2015, з огляду на відсутність доказів оплати за відступлене право вимоги. На підтвердження своєї позиції просило врахувати постанову Верховного Суду від 17.01.2020 у справі № 916/2286/16.

Надаючи пояснення на вказані заперечення, ТОВ «Профі Трейдінг» зауважило на відмінності спірних правовідносин та в межах справи № 916/2286/16. При цьому, у договорі від 01.03.2018 не встановлені строки для виконання ТОВ «Профі Трейдінг» зобов'язання з оплати боргу та відповідна вимога про його оплату не пред'являлася. Крім того, у договорі від 02.04.2018 сторонами погоджено строк виконання зобов'язань по оплаті відступленого права протягом 30 днів з дня отримання повідомлення про сплату, яке наразі ТОВ «Профі Трейдінг» не отримувало.

Разом із цим, суд вважає хибними твердження ТОВ «Формула-2016» щодо не набуття ТОВ «Профі Трейдінг» прав вимоги на спірну заборгованість за договором відступлення від 02.04.2018.

Так, відповідно до пункту 10 вказаного правочину останній набирає чинності з моменту його підписання, тобто з 02.04.2018, що нерозривно пов'язано з моментом переходу прав та обов'язків щодо предмета договору від первісного кредитора до нового кредитора та одночасно жодним чином не пов'язано з моментом внесення оплати за відступлене право, як слідує з умов договору відступлення.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Профі Трейдінг» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 513 805 187,13 грн. боргу, з віднесенням до четвертої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4204,00грн.

Отже, сума, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів становить 513 809 391,13грн.

В іншій частині відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Десаж Лоджистік Сервісез»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Десаж Лоджистік Сервісез» звернулося до суду із заявою кредитора боржника на суму 11 371 834 753,09 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру грошових вимог).

На обґрунтування своїх вимог ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» зазначило, що 28.12.2012 між ТОВ «Азовська продовольча компанія» (постачальник) та ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» укладено договір поставки № 28/12/2012, за умовами якого постачальник поставляє та передає партіями у власність покупця, а останній приймає та оплачує на умовах даного договору товар у кількості та за ціною, визначеними у специфікації.

Відповідно до пункту 2.3 договору оплата вартості товару здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника грошових коштів протягом 90 календарних днів з моменту отримання товару.

Передача та прийом товару здійснюється на підставі видаткової накладної/або товарно-транспортної накладної, яка підписується обома сторонами та є невід'ємною частиною цього договору (пункт 3.3 договору).

Із матеріалів справи вбачається, що за період з січня по листопад 2013 року ТОВ «Азовська продовольча компанія» здійснило постачання товару за договором від 28.12.2012 № 28/12/2012 ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» на суму 4 350 044 089,30 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними.

08.01.2014 між ТОВ «Азовська продовольча компанія» та ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» укладено додаткову угоду до договору поставки, відповідно до якої сторони домовилися про збільшення терміну позовної давності по всіх зобов'язаннях (щодо сплати основного боргу та неустойки), що виникли на підставі цього договору, до 5 років.

15.07.2015 між ТОВ «Азовська продовольча компанія» (первісний кредитор), ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» (боржник) та ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з пунктом 1.1 якого первісний кредитор в порядку та на умовах, визначених цим договором, відступає право вимоги на загальну суму 4 350 044 089,30 грн., а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору, та стає кредитором за договором від 28.12.2012 № 28/12/2012.

Пунктом 3.2 договору від 15.07.2015 сторони погодили, що боржник зобов'язаний здійснити на користь нового кредитора оплату суми, визначеної пунктом 1.1 договору, у терміни, визначені договором поставки. Якщо термін оплати за договорами поставки вже настав, боржник повинен здійснити оплату на користь нового кредитора протягом 30 календарних днів з моменту укладення цього договору.

У той же час, 28.12.2012 між ТОВ «Азовська продовольча компанія» (кредитор) та ПАТ «Одеський коровай» (поручитель) укладено договір поруки, за яким поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником - ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай», зобов'язань за договором поставки від 28.12.2012 № 28/12/2012 з усіма доповненнями до нього, а саме: зобов'язань зі сплати загальної вартості товару за договором відповідно до усіх видаткових накладних, але в межах суми в розмірі 5 000 000 000,00 грн. (пункти 1.1, 2.1 договору поруки).

Пунктом 1.2 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання божником у межах суми в розмірі 5 000 000 000,00 грн. Відповідальність поручителя обмежується лише зазначеною сумою, понад цю суму поручитель не несе ніякої відповідальності за зобов'язаннями боржника.

15.07.2015 до вказаного договору поруки між ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» (кредитор) та ПАТ «Одеський коровай» (поручитель) укладено додаткову угоду, за якою поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником - ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай», сплати суми в розмірі 4 350 044 089,30 грн. Відповідальність поручителя обмежується лише зазначеною сумою, понад цю суму поручитель не несе ніякої відповідальності за зобов'язаннями боржника (пункт 1.2 договору поруки).

Відповідно до пункту 2 договору поруки (у редакції додаткової угоди) порукою за цим договором забезпечується виконання зобов'язань боржника перед кредитором за договором поставки від 28.12.2012 № 28/12/2012 з усіма доповненнями до нього, а саме: зобов'язань зі сплати загальної вартості товару за договором відповідно до усіх видаткових накладних на суму 4 350 044 089,30 грн., право вимоги на яку у кредитора виникло на підставі договору про відступлення права вимоги від 15.07.2015.

16.09.2016 між ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» (кредитор) та ПАТ «Одеський коровай» (поручитель) укладено додаткову угоду до договору поруки від 28.12.2012, якою внесено зміни до пункту 6.2 договору та погоджено, що в будь-якому випадку порука припиняється 31.12.2020 року.

Таким чином, ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» з урахуванням заяви про зменшення розміру грошових вимог на суму нарахованої пені в розмірі 8 862 958 400,49 грн., просило визнати його кредитором ПАТ «Одеський коровай» на суму основного боргу в розмірі 4 350 044 089,30 грн. і нарахованих на вказану суму за період з 01.03.2014 по 10.03.2020 трьох процентів річних у розмірі 786 872 471,03 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6 234 918 192,76 грн.

У запереченнях ТОВ «Формула-2016» щодо визнання кредиторських вимог ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» посилалося на те, що вимоги ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» про сплату основного боргу в розмірі 4 350 044 089,30 грн. за договором поставки від 28.12.2012 № 28/12/2012 вже були розглянуті та відхилені судом у межах справи № 902/672/16 щодо банкрутства ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай», а тому ТОВ «Формула-2016» просить відхилити відповідні вимоги ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» до ПАТ «Одеський коровай», як поручителя за договором поставки від 28.12.2012 № 28/12/2012.

ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» у поясненнях на заперечення ТОВ «Формула-2016» вказало, що постановою Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 902/672/16 скасовано судові рішення попередніх інстанцій у частині відмови включити кредиторські вимоги ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез».

У повідомленні боржник та арбітражний керуючий зазначили про відсутність заперечень у частині нарахувань сум боргу та санкцій.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов'язанні унормовані статтею 512 Цивільного кодексу України, в силу якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Як визначено пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Так, внаслідок укладення 15.07.2015 між ТОВ «Азовська продовольча компанія» (первісний кредитор), ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» (боржник) та ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» (новий кредитор) договору про відступлення права вимоги останнє набуло право вимоги до боржника на загальну суму 4 350 044 089,30 грн. за договором від 28.12.2012 № 28/12/2012.

Суд відзначає, що за наслідками укладення договору заміни кредитора в зобов'язанні до нового кредитора переходять права в тому обсязі, в якому вони були наявні у попереднього кредитора.

Крім того, ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» набуло прав вимоги до ПАТ «Одеський коровай» на підставі укладеної 15.07.2015 додаткової угоди до договору поруки від 28.12.2012, за яким ПАТ «Одеський коровай» поручився за виконання зобов'язання ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» сплати суми в розмірі 4 350 044 089,30 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частинами 1-2 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1 та 2 статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позаяк, умовами договору поруки визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника лише в межах суми в розмірі 4 350 044 089,30 грн.

Відповідно до положень статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як слідує з умов з пункту 3.2 договору від 15.07.2015 про відступлення прав вимоги, боржник зобов'язаний здійснити на користь нового кредитора оплату суми, визначеної пунктом 1.1 договору, у терміни, визначені договором поставки. Якщо термін оплати за договорами поставки вже настав, боржник повинен здійснити оплату на користь нового кредитора протягом 30 календарних днів з моменту укладення цього договору.

Отже, оскільки поставка товару за договором поставки від 28.12.2012 № 28/12/2012 здійснена у період з січня по листопад 2013 року, то встановлений пунктом 2.3 договору поставки 90-денний строк на оплату такого товару станом на день укладення договору від 15.07.2015 про відступлення права вимоги сплив. У зв'язку з цим, ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» мало здійснити оплату товару на користь ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» протягом 30 календарних днів від 15.07.2015 - дати укладення договору про відступлення права вимоги.

У той же день, 15.07.2015 між ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» та ПАТ «Одеський коровай» укладено додаткову угоду до договору поруки від 28.12.2012, у пункті 2.1 якого вказано, що право вимоги у ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» виникло на підставі договору про відступлення права вимоги від 15.07.2015.

Разом із цим, строк виконання зобов'язання ПАТ «Одеський коровай» за договором поруки від 28.12.2012 разом із додатковою угодою не встановлений. Відтак, до вказаних правовідносин підлягає застосуванню частина 2 статті 530 ЦК України, за якою семиденний строк для виконання боржником зобов'язання відраховується з дня пред'явлення вимоги.

У той же час, матеріали справи не містять доказів звернення ТОВ «Лео 2002» до ПАТ «Одеський коровай» як до поручителя з вимогою сплатити борг за договором поставки від 28.12.2012 № 28/12/2012.

За таких обставин, оскільки прострочення виконання ПАТ «Одеський коровай» зобов'язання за договором поруки від 28.12.2012 не наступило, правові підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу 4 350 044 089,30 грн. відсутні.

Щодо заперечень ТОВ «Формула-2016» проти визнання кредиторських вимог ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» з посиланням на встановлені в межах справи № 902/672/16 про банкрутство ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» обставини, суд зазначає наступне.

Господарський суд Вінницької області ухвалою від 18.09.2019 у справі № 902/672/16 визнав ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» кредитором ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» в сумі 4 350 066 990,13 грн. із віднесенням до вимог четвертої черги. Постановою від 17.12.2019 у справі № 902/672/16 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18.09.2019 скасував у частині визнання ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» кредитором ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» в сумі 4 350 066 990,13 грн.

Разом із цим, постановою Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 902/672/16 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18.09.2019 скасовано в частині розгляду доповнення до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Десаж Лоджистик Сервісез" про визнання кредиторських вимог в сумі 4 350 044 089,30 грн. та в цій частині справу № 902/672/16 передано на розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Відтак, посилання ТОВ «Формула-2016» щодо відхилення вимог ТОВ «Десаж Лоджистік Сервісез» в сумі 4 350 044 089,30 грн. у межах справи № 902/672/16 про банкрутство ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» не є обґрунтованими, оскільки відповідні судові рішення по даній заяві скасовані постановою Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 902/672/16 із передачею на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариство з обмеженою відповідальністю «Десаж Лоджистік Сервісез» кредитором боржника на суму 4 350 044 089,30 грн. з віднесенням до вимог другої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 204,00 грн.

Отже, загальна сума, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 4 350 048 293,30грн

В решті вимог відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конкордіа Альянс Трейд»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конкордіа Альянс Трейд» звернулося до суду з заявою про визнання кредитором Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай» на суму 425 234 661,32 грн.

Свої вимоги обґрунтувало наступним.

15.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Конкордіа Альянс Трейд» (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пріор-Трейд» (позикодавець) укладено договір № 15/04/16 про надання поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором (пункт 1.1 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 195 000 000,00 грн.

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 15.04.2017 (пункт 3.1 договору).

Додатковою угодою від 16.04.2016 № 1 до договору сторони погодили, що передача будь-яких прав та обов'язків по договору можлива тільки за взаємною згодою сторін.

Факт надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Конкордіа Альянс Трейд» поворотної фінансової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Пріор-Трейд» на суму 190 236 430,32 грн. підтверджується відповідними платіжними дорученнями за період з 28.04.2016 по 05.05.2016 року. Також між вказаними сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків, за яким борг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкордіа Альянс Трейд» становить 190 236 430,32 грн.

07.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пріор-Трейд» (первісний боржник), Публічним акціонерним товариством «Одеський коровай» (новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конкордіа Альянс Трейд» (кредитор) укладено договір про переведення боргу, за умовами пункту 1.1 якого первісний боржник переводить борг за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 15.04.2016 № 15/04/16, а новий боржник приймає на себе зобов'язання за вказаним договором.

Пунктом 1.4 договору сторони підтвердили, що сума заборгованості первісного боржника перед кредитором, яка передається за цим договором складає 190 236 430,32 грн., і є повною сумою заборгованості за основним договором.

Відповідно до пункту 1.7 договору останній є належним підтвердженням надання кредитором згоди на заміну боржника у зобов'язанні, яке виникло на підставі основного договору.

Згідно з пунктом 1.8 договору з моменту підписання даного договору борг за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 15/04/16 від 15.04.2016 вважається переведеним на нового боржника.

За умовами пункту 1.9 договору з моменту укладання цього договору новий боржник бере на себе всі зобов'язання первісного боржника і стає боржником за основним зобов'язанням.

У поданій заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Конкордіа Альянс Трейд» просило визнати його кредитором боржника на суму 425 234 661,32 грн., з якої: 190 236 430,32 грн. основний борг,45 027 611,16 грн. інфляційних втрат, 16 558 387,00 грн. трьох процентів річних, 173 412 232,84 грн. пені.

Водночас, як слідує з умов договору від 07.12.2017, останнім не встановлено строку для виконання ПАТ «Одеський коровай» зобов'язання з повернення грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Конкордіа Альянс Трейд».

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання договором від 07.12.2017 не встановлений та Товариство з обмеженою відповідальністю «Конкордіа Альянс Трейд» не зверталося до ПАТ «Одеський коровай» з вимогою сплатити борг за вказаним договором, тобто прострочення виконання зобов'язання не наступило, правові підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу 190 236 430,32 грн. відсутні.

Щодо нарахованої Товариством з обмеженою відповідальністю «Конкордіа Альянс Трейд» пені в розмірі 173 412 232,84 грн. пені. на суму боргу 190 236 430,32 грн., суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Поряд із цим, за положеннями статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином, оскільки укладеним між сторонами правочином не погоджено нарахування пені та законом відповідне забезпечення зобов'язання також не передбачене, нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Конкордіа Альянс Трейд» вказаної штрафної санкції боржнику визнається судом необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Конкордіа Альянс Трейд» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 190 236 430,32 грн. боргу, з віднесенням до другої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4204,00грн.

Отже, загальна сума, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 190 240 634,32грн

В іншій частині відмовити.

Акціонерне товариство «Сбербанк»

Із заяви АТ «Сбербанк» слідує, що у боржника існує заборгованість у розмірі 26 410 701,47 дол. США (що еквівалентно станом на день звернення з даною заявою 10.04.2020 становить 719 950 439,93грн. та 8 343 047,01 грн.

Звертаючись із заявою про визнання кредиторських вимог, Банк зазначає, що 06.03.2012 між Публічним акціонерним товариством «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий Урожай» (позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 26-H/12/24/ЮО/KL (далі - кредитний договір) з наступними змінами та доповненнями до нього, а саме: договір про внесення змін №1 від 18.05.2012, договір про внесення змін №2 від 22.05.2013, договір про внесення змін №3 від 21.06.2013 та договір про внесення змін №4 від 03.12.2013.

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору Банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті - доларах США, та на підставі додаткових угод до договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредитні кошти у порядку та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною у п. 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі сплатити Банку проценти за користування, а також повернути Банку кредит у терміни, встановлені цим договором та/або додатковими угодами до цього Договору.

Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору, ліміт Кредитної лінії складає 20 000 000,00 дол. США.

Пунктом 1.3 кредитного договору встановлено, що розмір процентів за користування кредитом в перший рік кредитування визначається в порядку, передбаченому в додатку №1 до цього договору; з другого року кредитування і до закінчення терміну дії договору тип процентної ставки, яка застосовується в цьому договорі - змінювана процентна ставка.

Відповідно до пункту 1.4 кредитного договору останній день дії кредитної лінії - 03.03.2017.

За умовами пункту 6.1 кредитного договору позичальник зобов'язується сплачувати Банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому договором. Проценти за кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості.

Відповідно до пункту 6.2 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього договору із розрахунку 360 днів у році. Нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.

Згідно з пунктом 6.3 кредитного договору проценти, нараховані відповідно до п. 6.1-6.2 цього договору позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 3 робочих днів, наступних за днем закінчення періоду. Під «періодом» сторони в цій ст. 6 договору розуміють кожний з періодів, який починається з того числа місяця, в якому був укладений цей договір і закінчується в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця (в т.ч. проценти за кредитом за такий день нараховуються).

Пунктом 6.4 кредитного договору проценти, нараховані за період, в якому відповідно до п. 1.4 цього договору позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит Банку, повинні бути сплачені не пізніше дня, передбаченого для повернення кредиту.

Відповідно до пункту 8.1 кредитного договору позичальник зобов'язується повертати Банку кожен із траншів кредиту у термін, зазначеній у відповідній додатковій угоді до цього договору.

За умовами пункту 9.1 кредитного договору повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом здійснюються в валюті, в якій надається кредит.

Згідно з пунктом 10.1 кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позичальником за цим договором, Банк має право вимагати сплати позичальником пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення: а) за прострочення строку/ів повернення Кредиту; б) за прострочення строку/ів сплати процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 цього Договору; в) за прострочення строку/ів сплати комісій, які визначені ст. 5 цього Договору. Пеня за прострочення виконання зобов'язань за цим договором розраховується Банком щоденно за кожен день прострочення в гривневому еквіваленті по офіційному курсу НБУ на день розрахунку та сплачується в гривнях відповідно до розрахованої Банком суми.

У забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Торговий Дім «Золотий Урожай» за кредитним договором 12.03.2012 між Банком та Публічним акціонерним товариством «Одеський Коровай» укладено договір поруки, за яким останній поручився перед Банком за виконання ТОВ «Торговий Дім «Золотий Урожай» зобов'язань, зокрема, за договором про відкриття кредитної лінії від 06.03.2012 № 26-H/12/24/ЮО/KL у разі повного або часткового невиконання боржником у встановлені кредитним договором строки будь-якого із зобов'язань.

За умовами п. 4.1. договору поруки поручитель відповідає перед Банком в тому ж обсязі, що і позичальник. Поручитель та позичальник залишаються зобов'язаними перед Банком до того моменту, поки всі зобов'язання за кредитним договором не будуть виконані повністю.

З огляду на неналежне виконання позичальником умов кредитного договору Банк звернувся до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Одеський Коровай», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий Урожай» про стягнення заборгованості у розмірі 23 135 150,72 дол. США та 8 367 500,04 грн.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 26.08.2015 у справі № 85/15 вимоги Банку задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Одеський Коровай» на користь Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 26-H/12/24/ЮО-KL від 06.03.2012 у розмірі 23 135 150,72 дол. США, 344 760,26 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією, 895 421,12 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією, 25 500,00 грн. третейського збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 прийнято ухвалу по справі №910/31709/15, якою задоволено заяву Банку про видачу виконавчого документу на виконання рішення третейського суду у справі №85/15 та видано наказ.

На підставі наказу Господарського суду міста Києва від 27.01.2016 року у справі №910/31709/15 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 29.09.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.12.2019 року у справі №908/130/15-г, що набрала законної сили, про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий Урожай» судом було визнані грошові вимоги Банку до позичальника за договором про відкриття кредитної лінії № 26-H/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012 у розмірі 169 394 493,04 грн., що еквівалентно валюті заборгованості на дату подачі заяви 6 436 951,47 дол. США, які складають заборгованість за відсотками, що розраховані за період з 16.12.2015 по 07.05.2018.

Банк, посилаючись на те, що позичальник порушив строки повернення кредиту та процентів, що встановлені кредитним договором, вказує, що у ПАТ «Одеський Коровай» наявна заборгованість перед Банком станом на 10.04.2020 у розмірі 26 410 701,47 дол. США та 8 343 047,01 грн., що складається з: 19 973 750,00 дол. США заборгованості за кредитом, 6 436 951,47 дол. США заборгованості по процентам за користування кредитом, нарахованих за період з 16.12.2015 по 07.05.2018, 5 714 450,68 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом, 2 628 596,33 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за відсотками.

У свою чергу, боржник, частково заперечуючи проти визнання Банку кредитором у своїх запереченнях зазначає, що Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» у рішенні від 26.08.2015 у справі № 85/15 встановив, що положеннями кредитного договору не передбачено збільшеного строку для нарахування пені, а відтак заявлені Банком вимоги про стягнення 5 714 450,68 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом та 2 628 596,33 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за відсотками були третейським судом перераховані в межах шестимісячного період згідно з частиною 6 статті 232 ГК України.

Крім того, боржник послався на реалізацію Банком права на дострокове повернення всієї суми кредиту шляхом направлення повідомлення-вимоги від 27.04.2015 № 4000/5/28-2, а відтак подальше нарахування процентів за користування кредитом є безпідставним.

У поясненнях на заперечення боржника Банк зазначив, що незважаючи на настання строку для повернення кредиту, проценти за умовами кредитного договору підлягають нарахуванню до дня фактичного повернення кредиту. До того ж, ПАТ «Одеський Коровай» виступає поручителем за кредитним договором, а відтак направлення йому вимоги не змінює строки кредитування для позичальника.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Так, частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Позаяк, умовами договору поруки визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за Кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Дослідивши зміст укладеного договору поруки від 12.03.2012, суд дійшов висновку, що ПАТ «Одеський Коровай» поручився перед Банком за виконання ТОВ «Торговий Дім «Золотий Урожай» зобов'язань, зокрема, за договором про відкриття кредитної лінії від 06.03.2012 № 26-H/12/24/ЮО/KL у разі повного або часткового невиконання боржником у встановлені кредитним договором строки будь-якого із зобов'язань, у тому ж обсязі, що і ТОВ «Торговий Дім «Золотий Урожай».

У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «Торговий Дім «Золотий Урожай» зобов'язань за кредитним договором Банк звертався до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Одеський Коровай», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий Урожай» про стягнення заборгованості у розмірі 23 135 150,72 дол. США та 8 367 500,04 грн.

Як вбачається з рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 26.08.2015 у справі № 85/15 заборгованість за кредитним договором станом на дату подання позовної заяви становила 19 973 750,00 дол. США за кредитом, 3 151 400,72 дол. США процентів за користування кредитною лінією, 5 714 450,68 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією, 2 653 049,36 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією та прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією, третейський суд вказав, що умовами кредитного договору не передбачено збільшення періоду, за який може нараховуватися пеня, а тому пеня підлягає нарахуванню лише в межах шестимісячного строку.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 10.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позичальником за договором Банк має право вимагати сплати позичальником пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення а) за прострочення строку/ів повернення кредиту; б) за прострочення строку/ів сплати процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 цього договору; в) за прострочення строку/ів сплати комісій, які визначені ст. 5 цього договору.

Отже, з наведеної умови кредитного договору не вбачається погодження сторонами збільшення періоду, за який може бути нарахована пеня, а відтак нарахування її поза встановленим частиною 6 статті 232 ГК України шестимісячним строком є неправомірним.

Відтак, суд дійшов висновку, що обґрунтованими сумами нарахованої пені є: 344 760,26 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією та 895 421,12 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією, встановлені в рішенні Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 26.08.2015 у справі № 85/15.

Щодо нарахованих Банком процентів за період з 16.12.2015 по 07.05.2018 у розмірі 6 436 951,47 дол. США за користування кредитом.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/23028/17.

Як слідує з рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 26.08.2015 у справі № 85/15, Банк звертався до ПАТ «Одеський Коровай» з повідомленням-вимогою від 27.04.2015 № 4000/5/28-2 про повернення повної суми заборгованості за кредитним договором.

При цьому, за вказаним рішенням з ПАТ «Одеський Коровай» ухвалено стягнути на користь Банку, зокрема, 19 973 750,00 дол. США за кредитом та 3 151 400,72 дол. США процентів за користування кредитною лінією.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що фактично Банк, звернувшись із позовом до рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» із позовною заявою, реалізував своє право кредитора на дострокове повернення всієї суми кредиту та здійснив заміну в односторонньому порядку строку виконання кредитного зобов'язання.

При цьому, оскільки сторонами не було надано до суду ані вимоги, як окремого документа, ані позовної заяви, пред'явленої у 2015 році до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України», суд дійшов висновку про те, що слід вважати момент реалізації ним права дострокового повернення кредиту з дати відкриття провадження у справі у справі № 85/15, тобто з 07.07.2015, про що зазначено в рішенні від 26.08.2015 у справі № 85/15.

Одночасно, судом відхиляються твердження Банку про те, що оскільки ПАТ «Одеський Коровай» виступає лише поручителем за кредитним договором, то направлення останньому вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту не змінює строку виконання зобов'язання за кредитним договором.

За умови пред'явлення банком до позичальника та поручителя вимоги про дострокове повернення коштів за кредитним договором змінюється строк виконання основного зобов'язання, і порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя протягом шести місяців від зміненої дати виконання основного зобов'язання. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 2-1169/11.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що 07.07.2015 Банк в односторонньому порядку змінив строк виконання основного зобов'язання, суд дійшов висновку про те, що подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснено Банком за відсутності правової підстави.

Щодо тверджень Банку про закріплення пунктом 6.2 кредитного договору домовленості сторін про нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту, а також щодо посилання на постанову Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 913/11/18.

У постанові від 13.12.2018 у справі № 913/11/18 за позовом ПАТ «Ощадбанк» про стягнення процентів за кредитом, нарахованих поза межами строку кредитування на підставі частини першої статті 1048 ЦК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав про те, що сторонами у пункті 2.7.2 кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору (статей 6, 627 ЦК України) передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом другим частини першої статті 1048 ЦК України, допускає нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

Разом із цим суд зазначає, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Наведені правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, в якій вирішено відступити від висновку, викладеного Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2018 у справі № 913/11/18, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Таким чином, посилання Банку на можливість нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування по день повного погашення заборгованості є неправомірним, а відтак нараховані Банком проценти за період з 16.12.2015 по 07.05.2018 у розмірі 6 436 951,47 дол. США не підлягають задоволенню.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Акціонерного товариства «Сбербанк» кредитором боржника на суму 545 720 611,63 грн., з яких: 544 480 430,25 грн. - вимоги четвертої черги, 1 240 181,38 грн. - вимоги шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 71 439,00 грн. (28 815,00 гривень - оплата судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 року у справі №910/8992/19 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ «ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ»; 38 420,00 гривень - оплата судового збору за подачу касаційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду, 4 204,00грн.-оплата судового збору за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника від 10.04.2020)

Таким чином, загальна сума, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 545 792 050,63грн.

Щодо вимоги кредитора про визнання суми у розмірі 3 842,00грн.- оплата судового збору за подачу до Господарського суду міста Києва заяви АТ «СБЕРБАНК» з кредиторськими вимогами до ПАТ «ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ» у справі №910/8992/19 про банкрутство ПАТ «ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ», суд не може визнати вказані вимоги, оскільки заява від 22.08.2019 подана при обставинах, які відпали на підставі постанови Верховного Суду від 22.01.2020, а відтак, вказана заява вважається такою, що подана передчасно та боржник не може нести тягар відшкодування судових витрат по даній сумі.

В решті вимог відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Формула-2016»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Формула-2016» звернулося із заявою про визнання вимог до ПАТ «Одеський коровай» на суму 303 296 654,93 грн., з яких 52 632 796,01 грн. забезпечені заставою майна боржника (з урахуванням заяви про виправлення описки від 24.07.2020).

Вимоги заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Формула-2016» обґрунтовані наступним.

27.06.2010 між ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є АТ «Сбербанк», та ПАТ «Одеський коровай» (позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії №17-В/10, за яким Банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в російських рублях, що надалі іменується «Кредитна лінія», та на підставі додаткових угод до цього Договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) у порядку та на умовах, визначених цим Договором, а позичальник зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною у п. 1.5 цього Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, а також повернути Банку кредит у терміни, встановлені цим Договором та/або додатковими угодами до цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору ліміт кредитної лінії станом на 30.06.2010 складає 327 908 186,00 російських рублів, ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно згідно встановленого графіка.

Розмір процентів за користування кредитом визначається в порядку, передбаченому в Додатку №1 до цього Договору (п. 1.3 Кредитного договору).

Згідно з п. 1.4 Кредитного договору останній день дії кредитної лінії - 05.06.2015.

Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору Банк надає Позичальнику Кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту Кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь- який момент розмір Кредиту не перевищував ліміт Кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до цього Договору, укладеної між Позичальником і Банком, у строк не пізніше 3 (трьох) днів з дня її укладення.

Пунктом 6.1 Кредитного договору сторони погодили, що позичальник зобов'язується сплачувати Банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому договором. Проценти за кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості.

Відповідно до п. 6.2 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього Договору із розрахунку 360 днів у році. Нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахування процентів.

Згідно з п. 6.3 Кредитного договору проценти, нараховані відповідно до п. 6.1-6.2 цього Договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 10 (десяти) робочих днів, наступних за днем закінчення періоду. При цьому під «періодом» сторони в цій ст. 6 Договору розуміють кожний з періодів, який починається з того числа місяця, в якому був укладений цей Договір (реквізит Договору «дата» вказаний в верхньому правому куті на першій сторінці Договору), і закінчується в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця (т.ч. проценти за кредитом за такий день нараховуються).

Відповідно до п. 6.4 Кредитного договору проценти, нараховані за період, в якому відповідно до п. 1.4 цього Договору позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит Банку, повинні бути сплачені не пізніше дня, передбаченого для повернення кредиту.

Пунктом 9.1 Кредитного договору встановлено, що повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом здійснюються в валюті, в якій надається кредит.

До Кредитного договору були укладені додаткові угоди від 04.08.2010 №1, від 13.08.2010 №2, від 30.08.2010 №3, договори про внесення змін від 20.12.2010 №4, від 08.02.2011 №5, від 12.09.2011 №6, від 05.01.2012 №7, від 21.03.2012 №8, від 22.05.2012 №9, від 17.08.2012 №10, від 15.11.2012 №11, від 21.06.2013 №12, від 03.12.2013 №13.

Також 19.02.2014 між Банком та позичальником укладено Договір про внесення змін №14 до кредитного договору, відповідно до якого сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 6.3 кредитного договору, за яким проценти, нараховані відповідно до пунктів 6.1-6.2 цього договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 10 робочих днів, наступних за днем закінчення періоду.

Також, 24.06.2010 між ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є АТ «Сбербанк», та ПАТ «Одеський коровай» (позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії №18-В/10, за пунктом 1.1. якого Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в російських рублях, що надалі іменується «кредитна лінія», та на підставі додаткових угод до цього Договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) у порядку та на умовах, визначених цим Договором, а позичальник зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною у п. 1.5 цього Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, а також повернути Банку кредит у терміни, встановлені цим Договором та/або додатковими угодами до цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору, ліміт Кредитної лінії складає 20 551 153,05 російських рублів.

Згідно з п. 1.4. Кредитного договору останній день дії кредитної лінії - 23.06.2015.

Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору Банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту Кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь- який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до цього Договору, укладеної між позичальником і Банком, у строк не пізніше 3 (трьох) днів з дня її укладення.

Пунктом 6.1 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується сплачувати Банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому Договором. Проценти за кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості.

Згідно з пунктами 6.2, 6.3 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього Договору із розрахунку 360 днів у році. Нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення Кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахування процентів. Проценти, нараховані відповідно до п. 6.1-6.2 цього Договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 3 (трьох) робочих днів, наступних за днем закінчення періоду. При цьому під «періодом» сторони в цій ст. 6 Договору розуміють кожний з періодів, який починається з 16 числа попереднього місяця, і закінчується 15 числом (відповідного) місяця (т.ч. проценти за Кредитом за такий день нараховуються).

Пунктом 8.1 Кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язується повертати Банку кожен із траншів кредиту у термін, зазначений у відповідній додатковій угоді до цього договору.

За умовами пункту 9.1 Кредитного договору повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом здійснюються в валюті, в якій надається кредит.

До вказаного Кредитного договору сторонами були укладені додаткові угоди від 04.08.2010 №1, від 30.08.2010 №2, договори про внесення змін від 20.12.2010 №3, від 08.02.2011 №4, від 12.09.2011 №5, додаткові угоди від 16.06.2011 №6, від 03.10.2011 №7, договори про внесення змін від 05.01.2012 №8, від 21.03.2012 №9, від 28.04.2012 №10, від 22.05.2012 №11, від 17.08.2012 №12, від 15.11.2012 №13, від 21.06.2013 №14, від 03.12.2013 №15.

Так, за укладеним між сторонами договором про внесення змін від 12.09.2011 №5 до Кредитного договору передбачено, що Банк відриває позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію та на підставі додаткових угод окремими частинами (траншами) надає Позичальнику кредитні кошти.

Згідно з договором про внесення змін від 21.03.2012 № 9 до Кредитного договору ліміт кредитної лінії встановлено в розмірі 48 974 124,90 грн., що на дату підписання цього договору складає 178 874 775,92 російських рублів.

Положеннями договору про внесення змін від 03.12.2013 №15 до Кредитного договору передбачено, що з 31.12.2016 ліміт кредитної лінії становить 0,00 російських рублів.

У забезпечення виконання зобов'язань позичальником за Договорами про відкриття кредитної лінії від 27.06.2010 №17-В/10 та від 24.06.2010 №18-В/10 між Банком та Публічним акціонерним товариством «Кримхліб» було укладено договір поруки від 03.12.2013 № 1, за яким останній поручився перед Банком відповідати в тому ж обсязі, що і боржник, поки всі зобов'язання за кредитними договорами не будуть повністю виконаними.

З огляду на неналежне виконання позичальником умов кредитного договору Банк звернувся до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Одеський Коровай» та Публічного акціонерного товариства «Кримхліб» про стягнення заборгованості за Договорами про відкриття кредитної лінії від 27.06.2010 №17-В/10 та від 24.06.2010 №18-В/10.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 21.12.2015 у справі № 135/15 позов Банку задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Одеський Коровай» та Публічного акціонерного товариства «Кримхліб» за договором про відкриття кредитної лінії від 27.06.2010 №17-В/10 заборгованість за кредитом у розмірі 226 333 682,00 російських рублів, проценти за користування кредитом у сумі 40 598 998,72 російських рублів, пеню на кредит у розмірі 12 214 559,41 грн., пеню на проценти в розмірі 1 444 899,86 грн., та за договором про відкриття кредитної лінії від 24.06.2010 №18-В/10 заборгованість за кредитом у розмірі 45 972 672,90 грн., проценти за користування кредитом у розмірі 9 273 876,52 грн., пеню за кредитом у розмірі 12 572 794,49 грн. та пеню на проценти в розмірі 1 160 451,45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2017 у справі № 910/18710/16 задоволено заяву Банку про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 21.12.2015 у справі № 135/15 та видано відповідний наказ від 30.05.2017 року.

29.09.2017 на підставі вказаного виконавчого документа відкрито виконавче провадження № 54812704 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевченко М.Р.

Поряд із цим, з метою забезпечення виконання зобов'язань ПАТ «Одеський коровай», зокрема, за Договорами про відкриття кредитної лінії від 27.06.2010 №17-В/10 та від 24.06.2010 №18-В/10, між Банком (заставодержатель) та ПАТ «Одеський Каравай» (заставодавець) 30.08.2010 укладено Договір застави, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрований в реєстрі за № 8474.

До Договору застави були укладені договори про внесення змін від 20.12.2010 №1, від 08.02.2011 №2, від 12.09.2011 №3, від 21.03.2012 №4, від 28.03.2012 №5, від 23.07.2012 №6, від 05.12.2013 №7.

Згідно з п. 3.1 Договору застави (у редакції договору про внесення змін від 23.07.2012 № 6 до Договору застави) предметом застави за цим договором є обладнання та інші основні засоби, які належать заставодавцю на праві власності, що підтверджується балансовою довідкою №04-ОФ/02 від 23.07.2012. Предмет застави, що передається в момент підписання цього договору в заставу заставодержателю, перелічений в Додатку 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору застави (у редакції договору про внесення змін від 23.07.2012 № 6 до Договору застави) за взаємною згодою сторін загальна заставна вартість Предмету застави складає 21 871 892,93 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитних договорів від 27.06.2010 №17-В/10 та від 24.06.2010 №18-В/10 Банк звернувся до Постійно діючого Третейського суду при всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» з позовом до ПАТ «Одеський коровай» про звернення стягнення на предмет застави.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 16.12.2016 у справі №66/16 позов Банку задоволено та в рахунок часткового погашення заборгованості перед Банком за Договором про відкриття кредитної лінії від 27.06.2010 №17-В/10, розмір якої станом на 10.11.2016 становив 325 562 283,46 російських рублів та 33 254 183,93 грн., з яких: заборгованість за кредитною лінією 226 333 682,00 російських рублів; заборгованість по процентах за користування кредитною лінією 96 155 807,37 російських рублів; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією 7 076 604,07 грн.; пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією 26 177 579,86 грн., та за Договором про відкриття кредитної лінії від 24.06.2010 №18-В/10, розмір якої станом на 10.11.2016 становив 88 228 085,47 грн., з яких: заборгованість за кредитною лінією 45 972 672,90 грн.; заборгованість по процентах за користування кредитною лінією 23 871 788,42 грн.; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією 4 578 164,56 грн.; пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією 13 805 459,59 грн., звернуто стягнення на предмет застави за Договором застави від 30.08.2010 шляхом передачі такого майна у власність Банку за ціною 39 395 408,15 грн., що визначена ТОВ «Оціночна компанія Аргумент» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №15659/13 виданий ФДМУ 29.11.2013) відповідно до звіту про оцінку майна № 123910.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі № 910/24418/16 задоволено заяву Банку про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду від 16.12.2016 у справі №66/16 та видано відповідний наказ від 31.05.2017.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за Договорами про відкриття кредитної лінії від 27.06.2010 №17-В/10 та від 24.06.2010 №18-В/10, між Банком (іпотекодержатель) та ПАТ «Одеський Каравай» (іпотекодавець) 30.08.2010 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 8470, за яким в іпотеку передано будівлю гуртожитку загальною площею 2 548,0 кв.м., житловою площею 1 720,8 кв.м. за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Генерала Петрова, № 14-а, що належить на праві приватної власності ПАТ "Одеський коровай".

В подальшому між сторонами укладено низку договорів про внесення змін: № 1 від 20.12.2010, №2 від 08.02.2011, №3 від 20.09.2011, №4 від 21.03.2012, №5 від 28.03.2012, №6 від 05.12.2013.

Пунктом 4.2.3. договору іпотеки визначено, що іпотекодержатель має право за рахунок предмету іпотеки задовольнити всі свої вимоги у відповідності з цим договором, в тому числі шляхом прийняття предмета іпотеки у власність або продажу предмету іпотеки від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно з положеннями п. 4.2.7. та п. 4.2.8. договору іпотеки Банк має право вимагати від іпотекодавця дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, а також за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, погасити повну суму заборгованості за кредитним договором.

Приписами п.6.1 договору встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, що забезпечені іпотекою, згідно ст. 2 цього договору у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування (задоволення).

Відповідно до п. 6.3 договору іпотекодержатель набуває право вимагати дострокового виконання зобов'язань, зазначених в ст. 2 договору, а якщо його вимога не буде задоволена в 30-денний строк - звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання боржником будь-якого із зобов'язань за основним договором 1,2,3,4,5,6,7, а також з інших підстав, передбачених основним договором 1,2,3,4,5,6,7, які дають право іпотекодержателю на дострокове стягнення заборгованості боржника за основним договором 1,2,3,4,5,6,7.

З огляду на невиконання ПАТ "Одеський коровай" зобов'язань за вищевказаними кредитними договорами, позивачем на адресу іпотекодавця надіслано вимоги від 11.04.2015 за № 3469/5/28-2 та № 3470/5/28-2 про повернення всієї суми заборгованості за вищевказаними кредитними договорами.

Оскільки вимоги Банку задоволені не були, останній звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ПАТ "Одеський коровай" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.09.2018 у справі № 916/3730/15, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 та постановою Верховного Суду від 23.04.2019, позов Банка задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості ПАТ "Одеський коровай" перед АТ "Сбербанк" за договором про відкриття кредитної лінії №17-В/10 від 24.06.2010 станом на 17.01.2018, а саме: заборгованості за кредитною лінією 25 154 962,37 російських рублів, пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом 26 177 579,86 грн., пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом 2 572 375,23 грн., за договором № 18-В/10 від 24.06.2010 станом на 17.01.2018, а саме: заборгованості за кредитною лінією 4 918 387,00 грн., пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом 13 791 009,54 грн., пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом 1 642 353,11 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 30.08.2010, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 8471, а саме: будівлю гуртожитку, загальною площею 2 548,0 кв. м., житловою площею 1 720,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Петрова генерала, №14-а (чотирнадцять тире «а»), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 438058151101, номер об'єкта в РПВН 9963247, що належить на праві приватної власності ПАТ "Одеський коровай", у спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 6 461 804,00 грн. У решті позову відмовлено.

Положеннями частини 5 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Із матеріалів справи слідує, що внаслідок невиконання зобов'язань за Договорами про відкриття кредитної лінії від 27.06.2010 №17-В/10 та від 24.06.2010 №18-В/10, у забезпечення яких з ПАТ "Одеський коровай" укладено договір застави від 30.08.2010, договір іпотеки від 30.08.2010, Банк звертався, зокрема, до Господарського суду Одеської області з позовом до ПАТ "Одеський коровай" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.09.2018 у справі № 916/3730/15, яке набрало законної сили, у рахунок погашення заборгованості ПАТ "Одеський коровай" перед АТ "Сбербанк" було звернуто стягнення на предмет іпотеки та встановлено, що за договором про відкриття кредитної лінії №17-В/10 від 24.06.2010 станом на 17.01.2018 заборгованість за кредитною лінією становить 25 154 962,37 російських рублів, пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом 26 177 579,86 грн., пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом 2 572 375,23 грн., за договором № 18-В/10 від 24.06.2010 станом на 17.01.2018 заборгованість за кредитною лінією становить 4 918 387,00 грн., пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом 13 791 009,54 грн., пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом 1 642 353,11 грн.

Як встановлено в рішенні Господарського суду Одеської області від 10.09.2018 у справі № 916/3730/15, Банк звернувся до ПАТ "Одеський коровай" з вимогою від 24.02.2015 № 277/28 та № 278/28 щодо дострокового повернення всієї суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №17-В/10 від 24.06.2010 та договором про відкриття кредитної лінії № 18-В/10 від 24.06.2010. З огляду на це, суд дійшов висновку про зміну Банком в односторонньому порядку строк виконання основних зобов'язань, у зв'язку з чим визнав обґрунтованими нарахування Банком пені за кредитними договорами в наступних розмірах: за договором №17-В/10 від 24.06.2010 пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом 26 177 579,86 грн., пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом 2 572 375,23 грн., за договором № 18-В/10 від 24.06.2010 пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом 13 791 009,54 грн., пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом 1 642 353,11 грн.

У той же час, враховуючи направлення Банком вимоги про дострокове повернення кредиту, нарахування процентів за заявлений у справі № 916/3730/15 період є неправомірним, у зв'язку з чим суд відмовив у задоволенні вимог про стягнення процентів та пені за несвоєчасну сплату нарахованих процентів.

При цьому, суд у межах справи № 916/3730/15 виходив із встановлених рішеннями суддів Господарського суду Одеської області у справах №916/3731/15, №916/3732/15, №916/3733/15, 916/3434/15 обставин щодо встановленої заборгованості ПАТ "Одеський коровай" перед АТ "Сбербанк" за договорами про відкриття кредитної лінії № 17-В/10 та № 18-В/10. Так, з огляду на те, що встановлена рішенням у справі №916/3733/15 заборгованість по пені за прострочення сплати процентів не була задоволена за рахунок прийняття майна у власність, суд визнав правомірним звернення стягнення на майно у справі № 916/3730/15 із включенням відповідних сум пені за прострочення сплати процентів - 2572375,23 грн. по договору № 17-В/10 від 24.06.2010 р. 1 642 353,11 грн. по договору № 18-В/10 від 24.06.2010.

Таким чином, з огляду на встановлені в межах розгляду справи № 916/3730/15 обставини, що згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України є преюдиціальними для даної справи, суд дійшов висновку про те, що з моменту звернення Банком до ПАТ "Одеський коровай" з вимогою від 24.02.2015 Банк реалізував своє право кредитора на дострокове повернення всієї суми кредиту та здійснив заміну в односторонньому порядку строку виконання кредитного зобов'язання, у зв'язку з чим подальше нарахування процентів за користування кредитом та пені здійснено Банком за відсутності правової підстави.

Відтак, з урахуванням встановлених у рішенні суду від 10.09.2018 у справі № 916/3730/15 сум заборгованості ПАТ "Одеський коровай" перед АТ "Сбербанк", борг за договором про відкриття кредитної лінії №17-В/10 від 24.06.2010 становить: 10 572 098,51 російських рублів заборгованості за кредитом, 26 177 579,86 грн. пені на кредит, 2 572 375,23 грн. пені на проценти; за договором про відкриття кредитної лінії № 18-В/10 від 24.06.2010 борг становить: 4 660 522,08 грн. заборгованості за кредитом, 13 791 009,54 грн. пені за кредитом, 1 642 353,11 грн. пені на проценти.

Правомірність відсутності підстав для нарахування процентів та пені на проценти за договорами про відкриття кредитної лінії №17-В/10 від 24.06.2010 та № 18-В/10 від 24.06.2010 у справі № 916/3730/15 після направлення Банком вимоги про дострокове повернення заборгованості за вказаними кредитними договорами підтверджена постановою Верховного Суду від 23.04.2018 у № 916/3730/15.

У подальшому, 19.09.2019 між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» укладено договір № 28_241, за яким Банк відступає (передає), а ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» набуває (приймає) належні Банку права вимоги за кредитним договором від 27.06.2010 №17-В/10 у розмірі 37 586 895,30 російських рублів та 129 141 287,49 грн. пені, а саме: суму основного боргу - 10 572 098,51 російських рублів, суму нарахованих процентів за користування кредитом - 27 014 796,79 російських рублів, пеню за кредитом - 82 656 490,91 грн. та пеню на проценти - 46 484 796,58 грн.

Також Банк відступив права вимоги за кредитним договором від 24.06.2010 №18-В/10 на суму 11 147 064,59 грн. та 71 000 359,16 грн. пені, з яких: сума основного боргу - 4 660 522,08 грн., сума нарахованих процентів за користування кредитом - 6 486 542,51 грн., пеня на кредит - 43 524 133,34 грн. та пені на проценти - 27 476 225,82 грн.

До вказаного договору сторонами укладено акт приймання-передачі документів.

За таких обставин, оскільки за встановленими судом обставинами наявності у Банку, як первісного кредитора, обсягу прав вимоги до ПАТ "Одеський коровай" за договорами про відкриття кредитної лінії №17-В/10 від 24.06.2010 та № 18-В/10 від 24.06.2010, відповідні прав вимоги в такому ж обсязі перейшли до нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс».

У подальшому, права вимоги за договорами № 17-В/10 від 24.06.2010 р. та № 18-В/10 від 24.06.2010 передані ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» як вклад до статутного капіталу ТОВ «Формула-2016», що підтверджується Рішенням учасника ТОВ «Формула-2016» - Приватного підприємства «Інгул-трейд» від 23.09.2019.

Згідно з Рішенням учасника ТОВ «Формула-2016» - ПП «Інгул-Трейд» від 03.10.2019р. вирішено затвердити результати внесення додаткового майнового вкладу до статутного капіталу ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс».

Факт переходу права вимоги за кредитними договорами до ТОВ «Формула-2016» оформлено актом прийому-передачі та грошової оцінки майна та внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до статті 115 Цивільного кодексу України, господарське товариство може бути власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, ТОВ «Формула-2016» є власником переданих до його статутного капіталу прав вимоги за договорами про відкриття кредитної лінії №17-В/10 від 24.06.2010 та № 18-В/10 від 24.06.2010 в обсязі, що був наявний у ТОВ «Фінансова компанія «Інтайм Фінанс» за встановленими судом обставинами, а саме: за договором про відкриття кредитної лінії №17-В/10 від 24.06.2010 становить: 10 572 098,51 російських рублів заборгованості за кредитом, 26 177 579,86 грн. пені на кредит, 2 572 375,23 грн. пені на проценти; за договором про відкриття кредитної лінії № 18-В/10 від 24.06.2010 борг становить: 4 660 522,08 грн. заборгованості за кредитом, 13 791 009,54 грн. пені за кредитом, 1 642 353,11 грн. пені на проценти.

Поряд із цим, у забезпечення виконання зобов'язань за договорами про відкриття кредитної лінії №17-В/10 від 24.06.2010 та № 18-В/10 від 24.06.2010 укладено договір застави від 30.08.2010, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрований в реєстрі за № 8474, із договорами про внесення змін від 20.12.2010 №1, від 08.02.2011 №2, від 12.09.2011 №3, від 21.03.2012 №4, від 28.03.2012 №5, від 23.07.2012 №6, від 05.12.2013 №7.

У подальшому, внаслідок звернення стягнення Банком на предмети застави у межах справи № 910/24418/16, в заставі залишилося перебувати майно на суму 1 601 410,01 грн.

Також, 02.04.2012 у забезпечення виконання зобов'язань за договорами про відкриття кредитної лінії №17-В/10 від 24.06.2010 та № 18-В/10 від 24.06.2010 укладено Договір застави, предметом забезпечення за яким є виключні права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг «Булкін», які належать Боржнику на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом на знак товарів та послуг №112126 від 10.09.2009, Свідоцтвом на знак для товарів і послуг №34594 від 15.09.2003, Випискою з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг №34594 від 10.02.2012, Випискою з державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг №112126 від 10.02.2012, які видані Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та Договором №ТіС-1304/11 від 20.10.2011, який укладений між Боржником та ЗАТ «Холдинг «Т і С».

Майновими правами, які передаються в заставу за цим Договором є:

1) виключне право на використання знаку для товарів та послуг «БУЛКІН»;

2) виключне право дозволяти використання знаку для товарів та послуг «БУЛКІН»;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню знака для товарів та послуг «БУЛКІН», в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

20.09.2019 між Банком та ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги, зареєстрований в реєстрі за №1001, за яким Банком відступлено право вимоги за Договором застави від 30.08.2010р. за реєстровим №8474.

Згідно з пунктом 1.7.1 договору у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет застави Банком відповідно до рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 16.12.2016 у справі № 66/16 та наказу Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі № 910/24418/16 було набуто право власності щодо частини предмета застави. В частині набутого у власність Банком майна договір застави є припиненим. Перелік предмета застави, щодо якого Банком не було набуто право власності викладено в додатку № 2, та вартість такого майна складає 1 601 410,01 грн.

Також, 19.09.2019 між Банком та ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» укладено Договір про відступлення права вимоги за Договором застави від 02.04.2012р., відповідно до яких у заставу Банку передані майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг «Булкін».

Крім того, 20.09.2019 між Банком та ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» укладено Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 30.08.2010р., зареєстрований в реєстрі за №1000, заставна вартість майна згідно до п. 3.2. Іпотечного договору складає 6 461 804,00 грн.

У подальшому, між ТОВ «ФК «Інтайм фінанс» та ТОВ «Формула-2016» також укладено договори про відступлення прав вимоги за наступними договорами забезпечення:

- Договір про відступлення права вимоги за Договором застави від 30.08.2010р. за реєстровим №8474, укладений 24.10.2019р. та зареєстрований в реєстрі за №588;

- Договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 30.08.2010р. за реєстровим №8470, укладений 24.10.2019р. та зареєстрований в реєстрі за №587;

- Договір про відступлення права вимоги за Договором застави від 02.04.2012р., укладений 23.10.2019р.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з частиною першою статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Частиною першою статті 584 ЦК України передбачено, що у договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, та (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов'язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Відповідно до частини другої статті 584 ЦК України опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Згідно із статтею 1 Закону України "Про заставу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. У силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 3 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо). При укладанні договору застави за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін може бути проведена аудиторська перевірка достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору застави та оцінка предмета застави відповідно до законодавства.

Згідно із статтею 13 Закону України "Про заставу" договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про заставу" застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Згідно із статтею 16 Закону України "Про заставу" право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Частинами третьою, четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Водночас, заперечуючи проти чинності застави на заставне майно за договором від 30.08.2010, боржник послався на його відчуження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тігардена Груп» за договором купівлі-продажу від 13.09.2017. Крім того, за укладеними з Товариством з обмеженою відповідальністю «Тігардена Груп» договорами про передачу виключних майнових прав на знак для товарів і послуг від 14.09.2017 № 112126 та від 14.09.2017 № 34594 були відчужені на корить ТОВ «Тігардена Груп» відповідні права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг «Булкін».

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Однак, судом не встановлено та матеріали справи не містять доказів надання Банком, як заставодержателем майна за договорами застави від 30.08.2010 та від 02.04.2012, згоди на відчуження майна боржником, а тому застава зберігає чинність та вартість такого заставного майна.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідні вимоги за договорами про відкриття кредитної лінії №17-В/10 від 24.06.2010 та № 18-В/10 від 24.06.2010 є забезпеченими на загальну суму 52 632 796,01 грн., а саме: на суму 1 601 410,01 грн. за договором застави від 30.08.2010, на суму 6 461 804,00 грн. за іпотечним договором від 30.08.2010, на суму 44 569 582, 00 грн. за Договором застави від 02.04.2012.

Крім того, 06.03.2012 між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий Урожай» (позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КІ. До вказаного кредитного договору сторонами укладались договори про внесення змін №1 від 18.05.2012, №2 від 22.05.2013, №3 від 21.06.2013, №4 від 03.12.2013.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті - доларах США, що надалі іменується «кредитна лінія», та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредитні кошти у порядку та на умовах, визначених ним Договором, а позичальник зобов'язався використати кредит з метою, зазначеною у п. 1.5 цього Договору, своєчасно та у повному обсязі сплатити Банку проценти за користування кредитом, а також повернути Банку кредит у терміни, встановлені цим Договором та/або податковими угодами до цього Договору.

Пунктом 1.2 Кредитного договору встановлено, що ліміт кредитної лінії складає 20 000 000,00 дол. США та зменшується щомісячно.

За умовами пункту 1.3 Кредитного договору розмір процентів за користування кредитом у перший рік кредитування визначається в порядку, передбаченому в Додатку №1 до цього Договору; з другого року кредитування і до закінчення терміну дії Договору тип процентної ставки, яка застосовується в цьому Договорі - змінювана процентна ставка.

Згідно з п. 1.4. Кредитного договору останній день дії кредитної лінії - 03.03.2017.

Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору Банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії Кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до цього Договору, укладеної між позичальником 2 і Банком, у строк не пізніше 3 (трьох) днів з дня її укладення.

Відповідно до п. 6.2 Кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього Договору із розрахунку 360 днів у році. Нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахування процентів.

Згідно п. 6.3 Кредитного договору, проценти, нараховані відповідно до п. 6.1-6.2 цього Договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 3 (трьох) робочих днів, наступних за днем закінчення періоду. При цьому, під «періодом» сторони в цій ст. 6 Договору розуміють кожний з періодів, який починається з того числа місяця, в якому був укладений цей договір і закінчується в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця (т.ч. проценти за кредитом за такий день нараховуються).

Пунктом 6.4 Кредитного договору сторони погодили, що проценти, нараховані за період, в якому відповідно до п. 1.4 цього Договору позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит Банку, повинні бути сплачені не пізніше дня, передбаченого для повернення кредиту.

Відповідно до п. 8.1 Кредитного договору позичальник зобов'язується повертати Банку кожен із траншів кредиту у термін, зазначеній у відповідній додатковій угоді до цього договору.

Пунктом 9.1 Кредитного договору повернення кредиту, сплата процентів за користування Кредитом здійснюються в валюті, в якій надається кредит.

Відповідно до п. 10.1 Кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позичальником за цим Договором, Банк має право вимагати сплати позичальником пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення:

а) за прострочення строку/ів повернення Кредиту;

б) за прострочення строку/ів сплати процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 цього Договору;

в) за прострочення строку/ів сплати комісій, які визначені ст. 5 цього Договору.

Пеня за прострочення виконання зобов'язань за цим Договором розраховується Банком щоденно за кожен день прострочення в гривневому еквіваленті по офіційному курсу НБУ на день розрахунку та сплачується в гривнях відповідно до розрахованої Банком суми.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Як слідує з рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 26.08.2015 у справі № 85/15, Банк звернувся до ПАТ «Одеський коровай» про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КІ від 06.03.2012. Із вказаного рішення слідує, що позовні вимоги Банку задоволені частково: стягнуто з ПАТ «Одеський коровай» 19 973 750,00 дол. США боргу за кредитом, 3 151 400,72 дол. США процентів за кредитом, 344 760,26 грн. пені на кредит та 895 421,12 грн. пені на проценти.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що фактично Банк, звернувшись із позовом до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» із позовною заявою, реалізував своє право кредитора на дострокове повернення всієї суми кредиту та здійснив заміну в односторонньому порядку строку виконання кредитного зобов'язання.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що 07.07.2015 Банк в односторонньому порядку змінив строк виконання основного зобов'язання, суд дійшов висновку про те, що подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснено за відсутності правової підстави.

Таким чином, за перерахунком суду, розмір процентів за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КІ від 06.03.2012 становив 1710750,41 дол. США станом на 07.07.2015.

У подальшому, 19.09.2019 між Банком та ТОВ «ФК «Інтайм фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимог №28_240, за яким Банк відступив заборгованість за нарахованими в період з 16.10.2014 по 15.12.2015 включно процентам за користування кредитними коштами за Договором №26-Н/12/24/ЮО/КЬ від 06.03.2012.

Надалі, ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» відповідне право вимоги передано як вклад до статутного капіталу ТОВ «Формула-2016», що підтверджується Рішенням учасника ТОВ «Формула-2016» - Приватного підприємства «Інгул-трейд» від 23.09.2019р.

З огляду на те, що за встановленими судом обставинами розмір нарахованих процентів за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КІ від 06.03.2012 станом на 07.07.2015 становив 1 710 750,41 дол. США та подальше нарахування процентів Банком здійснено неправомірно з огляду на реалізацію права дострокового повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку про те, що до ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс», як у подальшому і до ТОВ «Формула-2016», перейшло право вимоги за нарахованими процентами лише в розмірі 1 710 750,41 дол. США.

У той же час, вимоги ТОВ «Формула-2016» боржником визнані не були з огляду на те, що ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» не могло відступити шляхом внесення грошових вимог до статутного капіталу ТОВ «Формула-2016» за кредитними договорами та здійснити заміну в зобов'язанні, оскільки ТОВ «Формула-2016» не є фінансовою установою та не може виступати кредитодавцем у таких правовідносинах. Відтак, боржник вважає удаваним у силу приписів ст. 235 ЦК України правочини щодо внесення грошових вимог до статутного капіталу ТОВ «Формула-2016», що насправді є договорами факторингу. При цьому, вказані договори факторингу боржник вважає недійсними, так як ТОВ «Формула-2016» не є фінансовою установою та не може бути кредитодавцем за кредитними договорами, права вимоги за якими набуті в такий спосіб.

Водночас, судом відхиляються відповідні твердження боржника, з огляду на наступне.

Згідно статті 13 Закону України «Про господарські товариства» вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Отже, чинним законодавцем не заборонено вносити до статутного капіталу господарського товариства майнові права.

Водночас, відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність правочинів щодо внесення грошових вимог до статутного капіталу ТОВ «Формула-2016», а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсними цих правочинів у встановленому порядку, суд виходить з принципу їх правомірності.

При цьому судом встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.10.2019 проведено державну реєстрацію змін переліку засновників (учасників) ТОВ «Формула-2016» та зареєстровано внесення ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» вкладу до статутного капіталу ТОВ «Формула-2016» у розмірі 6 540 594,00 грн.

З огляду на це, ТОВ «Формула-2016» після затвердження рішення загальними зборами щодо збільшення розміру статутного капіталу за рахунок внесення ТОВ «ФК «Інтайм Фінанс» як вкладу майнових прав на кредиторську заборгованість ПАТ «Одеський коровай», підписання акту приймання-передачі вкладу та державної реєстрації змін складу учасників та розмірів внесків до статутного капіталу ТОВ «Формула-2016» набуло прав вимоги за відповідними кредитними договорами.

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

За рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється погашення вимог забезпечених кредиторів у позачерговому порядку (ч. 9 ст. 45 Закону про банкрутство).

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 589 Цивільного кодексу України, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави.

Оскільки вартість предметів застави, як встановлено вище становить 52 632 796,01грн., а саме: на суму 1 601 410,01 грн. за договором застави від 30.08.2010, на суму 6 461 804,00 грн. за іпотечним договором від 30.08.2010, на суму 44 569 582, 00 грн. за Договором застави від 02.04.2012, отже, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, висновок про те, вимоги ТОВ «Формула-2016» є забезпеченими лише в частині вартості предмета застави, а залишок вимог вважається незабезпеченим.

Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладений 15.05.2018 в постанові у справі №902/492/17, оскільки з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства (з 21.10.2019) порядок визначення забезпечених вимог було конкретизовано законодавцем в ч. 2 ст. 45 Кодексу та визначено, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду №905/2028/18 від 17.06.2020 року.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання ТОВ «Формула-2016» кредитором боржника на суму 99 371 200,53 грн., з яких 46 738 404,52грн.-вимоги четвертої черги, 52 632 796,01 грн. -вимоги забезпечені заставою майна боржника.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4204,00грн.

В іншій частині відмовити.

Головне управління ДПС в Одеській області

Головне управління ДПС в Одеській області звернулося із заявою про визнання вимог до ПАТ «Одеський коровай» на суму 6 490 131,67грн.

Вимоги заяви Головного управління ДПС в Одеській області обґрунтовані наступним.

Так, станом на 20.03.2020 року відповідно до довідки-розрахунку загальної заборгованості та даних інтегрованих карток платника (ІКП), загальна заборгованість ПАТ «Одеський Коровай» перед бюджетом становить 6 490 131,67 грн.

Вищезазначені вимоги кредитора до боржника виникли в результаті наступних нарахувань.

Станом на 20.03.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, довідки- розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП) - ПАТ «Одеський Коровай», як платник податків у Київському p-ні м. Одеса має податкову заборгованість перед бюджетом на загальну суму 128 974 грн. 52 коп., а саме:по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 106 657,68 грн.; по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на загальну суму 15 811,87 грн.

Заборгованість по земельному податку з юридичних осіб виникла в результаті:

-нарахування податкової декларації № 9024638803 від 20.02.2017р. на суму 5 046,06грн. (основний платіж);

-нарахування податкової декларації № 9049904488 від 28.03.2017р. на суму 6 036,57 грн. (основний платіж);

-нарахування податкової декларації № 9298909104 від 20.02.2018р. на суму 37 382,15 грн. (основний платіж);

-нарахування податкової декларації № 9026422412 від 20.02.2018р. на суму 37382,15грн. (основний платіж);

-проведення камеральної перевірки ПАТ «Одеський коровай», за результатами проведення перевірки був складений акт від 20.03.2019 року №980/15-32-50- 06/00376886 на підставі якого нараховані податкові повідомлення-рішення від 18.04.2019 року: - №0047105006 на суму 1 246,05 грн.; - №0047125006 на суму 1246,08 грн.;

-нарахування пеня на загальну суму - 18 318,62 грн., відповідно до ст.129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів,з митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422.

Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості виникла в результаті:

-нарахування податкової декларації № 9023964224 від 20.02.2017р. на суму 4 117,87 грн.;

-нарахування податкової декларації № 9026418896 від 20.02.2018р. на суму 7 447,20 грн. (основний платіж);

-проведення камеральної перевірки ПАТ «Одеський коровай», за результатами проведення перевірки був складений акт від 12.09.2018 року №26529/15-32-12- 04/00376886 на підставі якого нараховані податкові повідомлення-рішення від 26.09.2018року: -№0199961204 на суму 335,76грн.; -№0200031204 на суму 671,52 грн.;

-нарахування пені у сумі 3 239,52 грн. відповідно до п.п. 129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016№ 422.

Заборгованість по земельному податку з юридичних осіб виникла в результаті:

-нарахування податкової декларації № 9032233518 від 02.03.2017р. на суму 62 708,14 грн. (основний платіж);

-нарахування податкової декларації № 9026422264 від 20.02.2018р. на суму 462 042,93 грн. (основний платіж);

-проведення камеральної перевірки ПАТ «Одеський коровай», за результатами проведення перевірки був складений акт від 26.09.2018 року №30073/15-32-12- 04/00376886 на підставі якого нараховані податкові повідомлення-рішення від 14.11.2018 року: - №90229681204 на суму 32 937,19 грн.; - N90229671204 на суму 23 102,16 грн.;

-нарахування пені у сумі 81 420,52 грн. відповідно до ст.129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов 'язкове державне соціальне страхування» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 N 422.

-по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 100 012,73 грн. ; по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на загальну суму 2 899,79 грн.

-по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 22 542,99 грн. ;

Заборгованість по земельному податку з юридичних осіб виникла в результаті:

-нарахування податкової декларації №л 9298909144 від 20.02.2018р. на суму 39 838,67 грн. (основний платіж);

-нарахування податкової декларації № 9026422632 від 20.02.2018р. на суму 41 914,33 грн. (основний платіж);

-нарахування податкові повідомлення-рішення від 19.08.2019 року - №0128645006 на суму 349,28 грн.;

-нарахування пені у сумі 17 910,45 грн. відповідно до ст.129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов 'язкове державне соціальне страхування» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016№ 422.

-нарахування податкової декларації № 9026419754 від 20.02.2018р. на суму 1 747,20 грн. (основний платіж);

-нарахування пені у сумі 1 152,59 гун. відповідно до ст.129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов 'язкове державне соціальне страхування» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016№ 422.

Заборгованість по орендній платі з юридичних осіб виникла в результаті:

-нарахування податкової декларації № 9026422734 від 20.02.2018р. на суму 12 345,18 грн. (основний платіж);

-проведення камеральної перевірки ПАТ «Одеський коровай», за результатами проведення перевірки був складений акт від 12.09.2018 року №26530/15-32-12- 04/00376886 на підставі якого нараховані податкові повідомлення-рішення від 26.09.2018року: -№0200131204 на суму 305,70 грн.; - №0200101204 на суму 458,55 грн.;

-нарахування пені у сумі 9 433,56 грн. відповідно до ст.129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов 'язкове державне соціальне страхування» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422.

Станом на 20.03.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, довідки- розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП) - ПАТ «Одеський Коровай», як платник податків у м. Южне Одеської області, має податкову заборгованість перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 329 грн. 02 коп.

Заборгованість по орендній плати з юридичних осіб виникла в результаті:

-нарахування податкової декларації № 9024639733 від 20.02.2017р. на суму 266,51 грн. (основний платіж);

-нарахування пені у сумі 62,49 грн. відповідно до ст.129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов 'язкове державне соціальне страхування» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422.

-по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 675 302,06 грн.;

-по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4 417 296,35 грн.;

-по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 335 422,32 грн. ;

-по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на загальну суму 62 646,40 грн.;

-по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону на загальну суму 87 984,17 грн.

Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виникла в результаті:

-нарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на основі податкової декларації № 9141418113 від 20.07.2017р. на суму 80303,00грн. (основний платіж) - 60 581,30 грн. (сплата) = 19 721,70 грн.; нарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на основі податкової декларації № 9165595402 від 17.08.2017р. на суму 80 365,00 грн. (основний платіж);

-нарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на основі податкової декларації № 9160530465 від 18.09.2017р. на суму 87 997,00 грн. (основний платіж);

-нарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на основі податкової декларації № 9217621228 від 19.10.2017р. на суму 82 864,00 грн. (основний платіж);

-нарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на основі податкової декларації № 9244590744 від 20.11.2017р. на суму 73493,00грн. (основний платіж);

-проведення камеральної перевірки ПАТ «Одеський коровай», за результатами проведення перевірки був складений акт від 14.12.2017 року МІ4298/15-32-12- 12/00376886 на підставі якого нараховані податкове повідомлення-рішення від 26.12.17 року:-М 01291614212 на суму 7 734,72 грн.;

-проведення камеральної перевірки ПАТ «Одеський коровай», за результатами проведення перевірки був складений акт від 05.02.2017 року М1936/15-32-12- 12/00376886 на підставі якого нараховані податкове повідомлення-рішення від 22.02.18року: - М 0030551212 на суму 27 895,00 грн.;

-проведення документальної позапланової перевірки ПАТ «Одеський коровай», за результатами проведення перевірки був складений акт від 07.09.2015 року МІ936/15-32-12-12/00376886 на підставі якого нараховані податкове повідомлення-рішення від 22.09.15 року: -М 0000354000 на суму 2 669 352 грн. ;

- нарахування пені в сумі 1 367 873,93грн. відповідно до ст.. 129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422.

Крім того, не погоджуючись з податковим повідомлення-рішення від 22.09.15 року №0000354000 на суму 2 669 352 грн. ПАТ «Одеський Коровай» оскаржили його у судовому порядку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 року по справі 815/6023/15 апеляційну скаргу задоволено частково, а Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2015 року - скасовано та прийнято Постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ПАТ «Одеський Коровай» відмовлено в повному обсязі.

Заборгованість по частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій( державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону виникла в результаті:

-проведення планової перевірки ПАТ «Одеський коровай», за результатами проведення перевірки був складений акт від 22.01.2009 року МІ9/16-2/00376886/1 на підставі якого нараховане податкове повідомлення-рішення від 27.01.09 року: - М 0000111620/0 на суму 67 685,00 грн.;

-нарахування пені у сумі 20 299,17 грн. відповідно до cm. 129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов 'язкове державне соціальне страхування» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016Ms 422.

Не погоджуючись з податковим повідомлення-рішення від 27.01.09 року №0000111620/0 на суму 67 685,00 грн. ПАТ «Одеський Коровай» оскаржили його у судовому порядку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014 року по справі 2-ф-53 75/09/1570 апеляційну скаргу задоволено частково, а Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 року - скасували та прийнято Постанову, якою позовні вимоги ПАТ «Одеський Коровай» задоволено частково.

Заборгованість по земельному податку з юридичних осіб виникла в результаті:

-нарахування податкової декларації № 9026422299 від 20.02.2018р. на суму 507 778,71 грн. (основний платіж);

-проведення камеральної перевірки ПАТ «Одеський коровай», за результатами проведення перевірки був складений акт від 24.09.2018 року №27837/15-32-12- 04/00376886 на підставі якого нараховані податкові повідомлення-рішення від 14.11.2018року: - №0229691204 на суму 24 027,75 грн.; - №0229701204 на суму 13 968,58 грн.;

-нарахування пені у сумі 129 527,02 грн. відповідно до ст.129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов 'язкове державне соціальне страхування» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016№422.

Заборгованість по орендній плати з юридичних осіб виникла в результаті:

-нарахування податкової декларації № 9026422357 від 20.02.2018р. на суму 176 498,46 грн. (основний платіж);

-проведення камеральної перевірки ПАТ «Одеський коровай», за результатами проведення перевірки був складений акт від 12.09.2018 року №26531/15-32-12- 04/00376886 на підставі якого нараховані податкові повідомлення-рішення від 26.09.2018 року: - №0200301204 на суму 26 500,98 грн.; - №0200281204 на суму 19 378,51 грн.;

-нарахування пені у сумі 114 060,74 грн. відповідно до ст.129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов 'язкове державне соціальне страхування» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016№ 422.

-нарахування пені у сумі 62 646.40 грн. відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов 'язкове державне соціальне страхування» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016№422.

Згідно із п. п. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

П. 54.1. ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня

надіслання такому платнику податкової вимоги.

Також, п. 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так податковий орган скористалося своїм правом щодо звернення до суду з позовом про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг. Так Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 по справі № 1540/4021/18 адміністративний позов податкового органу до ПАТ «Одеський Коровай» про стягнення податкового боргу у розмірі 1225 031,42 грн. було задоволено у повному обсязі. А також, ГУ ДФС в Одеській області звернулось до суду зі стягненням податкового боргу у сумі 250 656,43 грн. та ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 року по справі № 420/2421/19 відкрито провадження по справі. Ухвалою суду 31.05.2019 року справу передано до розгляду Окружному адміністративному суду м. Києва у зв'язку зі зміною місцезнаходження платника податків.

Згідно ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

п. 89.3. ст. 89 ПК України, встановлено майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.89.8. ст.89 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Так, ГУ ДФС в Одеській області скористалось своїм правом щодо податкової застави, а саме 20.03.2018 року заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області було прийняті рішення про опис майна у податкову заставу №217/11/15-32-17-12-18. 05.03.2018 року та 242/11/15-32-17-NN-18 від 20.03.2018року, подакові керуючі Чернецька Т.О., призначена наказом ГУ ДФС в Одеській області від 21 червня 2017 року №2276 та Калашникова Я.Є., призначена наказом ГУ ДФС в Одеській області №1325 від 23 лютого 2017 року, на підставі вищезазначених рішень про опис майна у податкову заставу платника подаків, було проведено опис майна та складено акт опису майна №247 від 13.06.2018 року, де описано майно на загальну суму 109 811,89 грн.(копії додаються), а також складено акт опису майна №38/15-32-17-11-19 від 19.04.2018 року.

Опис майна підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави (копія додається).

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Головне управління Державної податкової служби в Одеській області підлягає визнанню кредитором боржника на суму 6 490 131,67грн. боргу, з віднесенням до наступних черг задоволення: 3 594 244,83грн.-вимоги третьої черги, 2 895 886,84грн.-вимоги шостої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви визнання кредитором у розмірі 4 204,00 грн.- перша черга.

Отже, загальна сума, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 6 494 335,67грн.

Головне управління ДПС у м. Києві

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося із заявою про визнання вимог до ПАТ «Одеський коровай» на суму 15 790,01грн.

Грошові вимоги обґрунтовуються поданими боржником звітами з єдиного соціального внеску за період липень 2018 - липень 2019 стосовно нарахування єдиного внеску на суми заробітної плати, винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Розпорядником майна боржника вимоги визнані в повному обсязі.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві підлягає визнанню кредитором боржника на суму 15 790,01грн. боргу з віднесенням до другої черги задоволення.

Отже, загальна сума, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 19 994,01грн.

Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області

Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області звернулося із заявою про визнання вимог до ПАТ «Одеський коровай» на суму 1 033 983,74грн.

ПАТ «Одеський коровай» з 03.10.1997 знаходилося на обліку в Пенсійному фонді України з 01.04.2017 як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01.01.2004 відповідно до ст. 14, 15 ЗУ "Про загальнообов'язкове держаяре пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - ЗУ №1058), та з 01.01.2011, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до п. З Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.072010 № 2464-VI (далі - ЗУ №2464).

Станом на 01.03.2020 ПАТ «Одеський коровай» мас загальну заборгованість перед Головним управлінням фонду у розмірі 1 033 983,74 грн, з яких:

-заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 032 150,89 грн.;

-заборгованість по фінансових санкціях 1 832,85 грн.

Правовідносини, що виникли між суб'єктами системи загальнообов'язкового пенсійного страхування, відносно платників страхових внесків, їх прав та обов'язків, порядку нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками регулюються виключно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який є «спеціальним». Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить цьому закону.

Вищезазначена заборгованість виникла у зв'язку з тим, що Боржником порушені вимоги згаданого Закону.

Так, під страховими внесками у відповідності ст. 1 ЗУ №1058-ІV розуміються кошти відрахувань на соціальне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше.

Ст. 14 ЗУ №1058 страхувальниками є роботодавці, та відповідно ст. 15 ЗУ №1058 платниками страхових внесків є страхувальники, які набувають статус платників страхових внесків до Пенсійного фонду України з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду . Відповідно до ст. 20 ЗУ №1058 обчислення страхових внесків здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до Закону №1058 нараховуються страхові внески.

П.6 ч.2 ст. 17 ЗУ №1058-1V передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (в ред. до 01.01.2011).

Згідно ст. 18 ЗУ №1058-ІV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України, в порядку встановленому цим Законом; не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати (в ред. до 01.01.2011).

Ст. 20 ЗУ №1058, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків та не пізніше ніж 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до п.9 ст.20 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду днем сплати страхових внесків вважається - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежів із банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійногофонду.

Частиною II ст.106 ЗУ №1058 зазначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону №1058, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (в ред. до 01.01.2011).

В січні 2011 року до Головного управління фонду від Боржника надійшов "Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягало сплаті за грудень 2010 року" (далі - Розрахунок).

У вказаному Розрахунку визначено, що нараховане й належить до сплати 1063479,91 грн (розділ 1 п. 3- 33,2%, 4%) та 65512,07 грн (І розділ п. 3 - утримання 2%, 1-5%).

Оскільки станом на 01.01.2011 Боржник мав переплату по страхових внесках (за ставкою 33,2%, 4%) в розмірі 56,25 грн, розмір недоїмки по страхових внесках станом на 20.01.2010 складав 1063423,66 грн ("Картка особового рахунку страхувальника юридичної особи 32%, 4%, 42% або фізичної особи, яка має найманих працівників" додається).

Оскільки станом на 10.01.2011 Боржник мав переплату по страхових внесках (за ставкою 2%, 1-5%) в розмірі 65512,07 грн, недоїмка по страхових внесках (за ставкою 2%, 1-5%) станом на 20.01.2019 була відсутня ("Картка особового рахунку юридичної або фізичної особи, яка має найманих працівників (1 -5%)" додається).

Таким чином, оскільки Боржник мав заборгованість по страхових внесках (за ставкою 33,2%, 4%) за грудень 2010 року, Головним управлінням фонду 04.02.2011 було сформовано вимогу про сплату боргу №Ю-7237 на суму 1 063 423,66 грн, яку представник Боржника отримав наручно 15.02.2011 (копія корінця вимоги додається).

Боржник вказану вимогу про сплату боргу оскаржив до Одеського окружного адміністративного суду, де було відкрито провадження по справі №2а/1570/3794/2011. Боржник свою позовну заяву обґрунтовував тим, що оскільки підприємством через обслуговуючий банк АКБ «Одеса Банк» у березні та квітні 2009 року платіжними дорученнями №21 від 23.03.2009 та № 25 від 09.04.2009 було сплачено страхові платежі до Пенсійного фонду на загальну суму 1063423,66 грн, однак, до Пенсійного фонду вони не були зараховані з вини банку. Позивач зазначав що він, надавши банку платіжне доручення, виконав свої зобов'язання у повному обсязі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2011, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012, позов було задоволено.

Не погоджуючись з винесеними рішеннями, управління Фонду оскаржило їх до Вищого адміністративного суду України.

Вищим адміністративним судом України 22.06.2016 винесено постанову, якою були скасовані постанова Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2012 по справі №2а/1570/3794/2011, в задоволенні позову ПАТ "Одеський коровай".

На підставі направлення від 27.08.2012 №2567, виданого управлінням на підставі ст. 13 та абз. 6 п. 7 р. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464- VI та відповідно до плану проведення перевірок платників єдиного внеску (наказ управління Фонду від 27.08.2012 №351) було проведено планову перевірку Боржника та складено акт від 28.09.2012 №262 (копія акта додається). Перевіркою було встановлено, що платником занижено страхові внески у розрахунку за січень, червень 2009 р. за ставкою 33,2% на загальну суму 731,03 грн та у розрахунку,- листопад 2009 року занижено страхові внески за ставкою 33,2% на суму 10,51 грн та за ставкою 2% на суму 0,63 грн на фонд оплати праці 31,65 грн. Таким чином, донараховано страхові внески за ставкою 33,2% на загальну суму 741,53 грн та за ставкою 2% на суму 0,63 грн.

У зв'язку з цим управлінням Фонду було винесено вимогу про сплату боргу від 28.09.2012 №Ю-7601 на загальну суму 742,16 грн, яку представником Боржника було отримано наручно (копія корінця вимоги з підписом представника Боржника про отримання вимоги додається).

Рішенням від 28.09.2012 №1369 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків було застосовано до Боржника фінансові санкції в розмірі 1493,92 грн (з них 1492,85 грн за ставкою 33,2%, та 1,07 грн - за ставкою 1-5%), та рішенцям від 28.09.2012 №1366 про застосування фінансових санкцій за подання до органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку застосовано до Боржника фінансові санкції у розмірі 340,00 грн (за ставкою 33,2. Вказані рішення №1366 та №1369 було отримано наручно представником Боржника.

Боржник сплатив на рахунки управління Фонду 05.10.2012 - 2 236,09 грн (2 234,39 грн за ставкою 33,2%, 4%, та 1,70 грн - за ставкою 1-5%) грн, 09.10.2012 - 340 грн (за ставкою 33,2%).

З урахуванням вимог ч. 5 ст. 106 ЗУ №1058-ІV заборгованість за ставкою 1-5% було погашено в повному обсязі, за ставкою 33,2 % в порядку календарної черговості виникнення боргу було частково погашено заборгованість по страхових внесках за грудень 2010 р. Таким чином, станом на 12.10.2012 (день набрання законної сили рішення управлінь Фонду про застосування фінансових санкцій від 28.09.2012 №1366 та 1369) заборгованість ВАТ "Одеський коровай" перед управлінням Фонду становила 1063423,65 грн (за ставкою 33,2% 4%), з яких недоїмка - 1061590,80 грн, фінансові санкції - 1832,85 грн. В подальшому, з урахуванням постанови Вищого адміністративного суду України від, 22.06.2016 по справі №2а/1570/3794/2011, на підставі якої набрала законної сили вимога про сплату боргу від 04.02.2011 №Ю-7237 на суму 1063423,66 грн, управлінням Фонду 20.07.2016 вказану вимогу було направлено на примусове виконання до Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Останнім 22.07.2016 було відкрито виконавче провадження №51816124, 12.03.2018 було передано до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області.

В рамках виконавчого провадження № 51816124 державним виконавцем було стягнуто Боржника кошти в розмірі 29 439,91 грн, які на розрахунковий рахунок об'єднаного управлінні Фонду надійшли 14.03.2018.

Таким чином, сума боргу, яка підлягає відшкодуванню ПАТ «Одеський коровай» Головному управлінню фонду станом на 01.03.2020 складає 1 033 983,74 грн (за ставкою 33,2%, 4%), з яких:

-заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 032 150,89 грн. (один мільйон тридцять дві тисячі сто п'ятдесят грн 89 коп.);

-заборгованість по фінансових санкціях 1 832,85 грн (одна тисяча вісімсот тридцять дві грн 85 коп.)

До теперішнього часу заборгованість ПАТ «Одеський коровай» перед Головним управлінням фонду не погашена.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області підлягає визнанню кредитором боржника на суму 1 033 983,74грн. боргу, з віднесенням до наступних черг задоволення: 1 032 150,89грн.-вимоги другої черги, 1 832,85грн.-вимоги шостої черги.

Отже, загальна сума, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 1 38 187,74грн.

Відповідно до абзацу 2 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Заяви з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян до суду не надходили.

Станом на 25.112020 заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, поданий розпорядником майна на затвердження реєстр вимог кредиторів, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредиторами грошових вимог до боржника, господарський суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредитором у справі № 910/8992/19 по відношенню до боржника:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Лео-2002» з грошовими вимогами на суму 667 606 562,01грн., з яких 4204,00грн.- вимоги першої черги, 667 602 358,01грн.-вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Профі Трейдинг» з грошовими вимогами на суму 513 809 391,13грн., з яких 4204,00грн.- вимоги першої черги, 513 805 187,13грн.-вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Десаж Лоджистік Сервісез» з грошовими вимогами на суму 4 350 048 293,30грн., з яких 4204,00грн.- вимоги першої черги, 4 350 044 089,30грн.-вимоги четвертої черги;

-Товариство з обмеженою відповідальністю «Конкордіа Альянс Трейд» з грошовими вимогами на суму 190 240 634,32грн., з яких 4204,00грн.- вимоги першої черги, 190 236 430,32грн.-вимоги четвертої черги;

- Акціонерне товариство «Сбербанк» з грошовими вимогами на суму 545 792 050,63грн., з яких 71 439,00грн.- вимоги першої черги, 544 480 430,25грн.-вимоги четвертої черги, 1 240 181,38грн.-вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Формула 2016» з грошовими вимогами на суму 99 371 200,53грн., з яких 4 204,00грн.-вимоги першої черги, 46 738 404,52грн.-вимоги четвертої черги, 52 632 796,01грн.-вимоги забезпечені заставою боржника;

- Головне управління ДПС в Одеській області з грошовими вимогами на суму 6 494 335,67грн., з яких 4 204,00грн.-вимоги першої черги, 3 594 244,83грн.-вимоги третьої черги, 2 895 886,84грн.-вимоги шостої черги;

- Головне управління ДПС у м. Києві з грошовими вимогами на суму 19 994,01грн., з яких 4 204,00грн.-вимоги першої черги, 15 790,01грн.-вимоги другої черги;

- Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області з грошовими вимогами на суму 1 038 187,74грн., з яких 4 204,00грн.-вимоги першої черги, 1 032 150,89грн.-вимоги другої черги, 1 832,85грн.-вимоги шостої черги.

2. Зобов'язати розпорядника майна Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай» у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

3.Зобов'язати розпорядника майна Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай» проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай», наявну дебіторську заборгованість.

4. Зобов'язати розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду.

5. Встановити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів: 23.12.2020.

6. Зобов'язати розпорядника майна надати суду звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном з врахуванням вимог ст.ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства.

7. Визначити дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 910/8992/19 на 20.01.2021 12:10 год. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 7 (корпус Б).

8. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного для їх подання, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

9. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лео-2002» у визнанні кредитором на суму 392 883 153,62грн.

10.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Профі Трейдинг» у визнанні кредитором на суму 497 018,24грн.

11. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Десаж Лоджистік Сервісез» у визнанні кредитором на суму 7 021 790 663,70грн.

12. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Конкордіа Альянс Трейд» у визнанні кредитором на суму 234 998 231,00грн.

13. Відмовити Акціонерному товариству «Сбербанк» у визнанні кредитором на суму 182 648 156,31грн.

14. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Формула 2016» у визнанні кредитором на суму 203 925 454,40грн.

19. Ухвалу направити учасникам провадження у справі та розпоряднику майна.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство

Повний текст ухвали складено 30.11.2020

Суддя Д.В. Мандичев

Попередній документ

93218761

Наступний документ

93218763

Інформація про рішення:

№ рішення:	93218762
№ справи:	910/8992/19
Дата рішення:	25.11.2020
Дата публікації:	03.12.2020
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; банкрутство юридичної особи

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (06.09.2021)
Дата надходження:	09.02.2021
Предмет позову:	про банкрутство

Розклад засідань:

Минулі засідання (79)

27.12.2025 22:58	Господарський суд міста Києва
27.12.2025 22:58	Господарський суд міста Києва
27.12.2025 22:58	Господарський суд міста Києва
27.12.2025 22:58	Північний апеляційний господарський суд
27.12.2025 22:58	Господарський суд міста Києва
27.12.2025 22:58	Північний апеляційний господарський суд
27.12.2025 22:58	Господарський суд міста Києва
27.12.2025 22:58	Північний апеляційний господарський суд
27.12.2025 22:58	Господарський суд міста Києва
27.12.2025 22:58	Північний апеляційний господарський суд
27.12.2025 22:58	Господарський суд міста Києва
27.12.2025 22:58	Північний апеляційний господарський суд
27.12.2025 22:58	Господарський суд міста Києва
27.12.2025 22:58	Північний апеляційний господарський суд
27.12.2025 22:58	Господарський суд міста Києва
27.12.2025 22:58	Північний апеляційний господарський суд
21.01.2020 15:15	Касаційний господарський суд
22.01.2020 15:45	Касаційний господарський суд
13.05.2020 12:20	Господарський суд міста Києва
15.06.2020 12:40	Господарський суд міста Києва
19.08.2020 11:30	Господарський суд міста Києва
07.10.2020 10:00	Північний апеляційний господарський суд
12.10.2020 11:20	Господарський суд міста Києва
07.12.2020 10:50	Господарський суд міста Києва
07.12.2020 11:00	Господарський суд міста Києва
07.12.2020 11:10	Господарський суд міста Києва
23.12.2020 10:40	Господарський суд міста Києва
20.01.2021 10:00	Господарський суд міста Києва
20.01.2021 10:10	Господарський суд міста Києва
20.01.2021 10:20	Господарський суд міста Києва
20.01.2021 10:30	Господарський суд міста Києва
20.01.2021 11:55	Касаційний господарський суд
27.01.2021 10:20	Господарський суд міста Києва
10.02.2021 10:50	Господарський суд міста Києва
10.02.2021 11:00	Господарський суд міста Києва
10.02.2021 11:20	Господарський суд міста Києва
01.03.2021 09:50	Господарський суд міста Києва
01.03.2021 10:00	Господарський суд міста Києва
01.03.2021 11:00	Господарський суд міста Києва
01.03.2021 11:10	Господарський суд міста Києва
02.03.2021 14:00	Північний апеляційний господарський суд
02.03.2021 14:30	Північний апеляційний господарський суд
17.03.2021 11:15	Господарський суд міста Києва
24.03.2021 09:30	Господарський суд міста Києва
12.04.2021 10:00	Господарський суд міста Києва
12.04.2021 10:30	Господарський суд міста Києва
12.04.2021 11:00	Господарський суд міста Києва
12.04.2021 11:10	Господарський суд міста Києва
14.04.2021 11:15	Господарський суд міста Києва
24.05.2021 10:45	Господарський суд міста Києва
02.06.2021 12:20	Господарський суд міста Києва
16.06.2021 11:30	Господарський суд міста Києва
16.06.2021 12:10	Господарський суд міста Києва
16.06.2021 12:20	Господарський суд міста Києва
16.06.2021 12:30	Господарський суд міста Києва
12.07.2021 12:20	Господарський суд міста Києва
21.07.2021 12:45	Господарський суд міста Києва
04.08.2021 10:50	Господарський суд міста Києва
25.08.2021 12:30	Касаційний господарський суд
25.08.2021 14:00	Касаційний господарський суд
06.09.2021 12:00	Господарський суд міста Києва
27.10.2021 12:00	Господарський суд міста Києва
27.10.2021 12:10	Господарський суд міста Києва
21.12.2021 12:00	Північний апеляційний господарський суд
01.02.2022 16:00	Північний апеляційний господарський суд
14.02.2022 12:50	Господарський суд міста Києва
01.03.2022 16:00	Північний апеляційний господарський суд
22.08.2022 10:10	Господарський суд міста Києва
21.09.2022 10:30	Господарський суд міста Києва
28.06.2023 11:00	Господарський суд міста Києва
30.08.2023 11:50	Господарський суд міста Києва
27.09.2023 10:10	Господарський суд міста Києва
11.10.2023 12:40	Господарський суд міста Києва
14.02.2024 12:00	Господарський суд міста Києва
16.02.2024 12:50	Господарський суд міста Києва
06.03.2024 09:50	Господарський суд міста Києва
12.06.2024 12:30	Господарський суд міста Києва
25.09.2024 10:25	Господарський суд міста Києва
22.01.2025 10:50	Господарський суд міста Києва