Постанова від 05.11.2020 по справі

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року

м. Київ

Провадження № 11-3сап20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В, Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситник О. М., Сімоненко В. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Яроша Д. В.,

скаржника ОСОБА_1 ,

представників скаржника - Шепітка Г. І., Сільницького І. В.,

представниці відповідача - Цуцкірідзе І. Л.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19,

УСТАНОВИЛА:

Процедура

1. У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, у якій просив визнати незаконним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 ».

2. На обґрунтування скарги ОСОБА_1 вказав, що склад ВРП, який ухвалив оскаржуване рішення, не мав повноважень його ухвалювати.

Також ОСОБА_1 зауважує, що рішення ВРП від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19 підлягає скасуванню, оскільки воно не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

3. Разом зі скаргою на вказане рішення ВРП, ОСОБА_1 подав заяву про зупинення дії рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 » до прийняття остаточного рішення Великою Палатою Верховного Суду за скаргою на рішення ВРП від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19.

4. 17 січня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення виконання рішення ВРП від 09 січня 2020 року про звільнення судді Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 з посади - до прийняття остаточного рішення Великою Палатою Верховного Суду за скаргою на рішення ВРП від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19.

5. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2020 року задоволено заяву про самовідвід судді Золотнікова Олександра Сергійовича від участі в розгляді цієї справи.

6. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29 січня 2020 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19. Цією ж ухвалою Велика Палата Верховного Суду відмовила ОСОБА_1 у задоволенні його заяв про зупинення дії рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19 та рішення ВРП від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19.

7. 27 лютого 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшов відзив, у якому вона просить залишити без змін її рішення від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19.

8. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27 лютого 2020 року призначила розгляд справи в судовому засіданні.

9. 23 березня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив ВРП.

10. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 14 липня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Шепітка Г. І. про відвід судді Єленіної Ж. М. від участі в розгляді цієї справи.

11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 15 вересня 2020 року задовільнила заяву судді Прокопенка Олександра Борисовича про самовідвід від участі в розгляді цієї справи.

Фактичні обставини, встановлені судом

12. Указом Президента України від 15 січня 2007 року № 16/2007 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Суворовського районного суду міста Одеси, а Постановою Верховної Ради України від 12 січня 2012 року № 4322-VI обраний на посаду судді цього суду безстроково.

13. 29 травня 2019 року та 07 червня 2019 року до Вищої ради правосуддя надійшли дисциплінарні скарги голови Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_2 та адвоката Архіпова О. Ю. в інтересах ОСОБА_3 на дії судді Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , а також доповнення до скарги від 29 травня 2019 року, що надійшли 30 травня 2019 року.

14. У скаргах зазначено, що суддя Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 на порушення правил юрисдикції без достатніх обґрунтувань розглянув клопотання про забезпечення позовних вимог у справі № 523/7980/19 та ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 27 травня 2019 року вирішив питання про забезпечення позовних вимог ОСОБА_4 , заборонивши Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) у складі ОСОБА_25., ОСОБА_3, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 вчиняти будь-які дії щодо проведення та/або продовження кваліфікаційного оцінювання суддів до набрання рішенням у цій справі законної сили. Вказують, що суддя порушив права людини і основоположні свободи, допустив поведінку, яка порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, що свідчить про порушення ним норм суддівської етики.

15. Ухвалою Першої Дисциплінарної палати ВРП від 26 липня 2019 року № 1958/1дп/15-19 стосовно судді ОСОБА_1 відкрито дисциплінарну справу за вказаними скаргами за ознаками дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1 та пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ).

16. Рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19 суддю Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

17. Під час розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата ВРП установила таке.

18. 20 травня 2019 року ОСОБА_4 звернувся до Суворовського районного суду міста Одеси з позовом, який було уточнено 27 травня 2019 року, до ОСОБА_11 , ВККС, ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання інформації недостовірною, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, визнання дій такими, що порушують право на справедливий суд, судовий захист, розгляд справ упродовж розумного строку, та зобов'язання припинити дії.

19. У зазначеному позові ОСОБА_4 було заявлено вимоги про:

- визнання недостовірною інформації, опублікованої ОСОБА_11 на особистій сторінці в соціальній мережі «Фейсбук»;

- визнання недостовірною інформації, опублікованої ВККС на офіційному сайті цієї установи, та зобов'язання відповідачів спростувати цю інформацію шляхом опублікування спростування в соціальній мережі «Фейсбук» та на офіційному вебсайті ВККС;

- визнання дій ВККС та дій її членів (після припинення ними повноважень) такими, що порушують права позивача на справедливий суд, судовий захист, розгляд справи впродовж розумного строку.

20. Вказана справа (за № 523/7980/19) надійшла до провадження судді ОСОБА_1

21. Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 27 травня 2019 року (суддя ОСОБА_1) відкрито загальне провадження в зазначеній цивільній справі та залучено ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 як співвідповідачів у цивільній справі № 523/7980/19.

22. Одночасно з уточненою позовною заявою ОСОБА_4 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 вчиняти будь-які дії щодо проведення та/або продовження кваліфікаційного оцінювання суддів до набрання рішенням у цій справі законної сили.

На обґрунтування заяви позивач вказав, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ініціювання численних судових спорів щодо прийняття ВККС будь-яких рішень, у тому числі щодо проведення та/або продовження кваліфікаційного оцінювання суддів неповноважним складом Комісії, що, своєю чергою, ускладнить можливість відновлення права позивача на справедливий суд, судовий захист, розгляд справ упродовж розумного строку.

23. Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 27 травня 2019 року (суддя ОСОБА_1) заяву ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Заборонено відповідачам та ВККС, до складу якої входять відповідачі, вчиняти будь-які дії щодо проведення та/або продовження кваліфікаційного оцінювання суддів до набрання рішенням у цій справі законної сили.

24. Постановою Одеського апеляційного суду від 16 липня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 та осіб, які приєдналися до апеляційної скарги: представників ОСОБА_3 та ВККС, ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , задоволено. Ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 27 травня 2019 року про забезпечення позову скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

25. Оцінюючи вказані дії ОСОБА_1 під час розгляду заяви ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову, як такі, що містять ознаки дисциплінарного проступку, Перша Дисциплінарна палата ВРП зазначила, що суддя Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 під час розгляду справи № 523/7980/19 всупереч вимогам статті 129 Конституції України та покладеним на суд завданням щодо здійснення судочинства на принципах верховенства права, на порушення вимог статей 48, 56 Закону № 1402-VIII, діючи не в цілях, визначених статтями 2, 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), грубо порушив обов'язки судді та допустив порушення правил щодо юрисдикції (статті 19, 20 ЦПК України), вимог статей 149-153 та 260 ЦПК України, внаслідок чого безпідставно вжив заходи забезпечення позову у спосіб, не передбачений законом, вийшовши за межі наданих суду повноважень; не дотримався вимог статті 19 Конституції України, оскільки діяв не в межах та не у спосіб, передбачений законодавством, чим допустив грубе порушення закону, заблокувавши роботу державного органу суддівського врядування, чим втрутився в дискрецію суб'єкта владних повноважень щодо проведення кваліфікаційного оцінювання суддів, що, у свою чергу, підриває авторитет правосуддя.

За висновками Першої Дисциплінарної палати ВРП вказані дії судді ОСОБА_1 мали істотні негативні наслідки як для ВККС, роботу якої було призупинено, так і для суддів, співбесіди з якими не відбулися після постановлення ухвали про забезпечення позову.

26. Ураховуючи викладене, Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку про те, що в діях судді ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1 та пунктами 3, 4 частини першої статті 106 № 1402-VІІІ, а саме: умисного або внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції суду; незазначення в судових рішеннях мотивів їх прийняття; допущення суддею поведінки, що підриває авторитет правосуддя та грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

27. Перша Дисциплінарна палата ВРП зазначила, що суддя ОСОБА_1 , допустивши дисциплінарні проступки, передбачені підпунктами «а», «б» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, вчинив істотний дисциплінарний проступок в розумінні частини дев'ятої статті 109 Закону № 1402-VIII, що є несумісним зі статусом судді, і допущене ним грубе порушення закону підриває суспільну довіру до суду.

28. 16 жовтня 2019 року до ВРП надійшла скарга ОСОБА_1 та його представника - адвоката Шепітка Г. І. на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19.

29. За результатами розгляду вказаної скарги ВРП прийняла рішення від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19, яким залишила без змін рішення її Першої Дисциплінарної палати від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19.

30. У цьому рішенні ВРП зазначила, що її Перша Дисциплінарна палата дійшла обґрунтованого висновку про допущення суддею ОСОБА_1 передбачених процесуальним законом заборон об'єднувати в одне провадження вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, не мотивував ухвалу з посиланням на наявні в матеріалах справи докази і закон, яким він керувався, постановляючи ухвалу про прийняття позову до розгляду за правилами цивільного судочинства всупереч наданим постановою Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року роз'ясненням щодо розмежування компетенції судових юрисдикцій, зокрема цивільної та адміністративної.

31. ВРП погодилася з висновками її Першої Дисциплінарної палати про те, що всупереч положенням процесуального законодавства ОСОБА_1 вжив заходи забезпечення позову без будь-яких правових підстав, оскільки не дослідив, чи подано заяву про забезпечення позову одночасно з пред'явленням позову за правилами підсудності (стаття 152 ЦПК України).

При цьому ВРП зазначила, що постановлення суддею ОСОБА_1 ухвали про заборону ВККС та її членам вчиняти будь-які дії щодо проведення та/або продовження кваліфікаційного оцінювання суддів до набрання рішенням законної сили фактично позбавило Комісію можливості здійснювати свої повноваження, визначені Законом № 1402-VІІІ.

32. Також ВРП зауважила, що її Перша Дисциплінарна палата, враховуючи характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особу судді, з урахуванням принципу пропорційності обґрунтовано застосовала до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

33. Вважаючи рішення ВРП від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19 протиправним, ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на це рішення.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог

34. У скарзі на рішення ВРП від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 » скаржник зазначає, що окремі члени ВРП, які брали участь у її засіданні 10 грудня 2019 року, не мали права брати участі в голосуванні при ухваленні оскаржуваного рішення.

35. Зокрема, скаржник зауважує, що під час розгляду на засіданні 10 грудня 2019 року ВРП скарги судді Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19 в ході обговорення в нарадчій кімнаті, ухваленні та оголошенні рішення була присутня член ВРП ОСОБА_27., яка також брала участь у прийнятті рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19.

36. Також скаржник зазначає, що при ухваленні оскаржуваного рішення ВРП від 10 грудня 2019 року брала участь її член ОСОБА_21 , яка на час розгляду цієї дисциплінарної справи була членом Першої Дисциплінарної палати ВРП.

37. Скаржник звертає увагу на те, що член ВРП ОСОБА_26., який брав участь в ухваленні рішення ВРП від 10 грудня 2019 року, повинен був заявити самовідвід, оскільки ухвалою ВРП від 20 серпня 2019 року у справі № 2216/0/15-19 він був відведений від участі в розгляді клопотання заступника Генерального прокурора ОСОБА_22 про тимчасове відсторонення судді Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням останнього до кримінальної відповідальності.

38. Також скаржник висловлює свої сумніви щодо повноважень члена ВРП ОСОБА_24, оскільки останній, на думку ОСОБА_1 , незаконно, усупереч вимогам статті 131 Конституції України, обіймає посаду члена ВРП два строки поспіль.

39. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що член ВРП ОСОБА_23, який брав участь в ухваленні оскаржуваного рішення, повинен був заявити самовідвід, оскільки член його сім'ї брав участь у розгляді цивільних справ під головуванням судді Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 (цивільна справа № 523/1898/19).

40. Окремо скаржник звертає увагу на те, що оскаржуване рішення ВРП є невмотивованим та необґрунтованим.

41. Обґрунтовуючи наведене, скаржник зазначає, що питання наявності порушень в діях судді Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 процесуального законодавства під час відкриття провадження у справі № 523/7980/19 є спірним.

42. Зокрема, ОСОБА_1 зауважує, що під час відкриття провадження у справі № 523/7980/19 він виходив з того, що спір у цій справі має ознаки цивільного, оскільки позивачем у справі є фізична особа, яка звернулася за захистом свого охоронюваного законом особистого інтересу. Крім того, скаржник зазначає, що з позову ОСОБА_4 вбачалося, що позовні вимоги заявлені до відповідачів як фізичних осіб, а не як до повноважних членів ВККС, оскільки позивач вважав, що строк їх повноважень як членів ВККС закінчився, а також фізичної особи, яка розповсюджувала інформацію, адреса реєстрації якої територіально підсудна Суворовському районному суду міста Одеси. З огляду на вказане скаржник зазначає, що спір у справі № 523/7980/19 не мав ознак публічно-правового.

43. ОСОБА_1 наголошує також, що постановлена ним у справі № 523/7980/19 ухвала про часткове забезпечення позову не перешкодила здійснювати повноваження ВККС та не заблокувала кваліфікаційне оцінювання суддів, оскільки під час дії ухвали судді від 27 травня 2019 року у вказаній справі ВККС продовжувала функціонувати, про що свідчать, у тому числі, повідомлення-новини, які розміщені на її офіційному вебсайті.

44. Також скаржник вважає, що ВРП, погодившись із рішенням її Першої Дисциплінарної палати щодо обраного виду дисциплінарного стягнення, не проаналізувала, чи є він співмірним та пропорційним до вчинених суддею проступків з урахуванням надмірного навантаження на нього.

Позиція ВРП щодо скарги ОСОБА_1 .

45. ВРП подала відзив на скаргу. Вважає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а наведені в скарзі ОСОБА_1 доводи безпідставні.

46. Наголошено, що рішення від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19 прийнято повноважним складом ВРП та підписано всіма її членами, які брали участь у його ухваленні. У зазначеному рішенні містяться посилання на підстави та мотиви, з яких суддю ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Щодо меж перегляду оскаржуваного рішення ВРП

47. Вирішуючи питання про межі перегляду Великою Палатою Верховного Суду оскаржуваного рішення ВРП, суд виходить зі своєї сталої практики щодо перегляду визначених законом підстав дисциплінарної відповідальності судді та мотивів, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

48. Консультативна рада європейських суддів (далі - КРЄС) рекомендує, що «дисциплінарний розгляд справи в кожній країні повинен передбачати можливість подання апеляції на рішення первинного дисциплінарного органу (відомства або суду) до суду» (пункт 77 (v) Висновку № 3 (2002) КРЄС про принципи та правила, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості).

49. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

50. Згідно з практикою ЄСПЛ «навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо «прав та обов'язків цивільного характеру», у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у вищезазначеному органі «згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції». У рамках скарги за статтею 6 Конвенції для того, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду» для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі фактори, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, у який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», параграф 123).

51. Можливість оскаржити рішення по суті є важливим запобіжним механізмом суддівської незалежності та незалежності судової системи в цілому. Велика Палата Верховного Суду забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції та є визначеним статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовим органом, який має повну юрисдикцію щодо розгляду скарг на рішення ВРП, зокрема на її рішення про залишення без змін рішень дисциплінарних палат про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

52. Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у контексті обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Отже, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

53. Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Kraska v. Switzerland» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

54. Ураховуючи зазначені правові висновки, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне повно та всебічно перевірити оскаржуване рішення ВРП, у тому числі на предмет його відповідності вимогам статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII).

Щодо повноважності складу ВРП під час прийняття оскаржуваного рішення

55. Як свідчать матеріали справи, предметом оскарження до ВРП було рішення її дисциплінарного органу від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

56. Скарга на оскаржуване рішення ВРП ґрунтується на незгоді ОСОБА_1 з висновками про наявність у його діях порушень процесуального законодавства під час відкриття провадження у справі № 523/7980/19 та вирішення заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом заборони членам ВККС вчиняти будь-які дії щодо проведення та/або продовження кваліфікаційного оцінювання суддів до набрання рішенням у цій справі законної сили.

57. Також ОСОБА_1 вважає, що склад ВРП, який ухвалив оскаржуване рішення, не мав повноважень його ухвалювати.

58. Статтею 52 Закону № 1798-VIII передбачено порядок оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, та визначено вичерпний перелік підстав для його скасування, зокрема:

1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;

2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;

3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону;

4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

59. Стаття 18 Закону № 1798-VIII передбачає, що ВРП є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п'ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складення ними присяги.

60. Згідно з положеннями частини другої статті 30 Закону № 1798-VIII засідання ВРП у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП.

61. Наявна в матеріалах справи ксерокопія оскаржуваного рішення ВРП від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19 свідчить про те, що це рішення підписане повноважним складом ВРП та всіма її членами, які брали участь у його ухваленні (11 членів).

62. Відповідно до частини восьмої статті 51 Закону № 1798-VIII у розгляді скарги не беруть участі члени ВРП, які входять до Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення. Член Дисциплінарної палати, який був доповідачем у дисциплінарній справі при її розгляді Дисциплінарною палатою, має право виступити на засіданні ВРП, в якому розглядається скарга на рішення Дисциплінарної палати, із доповіддю щодо рішення Дисциплінарної палати.

63. Доводи ОСОБА_1 про те, що член ВРП ОСОБА_27. брала участь в ухваленні оскаржуваного рішення від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19 не заслуговують на увагу, оскільки, як свідчить зміст цього рішення, воно не містить її підпису. До того ж під час судового засідання, 05 листопада 2020 року, представник скаржника Шепітко Г. І визнав, що не може надати суду докази на підтвердження того, що член ВРП ОСОБА_27. брала участь в ухваленні оскаржуваного рішення.

64. Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що член ВРП ОСОБА_21 не могла брати участь в ухваленні оскаржуваного рішення, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

65. Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону № 1798-VIII у разі необхідності ВРП може ухвалити рішення про залучення членів однієї Дисциплінарної палати до роботи іншої Дисциплінарної палати або про делегування Голові ВРП повноважень ухвалювати такі рішення.

66. Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, член ВРП ОСОБА_21 входить до складу Третьої Дисциплінарної палати ВРП, але згідно з розпорядженням Голови ВРП від 29 серпня 2019 року № 38/0/2-19 була залучена на один день - 30 серпня 2019 року до роботи Першої Дисциплінарної палати ВРП. При цьому участі в ухваленні рішення дисциплінарним органом стосовно судді ОСОБА_1 член ВРП ОСОБА_21 не брала, оскільки Першою Дисциплінарною палатою ВРП рішення було ухвалено не 30 серпня 2019 року, а 13 вересня 2019 року.

67. Твердження ОСОБА_1 про те, що члени ВРП ОСОБА_26. та ОСОБА_23 повинні були заявити самовідвід від участі в розгляді його скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19 також не заслуговують на увагу, оскільки ані скаржником, ані його адвокатами не було заявлено відводів зазначеним членам ВРП при розгляді скарги на вказане рішення.

68. Щодо посилання ОСОБА_1 на незаконну на його думку, участь ОСОБА_24 при прийнятті оскаржуваного рішення, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів втрати чинності рішенням про обрання останнього на посаду члена ВРП, що об'єктивно не може бути підставою для усунення зазначеного члена ВРП від прийняття оскаржуваного рішення.

69. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що немає підстав, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII, для скасування оскаржуваного рішення відповідача, надавши оцінку доводам скаржника про те, що оскаржуване рішення було прийняте неповноважним складом ВРП.

Щодо доводів скаржника про відсутність в оскаржуваному рішенні ВРП посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотивів, з яких ВРП дійшла відповідних висновків

70. Оцінюючи рішення ВРП від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19 щодо наявності в ньому підстав та мотивів, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, Велика Палата Верховного Суду вважає, що визначальним критерієм правомірності оскаржуваного рішення є встановлення ВРП та її дисциплінарним органом обставин, що свідчать про відсутність у діях суддів ознак дисциплінарного проступку.

71. Як убачається з матеріалів дисциплінарного провадження та зі змісту оскаржуваного рішення, ВРП погодилася з рішенням її Першої Дисциплінарної палати про наявність правових підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

72. ВРП та її дисциплінарний орган установили, що ОСОБА_4 звернувся до Суворовського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_11 , ВККС, ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання інформації недостовірною, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, визнання дій такими, що порушують право на справедливий суд, судовий захист, розгляд справ упродовж розумного строку, та зобов'язання припинити їх.

73. Указаній справі було присвоєно номер № 523/7980/19 та передано на розгляд судді Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 .

74. Ухвалами від 27 травня 2019 року (суддя ОСОБА_1 ) відкрив провадження у вказаній справі та заборонив відповідачам та ВККС, до складу якої входять відповідачі, вчиняти будь-які дії щодо проведення та/або продовження кваліфікаційного оцінювання суддів до набрання рішенням у цій справі законної сили.

75. Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

76. Згідно зі статтею 19 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

77. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

78. Як свідчать матеріали справи № 523/7980/19, звертаючись до суду, у позові ОСОБА_4 було об'єднано вимоги, що підлягали розгляду за різними видами судочинства, а саме: в порядку цивільного судочинства - про спростування недостовірної інформації та в порядку адміністративного судочинства - оскарження дій суб'єктів владних повноважень.

Та обставина, що позивач у вказаній справі вважає, що строк повноважень членів ВККС, які є відповідачами у справі, закінчився, не змінює їх правового статусу у спірних правовідносинах (із суб'єктів владних повноважень на фізичних осіб).

До того ж ОСОБА_4 було заявлено позовні вимоги до ВККС як суб'єкта владних повноважень.

79. Відповідно до статей 186, 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

80. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками ВРП про те, що оскільки частина заявлених позивачем вимог у цивільному провадженні стосується оскарження дій суб'єктів владних повноважень, такі вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

81. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок ВРП про те, що суддя Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 під час відкриття провадження у справі № 523/7980/19 допустив порушення правил юрисдикції та прийняв до розгляду справу (позовні вимоги), які підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

82. Водночас до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії (пункт 2 частини першої статті 150 ЦПК України).

83. Зі змісту заяви про забезпечення позову від 27 травня 2019 року, поданої ОСОБА_4 , слідує, що в ній відсутнє будь-яке обґрунтування необхідності забезпечення позову, з приводу чого звертався до суду позивач.

84. Водночас суддя ОСОБА_1 , не маючи юрисдикції в цивільній справі щодо вирішення позовних вимог, які були заявлені до ВККС та її членів, усупереч положенням процесуального законодавства частково задовольнив її і вжив заходи забезпечення позову без будь-яких правових підстав.

85. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що характер цих порушень та їх наслідки свідчать про суттєву шкоду авторитету судової влади. Цього достатньо, щоб погодитися з висновками ВРП про те, що суддя ОСОБА_1 вчинив дисциплінарні проступки, передбачені підпунктами «а», «б» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

86. Як свідчить зміст оскаржуваного рішення ВРП та рішення її Першої Дисциплінарної палати від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19, вони ґрунтуються виключно на оцінці процесуальних дій судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 523/7980/19 і не містять висновків щодо законності та обґрунтованості судових рішень.

87. Оскаржуване рішення ВРП містить обґрунтовані мотиви, з яких цей орган дійшов висновку про наявність правових підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

88. Відповідно до частини другої статті 109 Закону № 1402-VIII під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

89. Зі змісту рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19 та матеріалів дисциплінарної справи слідує, що, визначаючи вид дисциплінарного стягнення, що має бути застосований до судді ОСОБА_1 , дисциплінарний орган ВРП оцінював характеристику судді, характер дисциплінарних проступків, їх наслідки, особу судді, відсутність у нього інших дисциплінарних стягнень.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками ВРП, які містяться у рішенні від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 » (а.15 оскаржуваного рішення) у тому, що незважаючи на позитивні характеристики судді та відсутність дисциплінарних стягнень, він допустив грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду, завдає шкоди авторитету судової влади, а застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади є пропорційним вчиненим дисциплінарним проступкам з огляду на їх характер та наслідки.

90. За таких обставин застосування ВРП та її дисциплінарною палатою до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади не може бути визнано необґрунтованим.

91. Наведені в оскаржуваному рішенні ВРП висновки щодо вчинення суддею Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 дисциплінарного проступку є належним чином умотивованими, ґрунтуються на відповідних доказах, а застосований вид дисциплінарного стягнення є пропорційним.

Висновки за результатами розгляду скарги

92. Враховуючи доводи сторін, Велика Палата Верховного Суду встановила, що ВРП, приймаючи оскаржуване рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 1798-VIII. Оскаржуване рішення містить обґрунтовані мотиви, з яких ВРП погодилася з висновком її Дисциплінарної палати про наявність правових підстав для застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

93. Передбачені статтею 52 Закону № 1798-VIII підстави для скасування рішення ВРП відсутні.

94. З огляду на встановлені обставини Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення ВРП.

Керуючись статтями 266, 341, 344, 350, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 13 вересня 2019 року № 2437/1дп/15-19 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 » залишити без задоволення, а рішення Вищої ради правосуддя від 10 грудня 2019 року № 3404/0/15-19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. С. Князєв

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді: Н. О. Антонюк В. В. Пророк

С. В. Бакуліна Л. І. Рогач

В. В. Британчук О. М. Ситнік

Ю. Л. Власов В. М. Сімоненко

М. І. Гриців О. С. Ткачук

Д. А. Гудима В. Ю. Уркевич

Ж. М. Єленіна О. Г. Яновська

О. Р. Кібенко