Ухвала
Іменем України
01 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 243/5078/18
провадження № 51-5692ск20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року,
встановив:
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області ухвалою від 21 вересня 2020 року відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 , поданого в порядку статей 332, 333 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), про допит свідків; призначення судово-технічної експертизи протоколів надання доступу ОСОБА_4 до матеріалів досудового розслідування від 05 червня 2020 року і аналогічних протоколів потерпілих; проведення слідчих експериментів з цими потерпілими за участю обвинуваченого, його захисника з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення із застосуванням відеозапису із залученням відповідних спеціалістів для проведення вимірювань і випробувань.
Також, цією ухвалою місцевого суду від 21 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 , поданого в порядку статей 201, 331 КПК, про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 .
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ухвалою від 21 вересня 2020 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що апеляційний суд, в порушення конституційних прав щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справ, дійшов неправомірно висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження. Також, вважає безпідставними посилання суду апеляційної інстанції на рішення Конституційного Суду України № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги та долученої до неї копії оскаржуваного судового рішення, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 428КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Відповідно до частини 1 статті 392 КПКв апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
У частині 2 статті 392 КПК визначено, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Згідно з частиною 4 статті 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, зокрема, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги та долученої до неї копії оскаржуваного судового рішення, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні клопотань про проведення певних слідчих дій під час судового провадження і про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на підставі вимог статті 201 КПК.
При цьому, процесуальним законом не передбачено можливості окремого оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про відмову в задоволенні клопотань про проведення певних слідчих дій під час судового провадження і про зміну запобіжного заходу, постановлену в порядку статті 331 КПК, під час здійснення судового провадження в суді першої інстанції.
Так, рішенням Конституційного Суду України у справі № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року, визнано неконституційними положення частини 2 статті 392 КПК щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Водночас питання щодо конституційності норм кримінального процесуального закону щодо відмови у зміні запобіжного заходу Конституційним Судом України не вирішувалось, а тому ухвала місцевого суду про відмову у зміні запобіжного заходу, яка постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадженняза апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись пунктом 2частини 2 статті 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3