Ухвала
30 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 203/3782/19
провадження № 61-16996ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у справі за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,
13 листопада 2020 року Департамент патрульної поліції Національної поліції України засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у вказаній вище справі. Дана касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження посилаючись на те, що в день проголошення постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року копію оскаржуваної постанови не отримували, а отримали засобами поштового зв'язку 19 жовтня 2020 року.
На підтвердження зазначених доводів, заявником надано копію супровідного листа Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2020 року, на якому міститься відмітка про отримання 19 жовтня 2020 року.
Проте конверту чи його копії з штрихкодовим ідентифікатором для відстеження дати отримання копії постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у справі № 203/3782/19 не надано, а копія супровідного листа сама по собі не може слугувати належним доказом на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови.
Крім цього, заявник посилається на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчихактів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ XII «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3, який, зокрема, визначає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 390 ЦПК України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Однак, Верховний Суд не приймає вищезазначені доводи заявника, оскільки, 18 червня 2020 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731-ІХ).
Прикінцевими та перехідними положеннями цього закону передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України в редакції Закону України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-ІХ), закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими Кодексами), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом.
Закон № 731-ІХ набрав чинності 17 липня 2020 року, а тому строки, які були автоматично продовженні згідно із Законом № 540-ІХ, продовжуються до 06 серпня 2020 року.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
У зв'язку з чим, заявникам необхідно надати до суду касаційної інстанції належні та достатні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження (копію конверту з штрихкодовим ідентифікатором для відстеження дати отримання копії постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року; копію розписки про вручення оскаржуваних судових рішень), оскільки безпідставне поновлення такого строку є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Отже, касаційну Департаменту патрульної поліції Національної поліції Українинеобхідно залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.
На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у справі за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди залишити без руху.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко