25 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 333/3531/18
провадження № 61-7770 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Задачіна Наталія Володимирівна,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2018 року в складі судді Стоматова Е. Г. та на постанову Запорізького апеляційного суду від 12 березня 2019 року в складі колегії суддів Полякова О. З., Крилової О. В.,Кухаря С. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування ј частини квартири.
В обґрунтування вимог позову вказував, що договір дарування квартири укладений із порушенням вимог статті 717 ЦК України: він не був безоплатним, оскільки за частину квартири на підставі розписки дарувальник отримав грошові кошти. Отже, договір укладений із порушенням вимог указаної норми та статей 203, 215 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанцїі
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2018 року у відкритті провадження всправі відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що в провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом між тими ж сторонами, про той же предмет, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 186 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті провадження.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 березня 2019 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2018 року- без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для вікриття провадження в справі, а посилання представника позивача на відмінність підстав цього позову є недоречними, оскільки визначення правової норми як на підставу вимог належить саме позивачеві й він не позбавлений уточнити позовні вимоги під час судового розгляду справи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10 квітня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2018 року про відмову у відкритті провадження та на постанову Запорізького апеляційного суду від 12 березня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року справа призначена до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції.
Указує, що позов у справі № 333/7211/17 поданий із інших підстав, а тому суди не мали права відмовляти у відкритті провадження в цій справі.
Відзив на касаційну скаргу
У червні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на вказану касаційну скаргу, в якому відповідач просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Задачіна Н.В. і просив:
-визнати недійсним договір даруваннявід 04 лютого 2009 року, посвідчений цього ж дня приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачіною Н. В., згідно з яким він подарував ОСОБА_3 ј частину квартири АДРЕСА_1 ;
-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на ј частину вказаної квартири.
В обґрунтування вимог уцій справі ОСОБА_1 із посиланням на статті 203, 215, 717 ЦК України вважав, що договір не відповідає вимогам статті 717 ЦК України, оскільки майно передане не безоплатно, а за гроші, про що складена розписка.
Уцивільній справі № 333/7211/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Задачіна Н.В., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договору даруваннявід 04 лютого 2009 року, посвідченого цього ж дня приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачіною Н. В., згідно з яким він подарував ОСОБА_3 ј частину квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 посилався на статтю 233 ЦК України та обґрунтовував свої вимоги тим, що договір укладений під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних умовах.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України(тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
У пункті 3 частини першої статті 186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо в провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) указано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».
Підстави позову в цій справі та в справі № 333/7211/17 є різними, а посилання апеляційного суду на те, що під час розгляду справи позивач не позбавлений можливості змінити підстави позову, не мають значення для вирішення питання, чи є предмет спору, підстави та учасники тими ж, що й у іншій справі, тому висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в відкритті провадження зроблений із порушенням норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Ураховуючи викладене, наявні підстави для задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в справі.
Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 березня 2019 рокускасувати, направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в справі.
Із моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2018 року та постанова Запорізького апеляційного суду від 12 березня 2019 року втрачають законну силу.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук