01 грудня 2020 року
Київ
справа №686/10057/16-а
адміністративне провадження №К/9901/17261/18
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду - Радишевської О.Р.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, начальника Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Джубаби Д.О., державного виконавця Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Лубкович О.Р., за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області, Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області - про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання виконавчого листа недійсним та таким, що не підлягає виконанню, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, звернення стягнення на пенсію, стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій; стягнення коштів в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року.
15 грудня 2017 року, у зв'язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
07 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Данилевич Н.А., Шарапі В.М.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 08 травня 2020 року, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Шевцовій Н.В.
З урахуванням викладеного Суд дійшов висновку про необхідність прийняття касаційної скарги до провадження.
За результатом проведення підготовчих дій відповідно до статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Суд дійшов висновку про необхідність призначення справи до касаційного розгляду у судовому засіданні.
Водночас відповідно до частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано статтею 262 КАС України, згідно з частиною п'ятою якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.
У касаційній скарзі позивачка наполягає на необхідності розгляду справи в судовому засіданні.
Проаналізувавши матеріали касаційної скарги, відзиву на неї та зміст оскаржуваних судових рішень, беручи до уваги характер спірних правовідносин, Суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами в зазначеній справі в ході її касаційного перегляду, у зв'язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю представників сторін відсутні.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені нею в письмових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року в справі «Аксен проти Німеччини» («Axen v. Germany»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії» («Varela Assalino v. Portugal»), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник [в одній із зазначених справ] не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Керуючись статтями 12, 262, 263, 340, 344 КАС України, Суд
Прийняти до провадження касаційну скаргу в справі №686/10057/16-а.
Підготовчі дії в справі закінчити.
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні.
Справу призначити до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами на 03 грудня 2020 року, який відбудеться в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська