01 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 906/980/19
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.
перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат»
на постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 року (в частині стягнення 13879,63 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 2, 077 тис.куб.метрів.)
у справі №906/980/19
за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
до Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
про повернення майна та стягнення 13879,63 грн.,-
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.07.2020 року у позові Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про повернення майна та стягнення 13879,63 грн.- відмовлено.
Постановою Північного-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз», задоволено частково. Рішення Господарського суду Житомирської області від 10 липня 2020 року у справі №906/980/19, скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено частково. Стягнуто з Філії Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - 13879,63 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 2, 077 тис.куб.метрів. та 4802,50 грн. судового збору.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» на постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 року (в частині стягнення 13879,63 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 2, 077 тис.куб.метрів.) у справі №906/980/19, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення з Філії Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - 13879,63 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 2, 077 тис.куб.метрів. та 4802,50 грн. судового збору; рішення Господарського суду Житомирської області від 10.07.2020 року залишити без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України, з огляду на таке.
08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту п'ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту четвертого частини другої статті 287 ГПК України на скаржника покладається обов'язок обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). При цьому касаційна скарга має містити мотиви взаємозв'язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.
Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що скаржником не наводиться обґрунтування порушення яких саме норм матеріального та процесуального права припустився суд апеляційної інстанції не взявши до уваги доводи викладені у рішенні суду першої інстанції .
Ненадання судом апеляційної інстанції оцінки усім обставинам справи та невірне застосували норми права, не є очевидним та явним виконанням приписів пункту п'ятого частини другої статті 290 ГПК України.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі а саме, постанова суду апеляційної інстанції прийнята всупереч сформованої судової практики, неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Отже, перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у порушення цього пункту у ній не зазначено конкретно передбачений пункт (пункти) частини другої статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.
Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду буде вирішено Судом після усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, -
1.Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» на постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 року (в частині стягнення 13879,63 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 2, 077 тис.куб.метрів.) у справі №906/980/19 - залишити без руху.
2.Надати Акціонерному товариству «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
3.Роз'яснити скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду Огороднік К.М.