Справа № 405/4197/20
Провадження №2-о/405/39/20
17 вересня 2020 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Гершкул М.В.
за участю заявника ОСОБА_1
та представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Лінчевського Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницький в порядку окремого провадження цивільну справу № 405/4197/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Воєвода-Брегей М.П. про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт його (заявника) постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, в будинку АДРЕСА_1 ).
В обґрунтування заяви зазначив, що він (заявник ОСОБА_1 ) є сином ОСОБА_2 , та з 2007 року проживав без реєстрації разом з останнім в належному йому на підставі договору купівлі-продажу від 20 листопада 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №3585, будинку по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 його (заявника) батько ОСОБА_2 помер, при цьому, на день смерті батька він (заявник) проживав з батьком без реєстрації за вказаною адресою, крім того, також він (заявник) займався похованням батька та після смерті батька він (заявник)и залишився проживати в зазначеному будинку, в якому проживає і на даний час. Вказав, що з 2017 року в будинку по АДРЕСА_1 були також зареєстровані та проживали його (заявника) цивільна дружина ОСОБА_3 та діти ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , однак на даний час він (заявник)припинив спільне проживання з ОСОБА_3 та остання з дітьми на даний час мешкає окремо.
Також зазначив, що після смерті батька ОСОБА_1 відкрилася спадщина, яка складається із зазначеного вище будинку, при цьому, за життя батько заповіту не складав, мати померла у 2006 році, іншого шлюбу після її смерті батько не укладав, рідних братів та сестер у нього (заявника) не має, - відповідно він (заявник) є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, поряд з цим, через відсутність коштів після відкриття спадщини вінне звертався до нотаріуса для її оформлення, однак і не заявляв про відмову від неї. У липні 2020 року він (заявник) звернувся до нотаріуса, який надав йому письмове роз'яснення, згідно з яким через відсутність його (заявника) реєстрації місця проживання в будинковій книзі факт прийняття спадщини шляхом постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджується відповідними документами, та було рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Встановлення зазначеного юридичного факту має для нього (заявника) юридичне значення, так як необхідне для належного оформлення права на спадщину та одержання свідоцтва про право на спадщину.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.07.2020 року відкрито окреме провадження у справі, розгляд справи призначено в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав з підстав, зазначених у ній, просив заяву задовольнити та встановити відповідний юридичний факт.
Позиція заявника підтримана в судовому засіданні і його представником - адвокатом Лінчевським Д.Ю. (діє на підставі ордеру серії ВА №1005446 від 14 липня 2020 року).
Заінтересована особа приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Воєвода-Брегей М.П., про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань від останньої на адресу суду не надходило.
Заслухавши заявника ОСОБА_1 та в його інтересах представника - адвоката Лінчевського Д.Ю., свідків, зваживши доводи, викладені в заяві, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 29 січня 1974 року, актовий запис №272, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками в свідоцтві про народження зазначені: батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_7 .
Судом також встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями від 20 листопада 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округуБєлінським І.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 3585, ОСОБА_2 набув у власність житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями у м. Кіровограді (на даний час АДРЕСА_1 , житловою площею 35,3 кв.м., загальною площею 49,6 кв.м.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , про що 17 серпня 2013 року складено відповідний актовий запис за №2125.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить і житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставідоговору купівлі-продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями від 20 листопада 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округуБєлінським І.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 3585.
Судом також встановлено, що 06 липня 2020 року заявник звернувся до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Воєводи-Брегей М.П. щодо порядку прийняття спадщини для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 та листом від 06 липня 2020 року № 46/01-16 нотаріус роз'яснила заявнику порядок видачі свідоцтва про право на спадщину, а також необхідність подання документів, визначених Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, зазначивши також, що в будинковій книзі для прописки громадян, які проживають у будинку АДРЕСА_1 зазначена реєстрація місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 08.01.2008 року, в той час як інформація про реєстрацію місця проживання заявника ОСОБА_1 у вказаній будинковій книзі, - відсутня.
Відповідно до інформації, отриманої судом з Кропивницької міської державної нотаріальної контори №1 за вих.№1507/01-16 від 09 вересня 2020 року, за даними спадкового реєстру, після смерті ОСОБА_2 , - спадкова справа не заводилась (Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №61600441 від 09.09.2020 року).
У постанові Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 336/709/18-ц суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч.1 ст.1258 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу.
Відповідно до частинипершоїстатті1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ятьроків до часу відкриттяспадщини.
Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки - складають сім'ю.
Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ятьроків до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Головною ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. Такими особами можуть бути й інші родичі спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов'язані спорідненням зі спадкодавцем.
Про ознаки проживання однією сім'єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Тим самим, з інформації Кропивницької міської державної нотаріальної контори №1 за вих.№1507/01-16 від 09 вересня 2020 року, вбачається відсутність за даними Спадкового реєстру заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , крім того, під час судового розгляду справи з наявних у справі доказів також не встановлено наявності заповіту, а так само будь-яких інших спадкоємців та їх право на спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому, підстав для висновку про наявність спору про право немає.
В свою чергу, заявник ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою в порядку окремого провадження, просив встановити юридичний факт - факт його постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини в будинку АДРЕСА_1 , вказавши, що даний факт має для нього юридичне значення, так як надає йому можливість оформити спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.
При цьому, згідно з довідкою, виданою квартальним комітетом № 1 Подільського району м. Кропивницького від 10 березня 2020 року № 129, ОСОБА_1 дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки,виданої квартальним комітетом № 1 Подільського району м. Кропивницького від 10 березня 2020 року, на момент смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) разом з ним проживали і були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , - ОСОБА_3 , 1990 р.н., невістка, ОСОБА_8 , 2008 р.н., онук, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онука, ОСОБА_10 , 2010 р.н., онука, а також ОСОБА_1 , 1973 р.н., син, який проживав без реєстрації.
Згідно з свідоцтвом про поховання №1835 від 03.07.2020 року, виданого ОСОБА_1 , який 17.08.2013 року на дільниці 21 ряд №18 місце АДРЕСА_2 , здійснив поховання померлого ОСОБА_2 .
Заявником також надано до суду копії особистих документів ОСОБА_2 , а саме: атестат про середню освіту серії НОМЕР_3 , атестат № НОМЕР_4 , свідоцтво про присвоєння кваліфікації серії НОМЕР_5 від 24 червня 1967 року, трудова книжка від 11 жовтня 1971 року, видана на прізвище « ОСОБА_2 », 1950 року народження, договір купівлі-продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями від 20.11.2007 року.
Крім того, допитані в судовому засіданні за клопотанням заявника свідки пояснили, зокрема, свідок ОСОБА_11 повідомила суду, що з народження проживає за адресою АДРЕСА_3 , є сусідкою ОСОБА_1 , та була знайома з його батьком ОСОБА_12 , який у 2007 році купив будинок по АДРЕСА_1 та коли у 2013 році ОСОБА_13 помер, ОСОБА_14 здійснював його поховання, та після смерті батька залишився проживати у вказаному будинку, де мешкає і зараз. Також зазначила, що раніше там з ОСОБА_15 за вказаною вище адресою проживали також жінка з трьома дітьми, однак останнім часом ОСОБА_16 за вказаною адресою проживає один.
Свідок ОСОБА_17 повідомив суду, шо з 2004 року він проживає за адресою АДРЕСА_4 , є сусідом ОСОБА_18 , який проживає по АДРЕСА_5 . ОСОБА_18 знає з 2007 року, його будинок знаходиться на земельній ділянці, яка є суміжною з його земельною ділянкою, які (земельні ділянки) розмежовані парканом. Раніше, до 2013 року з ОСОБА_19 у зазначеному будинку мешкав його батько ОСОБА_13 та після його смерті у 2013 році ОСОБА_16 залишився проживати у вказаному будинку, де проживає і по теперішній час.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 повідомив, що з 2001 року він проживає за адресою АДРЕСА_6 , є сусідом заявника, який, починаючи з 2007 року постійно проживаєв будинку, розташованому по АДРЕСА_5 , при цьому, до 2013 року у вказаному будинку проживав також батько заявника ОСОБА_13 , який у 2013 році помер, та його похованням займався його син ОСОБА_21 , який і після смерті батька залишився проживати у вказаному будинку.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, при цьому, відповідно до ч.1 ст. 294 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.
Встановлення даного юридичного факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщинидля заявника ОСОБА_1 має юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки та надає йомуможливість реалізувати своє право на оформлення спадщини, яка відкрилась після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З огляду на викладене вище, аналізуючи докази по справі в їх сукупності, враховуючи відсутність спору про право, суд приходить до висновку про обґрунтованість і доведеність заяви про встановлення юридичного факту, а саме: факту постійного проживання ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини, в будинку АДРЕСА_1 ), на підставі чого заява заявника ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом, у зв'язку з чим понесені заявником ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з судового збору, слід вважати по фактично понесеним останнім.
На підставі викладеного та керуючись ст. 263-265, 293, 294, 315, 316-319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_18 , заінтересована особа приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Воєвода-Брегей М.П. про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -задовольнити.
Встановити юридичний факт - факт постійного проживання ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини в будинку АДРЕСА_1 ).
Судові витрати по справі вважати по фактично понесеним заявником ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд через Ленінський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова