Справа № 366/109/20
Провадження № 2/366/194/20
іменем України
23 листопада 2020 року Іванківський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Гончарука О.П.,
при секретарі - Потопальської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванків Київської області, в порядку ст.197 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 16 грудня 2010 року вона з відповідачем зареєстрували шлюб в виконкомі Комсомольської сільської ради Олевського району Житомирської області. Від спільного шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають та перебувають на повному утриманні позивача.
Сімейні відносини між сторонами припинені на протязі останніх років. Протягом спільного життя між позивачем та відповідачем склались неприязні взаємовідносини, не сумісність характерів та різні погляди на життя. Позивач прийшов до висновку, що сім'я розпалася і її неможливо зберегти. Позивач просить шлюб розірвати, дітей залишити на її вихованні та стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на утримання кожної дитини відповідної дитини, щомісячно з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
В судове засідання сторони не з'явились.
Позивач звернулася до суду із заявою в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні та просить суд розгляд справи провести у її відсутність.
Відповідач звернувся до суду із заявою в якій зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає, не заперечує проти їх задоволення та просить розгляд справи провести в його відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст.174 ЦПК України, якщо відповідач визнає позов і маються підстави для його задоволення, суд задовольняє позов.
Відповідач позов визнав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 16 грудня 2010 року в виконкомі Комсомольської сільської ради Олевського району Житомирської області, за актовим записом №8.
З свідоцтва про народження дитини вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З свідоцтва про народження дитини вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до довідки виконкому Варівської сільської ради Іванківського району Київської області № 320 від 30.09.2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувають на утриманні матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
При цьому, відповідно до ч. ч. 3 та 4ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
За ствердженням позивача, яке відповідачем не спростовано, шлюбні відносини між сторонами припинені, проживають разом, але спільного господарства не ведуть. Спору про поділ майна, набутого у шлюбі, між сторонами немає. Неповнолітня дитина проживає з позивачем. Вимог про зміну прізвища після розірвання шлюбу позивач не заявляла.
Відповідно до ч.1ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст.115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Беручи до уваги те, що відповідач заперечень проти позову не подав, однак подав заяву в якій наполягає на розірванні шлюбу, суд вважає, що причини, які спонукають позивача звернутися з позовом на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення аліментів, суд виходить з наступного.
Відповідач визнає дитину своєю, батьківство не оспорює.
Відповідно до положень ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.
Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
З свідоцтва про народження дитини вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З свідоцтва про народження дитини вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до довідки виконкому Варівської сільської ради Іванківського району Київської області № 320 від 30.09.2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувають на утриманні матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, доньки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, які мають суттєве значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідач довідки про свої доходи суду не надав.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З матеріалів справи слідує, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом 20 січня 2020 року, тому суд вважає за можливе присудити аліменти на утримання дітей з 20 січня 2020 року.
Отже, у зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст.11 Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення аліментів є обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Згідно ст.367 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць.
Судові витрати стягнути з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 112, 180, 181, 183-184 Сімейного Кодексу України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 197, 212, 215, 223, 367 ЦПК України, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітню дитину, - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 грудня 2010 року у виконкомі Комсомольської сільської ради Олевського району Житомирської області, актовий запис № 8 - розірвати.
Дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до їх повноліття, залишити на вихованні матері - ОСОБА_1 .
Прізвище позивача ОСОБА_1 після реєстрації розірвання шлюбу залишити без змін - ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на утримання кожної дитини відповідного віку, починаючи з 20.01.2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
На підставі п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо, або - згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - через суд першої інстанції, який розглянув справу.
Повний текст рішення виготовлено 23.11.2020 р.
Суддя: