"27" листопада 2020 р. Справа № 363/4449/20
27 листопада 2020 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Київського рибоохоронного патруля Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого рибалкою та відповідальним за вилов риби у ФОП ОСОБА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 4 ст. 85 КУпАП,-
26 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП України, згідно якого останній 05.11.2020 року о 06 год. 40 хв. на Київському водосховищі в районі с. Сухолуччя, Вишгородського району, Київської області, о. Хилча, при перевірці промислового лову на човні «Амур - М» БНЗ ЯКИ 0271 було виявлено, що відповідальний за вилов рибалка ОСОБА_1 , грубо порушив правила промислового рибальства, а саме: здійснював лов риби у забороненій ділянці, де промисел заборонений протягом року сітками із жилки в кількості 20 штук. При цьому гр. ОСОБА_1 виловив наступну рибу: лящ - 55 шт., судак - 2 шт., сазан - 3 шт., щука - 1 шт., сом - 1 шт., товстолоб - 3 шт. Зазначеними діями гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення передбачені цим Кодексом настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Частиною 4 статті 85 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
Частина перша статті 249 КК України встановлює кримінальну відповідальність за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.
Отже, розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення правил рибальства здійснюється відповідно до розміру заподіяної шкоди.
Згідно наданого суду розрахунку ОСОБА_1 внаслідок незаконного вилову риби спричинив матеріальні збитки рибному господарству України у загальному розмірі 33 580, 62 гривень, що є істотною шкодою для водних біоресурсів.
З урахуванням способу лову, кількості виловленої риби та розміру збитків завданих ОСОБА_1 рибному господарству України, а тому суд вважає, що в його діях вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 249 ч. 1 КК України.
Відповідно до "Біологічного обгрунтування кількістних показників визначення істотної шкоди, завданої водним біоресурсам внаслідок зайняття незаконним рибним добувним промислом на період 2020-2022р.р. вищезазначена сума збитків є істотною шкодою завданою рибному господарству України.
Тобто Управлінням Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення встановлено наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, проте направлено матеріали справи про адміністративне правопорушення до суду.
Відповідно до ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки злочину, він передає матеріали прокурору, органу досудового слідства або дізнання.
За таких обставин суд зобов"язаний прийняти рішення, передбачене ст.253 КУпАП, та передати матеріали органу досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 9, 85 ч.4, 253, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.85 КУпАП передати Вишгородському ВП ГУ НП в Київській області для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, тобто незаконного зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області.
Суддя М.Б. Баличева