"25" листопада 2020 р. Справа № 2-175/11
25 листопада 2020 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого-судді Баличевої М.Б., секретаря Рибка І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в засіл суду м. Вишгород заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі № 2-175/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
13 жовтня 2020 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі № 2-175/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В поданій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» просить поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання та видати дублікати виконавчих листів по вказаній цивільній справі.
Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 19.01.2011 року, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції заборгованість за кредитним договором у сумі 62 269, 98 грн., державне мито - 622, 70 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу - 120, 00 грн., а всього 63 012, 68 грн. 11.05.2011 року представник Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції отримав виконавчі листи по справі. 07.06.2016 року стягував звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження та оригіналом виконавчого листа № 2-175/2010 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та 03.09.2014 року з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції до відділу ДВС Вишгородського районного управління юстиції. Після цього жодних відомостей та повідомлень від відділу ДВС Вишгородського районного управління юстиції стягував не отримував. Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01.09.2020 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у цивільній справі № 2-175/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» додатково повідомило, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, за параметрами пошуку за прізвищем, ім'ям та по батькові боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відкриті виконавчі провадженні відсутні. Крім того, після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитними договорами, виникла необхідність у передачі від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «Вердикт Капітал» оригіналів кредитних справ клієнтів (боржників), що у свою чергу є довготривалою процедурою, яка включає в себе, поміж іншого, процедуру звірки за Актами прийому - передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у тому числі оригіналів виконавчих листів та аналіз строку на їх пред'явлення, що також стало однією з підстав пропуску строків на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
На підставі викладеного, ТОВ «Вердикт Капітал» змушений звернутися до суду з вказаною заявою.
Представник ТОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не з'явився, у поданій заяві просив проводити розгляд справи без його участі.
Інші учасники розгляду справи до суду не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч.3 ст. 433 ЦПК України, заява розглядається судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Суд, розглянув матеріали заяви, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Судом встановлено, що заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 19.01.2011 року позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволені частково, розірвано кредитний договір № 22037120869 укладений 27.08.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції заборгованість за кредитним договором у сумі 62 269, 98 грн., державне мито - 622, 70 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу - 120, 00 грн., а всього 63 012, 68 грн.
На підставі вищезазначеного судового рішення, 11.05.2011 року Вишгородським районним судом Київської області видано виконавчі листи № 2-175/11, які були пред'явлені, для подальшого виконання.
18 грудня 2019 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «ОКСІ БАНК» укладено договір відступлення прав вимоги №114/2-28, згідно якого право грошової вимоги за кредитним договором №22037120869 від 27 серпня 2008 року перейшло до АТ «ОКСІ БАНК».
18 грудня 2019 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №114/2-28-1, згідно якого право грошової вимоги за кредитним договором №22037120869 від 27 серпня 2008 року перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал».
26 грудня 2019 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №2612-01, згідно якого право грошової вимоги за кредитним договором 22037120869 від 27 серпня 2008 року перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», що підтверджується додатком до договору відступлення прав вимоги №2612-01 від 26 грудня 2019 року.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01.09.2020 року замінено стягувача Публічне акціонернетовариство «РайффайзенБанк Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у цивільній справі №2-175/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Суд наголошує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Частиною 1ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
В той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 10.09.2018 у справі№5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 р. у справі№ 6/275-08, від 15.08.2018 р. у справі№ 6/256, від 26.04.2018 р. у справі№ 922/6111/15та від 21.01.2019 у справі№916/215/15-г).
Дублікат- це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі№ 2-836/11 (провадження № 14-308цс19, ЄДРСРУ № 86566261 ) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку.
Такої позиції дотримався і 13 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи№ 2-12454/10, провадження № 61-14491св19 (ЄДРСРУ № 86903658), 08 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи№ 760/6367/18, провадження № 61-7357св19 (ЄДРСРУ № 86828286) та у справі№ 2-5171/10, провадження № 61-16396св19 (ЄДРСРУ № 86828290) досліджував питання особливостей видачі дублікату виконавчого документа у разі його втрати.
Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».
Враховуючи викладене, судом встановлено, що жодні обставини, викладені в заяві стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», які мали б місце вважати пропуск строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання поважним через майже 9 років, на момент винесення рішення, а саме 19.01.2011 року відповідно до статті 22 Закону України «Провиконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада2010 року № 2677-VI)виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Однак, судом із досліджених письмових доказів та матеріалів цивільної справи не вбачає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»надано достатні підтверджуючі докази того, що строк на пред'явлення виконавчих листів до виконання пропущено з поважних підстав.
Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на відсутність у первісного кредитора та не передачу заявнику оригіналів виконавчого листа по цивільній справі № 2-175/11, не доводить факту дійсної відсутності у вказаному Банку цього виконавчого листа та обґрунтувань того, що банком з поважних причин було пропущено строк для пред'явлення вищевказаного виконавчого листа до виконання.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки строк звернення до органів виконавчої служби був пропущений Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» без поважних причин, належних та допустимих доказів втрати виконавчого листа, який виданий 11.05.2011 року Вишгородським районним судом Київської області представнику ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»по цивільній справі № 2-175/11 до суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволені заяви представника стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі № 2-175/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у зв'язку з її не обґрунтованістю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 353, 433 ЦПК України, п. 17.4 розділу XIII перехідних положень ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання - відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали, через Вишгородський районний суд Київської області.
Головуючий М.Б. Баличева