про повернення позовної заяви
30 листопада 2020 року м. Київ № 320/12179/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
до Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №13»
про стягнення заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №13», в якому просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №13» суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з листопада 2011 по грудень 2011 року, за липень 2015 року, за грудень 2017 року, за період з липня 2019 року по грудень 2019 року, за період з січня 2020 року по жовтень 2020 року включно на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в загальному розмірі 105 694, 75 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Аналогічні вимоги містять приписи пункту 2 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, де зокрема вказано, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, зокрема, якщо відсутні підстави для її повернення.
Частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із приписами частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України розмежовує такі юридичні категорії як «представництво» та «самопредставництво».
Пунктом 1 частини першої статі 59 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до Національного стандарту України Державна уніфікована система документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003 до складу реквізитів документів входить підпис.
Отже, підпис як обов'язковий реквізит службового документа за наявності всіх інших обов'язкових реквізитів надає документу юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст.
Згідно з абзацом першим підпункту 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року (абзац другий підпункту 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України).
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню (абзац третій підпункту 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України).
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 1312 Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» набрав чинності 30.09.2016.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, із системного аналізу наведених положень законодавства випливає, що представництво органів державної влади в адміністративному процесі має здійснюватися адвокатом - з 1 січня 2020 року у справах, провадження у яких відкрито після 30 вересня 2016 року.
У зв'язку з вищенаведеним, суд зазначає, що право на підписання позовної заяви у даній справі як представник органу державної влади має виключно адвокат.
Водночас, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Враховуючи наведене, допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних прав, можливий за умови сукупної наявності зазначених умов.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Статтею 82 Цивільного кодексу України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Згідно з частиною четвертою статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, і спеціальним законом, а саме Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов'язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.
Частиною першою статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр).
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, з-поміж інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 цього закону витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
При дослідженні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області встановлено, що вона підписана представником за довіреністю Ж.Курилюк.
В якості доказу на підтвердження повноважень представника Курилюк Ж.В. на підписання зазначеної позовної заяви додано довіреність від 02.01.2020 №49/101-01, видану начальником Головного управління В.Фатхутдінова на представництво інтересів Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в усіх державних органах, зокрема, в судових установах та витяг з наказу про призначення працівників ГУ, зокрема Курилюк Ж.В.
При цьому, згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Головного управління ПФУ у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548) є В.Г.Фатхутдінов. Відомості про особу, що підписала позовну заяву, в реєстрі відсутні.
У Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Курилюк Ж.В., має статус адвоката і такого документа до позовної заяви не додано.
Верховний Суд в ухвалі від 12.09.2018 у справі №817/1667/17 дотримується позиції, згідно з якою у разі відсутності у Єдиному реєстрі адвокатів України відповідного запису адвокат на підтвердження своїх повноважень повинен подати, крім ордера або довіреності, також і копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката.
Приписами пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій від імені Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області не підтверджено у встановленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 520/9703/19, якою суд повернув касаційну скаргу, оскільки відомості про особу, що підписала касаційну скаргу, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні та відсутні відомості про те, що представник має статус адвоката і такого документа до касаційної скарги не додано.
Також, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Отже, відповідно пункт 3 частини четвертої статті 169 КАС України є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань, яке не перешкоджає позивачеві повторно звернутися до суду.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що позовну заяву ГУ ПФУ у Київській області підписано особою, яка не надала до суду доказів на підтвердження повноважень підписувати від імені позивача таку позовну заяву, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу з усіма доданими до неї документами.
Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №13» про стягнення заборгованості, - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.