Справа № 152/1235/20
іменем України
30 листопада 2020 року м. Шаргород
Справа №152/1235/20
Провадження №3/152/621/20
Суддя Шаргородського районного
суду Вінницької області - Славінська Н. Л.,
з участю особи,
яка притягається
до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли від Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, не є особою з інвалідністю, не є пенсіонером, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 29.11.2007 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ,
- за ст.44-3 КпАП України,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01.11.2020 року серії АПР18 №727855, який надійшов до Шаргородського районного суду 05.11.2020 року, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КпАП України, - порушення правил щодо карантину людей, а саме в тому, що 31.10.2020 року приблизно о 23 годині у с. Клекотина по вул. Вишневій, 26, допустив роботу кафе-бару «Вишенька», який здійснював прийом відвідувачів, чим порушив вимоги постанови КМУ №641 від 27.07.2020 року зі змінами та доповненнями, визначеними постановою КМУ №956 від 13.10.2020 року, а саме п.п.5 п.11 постанови.
В суді ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив, що раніше він дійсно був зареєстрований як фізична особа-підприємець, проте з 01.02.2017 року його підпиємницька діяльність припинена. Так, відповідно до договору оренди №10 А від 01.01.2019 року, він орендує приміщення, у якому раніше знаходилося кафе. 31.10.2020 року у вечірній час він із своїм товаришем ОСОБА_2 розбирали речі у вказаному приміщенні та в той час розпочалася трансляція футболу по телебаченню, яку вони почали дивитися. Приблизно в цей же час приїхали поліцейські та сказали закрити приміщення, що він і зробив. Проте, наступного дня до нього додому знову приїхали працівники поліції та повідомили його про необхідність складання протоколу про адміністративне правопрушення відносно нього. Також, зазначив про те, що пояснення, яке додане до протоколу, він підписав, не читаючи. З огляду на це, з протоколом про адміністративне правопорушення він не погоджується, оскільки підприємницької діяльності в приміщенні, де знаходився на момент приїзду поліції 31.10.2020 року, він не здійснював.
Також, 30.11.2020 року ОСОБА_1 подано до суду аналогічні письмові пояснення (а.с.15).
Проаналізувавши протокол про адміністративне правопорушення, матеріали, додані про протоколу про адміністративне правопорушення, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч.1 ст.251 КУпАП).
Відповідно до ст.256 КпАП України, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.44-3 КпАП України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення відповідно до протоколу), є суспільні відносини у сфері охорони праці та здоров'я населення; об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності), спрямованих на порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами; суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності вини у формі прямого чи не прямого умислу; суб'єктом правопорушення є будь-яка фізична особа, якій виповнилося 16 років та яка, зокрема, порушує правила карантину.
Стаття 44-3 КУпАП (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення відповідно до протоколу) не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства.
Так, статтею 44-3 КУпАП (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення відповідно до протоколу) передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Норма статті 44-3 КУпАП (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення відповідно до протоколу) носить бланкетний характер, у зв'язку із чим серед ознак суті адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються правила карантину, порушила особа, щодо якої складено протокол.
Згідно зі статтею 1 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Державне регулювання діяльності у сфері захисту населення від інфекційних хвороб здійснюється, в тому числі, Кабінетом Міністрів України.
Так, Кабінет Міністрів України у сфері захисту населення від інфекційних хвороб: розробляє і здійснює відповідні державні цільові програми; забезпечує фінансування та матеріально-технічне постачання закладів охорони здоров'я, органів державної санітарно-епідеміологічної служби, підприємств, установ та організацій, залучених до проведення заходів і робіт, пов'язаних з ліквідацією епідемій, координує проведення цих заходів і робіт; координує та спрямовує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; укладає міжурядові договори; розробляє та затверджує перелік товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій, у тому числі поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019); розробляє та затверджує перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість; встановлює граничні ціни для оптової та роздрібної торгівлі товарами протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій, у тому числі поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або товарами, що мають істотну соціальну значущість, з урахуванням постачальницько-збутової надбавки та граничної торговельної (роздрібної) надбавки; встановлює під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, заборону скуповування та перепродажу за цінами, що перевищують встановлені граничні ціни для оптової та роздрібної торгівлі, з урахуванням постачальницько-збутової надбавки та граничної торговельної (роздрібної) надбавки товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій, та/або товарів, що мають істотну соціальну значущість; вирішує інші питання у межах повноважень, визначених законом (ст. 3 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб»).
Частиною 1 статті 29 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з протоколом серії АПР18 727855, що складений відносно ОСОБА_1 про обвинувачення останнього за ст.44-3 КУпАП вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що своїми діями порушив вимоги постанови КМУ №641 від 27.07.2020 року, зокрема «допустив роботу кафе-бару «Вишенька», який здійснював прийом відвідувачів».
Разом з тим, суд вважає, що в означеному протоколінеобгрунтованим є посилання особою, яка складала протокол, на вище зазначений нормативно-правовий акт, оскільки постанова КМУ за №641 від 27.07.2020 року відсутня.
Так, на офіційному сайті КМУ наявна постанова за №641 від 22.07.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Відповідно до п.11 вище зазначеної Постанови, на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено «зелений» рівень епідемічної небезпеки, забороняється: 1) проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів за участю більше однієї особи на 5 кв. метрів площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі), а також діяльність кінотеатрів та закладів культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50 відсотків місць у кожному окремому кінозалі або залі. Організатор заходу є відповідальним за дотримання між учасниками фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра у разі проведення заходу із розміщенням учасників стоячи; 2) здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок пасажирами під час перевезення, у тому числі виготовлених самостійно.
Постановою КМУ від 13.10.2020 року за №956 внесено зміни до постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якою пункт 11 доповнено підпунктом 5, згідно з яким заброняється робота після 22-ї та до 7-ї години суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування без організації дозвілля (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.
Також, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 31.10.2020 року «допустив роботу кафе-бару «Вишенька», який здійснював прийом відвідувачів», проте до протоколу про адміністративне правопорушення особою, що складала протокол, не долучено будь-яких документів, що підтверджують державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, зокрема свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, або будь-яких інших документів щодо належності кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого у АДРЕСА_2 .
Разом з тим, з долучених ОСОБА_1 в судовому засіданні 30.11.2020 року письмових пояснень вбачається, що з 01.02.2017 року його підприємницька діяльність припинена, на підтвердження чого останнім надано повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, з якого вбачається, що 01.02.20217 року внесено запис №21720060003002574 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 (а.с.16).
Також, ОСОБА_1 додано договір №10А оренди приміщення від 01.01.2019 року, з якого вбачається, що останній дійсно орендує приміщення за адресою - АДРЕСА_3 (а.с.17).
Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення додано копію рапорту чергового Шаргородського ВП від 01.11.2020 року, який не зазначено в додатку до протоколу про адміністративне правопорушення - в графі «до протоколу додається», тому вказаний документ не може оцінюватися судом, як доказ в розумінні ст.251 КУпАП.
Отже, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, вважаю, що справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, слід закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення відповідно до протоколу), на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КпАП України,
постановив:
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КпАП України, - закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області.
Суддя: