вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.11.2020м. ДніпроСправа № 904/2100/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 6 871,76 грн.
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.
Представники:
Позивача - Зінченко М.В. дов. № 19/7 від 01.01.2020 (адвокат)
Відповідача - Савченко О.Ю. дов. № 1170 від 13.10.2020 ( юрисконсульт ІІ кат.)
Позивач просить стягнути з Відповідача 6 871,76 грн. - шкоди завданої недостачею вантажу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2020 вирішено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/2100/20 за правилами загального позовного провадження.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. На підтвердження вартості вантажу Позивач надав рахунок-фактури №93098013 від 09.02.2020 за підписом провідного інженера ПрАТ "МК "Азовсталь", який є постачальником вантажу, згідно зазначеного рахунка, але не є вантажовідправником. А вантажовідправником, згідно накладної №42211805, є ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ". Отже, рахунок-фактури №93098013 від 09.02.2020, не може бути визнаний належним документом, що підтверджує вартість вантажу, оскільки наданий не вантажовідправником. Щодо судових витрат, Відповідач зазначає, що враховуючи незначну складність справи, підготовка якої не вимагала надмірного обсягу юридичної і технічної роботи та недоведеністю затрат того часу, який вказав Позивач у позовній заяві, затрати часу загальною тривалістю 6 годин є необґрунтованими та свідомо завищеними.
У відповіді на відзив Позивач вказав, що у документі на перевезення вантажу (накладній) зазначається саме вантажовідправник. При цьому, вантажовідправником може бути як безпосередній вантажовласник, так і будь-який інший відправник вантажу. Відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Зокрема, у ст. 115 Статуту залізниць України не зазначено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа вантажовідправника. Отже, поняття "відправник" у розумінні ст. 115 Статуту залізниць України не можна розглядати лише, як юридичну чи фізичну особу, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення та зазначається у документі на перевезення вантажу (накладній). Тобто, "відправником" у розумінні ст. 115 Статуту залізниць України також може вважатися власник товару (вантажу), який безпосередньо не здійснює оформлення (передачу) вантажу до перевезення залізницею. Крім того, у документі на перевезення вантажу (накладній) не вказується вартість вантажу. При цьому, скласти та видати документи щодо підтвердження кількості і вартості відправленого залізницею вантажу може лише власник товару (вантажу), який є безпосереднім постачальником товару (вантажу) за договорами постачання. Таким чином, відправником насамперед є вантажовласник товару (вантажу), який при передачі прав власності на товар (вантаж) складає документи, які підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу та інші відомості про товар (вантаж). Позивач мав безпосередні відносини лише з ПрАТ "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" на підставі договору №0103/11798/1349 від 12.11.2019 щодо операцій з купівлі кам'яного вугілля. Відповідно, Позивач має документи, які йому були видані постачальником - ПрАТ "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" (власником кам'яного вугілля). Вартість вантажу безпосередньо вказано в рахунку-фактури №93098013 від 09.02.2020, який використовувався при розрахунку розміру шкоди, завданої недостачею вантажу. Суму фактичної шкоди заподіяної Позивачеві може бути розраховано лише на підставі документів ПрАТ "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ", згідно яких Позивач фактично оплатив ПрАТ "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" вартість придбаного кам'яного вугілля. Стосовно безпідставності та неправомірності заперечень Відповідача щодо зазначеного Позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, Позивач зазначає, що у позовній заяві було зазначено лише попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат.
У додаткових поясненнях до відповіді на відзив Позивач вказав, що на виконання умов Договору №0103/11798/1349 від 12.11.2019 укладеного ПрАТ "Запоріжкокс" та ПрАТ "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ", ПрАТ "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" та ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" 31.12.2014 укладений Договір №МШ 31-12/14 на транспортно-експедиторське обслуговування, за яким експедитор за рахунок клієнта зобов'язується виконати доручення останнього з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. Також, ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" та ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" укладено Договір №420/4 від 31.12.2014 про перевантаження імпортних вантажів навалом. Отже, ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на підставі Договору №420/4 від 31.12.2014 здійснило перевантаження вантажу. ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ", на підставі Договору №МШ 31-12/14 від 31.12.2014 надало транспортно-експедиторські послуги в порту та відправило вантажі за накладною №42211813 на адресу вантажоодержувача ПрАТ "Запоріжкокс". Згідно з графою 1 залізничної накладної №42211813, відправником вантажу є ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ". Якщо вантажовідправником є транспортно-експедиторське підприємство, яке не є виробником або постачальником вантажу, для підтвердження вартості відправленого вантажу заявником до претензії може бути додана завірена копія договору транспортного експедирування, укладеного вантажовідправником (експедитором) і фактичним постачальником (виробником) вантажу, та рахунок або інший документ фактичного постачальника (виробника), що підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць у статуті наведені нижче терміни вживаються у такому значенні: вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення. Тобто, у документі на перевезення вантажу (накладній) зазначається саме вантажовідправник. При цьому, вантажовідправником може бути як безпосередній вантажовласник, так і будь-який інший відправник вантажу. Відповідно до ст. 115 Статуту залізниць вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Зокрема, в ст. 115 Статуту залізниць не зазначено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа вантажовідправника, який вказується у документі на перевезення вантажу (накладній). Отже, поняття "відправника" в розумінні ст. 115 Статуту залізниць не можна розглядати лише, як юридичну чи фізичну особу, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення та зазначається у документі на перевезення вантажу (накладній). Тому, "відправником" в розумінні ст. 115 Статуту залізниць також може вважатися власник товару (вантажу), який може безпосередньо не здійснювати оформлення (передачу) вантажу до перевезення залізницею, але який здійснює фактичне постачання покупцю товару (вантажу) та здійснює його документальне оформлення. Крім того, у документі на перевезення вантажу (накладній) не вказується вартість вантажу. При цьому, скласти та видати документи щодо підтвердження кількості і вартості відправленого залізницею вантажу може лише власник товару (вантажу), який є безпосереднім постачальником товару (вантажу) за договорами постачання, який здійснює документальне оформлення операції з постачання товару (вантажу). Таким чином, Відправником насамперед є вантажовласник товару (вантажу), який при передачі прав власності на товар (вантаж) складає документи, які підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу та інші відомості про товар (вантаж). Отже, в даному випадку: ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" з транспортно-експедиторського обслуговування в порту, а ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" здійснило перевантаження та відправлення вантажу зі станції відправлення на адресу вантажоотримувача, ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" та ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" не є а ні власником вантажу, ані постачальником/продавцем за Договором постачання; Вантажовідправником та Постачальником фактично є ПрАТ "МК Азовсталь". Тому додані Позивачем до позовної заяви докази, а саме копія рахунку-фактури №93098013 від 09.02.2020, є належним та допустимим доказом, що підтверджує кількість та вартість відправленого товару.
Представник Позивача заявив, що заява про стягнення судових витрат буде подана протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду
За клопотанням Позивача судове засідання проводилося в режимі відеоконференції, яку забезпечував Господарський суд Запорізької області.
У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
12.11.2019 Позивач (Покупець) з Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" (Постачальник) уклали Договір поставки №0103/11798/1349 (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник зобов'язався передати, а Покупець прийняти і оплатити сировину, паливно-енергетичні, матеріально-технічні матеріали (далі ресурси) на умовах, передбачених даним Договором (п.1.1. Договору).
Кількість, номенклатура ресурсів зазначається у в специфікаціях до даного Договору, які є його невід'ємною частиною (далі Специфікації) (п.2.1. Договору).
Поставка ресурсів здійснюється за цінами, які визначені у відповідності до умов поставки, зазначені у Специфікаціях і включають в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування і інші витрати Постачальника пов'язані з поставкою ресурсів (п.4.1. Договору).
01.02.2020 ПрАТ "Запоріжкокс" та ПрАТ "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" підписали Специфікацію №6 до Договору, відповідно до якої Постачальник передає, а Покупець приймає та оплачує наступні ресурси: вугілля середньолетюче коксівне РЕС концентрат К (0-50) RES Coal LLC, виробник: Аффілійований підрозділ ТОВ "РЕС Коул", країна походження США, у кількості 8 456,90 т на суму 37 109 621,41 грн. з ПДВ. Ресурси постачаються територією України. Умови поставки - FCA порт Чорноморськ станція Чорноморськ-Порт-експорт Одеської залізниці у відповідності до міжнародних правил "Інкотермс" в редакції 2010 року. Поставка продукції здійснюється навалом з тх. "LOXANDRA" у лютому 2020, Вантажоодержувач - ПрАТ "Запоріжкокс", станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.
ПрАТ "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" виставило Позивачеві рахунок-фактури №93098013 від 09.02.2020 на суму 2 441 312,76 грн. (з ПДВ) щодо оплати вартості тони концентрату вугільного марки К (0-50) RES Coal LLC загальною кількістю 556,350 т (ціна вугільної продукції (без ПДВ) 3 656,74 грн. за 1 т).
Відповідно до рахунку, Постачальником є ПрАТ "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ", Вантажовідправником - ПрАТ "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ", пункт відправлення: Чорноморськ-Порт-Експорт, Вантажоодержувачем (платником) - ПрАТ "Запоріжкокс".
17.02.2020, на підставі Договору та Специфікації №6 від 01.02.2020, на адресу Вантажоодержувача направлено партію концентрату вугільного у 6 вагонах за залізничною накладною №442211813, у тому числі вагони №53197208 та №53524336, за досилочною накладною №42345330.
17.02.2020 на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці складено Комерційні акти №460005/133 та №460005/134.
Згідно з Комерційним актом №460005/133 від 17.02.2020: на підставі акту загальної форми №41148 від 16.02.2020 станції Запоріжжя Ліве, проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу (вагон №53197208), прибувшого по досилочній відправці, вказаній на лицьовій стороні цього акту, до основної відправки 42211813 Чорноморськ Порт експорт, комісією у складі: приймальник поїздів ОСОБА_1 , прийомоздавальник заводу ОСОБА_2 , слідчий Заводського ВП Несторенко О.С., у присутності заступника начальника станції Тетері О.М., зі зважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" заводський №48240714 прийнятих до обліку Запорізькою дирекцією залізничних перевезень під №0183 огляд - перевірка 18.12.2019. За документом у вагоні 53197208 значиться тара 21000 кг, нетто 69700 кг. Фактично виявилося брутто 89450 кг, тара з документу 21000 кг, нетто 68450 кг, що менше документу на 1250 кг. В комерційному відношенні навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 30-50 см, не рівномірне. Вантаж маркований вапном, що відповідає перевізному документу. Порушене маркування, ліворуч над 1, 2, 3, 4-ми люками виїмка довжиною 600 см, шириною 50-100 см, глибиною 30-40 см. Відсутній вантаж у вагоні поміститися міг. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, просипу вантажу немає. При повторному зважуванні дані не змінилися. Зав. вантажного двору за штатним розкладом відсутній.
Відповідно до Комерційного акту №460005/134 від 17.02.2020: на підставі акту загальної форми №41147 від 16.02.2020 станції Запоріжжя Ліве, проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу (вагон №53524336), прибувшого по досилочній відправці, вказаній на лицьовій стороні цього акту, до основної відправки 42211813 Чорноморськ Порт експорт, комісією у складі: приймальник поїздів Дементьєва Г.М., прийомоздавальник заводу ОСОБА_2 , слідчий Заводського ВП Несторенко О.С., у присутності заступника начальника станції Тетері О.М., зі зважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" заводський №48240714 прийнятих до обліку Запорізькою дирекцією залізничних перевезень під №0183 огляд - перевірка 18.12.2019. За документом у вагоні 53524336 значиться: тара 22350 кг, нетто 68700 кг. Фактично виявилося брутто 89350 кг, тара з документу 22350 кг, нетто 67000 кг, що менше документу на 1700 кг. В комерційному відношенні навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 20-40 см, не рівномірне. Вантаж маркований вапном, що відповідає перевізному документу. Порушене маркування, виїмки: ліворуч над 1, 2-ми та 4, 5-ми люками довжиною 250 см, шириною 70 см, глибиною 30-40 см кожна. Відсутній вантаж у вагоні поміститися міг. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, просипу вантажу немає. При повторному зважуванні дані не змінилися. Зав. вантажного двору за штатним розкладом відсутній.
За розрахунком Позивача, з урахуванням норми нестачі, недостача вантажу: у вагоні №53197208 становить 553 кг, вартість недостачі становить 2 426,62 грн., з урахуванням ПДВ; у вагоні №53524336 - 1 013 кг, вартість недостачі становить 4 445,14 грн., з урахуванням ПДВ.
Загальна вартість недостачі у вагонах №53197208 та №53524336 становить 6 871,76 грн. з урахуванням ПДВ.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є факт несхоронного перевезення вантажу залізницею, обґрунтованість розрахунків Позивача.
Відповідно до п. 113 Статуту залізниць України (далі Статут) за не збереження прийнятого до перевезення вантажу залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що нестача виникла з незалежних від неї причин.
За п. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Згідно з п.115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до ч. 2 п. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: … 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо.
З наведених норм вбачається, що у встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка ваг), а отже недостача маси вантажу, за які відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.
Відповідно до ст. 610, 614 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно зі ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу,… з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача…вантажу… сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу… у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.
Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Позивачем і не приймає позицію Відповідача.
Так, п. 115 Статуту визначено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого товару.
Зокрема, у п. 115 Статуту не зазначено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа вантажовідправника (визначення якого зазначено у п.6 Статуту), який вказується у документі на перевезення вантажу (накладній). Поняття "відправник", у розумінні п. 115 Статуту, не можна розглядати лише, як юридичну чи фізичну особу, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення та зазначається у документі на перевезення вантажу (накладній). Тому "відправником" у розумінні п. 115 Статуту також може вважатися власник товару (вантажу), який може безпосередньо не здійснювати оформлення (передачу) вантажу до перевезення залізницею, але який здійснює фактичне постачання покупцю товару (вантажу) та здійснює його документальне оформлення. Скласти та видати документи щодо підтвердження кількості й вартості відправленого залізницею вантажу може лише власник товару (вантажу) за договором постачання, який є безпосереднім постачальником товару (вантажу) за договором постачання, який здійснює документальне оформлення операції з постачання товару (вантажу). Отже, відправником, насамперед, є вантажовласник товару (вантажу), який при передачі прав власності на товар (вантаж) складає документи, які підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу та інші відомості про товар (вантаж). Позивач, на підставі договору №0103/11798/1349 від 12.11.2019 щодо операцій з купівлі кам'яного вугілля мав безпосередні відносини лише з ПрАТ "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ". Відповідно, Позивач має документи, надані йому постачальником - ПрАТ "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ". Вартість товару (вантажу) безпосередньо вказано в рахунку-фактури №93098013 від 09.02.2020, яка використовувалася при розрахунку розміру шкоди, завданої недостачею вантажу. Суму фактичної шкоди заподіяної Позивачеві може бути розраховано лише на підставі документів ПрАТ "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ", згідно з якими Позивач оплатив ПрАТ "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" вартість придбаного кам'яного вугілля.
ПрАТ "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" та ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" 31.12.2014 укладений Договір №МШ 31-12/14 на транспортно-експедиторське обслуговування, за яким експедитор за рахунок клієнта зобов'язується виконати доручення останнього з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. Також, ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ" та ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" укладено Договір №420/4 від 31.12.2014 про перевантаження імпортних вантажів навалом. Отже, ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на підставі Договору №420/4 від 31.12.2014 здійснило перевантаження вантажу. ТОВ "МЕТІНВЕСТ-ШІППІНГ", на підставі Договору №МШ 31-12/14 від 31.12.2014 надало транспортно-експедиторські послуги в порту та відправило вантажі за накладною №42211813 на адресу вантажоодержувача ПрАТ "Запоріжкокс". Згідно з графою 1 залізничної накладної №42211813, відправником вантажу є ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ". Тобто, у спірних відносинах ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" не виступало ні власником вантажу, ні його виробником, ні постачальником. Відповідно, ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" не може надати документи на підтвердження вартості відправленого товару. За таких обставин, суд погоджується з Позивачем, що вартість товару слід визначати за даними постачальника (специфікацією, рахунком-фактури) за договором №0103/11798/1349 від 12.11.2019, укладеним ПрАТ "Запоріжкокс" (Покупець) з ПрАТ "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" (Постачальник).
За наведеними документами визначається вартість вантажу, відправлена в усіх 6 вагонах за залізничною накладною №42211813, у тому числі вагон №53197208 та №53524336 , за досильною накладною №42345330.
Перевіривши доводи та докази Позивача (Договір, Специфікація, рахунок-фактури постачальника, залізнична накладна, комерційний акт, розрахунок Позивача), проаналізувавши обставини справи, суд вважає їх обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.
Підстави звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу, передбачені п. 111 Статуту - відсутні. У комерційних актах №460005/133 та №460005/134 зафіксовано порушення маркування, виїмки та недостача вантажу, тобто зафіксовано факт втрати вантажу, прийнятого до перевезення Залізницею.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Стосовно безпідставності та неправомірності заперечень Відповідача щодо зазначеного Позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, Позивач зазначає, що у позовній заяві було зазначено лише попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Оскільки Позивач заявив, що заява про стягнення судових витрат буде подана протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, суд не розглядає питання відшкодування витрат на правничу допомогу.
Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати (судовий збір) у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5 (код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108 (код 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс", 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4 ( код 00191224) 6 871,76 грн. - завданої шкоди, 2 102,00 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу
Повне судове рішення складене 30.11.2020
Суддя С.Г. Юзіков