проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"26" листопада 2020 р. Справа № 917/1129/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Черкас В.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради Полтавської області, м. Кременчук Полтавської області,
на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.09.2020 (суддя Сірош Д.М.), ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області у м. Полтава, повний текст якого складений 15.09.2020,
у справі №917/1129/20,
за позовом: Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради Полтавської області,
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 64, м. Кременчук Полтавської області,
про стягнення боргу,
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.09.2020 у справі №917/1129/20 відмовлено в позові КП "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради Полтавської області до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №64 про стягнення боргу.
Рішення місцевого господарського суду з посиланням на статтю 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», статті 11, 626, 901, 903 ЦК України, статтю 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N630, мотивоване недоведеністю позивачем наявності у відповідача заборгованості за договором на послуги водопостачання та водовідведення від 18.06.2004 №3018 та, відповідно, відсутністю підстав для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. При цьому, суд зазначив, що надані позивачем документи не містять помісячного чіткого визначення обсягу спожитого об'єму води за даними будинкового засобу обліку та за даними індивідуальних засобів обліку споживачів, підстави відповідного нарахування, як то акт зняття показників обсягу спожитого об'єму води за даними будинкового засобу обліку, сумарний об'єм споживання за даними індивідуальних засобів обліку згідно виставлених КП "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради квитанцій на оплату. Крім того, суд вказав на те, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку являє собою організацію власників квартир та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, останнє саме по собі не є споживачем послуг. Так, послуги з водопостачання надаються безпосередньо власникам квартир та/або нежитлових приміщень на підставі прямих договорів на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення. У зв'язку з цим дійшов висновку, що після укладення власниками квартир та/або нежитлових приміщень договорів з позивачем на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, останні є безпосередніми споживачами послуг та мають обов'язок з оплати їх вартості.
Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради Полтавської області із рішенням місцевого господарського суду не погодилось та 08.10.2020 звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 15.09.2020 у справі №917/1129/20 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.11.2018 у справі №910/14142/17, ОСББ як юридична особа не позбавлено права укладати договори, зокрема, про надання послуг з водопостачання та водовідведення. Також скаржник зазначає, що суду наданий витяг з програмного забезпечення, яке використовує в своїй роботі позивач щодо показань будинкового засобу обліку та наявності/відсутності у даному будинку за певною адресою індивідуальних засобів обліку у квартирах. Крім того, вказує на те, що сума заявлених позовних вимог не включає в себе заборгованість мешканців будинку; об'єм для нарахування в спірному періоді розрахований як різниця показників загальнобудинкового лічильника та суми показників засобів обліку, встановлених в житлових та нежитлових приміщеннях, що вбачається з системного аналізу наданих актів надання послуг та відомостей про зняття показань засобів обліку води відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначає, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 64 не є споживачем послуг, послуги з водопостачання надаються безпосередньо власникам квартир та/або нежитлових приміщень. Також, відповідач вважає, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, як юридична особа не несе обов'язку оплати (доплати) вартості послуги водопостачання, спожитої власниками квартир та/або нежитлового приміщення.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2020 у зв'язку з відпусткою судді Лакізи В.В. для розгляду справи №917/1129/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Мартюхіної Н.О.
Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
18.06.2004 між Комунальним підприємством “Кременчукводоканал” Кременчуцької міської ради (надалі водоканалом) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку №64 (абонентом) укладений договір №3018 на послуги водопостачання та водовідведення”, п.1.1 якого встановлено, що водоканал зобов'язується надати абоненту послуги з постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент зобов'язується розрахуватися за вищезазначені послуги на умовах, які зазначені цим договором, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селах України, затвердженими наказом Держжитлокомхозу України від 01.07.1994 №65, Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997.
Пунктом 4.2 цього договору встановлено, що вода, яка використовується на полив вулиць та зелених насаджень, городів, на заповнення водоймищ та заливання ковзанок при розрахунках за пропуск стічних вод не враховується.
Згідно з п.5.2 цього договору облік кількості води, що подається водоканалом та використовується абонентом, визначається за показниками водолічільників, зареєстрованих водоканалом.
Представник водоканалу щомісячно 18-20 числа спільно з представником абонента виконує зняття показників приладів обліку по кожному об'єкту.
У розділі VIII договору встановлено, що цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту підписання обома сторонами.
У п.1 додаткової угоди до договору від 18.06.2004 на послуги водопостачання та водовідведення сторони договору дійшли згоди п.5.1 договору викласти в наступній редакції: «Розрахунковим періодом оплати послуг водопостачання та водовідведення є один календарний місяць. Розрахунки за використану воду проводяться згідно з показами будинкового засобу обліку, який зареєстровано водоканалом відповідно до акту приймання вузлів обліку споживання води на комерційній облік. Характеристики засобу обліку води: вид засобу обліку - лічильник холодної води; заводський номер: 8SEN0120191471; перші показання - 00000; місце встановлення: підвал (ввод х/в)» (а.с.50).
05.01.2017 між сторонами спору складений акт прийняття вузлів обліку споживання води на комерційний облік, за яким КП «Кременчукводоканал» проведено технічний огляд, перевірено наявність пломб ДЦСМС та комплектність необхідної нормативно-технічної документації в обліку споживання води споживача ОСББ №64 та встановлено, що вузол обліку відповідає нормативно-технічним вимогам. На підставі викладеного споживач передав, а КП «Кременчукводоканал» прийняв на комерційний облік вузол обліку споживання води 8SEN0120191471 з показниками 000752,7 (а.с.49).
02.06.2020 позивач надіслав відповідачу вимогу, в якій зазначив, що КП «Кременчукводоканал» не отримує оплату за надані послуги з водопостачання та водовідведення, які надаються на підставі договору від 18.04.2004 №3018, та просив протягом десяти днів здійснити оплату по рахунках на загальну суму 49241,25грн, оформити належним чином акти виконаних робіт та направити підписаний примірник на адресу водоканалу (а.с.12-56).
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог позивача КП «Кременчукводоканал» звернулось до Господарського суду Полтавської області із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №64 про стягнення заборгованості у сумі 54655,37грн, з яких: 49450,25грн - основний борг, 2269,90грн - 3% річних, 2935,22грн - інфляційні втрати ( а.с. 1-62).
15.09.2020 місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище (а.с.115-118).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду таке.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги (стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до частини 1 статті 22 "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Отже, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку може виступати колективним замовником (абонентом) комунальних послуг.
При цьому, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є власником будинку чи окремих приміщень і обладнання в ньому та не підпадає під визначення "власника" відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Визначені законом мета і предмет діяльності ОСББ не передбачають провадження об'єднанням господарської діяльності, а тому ОСББ не є суб'єктом господарювання і не може бути виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Верховний Суд у постановах від 04.06.2018 у справі № 904/5702/16 та від 23.11.2018 у справі №910/14142/17 зазначив, що з визначеного Законом України «Про житлово-комунальні послуги» переліку учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг (власник, споживач, виконавець, виробник) ОСББ може виступати у ролі споживача - як колективний замовник (абонент).
Проте, позивачем не доведено факту визначення відповідача як колективного замовника, а відповідач, в свою чергу, заперечує цей факт, посилаючись на те, що відповідного рішення загальними зборами ОСББ не приймалось.
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до п.п.10,11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (надалі Правила №630), оплата послуг за показаннями засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу), проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу) незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок. У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
У п.18 Правил №630, установлено, що після отримання показань квартирних засобів обліку, якщо вони відрізняються від розрахованих за показаннями будинкових засобів обліку, виконавець здійснює коригування плати за надану послугу в наступному розрахунковому періоді шляхом зменшення або збільшення обсягів спожитої кожним споживачем послуги, що відображається в платіжному документі періоду, наступного за здійсненням коригування.
З наведених вище положень Правил №630 вбачається, що саме на споживачів покладений обов'язок з оплати повної вартості спожитого об'єму води. При цьому об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, як юридична особа, не несе обов'язку оплати (доплати) вартості послуг водопостачання, спожитої власниками квартир та/або нежитлових приміщень.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у разі недоврахування індивідуальним засобом обліку дійсного об'єму споживання води, відповідна доплата покладається на фактичних споживачів такої послуги, тобто власників майна.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за умовами п.5.2 договору від 18.06.2004 №3018, укладеного між Комунальним підприємством “Кременчукводоканал” Кременчуцької міської ради та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку №64, облік кількості води, що подається водоканалом та використовується абонентом, визначається за показниками водолічільників, зареєстрованих водоканалом. Представник водоканалу щомісячно 18-20 числа спільно з представником абонента виконує зняття показників приладів обліку по кожному об'єкту.
Згідно з п. 14 Правил №630 показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів. Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця.
Матеріали справи не містять доказів виконання позивачем вимог п.5.2 договору 18.06.2004 №3018 та щомісячного зняття показників приладів обліку у присутності постачальника споживача. Отже, позивачем не надано доказів, якими б підтверджувались показники приладу обліку №8SEN012019147, визначеного в додатковій угоді до договору від 18.06.2004, станом на 20 число кожного спірного місяця, що, відповідно, не дає можливості встановити фактичний обсяг спожитої питної води.
Позивач стверджує, що об'єм спожитої питної води для нарахування в спірному періоді розрахований як різниця показників загальнобудинкового лічильника та суми показників засобів обліку, встановлених в житлових та нежитлових приміщеннях, що вбачається з системного аналізу наданих актів надання послуг та відомостей про зняття показань засобів обліку води відповідача.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в актах надання послуг за період з 30.11.2018 по 29.05.2020, які надіслані відповідачеві лише 02.06.2020, визначений об'єм водопостачання, однак вказані акти не містять показників приладів засобів обліку станом на початок та кінець звітного періоду (відповідного місяця), та сумарного об'єму споживання води за даними індивідуальних засобів обліку кожного спірного місяця, а отже з вказаних актів не видається за можливе встановити різницю показників загальнобудинкового лічильника та суми показників засобів обліку, встановлених в житлових та нежитлових приміщеннях.
З рахунків, наданих позивачем на підтвердження позовних вимог (а.с.12-29), вбачається, що кількість спожитої води відповідачем визначена позивачем як різниця між обсягом спожитої води по будинковому вводу холодної води та обсягом спожитої води мешканців квартир за приладами обліку і за нормою.
Однак, до матеріалів справи не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт споживання мешканцями будинку саме такої кількості питної води, яка визначена у рахунках.
Як правильно встановлено місцевим господарським судом, позивачем не надано актів зняття показників обсягу спожитого об'єму води за даними будинкового засобу обліку, та відомостей про сумарний об'єм споживання за даними індивідуальних засобів обліку, наявних у квартирах та/або нежитлових приміщеннях власників у спірний період, а отже не доведено об'єму спожитої відповідачем води, як різниці показників загальнобудинкового лічильника та суми показників засобів обліку, встановлених в житлових та нежитлових приміщеннях, у спірний період.
Відповідно до вимог статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (76 ГПК України).
Згідно із статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З наведеного в сукупності вбачається, що позивачем не доведено факту споживання відповідачем питної води та існування різниці в показниках обсягу спожитого об'єму води за даними будинкового засобу обліку та даними індивідуальних засобів обліку, наявних у квартирах та/або нежитлових приміщеннях власників.
Судом апеляційної інстанції врахований висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23.11.2018 у справі №910/14142/17 про те, що ОСББ не позбавлено права укладати договори, зокрема, про надання послуг з водопостачання та водовідведення з водоканалом, тобто виступати у ролі споживача - як колективний замовник. Проте, матеріали даної справи не місять доказів того, що при укладенні договору від 18.06.2004 №3018 відповідач виступав у ролі колективного замовника. Одночасно, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 64 не приймалось рішення про те, що ОСББ є колективним споживачем послуг з водопостачання питної води.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За таких обставин, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення Господарський суд Полтавської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв'язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради Полтавської області не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Полтавської області від 15.09.2020 у справі №917/1129/20 слід залишити без змін.
Відповідно статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст.129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст. 276, 281- 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради Полтавської області залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Полтавської області від 15.09.2020 у справі №9171129/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 01.12.2020.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя Н.О. Мартюхіна