465/7516/20
1-кп/465/1275/20
Вирок
Іменем України
27.11.2020 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої- судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження № 62020140000001025 від 09.09.2020 року про обвинувачення:
ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судженого, проживаючого та зареєстрованого: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 408 КК України, -
16 липня 2019 року о 08 год. 00 хв. солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 12, 16, 40, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, вчинив нез'явлення вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 .
В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій умисел на нез'явлення вчасно до військової частини, з метою ухилення від проходження військової служби, солдат ОСОБА_7 перебував поза межами військової частини НОМЕР_1 , знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, вільний час, який з'явився у солдата ОСОБА_7 у зв'язку із ухиленням від обов'язків військової служби шляхом нез'явлення до військової частини, останній використовував на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків військової служби, приховуючи свою належність до Збройних Сил України.
Під час незаконного перебування поза межами військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_7 до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, правоохоронних органів з питань подальшого проходження військової служби не звертався, хоча мав об'єктивну можливість вчинити вказані дії та повернутись до виконання обов'язків з військової служби.
08 жовтня 2020 року солдат ОСОБА_7 був затриманий на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова у приміщенні ТУ ДБР у м. Львові, що за адресою: вул. М. Кривоноса, 6, м. Львів.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, пояснення дав аналогічні до фабули обвинувачення. Свої дії пояснив необдуманістю щодо настання негативних наслідків. Просить його суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_7 , його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.
Згідно ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 408 КК України доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченого: раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, за місцем служби характеризується посередньо, на обліках в психіатричному та наркологічному диспансері не перебуває, одружений та має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_4 та матір ОСОБА_11 , яка є пенсіонером та інвалідом ІІ групи; під час досудового та судового слідства активно сприяв розкриттю злочину; думку захисника та прокурора; обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття, сприяння слідству та суду у розкритті злочину та встановлення істини по справі; у відповідності до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом не встановлено.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин у вигляді позбавлення волі. Однак суд вважає, що виправлення ОСОБА_7 , можливе без відбування покарання та рахує за доцільне застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків на підставі ст.76 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374,376 КПК України -
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 408 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5(п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, та захиснику.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя ОСОБА_1