Справа № 428/9719/20
30 листопада 2020 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Корнєвої Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника групи ВІПС (тип А) ВПС «Мілове» ім. В. Банних Охрімової Ірини Сергіївни про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до начальника групи ВІПС (тип А) ВПС «Мілове» ім. В. Банних Охрімової Ірини Сергіївни про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою відповідача № 134376 від 06.11.2020 її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. У тексті постанови зазначено, що 06.11.2020 під час прикордонного контролю був встановлений факт незаконного перетину Державного кордону України з тимчасово окупованої території України н.п. Червонопартизанськ до Російської Федерації через пункт пропуску «Гуково» (РФ). Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки перетинання нею Д.К.У. з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через пункт пропуску «Гуково» (РФ) не підтверджене жодним належним доказом та ґрунтується лише на припущеннях відповідача. У зв'язку з цим просить її скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
1.2. У судовому засіданні представник позивача присутній не був, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Зі змісту копії постанови про накладення адміністративного стягнення № 134376 від 06.11.2020 вбачається, що начальник групи ВІПС (тип А) ВПС «Мілове» ім. В. Банних Охрімова Ірина Сергіївна встановила, що 06.11.2020 о 06:00 год. під час прикордонного контролю прикордонним нарядом «Перевірка документів» у міждержавному пункті пропуску через державний кордон України «Мілове» було виявлено громадянку України ОСОБА_1 , яка пояснила що 05.11.2020 приблизно о 22:00 год. в н.п. Червонопартизанськ на напрямку н.п. Червонопартизанськ (ТОТ) - н.п. Гуково (РФ) здійснила виїзд з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації, чим порушила п. 3 «Порядку в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 815.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень. Копію вказаної постанови отримано ОСОБА_1 06.11.2020.
3. Релевантні джерела права та акти їх застосування
3.1. Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 204-2 КУпАП порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З п. 3 Порядку в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 815, вбачається, що в'їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку.
3.2. Згідно із ст. 222-1 КУпАП органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в'їзду - виїзду, порушенням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, невиконанням рішення про заборону в'їзду в Україну, порушенням порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї, а також з порушенням порядку в'їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього (стаття 202, частина друга статті 203, стаття 203-1 (щодо порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в'їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), статті 204-2, 204-4).
Зі змісту ст. 258 КУпАП вбачається, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, ст. 204-2 КУпАП (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в'їзду-виїзду), якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
3.3. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні будь-які достовірні і достатні докази наявності в діях ОСОБА_1 того складу адміністративного правопорушення, який вказано в оскаржуваній постанові. Зокрема, відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач перетнула державний кордон України саме в той спосіб та в тому місці (в пункті пропуску «Гуково»), які вказані у оскаржуваній постанові.
Посилання в оскаржуваній постанові на те, що позивач визнав свою вину та проявив щире каяття не підтверджені жодними доказами. Крім того, навіть в разі підтвердження цих обставин, одного визнання вини позивачем було б недостатньо для встановлення в його діях ознак адміністративного правопорушення, адже оскарживши постанову у справі про адміністративне правопорушення позивач фактично відмовився від визнання своєї вини.
Таким чином, факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення є недоведеним, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується на користь позивача.
Враховуючи те, що відповідачем не надано до суду доказів скоєння позивачем правопорушення саме за тих обставин, які вказані в оскаржуваній постанові, суд приходить до висновку про не доведення тієї події правопорушення за участю ОСОБА_1 , яка вказана у оскаржуваній постанові.
4.2. З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та скасувати оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень, а відповідну справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Вимоги про визнання оскаржуваної постанови протиправною задоволенню не підлягають, адже достатнім та ефективним способом захисту прав позивача є скасування оскаржуваної постанови.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тобто, якщо відповідачем у справі виступала посадова чи службова особа, то судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, який є юридичною особою та в якому працює ця особа. При цьому, залучення такого суб'єкта владних повноважень до участі у справі в якості окремого учасника не вимагається.
Позивачем був сплачений судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. за вимоги скасування оскаржуваної постанови, що підтверджується квитанцією № 24445 від 16.11.2020. Таким чином, враховуючи факт задоволення позовних вимог, вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Луганського прикордонного загону (військової часини 9938), який є юридичною особою та до структури якого входить відділ прикордонної служби «Мілове» ім. В.Банних.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову начальника групи ВІПС (тип А) ВПС «Мілове» ім. В. Банних Охрімової Ірини Сергіївни №134376 від 06.11.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, а відповідну справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП - закрити.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганського прикордонного загону - військової часини 9938 (ідентифікаційний код 14321736, місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Лисичанськ, проспект Перемоги, буд. 58) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Із урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України (в редакції, яка набула чинності з 15.12.2017) рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.Б. Баронін