Справа №428/8963/20
Провадження №2-а/428/406/2020
30 листопада 2020 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону №1 патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Демянішина Сергія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до інспектора роти №3 батальйону №1 патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Демянішина Сергія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 21.10.2020 року відповідачем було винесено постанову серії ЕАМ №3319379 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 510 грн. за те, що рухався в населеному пункті зі швидкістю 104 км/год та перевищив швидкість більше ніж на 54 км/год.
Вважає, що вказана постанова є незаконною, оскільки під час перегляду відеозапису з пристрою вимірювання швидкості неможливо встановити ні марку, ні номер транспортного засобу, що викликає сумнів в тому, що швидкість перевищено транспортним засобом, яким керував саме він. Відповідач виніс постанову на місці зупинки транспортного засобу у своєму службовому автомобілі без його участі. Поліцейським не доведені обставини, які б свідчили про наявність в його діях ознак правопорушення.
Просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 21.10.2020 року серії ЕАМ №3319379 та закрити справу про адміністративне правопорушення.
29.10.2020 року судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано строк для усунення недоліків.
11.11.2020 року судом постановлено ухвалу про розгляд зазначеної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач інспектор роти №3 батальйону №1 патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Демянішин С.В. своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У відповідності до п. 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
21.10.2020 року відповідачем винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №3319379 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 510 грн.
ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 21.10.2020 року він, керував транспортним засобом «Volkswagen Beetle» з реєстраційним номером НОМЕР_1 в населеному пункті зі швидкістю 104 км/год, чим перевищив максимально допустиме значення швидкості на 54 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України; швидкість вимірювалась приладом TruCam ТС 000722.
Справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ст. 258 КУпАП, а також змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі - Інструкція).
Так, ч. 2 ст. 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною 4 ст. 258 КУпАП встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, частина друга статті 44-3, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП без складання відповідного протоколу та винесення постанови відповідає вимогам ст.ст. 222, 258 КУпАП та Інструкції.
Зазначене свідчить про неспроможність доводів позивача в цій частині.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580), поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону №580, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Частиною 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач інспектор роти №3 батальйону №1 патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Демянішин С.В. не надав суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення та доводили протилежне.
В ухвалі про відкриття провадження у справі від 11.11.2020 року суд за власною ініціативою витребував у відповідача належним чином завірену копію постанови серії ЕАМ №3319379 від 21.10.2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , копію письмових пояснень позивача з приводу адміністративного правопорушення, якщо вони ним надавались, копії письмових пояснень свідків з приводу адміністративного правопорушення, якщо такі пояснення відбирались, а також копії всіх відеозаписів адміністративного правопорушення, які були зроблені за допомогою відеокамер, що розташовані на одязі патрульних поліцейських та в автомобілі патрульних поліцейських, зобов'язавши надати зазначені докази в строк до 20.11.2020 року.
Проте ухвала суду щодо витребування доказів виконана не була.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не виконав вимог ч. 2 ст.77 КАС України та не довів правомірності прийнятого ним рішення відносно ОСОБА_1 , що з урахуванням приписів п.3 ч.3 ст. 286 КАС України має наслідком скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №3319379 від 21.10.2020 року та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Київській області, в якому працює відповідач, підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору. При цьому залучення такого суб'єкта владних повноважень до участі у справі в якості окремого учасника не вимагається.
Щодо розміру судових витрат, які підлягають стягненню на користь позивача, суд відзначає, що в повному обсязі підлягає стягненню сплачений ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420,40 грн. відповідно до квитанції №0.0.1899647281.1 від 10.11.2020 року.
Керуючись ст.ст. 2, 9-11, 14, 72-77, 139, 229, 241- 247, 250, 255, 286, 293, 295, 297, Перехідними положеннями КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №3319379 від 21.10.2020 року та закрити справи про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в Першому апеляційному адміністративному суді через Сєвєродонецький міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: інспектор роти №3 батальйону №1 патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Демянішин Сергій Володимирович, місцезнаходження: Київська область, м. Бориспіль, вул. Кошового, б. 4.
Суддя Ж.І. Кордюкова