Справа № 344/113/20
Провадження № 2/344/18/20
30 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Шамотайло О.В.
секретаря Устинської Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ПрАТ «ВФ Україна» (код ЄДРПОУ 14333937, м. Київ), який перейменовано з ПрАТ «МТС Україна», з підстав прострочення зобов'язання за договором пред'явив вимоги на предмет стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , заборгованості на суму 15977,81 грн.
ПАТ «ВФ Україна» в обґрунтування підстав позову посилається на укладення Договору про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку № 3753547/1.11294418 від 15.08.2007, на підставі якого відповідачу з метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв'язку було присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 з номером телефону № НОМЕР_2 (а.с. 5) дія якого припинена 29.07.2015, Договору про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку №3941613/1.11294418 від 23.11.2007, на підставі якого відповідачу з метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв'язку було присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 з номером телефону № НОМЕР_3 (а.с. 6) дія якого припинена 29.07.2015 та Договору про надання послуг про надання послуги високошвидкісного безпроводового доступу до мережі Інтернет з використанням технології CDMA-2000 1xEV-DO 450 мГц (послуга безпроводового доступу до мережі Інтернет) №5778136/1.11294418 від 23.04.2012, на підставі якого відповідачу було присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 з номером телефону № НОМЕР_4 (а.с. 7-8) дія якого припинена 29.09.2015
Відповідно до змісту умов договорів та умов користування мережами мобільного зв'язку, що є невід'ємною частиною зазначених вище договорів, та згоду з якими підтверджено підписом ОСОБА_1 , остання взяла на себе обов'язок своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги, плату за утримання номера в мережі, вносити відповідні платежі за послуги, отримані за договорами. При цьому ПАТ «ВФ Україна» здійснила фактичні дії, щодо виконання договору в частині підключення послуг, які відповідач не оплатив.
На підставі вказаного та відповідно до умов договору ОСОБА_1 була відключений від мереж зв'язку ПАТ "ВФ Україна".
Відповідачу було присвоєно особовий рахунок НОМЕР_5 у зв'язку з переходом ПрАТ «ВФ Україна» на нову білінгову систему (автоматизовану систему розрахунків за послуги), а позивач звернувся до нього із відповідною претензією (а.с. 13).
Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв.
Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Судом встановлено, що між ПрАТ «МТС Україна», правонаступником якого є ПрАТ «ВФ Україна», та ОСОБА_1 була досягнута згода з усіх істотних умов і укладено вказані вище правочини (а.с. 5-7).
Відповідно до змісту умов договорів та умов користування мережами мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», що є невід'ємною частиною зазначених договорів, та згоду з якими підтверджено підписом ОСОБА_1 , остання взяла на себе обов'язок своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера, вносити відповідні платежі за послуги, отримані за договорами. При цьому, одна із сторін договору - ПрАТ «ВФ Україна» здійснила фактичні дії, щодо виконання договорів в повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про телекомунікації» споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
У відповідності до Звіту за період з 31.07.2014 по 28.02.2015 року судом встановлено, що ОСОБА_1 нараховано заборгованість у розмірі 9301,29 грн.(а.с.11,12).
Станом на дату подання позовної заяви відповідач не оплатив отримані послуги зв'язку ані самостійно, ані на підставі надісланого рахунку, та був, як вказує позивач, відключений від мереж зв'язку ПрАТ "ВФ Україна" .
На адресу ОСОБА_1 25 вересня 2016 року за № С295375981203/09 ПрАТ «ВФ Україна» була надіслана претензія з проханням терміново сплатити суму заборгованості на 25 вересня 2016 року в загальному розмірі 9301,29 грн. Проте, відповідач залишив її без відповіді та без задоволення.
Ухвалою Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області від 04 вересня 2018 у справі № 344/10620/18 заявнику ПрАТ «ВФ Україна» відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ВФ Україна» заборгованості за надання телекомунікаційних послуг на підставі ч.9 ст. 165 ЦПК України, з чого слід дійти висновку про переривання строку позовної давності, в силу ч.ч.2,3 ст.264 ЦК України.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Згідно із ст. 903 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2015 року №295 (у редакції, чинній на час активації послуги міжнародного роумінгу), визначають порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг, регулюють відносини між операторами, провайдерами телекомунікацій і споживачами телекомунікаційних послуг.
Згідно п.п.5, 11, 14 ч. 35, п. 6 ч. 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2015 року №295, споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на вибір виду та кількості послуг, відмову від послуг у порядку, встановленому договором, відмову від оплати послуги, яку вони не замовляли. Споживачі зобов'язані виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.
За положеннями п.п. 8, 9, 14 ч. 15, ч.16 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2015 року №295, до укладення договору та під час надання послуг оператор, провайдер зобов'язаний безоплатно надавати споживачеві для ознайомлення вичерпну інформацію про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг, зокрема: тарифи, тарифні плани на послуги із зазначенням мінімального строку їх дії, пільги з надання та оплати послуг, умови і порядок оплати послуг, перелік країн, з якими організований міжнародний телефонний зв'язок та в яких надається роумінг. Надання послуг здійснюється на замовлення споживача на підставі укладеного договору.
Під час надання послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку за попереднім замовленням, у тому числі передачі факсимільного повідомлення, за участю телефоніста мінімальна плата справляється як за повну хвилину розмови. (п. 65 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2015 року №295).
Отже, отримання ОСОБА_1 послуг міжнародного роумінгу (в період з 21.01.2015 по 26.01.2015 та 19.02.2015) свідчить про те, що така послуга була замовлена абонентом, використана ним, однак не оплачена.
Згідно довідкової інформації, яка долучена до матеріалів справи про надані послуги абонента ОСОБА_1 (номер телефону № НОМЕР_2 ), мали місце вхідні текстові повідомлення у роумінгу .
Належних та допустимих доказів на спростування наведених обставин відповідач не надав.
Суд звертає увагу на те, що оператор лише надає доступ до GPRS-послуг, проте ініціатором з'єднання з мережею Internet виступає користувач мобільного терміналу. Internet-трафік може використовуватись не тільки у випадках, які передбачають завантаження інформації за запитом користувача, а й окремі моделі мобільних терміналів дозволяють використовувати програмні додатки та автоматично або в ручному режимі здійснювати підключення до мережі Internet і самостійно генерувати Internet-трафік. Про це абоненти ПрАТ "ВФ Україна" повідомлені оператором шляхом розміщення на офіційному веб-сайті позивача Пам'ятки як користуватись мобільним Інтернетом без переплат у роумінгу.
Відтак, ОСОБА_1 мала можливість перед користуванням послугами за допомогою міжнародного роумінгу, при належній завбачливості ознайомитись з цією Пам'яткою та уникнути зайвих витрат при користуванні послугами мобільного зв'язку у роумінгу.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом пункту 2.4.3 договорів про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку№ 3753547/1.11294418 від 15.08.2007 та №3941613/1.11294418 від 23.11.2007, а також змісту пункту 4.7 Договору про надання послуг про надання послуги високошвидкісного безпроводового доступу до мережі Інтернет з використанням технології CDMA-2000 1xEV-DO 450 мГц (послуга безпроводового доступу до мережі Інтернет) №5778136/1.11294418 від 23.04.2012 сторонами встановлено та погоджено обов'язок абонента своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно приписів ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Так, судом встановлено, що відповідач повинен був виконати своє грошове зобов'язання у строк до 16.02.2015 та 16.03.2015, а тому з 16.03.2015 вважається таким, що прострочив грошове зобов'язання та саме з цієї дати у позивача виникло право на отримання відшкодування, передбаченого ст.625 ЦК України.
Беручи період з 01.04.2015 (днем прострочення зобов'язання) по 01.12.2019 року (день звернення до суду з позовом), суд констатує, що термін прострочення складає 1701 днів.
Таким чином, сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 1300,37 грн., що випливає з наступного розрахунку (3% /100*9031,29 грн. *1701) /365 = 1300,37грн.).
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Таким чином, індекс інфляції за період з квітня 2015 року по листопад 2019 року становить 5376,15 грн., що випливає з розрахунку позивача (а.с. 15-16).
Отож, з огляду на вищевикладене, суд констатує, що за порушення грошового зобов'язання з відповідача підлягає сплаті згідно із вимогами ст.625 ЦК України 3% річних в розмірі 1300,37 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5376,15грн.
Виходячи зі встановлених, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд дійшов висновку про доведеність ПрАТ «ВФ Україна» викладених в позові обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для задоволені позовних вимог в повному обсязі, а тому суд вважає, що позов належить задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "ВФ Україна" заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у сумі 15977,81 грн.
Відповідно до ст.139 ЦПК України також слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1921 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 258, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає в АДРЕСА_1 РНОКПП- невідомий), на користь Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (ЄДРПОУ 14333937, МФО 380806, місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. вул. Лейпцизька, 15) заборгованість з надання послуг в розмірі 15977,81 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят сім гривень 81 коп.) та судовий збір в розмірі 1921,00 грн.(одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.В.Шамотайло