26 листопада 2020 р. Справа № 520/12461/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мінаєвої О.М.
суддів: Чалого І.С. , Бегунца А.О.
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 22.09.20 року у справі № 520/12461/2020
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора, Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур
про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 57 від 24.06.2020 р. про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації у зв'язку з його неявкою для проходження відповідного етапу атестації - складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, яке прийняте Третьою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур;
- визнати протиправним та скасувати наказ Прокуратури Харківської області від 17 серпня 2020 року № 1878к про звільнення ОСОБА_1 з 19 серпня 2020 року з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Харківської області;
- поновити ОСОБА_1 на роботі в Харківській обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Харківської обласної прокуратури;
- стягнути з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі в Харківській обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Харківської обласної прокуратури та в частині стягнення з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 520/12461/2020 зупинено провадження в адміністративній справі №520/12461/2020 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3/116 (20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року №113-IX (зі змінами).
Відповідач, Офіс Генерального прокурора, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції від 22.09.2020 року про зупинення провадження, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 520/12461/2020 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки як обставинам справи так і нормам законодавства, що регулює спірне питання, та помилково не враховано, що зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є доцільним у випадку, коли предметом розгляду судового органу конституційної юрисдикції є норми закону чи іншого акту, якими врегульовано питання юридичної відповідальності фізичної особи. Вважає, що суд першої інстанції має всі підстави для розгляду зазначеної справи за наявними в матеріалах справи доказами, без зупинення провадження у справі
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що позивач не згоден зі своїм звільненням, яке відбулось на підставі пункту 9 частини першої статі 51 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав, зокрема, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.
Цим Законом також доповнено статтю 51 Закону України «Про прокуратуру» частиною п'ятою такого змісту: «На звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження».
На даний час, в провадженні Конституційного Суду України перебуває справа №3/116 (20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону № 113-ІХ (із змінами).
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду даної справи підлягають дослідженню обставини правомірності звільнення позивача з займаної посади на підставі норм вказаного Закону, конституційність яких підлягає перевірці Конституційним Судом України.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Колегія суддів зазначає, що під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є доцільним у випадку, коли предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми закону чи іншого акту, якими врегульовано питання щодо юридичної відповідальності фізичної особи.
В інших випадках визнання неконституційним закону чи іншого акту не матиме впливу на правове регулювання відносин, що виникли (відбулися) до ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду у справі № 826/25204/15 від 12.12.2019.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, суд повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення Конституційним Судом України рішення за результатом розгляду справи, їх взаємозв'язок із спірними правовідносинам, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, та відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі, що судом першої інстанції не здійснено.
Також колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не обґрунтував наявності зв'язку між очікуваним рішенням Конституційного Суду України за наслідками розгляду вказаних конституційних подань і предметом цього спору, не конкретизував, у чому саме полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи без попереднього вирішення органом конституційної юрисдикції зазначеного подання.
До того ж, колегія суддів звертає увагу, що жоден із учасників справи не заявляв клопотання про зупинення провадження у справі. Відтак, суд першої інстанції зробив передчасний висновок про наявність підстав для зупинення провадження у справі.
Також слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Крім того, зупинення провадження у справі спрямоване також на те, щоб обставини, що об'єктивно перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства у певній справі і мають об'єктивний характер, не були такими, що тягнеть за собою порушення строків розгляду справи, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Отже, з урахуванням наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що обставини, які розглядаються в цій справі, можуть бути встановлені судом самостійно, без зупинення провадження у справі.
У відповідності до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, враховуючи порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, апеляційна скарга є обґрунтованою, її доводи знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, спростовують висновки суду першої інстанції, а тому, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала - скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року у справі № 520/12461/2020 скасувати.
Справу № 520/12461/2020 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді І.С. Чалий А.О. Бегунц
Постанова складена в повному обсязі 30.11.20 р.