30 листопада 2020 р. Справа № 480/3180/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько, м. Суми, 40021, по справі № 480/3180/20
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) , ІНФОРМАЦІЯ_2
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі по тексту - відповідач1), Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі по тексту - відповідач2), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України № 1024-аг від 30.08.2018 року, щодо притягнення заступника начальника інженерно-технічного відділу підполковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (“попередження про неповну службову відповідальність”) за порушення вимог статтей 11, 16, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, посадової інструкції заступника начальника інженерно-технічного відділу, затвердженої наказом Сумського прикордонного загону №836-аг, Військової присяги та п.1 контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України № 726-аг від 21.07.2017 року, щодо притягнення заступника начальника інженерно-технічного відділу підполковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (“догана”) за порушення вимог статтей 11, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, п.12 посадової інструкції про порядок проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом АДПСУ від 14.02.2005 №111;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Східного регіонального управління ДПС України від 03.04.2019 року №176-ОС в частині припинення (розірвання) контракту з заступником начальника інженерно-технічного відділу підполковником ОСОБА_1 , звільнення з військової служби у запас та виключення зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 19.04.2019 року за підпунктом “ж” (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" у запас, без права носіння військової форми одягу;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника 5-го прикордонного загону Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України №105-ОС від 19.04.2019 року в частині припинення (розірвання) контракту з заступником начальника інженерно-технічного відділу підполковником ОСОБА_1 , звільнення з військової служби у запас та виключення зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 19.04.2019 року за підпунктом “ж” (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" у запас, без права носіння військової форми одягу;
- поновити підполковника ОСОБА_1 на посаді заступника начальника інженерно-технічного відділу 5-го прикордонного загону Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України.
- поновити строк звернення до суду з позовом.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року по справі №480/3180/20 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строків звернення до адміністративного суду - відмовлено.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі - залишено без руху.
Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня завершення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року по справі №480/3180/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі - повернуто позивачу.
Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її необґрунтованість та ухвалення без всебічного дослідження обставин справи, порушення норм процесуального права, а також п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року, направити справу №480/3180/20 до Сумського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач стверджує, що має розлади здоров'я, оскільки 22.06.2014 року під час виконання своїх службових обов'язків із захисту Батьківщини зазнав мінно-вибухової травми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку (контузія), наслідком чого став розлад пам'яті, на підтвердження чого надав відповідні медичні документи. Вказав на те, що не мав можливості представляти свої інтереси самостійно, тому звернувся за юридичною допомогою до ТОВ “ЮРИДИЧНОЇ ФІРМИ “ВЕРІТАС 2012”, однак його представництво не здійснювалось належним чином. Стверджує, що не мав на меті зловживати своїми процесуальними правами та невідкладно, після того як дізнався, що його права порушені, здійснив всі можливі дії для захисту своїх інтересів, оскільки звернувся за правовою допомогою до адвоката Смірнова В.С. та подав заяву до правоохоронних органів з приводу неправомірних дій його попереднього представника. Звертає увагу на необхідність забезпечення передбаченого Конституцією України права на доступ до правосуддя.
Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на порушення позивачем строку звернення до суду більш ніж на 1 рік без поважних причин, враховуючи те, що спір стосується проходження та звільнення з публічної служби ОСОБА_1 та встановлений нормою ч.5 ст.122 КАС України місячний строк на звернення до суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року по справі №480/3180/20 залишити без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року по справі №480/3180/20 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строків звернення до адміністративного суду та залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 з огляду на те, що в порушення ч.5 ст.122 КАС України позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин, а вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду визнані судом неповажними, та в порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України не зазначено в позовній заяві ідентифікаційних кодів юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідачів.
Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня завершення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху отримана представником позивача 29.06.2020, що підтверджується письмовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.19).
07.08.2020 року на адресу Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 надіслав заяву із зазначенням ідентифікаційних кодів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України та Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, а також заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду(а.с.35, 48).
31.08.2020 року ухвалою Сумського окружного адміністративного суду повернуто позивачу позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі.
Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги позивачеві, суд першої інстанції виходив із порушення ОСОБА_1 встановленого законом строку звернення до суду, оскільки підстави, вказані в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду визнані судом неповажними, а також не усунення позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, що зумовило застосування до позовної заяви наслідків, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частинами першої, другою статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За приписами п.1, п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з положеннями частини 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Колегія суддів зауважує, що за загальним правилом, перебіг строку на звернення до суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів зазначає, що предметом даного позову є оскарження наказів щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у формі попередження про неповну службову відповідальність та у формі догани, припинення (розірвання) контракту з ОСОБА_1 , звільнення з військової служби у запас та виключення зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 19.04.2019 року, поновлення підполковника ОСОБА_1 на посаді заступника начальника інженерно-технічного відділу 5-го прикордонного загону Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України.
Отже, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом щодо проходження та звільнення з військової служби в Державній прикордонній службі України.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З огляду на зазначену норму вбачається, що спірні правовідносини склались з приводу проходження та звільнення з публічної служби.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, з огляду на вимоги ч. 5 ст. 122 КАС України позивач мав право звернутися до суду з позовом в місячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що оскаржувані накази №176-ОС від 03.04.2019 року, №105-ОС від 19.04.2019 року, № 1024-аг від 30.08.2018 року та № 726-аг від 21.07.2017 року позивач отримав - 02.05.2019 року.
Таким чином, з урахуванням дати отримання наказів з приводу проходження публічної служби (02.05.2019), яку вказує особисто позивач, останній дізнався про порушення свого права не пізніше 02.05.2019, отримавши цією датою оскаржувані накази.
Отже, беручи до уваги дату, коли позивач дізнався про порушення своїх прав (02.05.2019), та дату звернення до суду з цим позовом (15.05.2020), з урахуванням приписів ч.5 ст. 122 КАС України (місячний строк на оскарження), колегія суддів констатує, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду з цим позовними вимогами.
Разом з позовною заявою, заявлено клопотання про поновлення строків звернення до адміністративного суду, в якому, посилаючись на ст. 47 КЗпП України та п. 293 Положення про проходження громадянами України військової служби, позивач зазначив, що на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби військова частина зобов'язана була розрахуватись за всіма видами належного позивачу на день звільнення матеріального та грошового забезпечення. Оскільки останній розрахунок було здійснено лише 15.04.2020 року, що на думку позивача, є підставою для перенесення дати звільнення, вважає, що наявні підстави для поновлення строку звернення до суду.
Також, на виконання вимог ухвали суду про залишення без руху в обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до суду в наданій до суду заяві про поновлення строку звернення до суду, додатково пояснив, що 22.06.2014 року під час виконання своїх службових обов'язків із захисту Батьківщини зазнав мінно-вибухової травми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку (контузія) та після вказаної події та лікування продовжив проходження служби. Після погіршення свого стану здоров'я потребував періодичного лікування. Вказав на те, що після отримання документів про своє звільнення і на даний час, через розлад здоров'я позивач не має змоги представляти свої інтереси самостійно.
Зазначив, що після отримання 02.05.2019 року пакету документів про своє звільнення 18.05.2019 року уклав договір про надання юридичних послуг з ТОВ “ЮРИДИЧНОЮ ФІРМОЮ “ВЕРІТАС 2012” та передав всі необхідні документи для оскарження свого незаконного звільнення, директор юридичної фірми запевняв позивача, що про результати розгляду справи йому повідомить.
У зв'язку з тим, що представники ТОВ “ЮРИДИЧНОЇ ФІРМИ “ВЕРІТАС 2012” не відповідали на дзвінки та повідомлення позивача, 11.05.2020 року позивач звернувся до адвоката ОСОБА_2 для надання йому правової допомоги в супроводі його справи про поновлення на роботі.
11.05.2020 року з Єдиного державного реєстру судових рішень адвокатом Смірновим В.С. було отримано інформацію про те, що 08.10.2019 Сумським окружним адміністративним судом винесено ухвалу по справі №480/3962/19 за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення індексації, а 12.11.2019 року винесено ухвалу про повернення позовної заяви по вказаній справі.
13.05.2020 року позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи №480/3962/19. Після ознайомлення з матеріалами справи, позивач повідомив свого представника адвоката Смірнова В.С. про те, що в матеріалах справи міститься позовна заява з його підписом, проте вказаний документ він не підписував, а підпис, який міститься у вказаному документі, йому не належить. У зв'язку з вказаними обставинами, 15.05.2020 позивачем направлено заяву до Головного управління Національної поліції в Сумській області.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій, і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до статті 17 Закон України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Колегія суддів зауважує, що сторона у справі зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, колегія суддів вважає, що позивач будучи обізнаним розгляд його справи в Сумському окружному адміністративному суді, як ним зазначалось в клопотанні про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, не скористався своїм правом ознайомитись з перебігом розгляду такої справи чи її результатами.
Посилання позивача в якості підстави поважності причин пропуску строку звернення до суду на відсутність належної правової допомоги, з огляду на тривале незвернення позивача до суду у правовідносинах з проходження публічної служби після того, який він дізнався про порушення свого права (більше року), зважаючи на наявність ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року по справі №480/3962/19 за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів, не є поважною причиною для пропуску строку звернення до суду та не доводить об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від його волевиявлення чи обставин, які були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного ознайомлення зі складеними роботодавцем документами.
Позивачем не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого КАС України строку. Обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування будь-яких об'єктивних перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2019 по справі № 0940/1181/18, яка є обов'язковою для врахування з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України.
Враховуючи викладене, беручи до уваги дату, коли позивач дізнався про порушення своїх прав (02.05.2019) та дату звернення у даній справі (15.05.2020), з урахуванням приписів ч.5 ст.122 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені ОСОБА_1 в заяві про поновлення строку звернення до суду причини є неповажними, а тому наявні підстави для застосування до позовної заяви ОСОБА_1 положень ч.2 ст.123 КАС України.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України неподання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду або доказів поважності пропуску цього строку, у відповідь на ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.123 КАС України) є окремою підставою для повернення позовної заяви, що вірно було враховано судом першої інстанції та повернуто адміністративний позов ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає обставин, які б давали підстави ставити під сумнів правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.122, 123, ч.4 ст. 241, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 по справі № 480/3180/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій О.А. Спаскін