26 листопада 2020 р.Справа № 480/5528/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Бартош Н.С. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, м. Суми у справі № 480/5528/20
за позовом ОСОБА_1
до Тростянецької міської ради Сумської області , ОСОБА_2
про визнання протиправним та скасування рішення, скасування Державного акту на право приватної власності на землю, скасування запису про право власності,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Тростянецької міської ради Сумської області, (далі - відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - відповідач-2), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Тростянецької міської ради № 493 від 24 листопада 1999 року "Про затвердження площ земельних ділянок, виявлених при виконанні робіт по видачі державних актів на право приватної власності на землю громадянам м. Тростянець" в частині уточнення (збільшення) площі земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 з 910 кв. метрів до 1140 кв. метрів;
- скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серії СМ № 002925, виданого ОСОБА_3 06.12.1999 р. на підставі рішення виконкому Тростянецької міської ради народних депутатів від 24.11.1999 р. за № 493 в частині передачі земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,0140 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати запис про право власності за № 23748811 від 19.11.2017 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 1428013359250, об'єкт нерухомого майна: земельна ділянка з кадастровим номером 5925010100:00:011:0347, площею 0,014 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року у відкритті провадження відмовлено.
Роз'яснено заявникові, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції помилково віднесено цю справу до юрисдикції цивільного суду.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позов підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Вимогами у цій справі є скасування рішення виконавчого органу Тростянецької міської ради як таке, що порушує її право на землю в частині передачі ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0140 га.; скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 , та запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 як похідні правочини від рішення виконавчого комітету Тростянецької міської ради, що пов'язане з порушенням права позивача на цю земельну ділянку.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно - правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб'єктів владних повноважень, зокрема, відповідача у справі - Тростянецької міської ради Сумської області, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
З аналізу наведених норм права слідує, що Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.
Визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб'єкта владних повноважень.
Рішення суб'єкта владних повноважень, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання такого рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення відповідної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права (наприклад, права власності на земельну ділянку), що виникло у певного суб'єкта в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Вказані висновки відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 815/7123/15.
Таким чином, оскільки у даному випадку оскаржуваним рішенням суб'єкта владних повноважень порушується речове право позивача на спірну земельну ділянку, то за своїм змістом даний спір не є публічно-правовим, оскільки стосується приватноправових інтересів позивача в цивільних правовідносинах, а отже, справа не може вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, подальше оспорювання рішень, дій чи бездіяльності відповідача має вирішуватися в порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
При цьому колегія суддів відхиляє довід апеляційної скарги про те, що вказаний спір має розглядатись в порядку адміністративного судочинства через обґрунтування позову відсутністю належних повноважень у суб'єкта, який прийняв оскаржуване рішення, оскільки з огляду на зміст заявлених позовних вимог підставою позову є саме порушенням приватного права ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку, оскарження права іншої особи на цю земельну ділянку, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб'єкта владних повноважень.
Довід апеляційної скарги стосовно відсутності повноважень у Тростянецької міської ради Сумської області делегувати повноваження щодо передачі земельних ділянок виконавчому комітету судом апеляційної інстанції не приймаються також і через те, що предметом позову є рішення виконавчого комітету Тростянецької міської ради № 493 від 24 листопада 1999 року "Про затвердження площ земельних ділянок, виявлених при виконанні робіт по видачі державних актів на право приватної власності на землю громадянам м. Тростянець" в частині уточнення (збільшення) площі земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , а не дії/бездіяльність Тростянецької міської ради Сумської області, що є відповідачем у справі.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при постановленні ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року у справі № 480/5528/20 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року у справі №480/5528/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді Н.С. Бартош І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 30.11.2020 року