30 листопада 2020 року справа №200/4735/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Міронової Г.М., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі № 200/4735/20-а (головуючий І інстанції Хохленков О.В., повний текст складений у м. Слов'янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради и (далі - УСЗН, відповідач), в якому просив визнати протиправними дії щодо виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», стягнути недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в сумі 9464 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2020 року позов задоволений частково:
- визнано протиправними дії УСЗН Костянтинівської міської ради в частині виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розміру встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 р. № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»;
- зобов'язано УСЗН Костянтинівської міської ради донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;.
- в іншій частині позовних вимог - відмовлено (а.с. 30-32).
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування посилався на відсутність підстав для виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, визначеному судом, враховуючи Закон України «Про Державний бюджет» на відповідний рік та наявність відповідного фінансування таких виплат (а.с. 37-38).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач має статус ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни, перебуває на обліку в УСЗН Костянтинівської міської ради та отримує щорічну разову допомогу до 5 травня (а.с. 7).
04.05.2020 року позивач звернувся до відповідача з запитом на отримання публічної інформації щодо законодавчого акту, на підставі якого у 2020 році здійснена виплата щорічної разової допомоги до 5 травня, розміру щорічної разової допомоги до 5 травня та розпорядника коштів (а.с.5).
Листом від 05.05.2020 року № Д-4-5.1-6.2 відповідач повідомив, що позивачу виплачено - 3640 грн., що є виплатою щорічної грошової допомоги до 5 травня для інвалідів 2 групи, згідно постанови КМУ від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»(а.с. 6).
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року статтю 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними, зокрема, положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу«Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
В квітні 2020 року діяли положення ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 2 групи як вісім мінімальних пенсій за віком.
Поряд із цим, унаслідок законотворчої діяльності Верховної Ради України було створено іншу норму права, присвячену регламентуванню тих же самих відносин - п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Згідно п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Ця норма діяла з 01.01.2015р.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 19.02.2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і «Про жертви нацистських переслідувань», де, зокрема, передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4120,00 гривень; II групи - 3640,00 гривень; III групи - 3160,00 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 визнано неконституційним окреме положення п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, починаючи з 27.02.2020 року ані положення п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ані приписи ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції п.20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» не можуть запроваджувати правила призначення та виплати допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю внаслідок війни.
З 27.02.2020 року позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року № 367-ХІV, якою встановлений розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 2 групи, внаслідок війни в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Посилання відповідача на постанову КМУ від 19 лютого 2020 року № 112, як на акт, який регулює розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня є необґрунтованими, оскільки норми підзаконних нормативно-правових актів не мають вищої юридичної сили над положеннями ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими передбачено розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 2 групи, внаслідок війни в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання дій Управління соціального захисту Костянтинівської міської ради в частині виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розміру встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 р. № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» - протиправними, підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову, з урахуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, шляхом визнання протиправними дій УСЗН Костянтинівської міської ради в частині виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розміру встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 та зобов'язання УСЗН Костянтинівської міської ради донарахувати та виплатити позивачу щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі № 200/4735/20-а за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 30 листопада 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Г.М. Міронова