ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
30 листопада 2020 року справа №640/11731/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач, Департамент ДАБК)
про1) визнання протиправним та скасування наказу від 07 лютого 2019 року №52; 2) зобов'язання відповідача поновити реєстрацію шляхом відновлення запису про реєстрацію в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів повідомлення про початок виконання будівельних щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками СС1 від 26 листопада 2018 року №КВ061183300698 «Реконструкція квартири №24 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи» за адресою: АДРЕСА_2 замовник - ОСОБА_1 ; 3) визнання протиправним та скасування припису від 10 травня 2019 року, яким заборонено експлуатацію квартири АДРЕСА_2
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність наказу про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення від 07 лютого 2019 року №52, у зв'язку із тим, що цей наказ прийнятий з порушенням порядку проведення перевірок та не містить підстав для скасування, передбачених частиною сьомою статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Позивач звертає увагу на відсутність порушень встановлених проведеним заходом державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, викладених в спірному приписі від 10 травня 2019 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/11731/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2019 року відмовлено Департаменту ДАБК у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про необґрунтованість позовних вимог, оскільки чинним законодавством у галузі містобудівної діяльності передбачено, що достатньою та необхідною правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації є встановлення факту наведення у ній замовником недостовірних даних, які дають підставу вважати об'єкт самочинним будівництвом. Жодною правовою нормою не регламентовано порядок виявлення органом архітектурно-будівельного контролю такого факту і його обов'язку проводити перевірку, якщо недостатність зазначених у повідомленні/декларації даних є очевидною.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому наголосив на законності заявлених позовних вимог.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Департамент ДАБК прийняв наказ від 09 листопада 2018 року №986 «Про проведення позапланової перевірки», яким наказано управлінню контролю за будівництвом Департаменту здійснити проведення позапланової перевірки: ОСОБА_1 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Реконструкція квартири №24 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи на АДРЕСА_2 ».
Вказаний наказ прийнято відповідно до Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2015 року №978, та у зв'язку із необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками СС1 від 26 листопада 2018 року №КВ061183300698.
Відповідно до наказу Департаменту ДАБК від 07 лютого 2019 року №52 «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення» на підставі частини другої статті 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», на підставі листа Міністерства культури України від 05 лютого 2019 року №199/10-2/15-19 (вх. №073/1225 від 07 лютого 2019 року), листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 лютого 2019 року №055-1230 (вх. №073/1124 від 05 лютого 2019 року), листа ОСОБА_3 від 05 лютого 2019 року (вх. від 05 лютого 2019 року №С-1892) скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками СС1 «Реконструкція квартири №24 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи» за адресою: АДРЕСА_2 від 26 листопада 2018 року №КВ061183300698. Замовник - ОСОБА_1 .
Крім того, 10 травня 2019 року відповідачем складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №б/н, яким встановлено наступні обставини: замовником будівництва ОСОБА_1 виконано будівельні роботи із реконструкції квартири №24 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи на АДРЕСА_2 без пандусу для мало мобільних груп населення та у супереч отриманим Містобудівним умовам та обмеженням, чим порушено пункт 4 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд», пункт 2 Містобудівних умов та обмежень для проектування від 23 жовтня 2018 року №1083; будівельні роботи із влаштуванням вхідної групи під час здійснення реконструкції квартири №24 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи на АДРЕСА_2 виконані без документа, який надає право на проведення будівельних робіт, чим порушено частину першу статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; без затвердженої в установленому порядку проектної документації, чим порушено частину другу статті 26, статтю 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; без отримання згоди мешканців будинку АДРЕСА_2 , чим порушено статтю 369 Цивільного кодексу України та пункт 2 Містобудівних умов та обмежень для проектування від 23 жовтня 2018 року №1083.
За результатами проведеної перевірки 10 травня 2019 року головним державним інспектором інспекційного відділу №2 управління контролю за будівництвом Мельником Дмитром Анатолійовичем та головним державним інспектором інспекційного відділу №2 управління контролю за будівництвом Сільвеструком Олексієм Ігоровичем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом допущення посадових осіб відповідача на об'єкт у термін до 10 червня 2019 року та заборонено експлуатацію квартири АДРЕСА_2 до усунення виявлених порушень.
Згідно із частиною першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи, зокрема після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
Суд встановив, що ОСОБА_1 подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), згідно з яким повідомлено про початок виконання будівельних робіт на об'єкті «Реконструкція квартири №24 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи» за адресою: АДРЕСА_2 » від 26 листопада 2018 року №КВ061183300698; замовник - ОСОБА_1 .
Таким чином, у даному випадку підставою для скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт може бути встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Частина друга статті 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Разом із тим, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про зазначення ОСОБА_1 у повідомленні про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних, що є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, та, що проектна документація розроблена з істотними порушеннями законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Висновок відповідача про недостовірність даних повідомлення про початок виконання будівельних робіт базується на відомостях листа Міністерства культури України від 05 лютого 2019 року №199/10-2/15-19, листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 лютого 2019 року №055-1230, листа ОСОБА_3 від 05 лютого 2019 року.
Проте, на думку суду, інформація наведена у згаданих листах не є достатньо підставою вважати недостовірним відомості у повідомленні про початок виконання будівельних робіт без отримання відповідних пояснень від позивача, який замовляв та затверджував проектну документацію.
Крім того, суд звертає увагу, що у межах спірних правовідносин відповідач порушив вимог щодо здійснення контрольного заходу.
Так, відповідно до наказу відповідача від 09 листопада 2018 року №986 «Про проведення позапланової перевірки» наказано управлінню контролю за будівництвом Департаменту ДБК здійснити проведення позапланової перевірки: ОСОБА_1 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Реконструкція квартири №24 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи на АДРЕСА_2 ».
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
З огляду на вказані положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідач міг провести позапланову перевірку достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт протягом трьох місяців, починаючи з 27 листопада 2019 року.
Процедура здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553).
Згідно з пунктами 16-18 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
В свою чергу, згідно з пунктом 13 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Однак, відповідач не дотримався вказаних вимог, зокрема, не складав акта перевірки та, відповідно, будь-які порушення вимог містобудівного законодавства не могли бути зафіксовані у встановленому порядку.
Відповідач зазначає, що направляв на адресу позивач лист від 10 грудня 2018 року №073-11718 про проведення перевірки, проте, відповідні докази в матеріалах справи відсутні. У свою чергу позивач заперечує обставини отримання вказаного листа.
За таких обставин дії відповідача позбавили позивача можливості надати документи та пояснення щодо достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт.
Таким чином, відповідач фактично не досліджував питання достовірності даних, наведених позивачем у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, а тому висновки про недостовірність відомостей, наведених такому у повідомленні, є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наказ Департаменту ДАБК від 07 лютого 2019 року №52 «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення» прийнятий не на підставі та не у межах повноважень, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому є протиправним і підлягає скасуванню.
В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 травня 2019 року суд керується таким мотивами.
Зі змісту оскаржуваного припису вбачається, що позивач вчинив наступні порушення:
- замовником будівництва ОСОБА_1 виконано будівельні роботи із реконструкції квартири №24 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи на АДРЕСА_2 без пандусу для мало мобільних груп населення та у супереч отриманим Містобудівним умовам та обмеженням, чим порушено пункт 4 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд», пункт 2 Містобудівних умов та обмежень для проектування від 23 жовтня 2018 року №1083;
- будівельні роботи із влаштуванням вхідної групи під час здійснення реконструкції квартири №24 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи на АДРЕСА_2 виконані без документа, який надає право на проведення будівельних робіт, чим порушено частину першу статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- без затвердженої в установленому порядку проектної документації, чим порушено частину другу статті 26, статтю 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- без отримання згоди мешканців будинку АДРЕСА_2 , чим порушено статтю 369 Цивільного кодексу України та пункт 2 Містобудівних умов та обмежень для проектування від 23 жовтня 2018 року №1083.
В частині порушення пункту 4 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» та пункт 2 Містобудівних умов та обмежень для проектування від 23 жовтня 2018 року №1083 суд звертає увагу, що у пункті 5 Містобудівних умов та обмежень передбачено влаштування пандусу, додаткових поручнів для створення безперешкодного життєвого простору для осіб з обмеженими фізичними можливостями.
На думку позивача, вимоги Містобудівних умов та обмежень для проектування від 23 жовтня 2018 року №1083 залишились не виконаними з обставин, не залежних від нього причин, у зв'язку зі скасуванням відповідачем права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, згідно наказу від 07 лютого 2019 року №52.
Проте, суд звертає увагу, що у справі відсутні докази, які б свідчили про намір ОСОБА_1 виконати вимоги Містобудівних умов та обмежень влаштування пандусу, додаткових поручнів для створення безперешкодного життєвого простору для осіб з обмеженими фізичними можливостями, до моменту скасування права на початок виконання будівельних робіт - 07 лютого 2019 року.
Позивач також не довів неможливість виконання ним вимог Містобудівних умов та обмежень влаштування пандусу, додаткових поручнів для створення безперешкодного життєвого простору для осіб з обмеженими фізичними можливостями, що спростовує доводи позовної заяви про наявність обставин, не залежних від волі позивача.
Відповідно до частин другої та п'ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Частина перша статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Суд звертає увагу на відсутність у справі належних та допустимих доказів, які б підтверджують, що позивач розробив та затвердив у встановленому порядку проекту документацію на спірний об'єкт будівництва.
Щодо висновків про проведення позивачем будівельних робіт без отримання згоди мешканців будинку суд зазначає про таке.
Відповідно до приписів статі 369 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Згідно з пунктом 5 Містобудівних умов та обмежень для проектування від 23 жовтня 2018 року №1083 встановлено умову до початку проектування отримати згоду балансоутримувача житлового будинку, власника або користувача земельної ділянки, власників (співвласників) приміщень.
Позивач зазначає, що відповідна згода була надана, однак, суд звертає увагу, що у справі відсутні докази надання згоди власників (співвласників) - мешканців будинку АДРЕСА_2 .
Суд відхиляє надану позивачем копію опитувального листа, оскільки зазначений документ не підтверджує надання згоди власників (співвласників) - мешканців на проведення будівельних робіт.
Крім того, у справі міститься копія скарги мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у якій висловлено незгоду із проведенням позивачем будівельних робіт.
З огляду на викладене суд вважає, що позивач не спростував наведені в оскаржуваному приписі порушення, а тому не знаходить підстав для його скасування.
Суд також не погоджується із позовними вимогами про зобов'язання відповідача поновити реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 26 листопада 2018 року №КВ061183300698, оскільки згідно з частиною третьою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до пункту 3 Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року №92, ведення, адміністрування, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України.
Таким чином, поновлення реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт у Єдиному реєстрі не належить до повноважень відповідача.
При цьому суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутись із відповідною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України згідно з нормами Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року №92.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. У свою чергу позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги про скасування припису та щодо поновлення реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07 лютого 2019 року №52 «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення».
3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина шоста статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків, ідентифікаційний код НОМЕР_1 );
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А, ідентифікаційний код 40224921).
Суддя В.А. Кузьменко