ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 листопада 2020 року м. Київ № 640/13618/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛАР
ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА»
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправними та скасування постанов,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» (далі по тексту - позивач, ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту - відповідач, Укртрансбезпека), в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови заступника начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 17 лютого 2020 року №179606, №179615 та від 06 квітня 2020 року №195033.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач не перебував у статусі автомобільного перевізника у межах правовідносин, у зв'язку з якими до нього було застосовано адміністративно-господарський штраф, оскільки відповідні транспортні засоби на той час були передані позивачем третій особі, водій якого фактично здійснював перевезення, порушення нормативного регулювання якого і стало підставою для застосування штрафу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
09 липня 2020 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва (вх.№ 03-14/95475/20) від представника Укртрансбезпеки надійшов відзив з якого вбачається, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки оскаржувані постанови є правомірними та такими, що відповідають вимогам законодавства України, а тому скасуванню не підлягають.
23 липня 2020 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва (вх.№ 03-14/103733/20) від представника позивача надійшла відповідь на відзив згідно якої останній зазначив, що позивач передав відповідні транспорті засоби в користування ТОВ «СПМК-17» на підставі договорів фінансового лізингу, а отже не може бути притягнутий до будь-якої відповідальності, оскільки він не є перевізником, не здійснював ніяких перевезень, водії, які керували відповідними автомобілями, не мають жодного відношення до позивача.
17 вересня 2020 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва (вх.№ 03-14/134791/20) від представника позивача надійшли пояснення згідно яких останній зазначив, що 26 листопада 2019 між позивачем та ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» було укладено угоду про відступлення прав вимоги №2019/11 відповідно до умов якої позивач відступає новому кредитору права вимоги до ТОВ «СПМК-17» за договорами фінансового лізингу, а новий кредитор набуває усі права кредитора за відповідними договорами фінансового лізингу, в тому числі право отримати від боржника предмети лізингу в добровільному чи примусовому порядку. 13 січня 2020 року між ТОВ «СПМК-17» та ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» було підписано акт приймання-передачі техніки відповідно до якого ТОВ «СПМК-17» передало ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП», окрім іншого, автомобілі, які вказані в оскаржуваних постановах. Отже, позивач під час складання актів відповідачем не володів та не користувався вищевказаними автомобілями.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
18.01.2020 інспекторами Черноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідно до направлення на перевірку № 001321 від 13.01.2020, на окремо визначених ділянках дороги, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Під час здійснення рейдової перевірки посадовими особами Черноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено перевірку транспортного засобу «Mercedes - Benz Actros 4141», державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу «Mercedes - Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , за результатами якої складено Акт №198782 від 18.01.2020, Акт № 18378 від 15.01.2020, Акт № 205791 про додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільними транспортами, в яких зазначається, що водії здійснювали перевезення вантажу без оформлення документів, при цьому виявлено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідальність за дане порушення передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами перевірки та на основі Актів №198782 від 18.01.2020 та № 18378 від 15.01.2020 заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським С.А. винесено постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу від 17.02.2020 №179606, від 17.02.2020 №179615 та №195033 від 06.04.2020.
Не погодившись з правомірністю вказаних постанов про накладення адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III.
Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до частини одинадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
За приписами частини третьої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення №103).
Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.
Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Тобто, як зазначено в абзаці 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», суб'єктом відповідальності за вказане правопорушення є саме автомобільний перевізник.
Відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до перевізників.
Таким чином, спірним питанням в межах даної справи є встановлення факту чи є позивач перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Таким чином, суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.
Судом встановлено, що 26 листопада 2019 між ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» було укладено угоду про відступлення прав вимоги №2019/11.
Відповідно до умов розділу 1 Договору відступлення, первісний кредитор (позивач) відступає новому кредитору право вимоги до ТОВ «СПМК-17» за договорами фінансового лізингу згідно з реєстром в Додатку №1 до Договору відступлення, а новий кредитор набуває усі права кредитора за відповідними договорами фінансового лізингу, в тому числі право отримати від боржника - ТОВ «СПМК-17» предмети лізингу в добровільному чи примусовому порядку; право власності на предмети лізингу за договорами фінансового лізингу переходить до нового кредитора з моменту їх отримання новим кредитором.
З додатку №1 до Договору відступлення вбачається, що позивачем було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНБІЗНЕСГРУП» право вимоги за договорами фінансового лізингу № UA92L-16-25 від 03.08.2016 та № UA92L-16-21 від 03.08.2016.
Предметом лізингу за вказаними договорами є вантажний автомобіль «Mercedes - Benz Actros 4141» НОМЕР_1 та вантажний автомобіль «Mercedes - Benz Actros 4141» НОМЕР_2 .
13 січня 2020 року між ТОВ «СПМК-17» та ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» було підписано акт приймання-передачі техніки №13-01/2020.
Відповідно до вказаного акту ТОВ «СПМК-17» передало ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП», окрім іншого, автомобілі «Mercedes - Benz Actros 4141» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 та вантажний автомобіль «Mercedes - Benz Actros 4141» з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , які вказані в оскаржуваних постановах.
Отже, судом встановлено, що власником автомобіля марки «Mercedes - Benz Actros 4141», державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля марки «Mercedes - Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНБІЗНЕСГРУП».
Таким чином, позивач під час складання актів відповідачем не володів та не користувався вищевказаними автомобілями.
У матеріалах справи відсутня інформація щодо визнання вказаних договорів нечинними, нікчемними чи удаваними, а тому в силу вимог статей 73-74 Кодексу адміністративного судочинства України вони є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом того, що автомобільний перевізник в даному випадку не є позивач - ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА».
Проте, Акти перевірки №198782 від 18.01.2020, № 18378 від 15.01.2020, №205791 від 19.02.2020 складено відносно ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА», а не ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП».
За таких обставин, суд приходить до висновку, що Акти перевірки, які складено без встановлення належного суб'єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, не може бути належною підставою у розгляді справи щодо притягнення такого суб'єкта до адміністративно-господарської відповідальності.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Таким чином, позивач в спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України «Про автомобільний транспорт» і не може нести відповідальність, передбачену абзацом 8 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Тобто, позивач довів, що ним не вчинено порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке зазначено в Актах перевірки №198782 від 18.01.2020, № 18378 від 15.01.2020, №205791 від 19.02.2020, та до відповідальності за яке його притягнуто постановами відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу № 17606 від 17.02.2020, № 179615 від 17.02.2020, №195033 від 06.04.2020.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що адміністративний позов ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» необхідно задовольнити.
Враховуючи положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №179606 від 17.02.2020 винесену заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським С.А. у розмірі 34 000,00 грн.
Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №179615 від 17.02.2020 винесену заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським С.А. у розмірі 1700,00 грн.
Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №195033 від 06.04.2020 винесену заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським С.А. у розмірі 1700,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» судові витрати у розмірі 6 306,00 (шість тисяч триста шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» (03022, м. Київ. вул. Васильківська, 34, РНОКПП 35431993)
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135 , код ЄДРПОУ - 39816845).