ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 листопада 2020 року м. Київ №640/3494/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення пенсії та моральної шкоди в сумі 100000 грн.,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати незаконною довідку відповідача від 30.11.2018 №123082/02;
- визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення позивачу перерахунку пенсії;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача у сторону збільшення;
- стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 100000 грн.
Підставою позову є наступні обставини. Позивач перебуває на пенсійному обліку з 15.04.2011 і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідач у листі від 30.11.2018 №123082/02 зазначив, що лист Державного архіву м. Києва від 16.11.2017 №02.1к/р-19/2683 не може слугувати доку-ментом про заробітну плату. Позивач з цим відповіддю відповідача не погоджується, оскіль-ки основним документом, який свідчить про його працю у підприємствах, які ліквідовані, а архівні документи з відомостями по отриманню заробітної плати не збереглись, є трудова книжка позивача, в якій записаний його трудовий шлях. З вини працівників відповідача за весь час коли позивачу призначили пенсію він отримує психологічний стрес, душевний біль і страждання, адже отримує жалюгідні пенсійні кошти, за які неможливо прожити, оскільки необхідно щомісячно сплачувати комунальні послуги, купувати дорогі ліки на лікування онкологічного захворювання. Оцінює завдану моральну шкоду у розмірі 100000 грн.
До суду надійшов відзив на позов, який всупереч ч. 10 ст. 44 КАС України не містить особистого підпису представника відповідача за довіреністю Ю.В.Литвиненко, у зв'язку з чим цей відзив не приймається судом до уваги.
З цих мотивів суд не приймає до уваги і надану позивачем відповідь на відзив.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в м. Києві з 15.04.2011 і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'яз-кове державне пенсійне страхування", що підтверджується копією листа ГУ ПФУ в м. Києві від 30.11.2018 №123082/02.
Розмір пенсії позивача з липня 2018р. становив 1508,84 грн., що підтверджується копією довідки ГУ ПФУ в м. Києві від 10.01.2019 №4443.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії, у відповідь на яку відповідач листом від 30.11.2018 №123082/02 повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії по заробітній платі з огляду на не надання позивачем документа про заробітну плату. У листі відповідач послався на положення ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і п. 2.1 Порядку подання та оформ-лення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, щодо можливості врахування заробітної плати до 01.07.2000. При цьому повідомлено, що спеціалістами ГУ ПФУ в м. Києві розглянуто лист Державного архіву м. Києва від 16.11.2017 №02.1к/р-19/2683, в якому зазначено, що відомості про підприємства, де позивач працював протягом 1974-1988 років, не виявлені, тому цей лист не може слугувати документом про заробітну плату.
Спірні правовідносини виникли у сфері пенсійного забезпечення і стосуються обчис-лення заробітної плати за періоди роботи позивача до 01.07.2000 для перерахунку пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період стра-хового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвер-дження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (абз. 1).
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абз. 5).
Відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язко-ве державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первин-них документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Отже, заробітна плата за відповідні періоди до 01.07.2000 може бути врахована при обчисленні пенсії на підставі довідки про заробітну плату (дохід). Для врахування заробітної плати за періоди до 01.07.2000 особі необхідно подати довідку про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам
Позивач не надав суду доказів подання відповідачу довідки про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000, оформленої відповідно до законодавства, а лист Державного архіву м. Києва від 16.11.2017 №02.1к/р-19/2683 такою довідкою не являється.
За таких обставин у відповідача не було підстав для перерахунку заробітної плати для обчислення пенсії позивача.
Позивач додав до позовної заяви копію листа Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 16.10.2018 №01-28/18828, яким йому повідомлено, що Порядком визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №919, не передбачено подання довід-ки про заробітну плату для перерахунку пенсії.
Даний лист не доводить допущення відповідачем порушення вимог законодавства і права позивача на перерахунок пенсії, зважаючи на таке.
Пунктом 2.10. розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробіт-ну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (абз. 1).
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановле-ною формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми (абз. 2).
З копії листа Державного архіву м. Києва від 16.11.2017 №02.1к/р-19/2683 вбачається, що позивач звернувся до вказаної установи для отримання довідки про нарахування заробіт-ної плати за період роботи в 1974-1983рр. в "УкрДОСААФ ремстрой", в 1983-1985рр. в "РСУ Академремстрой", в 1985р. на "Базі постачання києвського міжобласного тресту шляхових ресторанів", в 1985р. "Хозрасчетн. участок Киевресторантреста", в 1985-1987рр. "Киевские мехмастерск. ПО молпрома", в 1987-1988рр. "Учебнопроизводст. Укрсельхоз Академия" (так у заяві). Позивачу повідомлено, що документи з особового складу запитуваних позивачем підприємств не є документами Національного архівного фонду України і на зберігання до Державного архіву м. Києва не надходять. Документи з особового складу мають зберігатися в установі 75 років, а у разі її ліквідації передаватися до установи, яка є правонаступником, а при відсутності останньої - до організації вищого рівня або архівного відділу районної державної адміністрації (за місцем реєстрації підприємства, організації). У переліку ліквідо-ваних підприємств, установ і організацій, які передали документи з особового складу до архівних відділів районних в м. Києві державних адміністрацій (на 10.01.2017), відомостей про ці організації не виявлено.
Цей лист свідчить про те, що запитувані позивачем документи на зберігання до Державного архіву м. Києва не передавались та не виявлені в архівних відділах районних у м. Києві державних адміністрацій. Проте, цей лист не свідчить, що запитувані позивачем документи не збереглись, позаяк не виключає можливості їх збереження на інших підприєм-ствах, установах, організаціях (правонаступники, вищестоящі організації, інші зберігачі). Доказів вжиття позивачем інших заходів для розшуку і отримання документів про заробітну плату останній до суду не надав і про такі не повідомив.
Посилання позивача на трудову книжку, як на основний документ, який підтверджує трудовий стаж позивача, суд відхиляє, оскільки трудова книжка не віднесена до документів, які підтверджують заробітну плату. Водночас питання стажу не є спірним у даній справі та не відноситься до предмету доказування.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає про необґрунтованість доводів позивача про незаконність оспорюваної відмови від 30.11.2018 та про протиправне не проведення відповідачем перерахунку пенсію позивача. Натомість оспорювана відмова відповідача від-повідає вимогам законодавства і поданим позивачем документам, правильність оцінки яких позивачем не спростована та знайшла своє підтвердження в ході розгляду справи судом.
Отже, позивачем не доведено, а судом не встановлено допущення відповідачем пору-шень вимог законодавства і права позивача на перерахунок пенсії при розгляді його заяви, що є підставою для висновку про необґрунтованість позову і відмову в його задоволенні у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 90, 241-246, 257-263 КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову повністю.
Позивач: ОСОБА_1 ;
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві;
04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.
Суддя Д.А. Костенко