27 листопада 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2749/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
встановив:
Звернувшись до суду, позивач зазначає, що проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та з 2017 року має статус учасника бойових дій.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №282 (по стройовій частині) від 27.12.2018 року позивач був виключений із списків особового складу та знятий із усіх видів забезпечення.
Однак, в порушення норм діючого законодавства в день виключення позивача із списків особового складу та зняття із усіх визів забезпечення, відповідач не здійснив повний розрахунок з позивачем, не нарахував та не виплатив належні йому види грошового забезпечення, а саме грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки учасника бойових дій, яка передбачена п.12, ч. 1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2017-2018 роки.
Вказана протиправна бездіяльність відповідача була оскаржена в судовому порядку в Херсонському окружному адміністративному суді.
Рішенням Херсонського адміністративного окружного суду від 08 липня 2020 року у справі №540/986/20 позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення (виключення зі списків особового складу) - 27 грудня 2018 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення (виключення зі списків особового складу) - 27 грудня 2018 року.
На виконання вказаного рішення суду 25.08.2020 року відповідач здійснив виплату вказаної грошової компенсації на розрахунковий рахунок позивача у АТ КБ "ПРИВАТБАНК", що підтверджується випискою по рахунку.
Відповідач здійснив повний розрахунок із позивачем при звільненні, виплативши йому всі належні суми, лише 25.08.2020 року, у зв'язку з чим відповідач також повинен був нарахувати та виплатити позивачу його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, відповідно до вимог ст.117 КЗпП, чого не зробив.
У зв'язку з викладеним, 25.08.2020 року позивач набув право на виплату йому відповідачем середнього заробітку за весь період затримки повного розрахунку при звільненні відповідно до вимог ст.ст. 116,117 КЗпП.
З врахуванням викладеного, позивач просить суд стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з дня звільнення (виключення зі списків особового складу) - 27 грудня 2018 року, по день фактичного розрахунку - 25 серпня 2020 року, у розмірі 208613,76 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Ухвалою від 29.09.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 19.10.2020 року.
Ухвалою суду від 08.10.2020 року вирішено адміністративну справу розглядати в режимі відеоконференції.
15.10.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що при звільненні позивачу не було виплачено грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки з 2017 року по 2018 рік. У наказі командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 282 (по строковій частині) від 27.12.2018 вказано, які виплати належить здійснити при звільненні військовослужбовцю. Серед зазначених сум відсутня компенсація за невикористану додаткову відпустку, а тому в даному випадку має місце спір про право на належні звільненому працівнику суми, на час звільнення позивача з військової служби спірна сума йому ще не належала, а вина відповідача у її не виплаті була відсутня, що виключає відповідальність останнього, передбачену статтею 117 КЗПП України. Рішення Верховного Суду від 16.05.2019 року по справі № 620/4218/18 щодо виплати грошової компенсації при звільненні за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в період визначений п. 17-18 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є показовою для розгляду судових справ, але не для виконання. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 19.10.2020 року відкладено розгляд справи на 11.11.2020 року за клопотанням представника відповідача.
11.11.2020 року розгляд справи відкладено на 24.11.2020 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді.
У судове засідання сторони не з'явились.
Представники сторін надали клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до положень частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_2 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 НГУ у 2017-2018 року, у 2017 році брав участь у здійсненні заходів із забезпечення Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.
Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 , виданого 06.09.2017 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 27.12.2018 року № 282 ОСОБА_1 виключено з 27.12.2018 року зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до відповіді Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 03.04.2020 року № 3/50/33-437 компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій ОСОБА_2 не нараховувалась і не виплачувалась. Для позитивного вирішення даного питання запропоновано звернутися до суду, по рішенню суду компенсація буде виплачена.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 року по справі № 540/986/20 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення (виключення зі списків особового окладу) - 27 грудня 2018 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення (виключення зі списків особового складу) - 27 грудня 2018 року.
Рішення суду від 08.07.2020 року набрало законної сили 07.08.2020 року.
На виконання вищезазначеного рішення суду 25.08.2020 року Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснила виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2018 роки.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Суд, проаналізувавши вимоги ст. 117 КЗпП України, дійшов висновку, що після ухвалення судового рішення про зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 роки, роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто, за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року по справі № 540/986/20, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Суд визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення (виключення зі списків особового окладу) - 27 грудня 2018 року та зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення (виключення зі списків особового складу) - 27 грудня 2018 року.
Отже, враховуючи, що спір у справі № 540/986/20 вирішено на користь ОСОБА_2 в повному обсязі, суд дійшов висновку, що відповідно ч.2 ст. 117 КЗпП України, наявні правові підстави для стягнення середнього заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.
Одночасно суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 по справі № 822/3307/17 зазначено: "Питання ж відповідальності за затримку розрахунку при звільненні (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення) - не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення. У той же час такі питання врегульовані КЗпП України".
Щодо розрахунку суми середнього заробітку за час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2018 роки, яка підлягає стягненню на користь позивача, суд зазначає наступне.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем визначено середньоденне грошове забезпечення в сумі 343,68 грн./день, відповідно до Порядку №100, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 01.04.2020 року № 42 останніми повними відпрацьованими календарними місяцями, які передують звільненню є жовтень та листопад 2018 року. Загальна сума грошового забезпечення становить 16059,00 грн. (8029,50 грн. +8029,50 грн. = 16059,00 грн.).
Суд звертає увагу на те, що у поданому представником відповідача відзиву на позовну заяву, заперечень щодо визначеного позивачем середньоденного грошового забезпечення, виходячи з довідки від 01.04.2020 року № 42, не надано.
Таким чином, середньоденне грошове забезпечення становить 343,68 грн. Періодом за затримку розрахунку є 27.12.2018 року по кінцеву дату розрахунку 25.08.2020 року та становить 607 календарний день, тобто сума яка підлягає стягненню на користь позивача становить 208613,76 грн. (607х343,68 = 208613,76 грн.).
Щодо посилань представника відповідача у відзиві на адміністративний позов на те, що у наказі командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 282 (по стройовій частині) не вказано компенсацію за невикористану додаткову відпустку, тому спірна сума йому ще не належала, а вина відповідача у її виплаті була відсутня, суд зазначає наступне.
Судом у рішенні від 08.07.2020 року по справі № 540/986/20 встановлено, що на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 2017 року по 2018 рік.
Суд зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення (виключення зі списків особового складу) - 27 грудня 2018 року.
Згідно з приписами ч. 4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що учасникам бойових дій за період з 2017 по 2018 роки згідно п. 19 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовцям та членів їх сімей", відповідно якого надання додаткових відпусток та компенсацій за додаткові відпустки припиняється, оскільки рішенням суду від 08.07.2020 року встановлено право на виплату грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2018 роки.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 року за результатами розгляду зразкової справи № 620/4218/18.
Згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, з урахуванням вимог ч.4 ст.78 КАС України, положень ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з дня звільнення (виключення зі списків особового складу) - 27 грудня 2018 року по день фактичного розрахунку - 25 серпня 2020 року, у розмірі 208613 (двісті вісім тисяч шістсот тринадцять) грн. 76 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.О. Варняк
кат. 106030000