справа №380/10920/20
про залишення позовної заяви без руху
30 листопада 2020 року
м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України як юридичної особи публічного права при здійсненні ним владних управлінських функцій щодо не належного розгляду та не надання відповіді на заяву від 11.12.2019 та на скаргу від 07.02.2020 позивача з проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів на визначення розміру грошового забезпечення зі всіх додаткових видів грошового забезпечення та премії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у повному обсязі та про усунення порушень чинного законодавства і недоліків в діяльності при складанні довідки від 30.09.2015 № 305/537 та заявленого прохання об'єктивно і вчасно розглянути заяву, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства забезпечити їх виконання та повідомити про наслідки розгляду заяви у строк не пізніше 10 робочих днів з дня отримання;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, щодо не належного розгляду скарги від 28.07.2020 на бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України у сфері управлінської діяльності, внаслідок якої створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів та запиту на інформацію від 24.09.2020 позивача;
- визнати протиправними дії начальника Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України - керівника іншої юридичної особи з прийняття рішення про відмову у задоволені заяви позивача від 11.12.2019 до Генерального штабу Збройних Сил України з перевищенням владних повноважень відносно позивача без роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення та скасувати його;
- зобов'язати Генеральний штаб Збройних Сил України видати довідку на бланку юридичної особи публічного права з ідентифікаційним кодом Генерального штабу Збройних Сил України, за підписом посадових осіб, які мають право на першу та другу підпис, якою виправити помилки і недоліки довідки від 30.09.2015 № 305/537, а саме: вказати назву «Довідка про додаткові види грошового забезпечення», внести відомості про всі додаткові види грошового забезпечення та премії, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в сумі 86917,01 грн, грошової допомоги на оздоровлення в сумі 11848,20 грн, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в суму 1 1848,20 грн, грошова компенсація за невикористані дні відпустки на суму 3018,30 грн, грошової премії (премії) в сумі 22017,40 грн, як заохочення відповідно до пункту в) статті 27 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України., винагороди за безпосередню участь в АТО в сумі 28924,64 грн, індексації в сумі 5681.97 грн із зазначенням інформації про нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, назву первинних документів ї адреси їх знаходження та надіслати до Львівського обласного військового комісаріату для додання її до подання Львівського ОВК від 07.10.2015 № уг.54259 про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 до ГУ ГІФУ Львівської області встановленим порядком.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В контексті наведеної правової норми варто зауважити, що під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем зі встановлених законом способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. При цьому, позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
У свою чергу, способами захисту згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України є: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Варто зауважити, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для чого законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в КАС України. Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійсненні судочинства за його позовною заявою.
З буквального прочитання позовних вимог вбачається, що позивач об'єднав такі позовні вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України як юридичної особи публічного права при здійсненні ним владних управлінських функцій щодо:
1) не належного розгляду та не надання відповіді на заяву від 11.12.2019 з проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів на визначення розміру грошового забезпечення зі всіх додаткових видів грошового забезпечення та премії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у повному обсязі та про усунення порушень чинного законодавства і недоліків в діяльності при складанні довідки від 30.09.2015 № 305/537 та заявленого прохання об'єктивно і вчасно розглянути заяву, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства забезпечити їх виконання та повідомити про наслідки розгляду заяви у строк не пізніше 10 робочих днів з дня отримання;
2) не належного розгляду та не надання відповіді на скаргу від 07.02.2020;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, щодо:
3) не належного розгляду скарги від 28.07.2020 на бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України у сфері управлінської діяльності, внаслідок якої створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів;
4) не належного розгляду запиту на інформацію від 24.09.2020 позивача;
5) визнати протиправними дії начальника Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України - керівника іншої юридичної особи з прийняття рішення про відмову у задоволені заяви позивача від 11.12.2019 до Генерального штабу Збройних Сил України з перевищенням владних повноважень відносно позивача без роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення та скасувати його;
6) зобов'язати Генеральний штаб Збройних Сил України видати довідку на бланку юридичної особи публічного права з ідентифікаційним кодом Генерального штабу Збройних Сил України, за підписом посадових осіб, які мають право на першу та другу підпис, якою виправити помилки і недоліки довідки від 30.09.2015 № 305/537, а саме: вказати назву «Довідка про додаткові види грошового забезпечення», внести відомості про всі додаткові види грошового забезпечення та премії, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в сумі 86917,01 грн, грошової допомоги на оздоровлення в сумі 11848,20 грн, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в суму 1 1848,20 грн, грошова компенсація за невикористані дні відпустки на суму 3018,30 грн, грошової премії (премії) в сумі 22017,40 грн, як заохочення відповідно до пункту в) статті 27 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України., винагороди за безпосередню участь в АТО в сумі 28924,64 грн, індексації в сумі 5681.97 грн із зазначенням інформації про нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, назву первинних документів ї адреси їх знаходження та надіслати до Львівського обласного військового комісаріату для додання її до подання Львівського ОВК від 07.10.2015 № уг.54259 про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 до ГУ ГІФУ Львівської області за встановленим порядком.
Суд звертає увагу, що пред'явлючи позовні вимоги до Генерального штабу Збройних Сил України та Міністерства оборони України, позивач у вступній частині позову зазначає відповідачем лише Генеральний штаб Збройних Сил України.
З огляду на викладене, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити позовні вимоги або уточнити суб'єктивний склад учасників справи.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Визначаючись щодо кількості позовних вимог, суд виходить з того, що кожна з перших п'яти позовних вимог передбачає самостійний спосіб захисту.
Щодо вимоги про зобов'язання Генерального штабу Збройних Сил України видати довідку та надіслати до Львівського обласного військового комісаріату для додання її до подання Львівського ОВК від 07.10.2015 № уг.54259 про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 до ГУ ГІФУ Львівської області, то суд не виділяє таку як самостійну, оскільки така є наслідком застосування попередніх заявлених позивачем способів захисту щодо визнання протиправною бездіяльності Генерального штабу Збройних Сил України.
Отже, позивачем заявлено 5 позовних вимог немайнового характеру.
Таким чином, за подання цього позову, виходячи з кількості позовних вимог немайнового характеру, до сплати належить 4204 (840,80 * 5) грн судового збору.
Однак позивачем до адміністративного позову не було надано доказів сплати судового збору.
Натомість, у позовній заяві позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є учасником бойових дій згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 від 10.02.2015 та особою з інвалідністю 3 групи внаслідок війни згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 28.11.2016.
Надаючи правову оцінку такому твердженню позивача, суддя зазначає наступне.
Відповідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
При цьому п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.
Конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в якому йдеться про «справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасник бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
Втім, оскаржувана позивачем бездіяльність відповідача не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.
Щодо покликання позивача на те, що він є особою з інвалідністю 3 групи внаслідок війни, суд зауважує, що згідно з п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Проте з наданої копії розвороту посвідчення серії НОМЕР_2 від 28.11.2016 не вбачається, що позивач відноситься до осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни або сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Разом з цим, за змістом ст. 5 Закону України «Про судовий збір» пільг щодо сплати судового збору для інвалідів 3 групи, ветеранів війни - інвалідів війни не встановлено, а тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 06.02.2020 у справі № 640/21075/19 (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/87422210) та від 23.07.2020 у справі № 240/12008/19 (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/90590886).
Отже, з огляду на викладене, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу пропонується долучити квитанцію про сплату судового збору у розмірі 4204 грн.
Сплата судового збору здійснюється за платіжними реквізитами: отримувач коштів: УКуЗалiз.р м.Льв./Залізничний/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ): 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA978999980313101206084013003 код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір".
Статтею 122 КАС України встановлені строки звернення до адміністративного суду.
Так, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.ч.1, 2 ст. 122 КАС України).
У контексті зазначеного суд зауважує, що позивач звернувся до суду 23.11.2020 (згідно з датою оформлення поштового відправлення), тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Генерального штабу Збройних Сил України як юридичної особи публічного права при здійсненні ним владних управлінських функцій щодо не належного розгляду та не надання відповіді на заяву від 11.12.2019 та на скаргу від 07.02.2020, заявлені позивачем поза межами шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний подати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, всупереч вказаній імперативній вимозі процесуального закону, позивач не подав заяви про поновлення строку звернення до суду в частині цієї позовної вимоги та доказів поважності причин його пропуску.
Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
З врахуванням того, що позивачем не виконано вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) або здати в канцелярію суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучити:
- позовну заяву та її копії для інших учасників справи, в якій уточнити суб'єктивний склад учасників справи, з урахуванням вказаних суддею зауважень;
- оригінал документа про сплату судового збору у розмірі 4204,00 грн за вказаними в мотивувальній частині ухвали реквізитами;
- заяву про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Генерального штабу Збройних Сил України як юридичної особи публічного права при здійсненні ним владних управлінських функцій щодо не належного розгляду та не надання відповіді на заяву від 11.12.2019 та на скаргу від 07.02.2020, та докази поважності причин його пропуску.
Процесуальні строки, встановлені цією ухвалою, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 18 червня 2020 року № 731-IX.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сидор Н.Т.