Справа № 273/2430/20
Провадження № 2/273/440/20
24.11.2020 суддя Баранівського районного суду Житомирської області Новицький Є. А. , розглянувши метеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємтсва "ТНЯ" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,
30.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до Баранівського районного суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення із Дочірнього підприємтсва "ТНЯ" заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою Баранівського районного суду від 02.11.2020 вказану позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
23.11.2020 до Баранівського районного суду Житомирської області надійшла уточнена позовна заява від возивача на виконання вище вказаної позовноїї заяви.
Дослідивши матеріали уточненої позовної заяви, суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, відповідно до ч 1 ст 185 ЦПК України, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ст 174, 175 ЦПК України позивач звернувшись до суду за захичтом своїх прав подає позовну заяву де зазначає свої вимоги щодо предмету спору та їх обгрунтування.
Пункт 3 ч 2 ст 197 ЦПК України передбачає можливість уточнення позовних вимог у підготовчому судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем на виконання зазначених недоліків слід подати саме позовну заяву із додатками у кількості примірників для всіх учасників справи.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, а всі додатки що додаються мають бути належним чином засвідчені, що відповідатиме приписам ч.ч. 2, 4, 5 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах лише про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Позивачами в позовній заяві, окрім вимоги про стягнення заробітної плати, заявлено вимогу про компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні , що є вимогами майнового характеру.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Основні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання та структуру заробітної плати визначає Закон України «Про оплату праці» та Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.
Згідно ст. 1 ч.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та Інструкції заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Перелік інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, наведено у пункті 3 Інструкції, до яких відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні (п. 3.9 Інструкції) та суми вихідної допомоги ( п. 3.8 Інструкції) .
Тобто, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та компенсація за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та компенсація за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки не входить до структури заробітної плати.
Отже, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимогу про стягнення середнього заробітку працівнику за час затримки розрахунку при звільненні та на компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки . (зазначена позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16).
Таким чином, майнова вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та вимога про компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки не оплачені судовим збором.
Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про залишення заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст 175, 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дочірнього підприємтсва "ТНЯ" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
В разі не усунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу з усіма додатками до неї.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.А. Новицький