Справа № 161/19213/20
Провадження № 2-а/161/453/20
27 листопада 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.
при секретарі - Самсонюк Ю.Л.
з участю: представника позивача - Коваленко М.В.
відповідача - ОСОБА_1
представника відповідача - Михайлова Г.В.
перекладачів - Марченко Т.М., Майсурадзе Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України у Волинській області до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про продовження строку затримання, -
Управління Державної міграційної служби України у Волинській області звернулося в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , про продовження строку затримання.
Свій позов обґрунтовує тим, що працівниками Управління державної міграційної служби України у Волинській області 09.12.2019 року виявлено громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 , який проживає на території України з порушенням правил перебування на території України іноземних громадян, про що складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП.
Уповноваженими працівниками встановлено, що громадянин Республіки Грузія ОСОБА_1 потрапив на територію України у 2016 році поза межами пункту пропуску державного кордону. Паспортний документ у іноземця відсутній. Близьких родичів серед громадян України не має, постійного джерела доходів, гарантій приймаючої сторони в Україні не має, тобто підстави для подальшого перебування на території України відсутні. Під час перебування на території України до підрозділів ДМС України у Волинській області та інших областей України щодо продовження термінів чи з інших питань перебування на території України не звертався. З заявою про отримання статусу біженця чи додаткового захисту іноземець не звертався.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.12.2019 року у справі № 161/20473/19 (провадження 2-а/161/646/19) затримано громадянина Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в адміністративному порядку з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, з метою його ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на термін до 6 (шести) місяців, до 10 червня 2020 року.
02.06.2020 року Управлінням ДМС України у Волинській області подано до Луцького міськрайонного суду Волинської області адміністративний позов про продовження строку примусового затримання громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.06.2020 року у справі № 161/8749/20 (провадження 2-а/161/297/20) продовжено строк затримання громадянина Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в адміністративному порядку до 05 грудня 2020 року.
Не погодившись з вищевказаним рішенням, представником ОСОБА_1 адвокатом Піддубним О.О. подано апеляційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.06.2020 року у справі № 161/8749/20 .
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 року у справі 161/8749/20 (пров. №А/857/7289/20) апеляційну скаргу Піддубного Олександра Олександровича представника громадянина Республіки Грузії ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.06.2020 у справі № 161/8749/20 - без змін.
Крім цього, 06.02.2020 року з метою документування, громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 , свідоцтвом на повернення в країну походження, уповноваженими працівниками УДМС України у Волинській області із залученням супроводу з числа співробітників Управління стратегічних розслідувань у Волинській області ДСР Національної Поліції України було здійснено доставляння останнього до Посольства Грузії в Україні у місті Києві, що підтверджується повідомленням Директору Волинського ПТПІ від 06.02.2020 №0701.11-726/0701.2-20 та листом №0701.11-519/0701.2-20 від 24.01.2020 року.
В подальшому, з метою підтвердження даних щодо ідентифікації та отримання інформації щодо стану оформлення паспортного документу громадянину Грузії ОСОБА_1 , Управлінням ДМС України у Волинській області скеровано листи до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України та до Посольства Республіки Грузія в Україні, саме: лист №0701.11-1916/0701.2-20 від 09.04.2020 року; лист № 0701.11-2316/0701.1.2-20 від 21.05.20 року; лист №0701.11-2780/0701.1.2-20 від 18.06.2020 року; лист № 0701.11-3107/0701.1.2-20 від 08.07.2020 року.
21.07.2020 року на адресу Управління ДМС у Волинській області надійшла відповідь з Посольства Грузії в Україні №60/19054 від 20/07/2020, де зазначено, що відповідно до інформації Служби цивільних актів та реєстрації населення Агенства з розвитку державних сервісів Міністерства юстиції Грузії, ОСОБА_1 відмовлено у видачі біометричного паспорту громадянина Грузії на підставі того, що він не вважається громадянином Грузії.
З метою виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.12.2019 року у справі № 161/20473/19 про примусове видворення за межі України громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 , органом міграційної служби надіслано до Посольства Грузії в Україні запит щодо підтвердження чи спростування інформації чи є відповідач уродженцем Республіки Грузія (лист № 0701.11-3417/0701.1.-20 від 28.07.2020 року; повторний лист №0701.11-5237/0701.1.2-20 від 12.11.2020 року).
Проте, станом на момент подання даного адміністративного позову, Управлінням ДМС України у Волинській області не отримано від Посольства Грузії в Україні жодної інформації, яка б підтверджувала чи спростовувала факт народження ОСОБА_1 на території Республіки Грузія.
Крім цього, з метою належного виконання завдань, покладених на ДМС України щодо документування та ідентифікації іноземних громадян, затриманих на території України за недотриманням міграційного законодавства, а також враховуючи інформацію надану самим відповідачем про те, що останній тривалий час перебував на території Російської Федерації, Управління ДМС України у Волинській області звернулось з листом до Генерального Консульства Росії у Львові щодо надання інформації про звернення чи набуття ОСОБА_1 громадянства Росії ( лист №0701.11-3649/0701.1.2-20 від 12.08.2020 року).
19.08.2020 року до УДМС У Волинській області надійшла відповідь від Генерального Консульства Росії у Львові №440 від 17.08.2020 року де зазначено, що для перевірки факту наявності чи відсутності російського громадянства ОСОБА_1 необхідно особисто звернутись до Генерального Консульства Росії у Львові. Разом з тим, у даній відповіді було рекомендовано розглянути можливість формування запиту в рамках інституту реадмісії, встановленої в Угоді про реадмісію між Урядом Російської федерації і Кабінетом Міністрів України від 22.10.2012 року. Однак, як вбачається з обставин справи ОСОБА_1 відмовився співпрацювати з органом міграційної служби з питань можливої реадмісії та не виявив намір особисто звертатись до вищезазначеного консульства.
Крім цього, що відповідно до наданої інформації Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України згідно бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», інформації щодо перетинання державного кордону України громадянином Республіки Грузія ОСОБА_1 не виявлено (запит №0701.11-4112/0701.1.2-20 від 07.09.2020 року, відповідь №0.184-24795/0/15-20 вих. від 16.09.2020 року), а тому позивач вважає, що громадянин Республіки Грузія ОСОБА_1 потрапив на територію України поза межами пункту пропуску державного кордону або ж згідно паспортного документу виданого на інше ім?я.
З огляду на викладене та у зв'язку із неможливістю забезпечення ідентифікації відповідача з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, на виконання статті 289 КАС України, УДМС України у Волинській області позивач просить суд продовжити строк затримання громадянина ОСОБА_1 в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк шість місяців, з метою вжиття заходів щодо його примусового видворення за межі території України.
В судовому засіданні представник позивача просить суд адміністративний позов задовольнити із вказаних підстав.
Відповідач та його представники в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечили, просили суд в позові відмовити або застосувати відносно ОСОБА_1 заставу в мінімальному розмірі, або продовжити строк затримання на 1 місяць.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.12.2019 року позов Управління Державної міграційної служби України у Волинській області задоволено, ухвалено видворити та затримати (зі слів) громадянина Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в адміністративному порядку з поміщенням у Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України с. Журавичі Ківерцівського району Волинської області, з метою ідентифікації та примусового видворення за межі території України на термін до 6 (шести) місяців, до 10 червня 2020 року (а.с. 7-9 ).
02.06.2020 року Управлінням ДМС України у Волинській області подано до Луцького міськрайонного суду Волинської області адміністративний позов про продовження строку примусового затримання громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.06.2020 року у справі № 161/8749/20 (провадження 2-а/161/297/20) продовжено строк затримання громадянина Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в адміністративному порядку до 05 грудня 2020 року (а.с.10-12).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 року у справі 161/8749/20 (пров. №А/857/7289/20) апеляційну скаргу Піддубного Олександра Олександровича представника громадянина Республіки Грузії ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.06.2020 у справі № 161/8749/20 - без змін (а.с.14-16).
Згідно Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
Відповідно до ч. 1, ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Згідно з п.11. ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Згідно п.12. ст. 289 КАС України про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні
Відповідно до п. 13. ст. 289 КАС України умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року №3773-VI, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш, як на 18 місяців.
Умови перетинання державного кордону іноземцями та особами без громадянства у разі в'їзду в Україну визначені ст. 8 Закону України від 05.11.2009 року №1710-VI «Про прикордонний контроль».
Відповідно до ч. 3 вказаної норми, Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі виїзду з України за умови:
1) наявності в нього дійсного паспортного документа;
2) відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону виїзду з України.
Отже, іноземці або особи без громадянства можуть виїхати за межі території України за наявності дійного паспортного документу.
Разом з тим, встановлено, що у відповідача відсутній паспортний документ, обов'язкова наявність якого визначена в ст. 9 «В'їзд в Україну іноземців та осіб без громадянства та строки їх перебування в Україні» Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» - іноземці в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи.
Пунктом 1 розділу 6 Інструкції №353/271/150 передбачено, що якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування.
З цією метою до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство.
У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС.
Якщо від компетентних органів країни походження іноземця не надходить відповідь, запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Також судом встановлено, що позивач з метою забезпечення ідентифікації відповідача та повернення його на батьківщину звертався із листами до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України (лист №0701.11-1916/0701.2-20 від 09.04.2020 року, лист №0701.11-2780/0701.1.2-20 від 18.06.2020 року) (а.с.20,22), до Посольства Республіки Грузія в Україні (лист № 0701.11-2316/0701.1.2-20 від 21.05.2020 року, лист №0701.11-3107/0701.1.2-20 від 08.07.2020 року, лист №0701.11-5237/0701.1.2-20 від 12.11.2020 року) (а.с. 21, 23, 26) та до Генерального Консульства Росії у Львові (лист №0701.11.-3649/0701.1.2-20 від 12.08.2020 року) (а.с.28)
З метою документування ОСОБА_1 , свідоцтвом на повернення в країну походження 06.02.2020 року уповноваженими працівниками УДМС України у Волинській області було здійснено доставляння останнього до Посольства Грузії в Україні у місті Києві, що підтверджується повідомленням Директору Волинського ПТПІ від №0701.11-726/0701.2-20 (а.с. 27).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, станом на день звернення до суду з позовом про продовження строку затримання відповідача не надійшло належної інформації, яка б надала змогу належним чином ідентифікувати відповідача та повернути його в країну походження, що є умовою за якої неможливо забезпечити примусове видворення особи.
Відтак, наявні визначені ст. 289 КАС України підстави для продовження строку затримання відповідача в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а тому строк затримання громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 слід продовжити, однак не на 6 місяців, а до 6 місяців з метою якнайшвидшого вирішення документування ОСОБА_1 та повернення його в країну походження.
Враховуючи вищенаведене та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку,що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.
Крім того, клопотання про застосування до ОСОБА_1 застави в мінімальному розмірі не підлягає до задоволення за безпідставністю.
Пунктом 3 частини другої статті 371 КАС України визначено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Враховуючи клопотання позивача у позові, рішення суду слід звернути до негайного виконання.
Керуючись ст.ст. 288, 289, п.3 ч.2 ст. 371 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Продовжити строк затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні Державної міграційної служби України терміном до 6 ( шести) місяців, а саме до 27 травня 2021 року.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Олексюк