30 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 921/210/14-г/5
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт"
на ухвалу Господарського суду Рівненської області
(суддя Заголдна Я.В.)
від 20.08.2020
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Грязнов В.В., судді: Розізнана І.В., Мельник О.В.)
від 13.10.2020
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" про заміну стягувача у виконавчому документі його правонаступником
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
до Дочірнього підприємства "Трейд Лайн Тернопіль"
про визнання рішення загальних зборів учасників товариства та договору недійсними,
Господарський суд Рівненської області ухвалою від 20.08.2020, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020, відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (надалі - ТОВ "ФК "Форінт") про заміну стягувача у виконавчому документі його правонаступником у справі № 921/210/14-г/5.
02.11.2020 ТОВ "ФК "Форінт" звернулася з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 20.08.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 у справі № 921/210/14-г/5, у якій просить скасувати ці судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому документі його правонаступником.
Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статті 512, частини 1 статті 513, статей 514, 516, 525 та 526 Цивільного кодексу України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", а також порушили норми статті 52, частини 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не дослідили обставини та докази, надані ним на підтвердження набуття новим кредитором на підставі договору № 2297/К від 29.07.2020 прав кредитора за кредитними договорами, зокрема за договором № 21/КВ-08 від 08.08.2008.
Верховний Суд, вивчивши доводи, викладені у касаційній скарзі, і оскаржені судові рішення, дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Твердження заявника про порушення норм процесуального права є необґрунтованим, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Форінт" про заміну стягувача у виконавчому документі його правонаступником у справі № 921/210/14-г/5:
- дослідили докази, надані заявником стосовно укладення договору № 2297/К від 29.07.2020 прав кредитора за кредитними договорами, зокрема за договором № 21/КВ-08 від 08.08.2008;
- встановили, що договір відступлення прав вимоги № 2297/К від 29.07.2020 між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Форінт" укладено з відкладальною обставиною (пункт 161.1. цього договору);
- дійшли висновку, що у матеріалах справи відсутні докази переходу права вимоги від Акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі АТ "Дельта Банк") до ТОВ "ФК "Форінт" як нового кредитора за кредитним договором № 21/КВ-08, що був укладений між ПАТ "Дельта Банк" та Дочірнім підприємством "Трейд Лайн Тернопіль" 08.08.2008, а саме - до заяви не долучено доказів настання відкладальної обставини згідно з пунктом 161.1. договору № 2297/К від 29.07.2020, зокрема, доказів укладання ТОВ "ФК "Форінт" договорів купівлі-продажу (договорів відступлення прав вимоги) щодо прав вимоги, які входили до складу пулу відповідно до протоколу електронного аукціону UA-EA-2020-06-10-000037-b сформованого 02.07.2020, за кредитним договором № 21/КВ-08.
Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Беручи до уваги, що суди першої та апеляційної інстанцій дослідили докази, надані заявником на підтвердження набуття новим кредитором на підставі договору № 2297/К від 29.07.2020 прав кредитора за кредитними договорами (зокрема за договором № 21/КВ-08 від 08.08.2008), правильно встановили обставини справи № 921/210/14-г/5, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу необхідно визнати необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм статті 512, частини 1 статті 513, статей 514, 516, 525 та 526 Цивільного кодексу України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 52, частини 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення.
Керуючись нормами статей 234, 287, 290, частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 921/210/14-г/5 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 20.08.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Л. Стратієнко
І. Ткач