30 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/14995/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
(суддя Спичак О.М.)
від 24.06.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Поляк О.І., судді: Калатай Н.Ф., Пономаренко Є.Ю.)
від 23.09.2020
за заявою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про заміну сторони виконавчого провадження
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Акціонерного товариства "Київенерго"
про стягнення 118 133 417,04 грн,
У листопаді 2018 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерне товариство "Київводоканал" (далі - ПрАТ "АТ "Київводоканал") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") про стягнення 118 133 417,04 грн заборгованості за договором № 12477/5-01 від 07.08.2014.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.01.2019 у справі № 910/14995/18 затвердив мирову угоду сторін від 27.12.2018.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.06.2020 у справі № 910/14995/18, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020, відмовив у задоволенні заяви ПрАТ "АК "Київводоканал" про заміну сторони виконавчого провадження на підставі частини 4 статті 325 Господарського процесуального кодексу України.
23.10.2020 ПрАТ "АК "Київводоканал" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 у справі № 910/14995/18, в якій просить суд, скасувати ці судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм частини 3 статті 109 та статті 619 Цивільного кодексу України та порушення норм статей 73, 76 та 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди на підставі припущень та внаслідок неправильного тлумачення зазначених норм дійшли помилкового висновку, що у Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" не виникла субсидіарна відповідальність за зобов'язаннями, що були предметом спору у справі № 910/14995/18.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Звертаючись із заявою про заміну сторони правонаступником, ПрАТ "АК "Київводоканал" просило замінити боржника у виконавчому провадженні з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 09.01.2019 у справі № 910/14995/18 на двох боржників: Акціонерне товариство "К.Енерго" - основного боржника та Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" - субсидіарного боржника, мотивуючи заяву наявністю затвердженої судом мирової угоди сторін у цій справі.
Місцевий господарський суд виходив із двох встановлених ним обставин: момент виникнення заборгованості за договором, її розмір, а також дата виділу ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі". Встановивши, що зобов'язання боржників - АТ "К.Енерго" - як основного боржника та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" - як субсидіарного боржника, які обліковувались за ними до дати реєстрації ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є погашеними у результаті укладення сторонами мирової угоди, суд дійшов висновку, що наявність у АТ "К.Енерго" заборгованості перед ПрАТ "АТ "Київводоканал" за договором, яка виникла уже після реорганізації та утворення внаслідок виділу ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" (16.02.2018), виключає покладення на останнього субсидіарної відповідальності за цими зобов'язаннями відповідача у справі.
Суд апеляційної інстанції врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15, що за аналогією закону у випадках, коли один (первісний) боржник у матеріальному правовідношенні замінюється двома боржниками, суд має замінити такого боржника як сторону виконавчого провадження двома боржниками (у цій справі - основним і субсидіарним боржниками).
Розглядаючи справу № 910/14995/18 в апеляційному порядку, колегія суддів, враховуючи зазначену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, дійшла висновку про можливість заміни первісного боржника як сторони виконавчого провадження двома боржниками у цій справі - основним та субсидіарним, однак виключно щодо зобов'язань які виникли до моменту виділу особи у порядку статті 109 Цивільного кодексу України та статті 86 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки виключно щодо таких зобов'язань юридична особа, з якої був здійснений виділ, та юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несуть одна до одної додаткову (субсидіарну) відповідальність.
Північний апеляційний господарський суд урахував також висновки про застосування норм права, які викладено у постановах Верховного Суду:
- від 10.07.2019 у справі № 922/2301/18 та від 24.10.2019 № 910/16586/18, про те, що для процесуального правонаступництва правове значення має факт настання правонаступництва у правовідносинах, щодо яких заявлено позовні вимоги щодо такої сторони;
- від 31.05.2018 у справі № 910/1879/17, що судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов'язків;
- від 24.10.2019 у справі №904/805/18, що заявляючи про наявність підстав для здійснення заміни сторони у справі на її правонаступника, заявник повинен надати суду докази такого правонаступництва і не лише відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо правонаступництва юридичної особи, а й докази факту настання правонаступництва у правовідносинах, щодо яких заявлено позовні вимоги щодо такої сторони (передавальний акт, розподільчий баланс тощо, у якому має бути чітко зазначено про суть та обсяг прав і обов'язків, що передаються).
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки до заяви про заміну боржника не було додано жодних доказів, які б підтверджували факт передання новоствореній особі у результаті виділу прав та обов'язків за договором № 12477/5-01 від 07.08.2014 у тому числі заборгованості, що є предметом розгляду у справі №910/14995/18 та щодо якої було укладено сторонами мирову угоду від 27.12.2018, затверджену у подальшому ухвалою суду від 09.01.2019, а матеріали справи не містять розподільчого балансу, як і клопотання ПрАТ "АТ "Київводоканал" про витребування цього доказу у відповідача у порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначив, що сам по собі витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не підтверджує правонаступництво ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" за зобов'язаннями АТ "К.Енерго", що виникли на підставі договору № 12477/5-01 від 07.08.2014, з огляду на таке:
1) згідно з частиною 3 статті 80 Закону України "Про акціонерні товариства" виділ акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про створення акціонерного товариства, що виділилося. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" як особи, яка утворилась внаслідок виділу з АТ "К.Енерго" було здійснено 16.02.2018;
2) відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є: 35.13 Розподілення електроенергії (основний); 85.32 Професійно-технічна освіта; 73.11 Рекламні агентства; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій;
3) ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" створене на підставі рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Київенерго" від 13.11.2017 про реорганізацію ПАТ "Київенерго" шляхом виділу з нього ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" та передачі йому частини майна, прав та обов'язків ПАТ "Київенерго" на підставі рішення загальних зборів акціонерів товариства про заснування товариства від 22.12.2017;
4) пунктом 2.3 рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", оформленого протоколом №4/2017 від 22.12.2017 встановлено, що згідно з частиною 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником ПАТ "Київенерго" у визначеній частині прав та обов'язків, серед яких відсутній такий вид договорів, як надання послуг з централізованого постачання питної холодної води, що призначена для виробництва послуг з централізованого постачання гарячої води, а предмет та сутність правовідносин, що виникли за цим договором виключають висновок, що у результаті виконання договору у ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" виникають зобов'язання, пов'язані з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу;
5) зі змісту наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що заборгованість за договором № 12477/5-01 від 07.08.2014 включає борг за лютий 2018 року на загальну суму 30 768 445 грн, березень 2018 року в сумі 29 784 565,84 грн та квітень 2018 року в сумі 31 683 019,71 грн. Водночас, звертаючись із заявою про заміну боржника ПрАТ "АТ "Київводоканал" не надав ні розподільчого балансу, ні розрахунку із якого б убачався розмір заборгованості за договором № 12477/5-01 від 07.08.2014 у період з 01.02.2018 до 16.02.2018, тобто розмір боргових зобов'язань щодо яких АТ "К.Енерго" - є основним боржником а ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" - субсидіарним боржником. Матеріали справи також не містять доказів і того, що здійснене сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог за угодами від 20.03.2019 №515/12/16-19 та №516/12/16-19 не стосується боргових зобов'язань, які виникли у період з 01.02.2018 до 16.02.2018.
Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Беручи до уваги встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, урахування судом під час апеляційного розгляду справи висновків про застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15, у постановах Верховного Суду від 31.05.2018 у справі № 910/1879/17, від 10.07.2019 у справі № 922/2301/18, від 24.10.2019 у справі № 910/16586/18, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційну скаргу необхідно визнати необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм частини 3 статті 109 та статті 619 Цивільного кодексу України, статей 73, 76 та 77 Господарського процесуального кодексу України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення.
Керуючись нормами статей 234, 287, 290, частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/14995/18 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020.
2. Касаційну разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Л. Стратієнко
І. Ткач