18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
12 листопада 2020 року, м. Черкаси справа № 01/10/5026/779/2011(925/373/20) Вх.суду №4972/20 від 27.03.2020
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
із секретарем судового засідання Безверхою І.М.,
за участю у судовому засіданні: Звєздічева М.О. (відповідач, особисто),
у судове засідання не з'явились: боржник у особі ліквідатора банкрута, ПрАТ "Страхова компанія "Еталон",
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду позовну заяву від 24.03.2020
позивача, Відкритого акціонерного товариства "Золотоношам'ясо",
до відповідача, Звєздічева Максима Олександровича ,
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон",
про стягнення 174 861,68 грн.
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії",
до боржника, Відкритого акціонерного товариства "Золотоношам'ясо",
про банкрутство юридичної особи
1. Відкритим акціонерним товариством "Золотоношам'ясо" у межах справи про банкрутство подано позовну заяву від 24.03.2020 з вимогою стягнути із Звєздічева Максима Олександровича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Золотоношам'ясо" (Черкаська область, м.Золотоноша, вул.Гагаріна,24, ідентифікаційний код 00444278) кошти у сумі 174861,68 грн. (з них: 59922,46 грн. основної суми коштів; 64696,41 грн. інфляційних за період з 04.10.2014 до 30.09.2018;7180,84 грн. три проценти річних за той же період, 43061,97 грн. процентів за користування чужими коштами за той же період).
2. Позивач у заявах від 24.03.2020 (т.33 а.с.1-10), від 07.08.2020 №02-01/15823/779-2011 (т.33 а.с.159-165) та його представники у судових засіданнях вимоги підтримали повністю і пояснили,
що ухвалою суду від 24.04.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Золотоношам'ясо", зокрема визнано кредитором боржника ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (правонаступником якого є АТ "Сбербанк") на суму 11 1289 328,12 грн. (з них: 1896 грн. у першу чергу задоволення, 92 202 341,09 грн. у четверту чергу задоволення; 19 085 091,03 грн. - у шосту чергу задоволення), а також на суму 11 649 707,55 грн., які підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо як такі, що забезпечені заставою майна боржника і підлягають задоволенню у першу чергу;
що здійснюючи повноваження ліквідатора банкрута, арбітражним керуючим Звєздічевим М.О., під час проведення інвентаризації майна ВАТ "Золотоношам'ясо" виявлено основні засоби другої і третьої групи (транспортні засоби, офісне обладнання, промислове обладнання) та безпідставно ідентифіковано останні як майно, яке є предметом забезпечення вимог ЗАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії";
що при продажу майна боржника вказане майно увійшло до складу лоту №1, оціненого вартістю у 2 463 982 грн. та реалізованого на другому повторному аукціоні за ціною 59 922,46 грн.;
що отримані від реалізації кошти ліквідатором банкрута були без належної правової підстави спрямовані платіжним дорученням №13 від 01.10.2014 на погашення вимог першої та другої черг заставного кредитора ЗАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії";
що арбітражний керуючий Звєздічев М.О. має відшкодувати боржнику (позивачу) шкоду, спричинену безпідставним перерахуванням АТ "Сбербанк" коштів від реалізації майна, яке не було предметом забезпечення вимог останнього, для подальшого їх спрямування на погашення вимог кредиторів першої та другої черг відповідно до ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції станом на 04.11.2012);
що відповідно до Цивільного кодексу України: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст.1166); особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст.22); збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.2 ст.22); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст.22);
що відповідно до ст.25 Кодексу України з процедур банкрутства шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій арбітражного керуючого, відшкодовується відповідно до закону; шкода, заподіяна особі внаслідок умисних дій чи бездіяльності арбітражного керуючого, відшкодовується арбітражним керуючим;
що ліквідатор банкрута, арбітражний керуючий Звєздічев М.О. усвідомлював безпідставність здійсненого перерахування коштів Банку, разом з тим, заходів щодо їх повернення не вжив;
що подана в межах справи про банкрутство 30.10.2018 арбітражним керуючим Звєздічевим М.О. позовна заява про стягнення з АТ "Сбербанк" на користь ВАТ "Золотоношам'ясо" безпідставно перерахованих коштів у сумі 174 861,68 грн. (з них: 59922,46 грн. - безпідставно перерахованих коштів, 64696,41 грн. - інфляційних втрат, 7180,84 грн. - 3% річних, 43061,97 грн. - процентів за користування чужими коштами) не містила клопотання про поновлення пропущених строків, що свідчить про формалізм таких дій та відсутність намірів виправлення арбітражним керуючим шкоди, спричиненої підприємству-боржнику:
що будь-яких доказів звернення арбітражного керуючого Звєздічева М.О. до АТ "Сбербанк" до подання вказаного позову з вимогою повернути безпідставно отримані грошові кошти, застосувати фінансові санкції за безпідставне користування коштами не надано;
що бездіяльність арбітражного керуючого Звєздічева М.О. неодноразово визнавалась неналежною судовими рішеннями у цій справі, зокрема, щодо неприйняття до свого відання документів підприємства-боржника, зазначених в актах приймання-передачі від 15.01.2013, та їх передачі наступному ліквідатору банкрута, арбітражному керуючому Юдицькому О.В., від виконання яких позову арбітражний керуючий Звєздічев М.О. ухиляється;
що з метою відшкодування грошових втрат внаслідок знецінення грошей позивачем за період з 04.10.2014 до 01.10.2018 нараховано відповідно до ст.625 ЦК України 64 696,41 грн. інфляційних, 7 180,84 грн. три відсотки річних, а також відповідно до ч.2 ст.536 ЦК України 43 061,97 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами;
що факт порушення ч.4 ст.42, ч.2 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо перерахування грошових коштів кредитору з порушенням порядку погашення вимог кредиторів та її черговості, є складовою цивільного правопорушення, встановлено ухвалі суду від 30.10.2018, отже в силу ч.4 ст.75 ГПК України не потребує повторного даказування;
що встановивши обставини безпідставної сплати АТ "Сбербанк" грошових коштів арбітражний керуючий Звездічев М.О. як ліквідатор банкрута відповідно до ст.25 Закону та ст.530 ЦК України зобов'язаний був направити АТ "Сбербанк" вимогу про повернення безпідставно отриманих грошових коштів, однак не зробив цього, отже АТ "Сбербанк" не було відомо про безпідставність отримання ним грошових коштів;
що безпідставно перераховані кошти, інфляційні втрати, 3 відсотки річних та проценти за користування чужими коштами, які могли б бути стягнуті з АТ "Сбербанк", втрачені позивачем з вини арбітражного керуючого Звєздічева М.О.;
що для боржника не має значення з кого судом буде стягнута спричинена підприємству майнова шкода, чи з арбітражного керуючого Звєздічева М.О., яким порушено приписи закону при здійсненні перерахування коштів, чи з АТ "Сбербанк", яким отримано ці кошти
що позивач вважає доведеними обставини вчинення арбітражним керуючим Звєздічевим М.О. неправомірних дій, які спричинили підприємству матеріальну шкоду в розмірі 174 861,68 грн.
3. Відповідач у відзиві від 05.08.2020 (т.33 а.с.147-153), та у судових засіданнях проти задоволення вимог заперечив повністю і пояснив,
що доводи про невжиття відповідачем заходів до повернення безпідставно перерахованих коштів з АТ "Сбербанк" в розмірі 59922,46 грн. не відповідають дійсності, оскільки 30.10.2018 арбітражним керуючим Звєздічевим М.О. подано до суду позовну заяву про стягнення з АТ "Сбербанк" на користь ВАТ "Золотоношам'ясо" безпідставно перерахованих коштів у сумі 174861,68 грн. (з них: 59922,46 грн. - безпідставно перерахованих коштів, 64696,41 грн. - інфляційних втрат, 7180,84 грн. - 3% річних, 43061,97 грн. - процентів за користування чужими коштами), яку ухвалами суду: від 12.11.2018 прийнято до розгляду по суті, а від 05.03.2019 - залишено без розгляду через неявку ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Юдицького О.В., відповідно до п.4 ч.1 ст.226 ГПК України;
що позовну заяву судом не розглянуто з огляду на припинення ухвалою суду від 22.11.2018 повноважень арбітражного керуючого Звєздічева М.О., як ліквідатора банкрута, та призначення на цю посаду арбітражного керуючого Юдицького О.В., яким ухвали суду про виклик у судове засідання з розгляду позовної заяви від 30.10.2018 було проігноровано;
що майно (основні засоби другої та третьої групи), виявлене ліквідатором банкрута при проведенні інвентаризації та помилково ідентифіковане як майно, яке є предметом забезпечення вимог ЗАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", в подальшому було включене до складу лоту №1 та оцінено вартістю у 246 392 грн.;
що склад лоту №1 затверджувався рішенням комітету кредиторів (протокол від 20.03.2014), а представник ЗАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" був присутній на зборах комітету кредиторів 20.03.2014 і достеменно знав, що майно, яке входило до лоту №1, не було предметом забезпечення вимог ЗАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", однак скористався допущеною ліквідатором банкрута помилкою з метою отримання неналежних останньому коштів;
що доводи позивача про не передання арбітражним керуючим Звєздічевим М.О. наступному ліквідатору, арбітражному керуючому Юдицькому О.В., оригіналів документів щодо реалізації майна по лоту №1 не відповідають дійсності, оскільки листом від 15.01.2019 №02-02/32 вказані документи були подані до суду на виконання ухвали суду від 04.12.2018, є умисним замовчуванням обставин справи та перекручуванням фактів представником ВАТ "Золотоношам'ясо";
що пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі неналежного виконання боржником своїх обов'язків;
що для стягнення збитків і настання деліктної відповідальності відповідно до ст.1166 і 1167 Цивільного кодексу України потрібно довести наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; факт понесення збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини, - за відсутності хоча б одного з яких цивільно-правова відповідальність не настає;
що хоча цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, позивач повинен довести, що протиправні дії вчинено саме особою, до якої пред'явлено позов, однак позивачем наявності шкоди та причинного зв'язку між неправомірними діями чи бездіяльністю саме арбітражного керуючого Звєздічева М.О. і заподіяною шкодою не доведено;
що до складу збитків не входять інфляційні втрати, 3% річних та проценти за користування чужими коштами, тому вимога про їх стягнення із арбітражного керуючого Звєздічева М.О. є безпідставною;
що виходячи з норм ч.1 і 2 ст.1212 і ст.1214 Цивільного кодексу України боржником перед ВАТ "Золотоношам'ясо" в даному випадку виступає АТ "Сбербанк", а не арбітражний керуючий Звєздічев М.О;
що позивачем невірно визначено належний спосіб захисту порушеного права - в даному випадку таким способом є звернення до особи, яка набула майно без достатньої правової підстави, тобто до АТ "Сбербанк", як неналежного отримувача коштів в розмірі 59 922,46 грн.
4.Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ПрАТ "Страхова компанія "Еталон", у письмовому поясненні від 07.09.2020 №01-04-356 (вх.суду №13959/20 від 10.09.2020, т.33 а.с.218-225) пояснила,
що відповідно до договору від 03.12.2012 №240000-151-03063 (далі - Договір страхування): п.4 - страховим випадком є факт виникнення відповідальності страхувальника перед третіми особами, нанесення шкоди майновим інтересам третіх осіб (крім шкоди, завданої життю та здоров'ю внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків - ненавмисних помилок, недбалості або упущень під час здійснення професійної діяльності протягом терміну дії договору); п.15 - страховик не компенсує збитки, що виникли у випадках: порушення страхувальником законодавства України; страхувальник вчинив навмисні дії або стало відомо, що такі дії були змовою між страхувальником та третіми особами та були спрямовані на завдання збитків чи невиконання зобов'язань; про подію, що має ознаки страхового випадку не було повідомлено своєчасно; страхувальник вчинив злочин, що знаходиться у прямому причинному зв'язку зі страховим випадком; 10.3 - страховий ризик - неумисні дії або помилки страхувальника під час здійснення ним професійної діяльності, що призвели до несподіваного та ненавмисного заподіяння збитків майновим інтересам третіх осіб; 10.4 - страховий випадок - набрання законної сили рішення суду щодо відшкодування страхувальником збитків, заподіяних третім особам, внаслідок настання страхового ризику, передбаченого п.10.3 договору; п.10.4.1 - подія, визначена в п.10.4 цього договору, визнається страховим випадком за умови, що: вимога про відшкодування збитків була вперше заявлена третьою особою у письмовій формі протягом строку дії цього договору;
що законних підстав для стягнення або сплати ПрАТ "СК "Еталон" страхового відшкодування немає, оскільки відповідно до п.12, 11, 11.2.3 договорів від 19.07.2013 №240000-15103591 та від 16.07.2014 №240000-15100147: при настанні події страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку, однак за період з 2013 до 2015 років повідомлень від страхувальника про настання страхового випадку або вимог про відшкодування збитків на адресу ПрАТ "СК "Етлон" не надходило; не покривається відповідальність страхувальника за збитки, що виникли внаслідок обставин, про які страхувальник знав або повинен був знати, але не вжив усіх від нього залежним заходів для запобігання страхового випадку; до страхових випадків не відносяться вимоги щодо відшкодування непрямих збитків, збитків ділової репутації, штрафів, пені та інших стягнень, моральної шкоди, упущеної вигоди.
5. Позивач повідомив про неможливість явки представника у судове засідання у зв'язку із хворобою, заявив клопотання від 11.11.2020 про розгляд справи без його участі.
Явка учасників справи обов'язковою не визнавалась.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з'явились.
6.При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013, далі - Закон №2343-XII) і Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі - Закон №4212-VI), чинних на час вчинення відповідних дій у процедурах банкрутства.
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
7.Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.
Ухвалами суду: від 08.04.2011 - порушено провадження у справі про банкрутство; від 14.11.2011 - визнано вимоги ініціюючого кредитора, зобов'язано останнього опублікувати у десятиденний термін в офіційних друкованих органах оголошення про порушення провадження у справі, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником призначено арбітражного керуючого Звєздічева М.О. (оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника опубліковано в газеті Голос України №219 (5219) від 22.11.2011); від 24.04.2012 - затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, згідно з яким, зокрема, визнано вимоги публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" на суму 111 289 328,12 грн. (з них: 1896 грн. у першу чергу, 92 202 341,09 грн. у четверту чергу; 19 085 091,03 грн. у шосту чергу; 11 649 707,55 грн. внесені до реєстру вимог кредиторів окремо як такі, що забезпечені заставою майна боржника).
18.12.2012 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Звєздічева М.О. Оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті Голос України №247 (5497) від 27.12.2012.
09.01.2013 ліквідатором банкрута видано наказ №1 про проведення інвентаризації майна підприємства з перевіркою його фактичної наявності станом на 15.01.2013 (т.33 а.с.22).
15.01.2013 ліквідатором банкрута проведено інвентаризацію майна та за результатами складено інвентарний список основних засобів (за місцем їх знаходження) на 15.01.2013 (т.33 а.с.23-33).
04.02.2013 ліквідатором банкрута видано наказ від 04.02.2013 (т.33 а.с.27) про включення в перелік основних засобів, виявлених при проведенні інвентаризації 15.01.2013, об'єктів згідно з додаткового інвентарного списку основних засобів від 04.02.2013 (т.33 а.с.28).
28.02.2013 ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Звєздічевим М.О., на підставі ст.57 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" самостійно складено висновки про оцінку майна (т.21 а.с.21-26), зокрема:
про вартість обладнання ВАТ "Золотоношам'ясо", в якому об'єктом оцінки вказано майно, яке є предметом застави ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", а саме: автобус КАВЗ; автомобілі: ВАЗ 21043, ГАЗ 31029 (Волга), ГАЗ 3307 (32 од.), ЗИЛ 441510 з причепом ОДАЗ 9958, ИЖ 2117, ІЖ 2715 (2 од.), КАЗ з причепом, САЗ, Школа; комп'ютер в комплекті, принтер HP LaserJet 1100, принтер Epson 300, причіп 1ПТС-9 НОМЕР_2, сепаратор пера, стіл, бак, барабан для миття субпродуктів, випаровувальний конденсатор ик-125, електролебідка тельфер, ін'єктор, машина для зняття пера, машина для розрізання птиці, панель управління приладів змінної частоти SEW, підйомник Г6 ФЕГ, підвісна лінія забиття ВРХ, прилади змінної частоти SEW, принтер Epson LX-300+, сепаратор, сосисочний автомат, транспортер ЛГ4, холодильна вітрина, щит контролю, а загальною вартістю ліквідації об'єктів оцінки визначено 246 392 грн. без врахування ПДВ (т.21 а.с.21-22);
про вартість обладнання, в якому об'єктом оцінки вказано майно, що є предметом застави ВАТ "Державний ощадний банк України", Черкаське обласне управління, а саме: компресор 2А 410-7-7, холодильний агрегат Copeland 2500, а загальною вартістю об'єктів оцінки визначено 14 000 грн. без врахування ПДВ (т.21 а.с.23);
про вартість майна ВАТ "Золотоношам'ясо" в якому об'єктом оцінки вказано майно згідно з додатком №1 (транспортні засоби - 5 одиниць, товарно-матеріальні цінності - 116 найменувань), а загальною вартістю визначено 335 583 грн. без врахування ПДВ (т.21 а.с.24-26).
10.10.2013 ліквідатором банкрута прийнято рішення про визначення Товарної біржі "Електронні торги України" організатором на проведення торгів (аукціону) з продажу майна боржника (т.20 а.с.168), з яким 25.12.2013 укладено відповідний договір (т.20 а.с.169-171).
17.01.2014 організатором аукціону опубліковано оголошення про продаж майна ЦМК (т.20 а.с.172), згідно з яким на продаж виставлено цілісний майновий комплекс ВАТ "Золотоношам'ясо", який складається з транспортних засобів, харчових домішок, обладнання, офісної техніки та дебіторської заборгованості у розмірі 125 700 264,39 грн., аукціон проводиться з 18.02.2014 до 05.03.2014, початкова вартість майна визначена у сумі 135 871 941,90 грн.
Згідно з повідомленням організатора аукціону, ТБ "Електронні торги України", аукціон з продажу майна ВАТ "Золотоношам'ясо", який проводився з 18.02.2014 до 05.03.2014 по лоту №103291, не відбувся у зв'язку з відсутністю заявок на участь у електронних торгах (т.21 а.с.20).
20.03.2014 зборами комітету кредиторів (за участю присутніх: із правом вирішального голосу ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", із правом дорадчого голосу ліквідатора ВАТ "Золотоношам'ясо" арбітражного керуючого Звєздічева М.О.) прийнято рішення (протокол від 20.03.2014, т.21 а.с.27-30) про визначення складу трьох лотів з продажу майна, яке увійшло до актів інвентаризації, з них: лот №1 - майно, що є предметом застави ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" в кількості 39 одиниць загальною вартістю 246 392 грн.; лот №2 - майно, що є предметом застави АТ "Ощадбанк" в кількості 2 одиниці загальною вартістю 14 000 грн.; лот №3 - майно загальною вартістю 335 583 грн.
26.03.2014 ліквідатором банкрута подано до суду заяву про визнання організатора аукціону, Черкаської філії ТБ "Електронні торги України", учасником справи та додано договір з організатором аукціону від 25.12.2013 (т.14 а.с.4), за результатами якої 31.03.2014 постановлено ухвалу суду.
28.05.2014 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про продаж майна банкрута (лоту №105020).
Згідно з повідомленням організатора аукціону ТБ "Електронні торги України" від 27.06.2014 №281/1357-АП (т.22 а.с.12) аукціон з продажу майна ВАТ "Золотоношам'ясо", який проводився з 27.06.2014 до 14.07.2014 по лоту №105020, не відбувся у зв'язку з відсутністю заявок на участь у електронних торгах.
01.07.2014 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про продаж майна банкрута (лоту №10633) з першого повторного аукціону з початковою вартістю 197113,60 грн. із можливістю її зниження на тому ж аукціоні.
Згідно з повідомленням організатора аукціону ТБ "Електронні торги України" від 21.07.2014 №21/07-14/2-АП (т.22 а.с.58) перший повторний аукціон з продажу майна ВАТ "Золотоношам'ясо", який проводився з 31.07.2014 до 15.08.2014 по лоту №106933, не відбувся у зв'язку з відсутністю заявок на участь у електронних торгах.
24.07.2014 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про продаж майна банкрута (лоту №108678) з другого повторного аукціону з початковою вартістю 157 690,88 грн. з можливістю зниження початкової вартості на тому ж аукціоні.
Згідно з повідомленням організатора аукціону ТБ "Електронні торги України" від 10.09.2014 №184/1972-АП (т.22 а.с.104) аукціон (другий повторний) з продажу майна ВАТ "Золотоношам'ясо", який проводився з 26.08.2014 до 10.09.2014 визнано таким, що відбувся. Переможцем по лоту №108678 за визнано юридичну особу, якою запропоновано найвищу ціну за лот - 59 922,46 грн.
Згідно з протоколом про проведення аукціону від 10.09.2014 №108678 (т.22 а.с.105) переможцем торгів за критерієм найвищої запропонованої ціни - 59 922,46 грн. визначено ТОВ "Артбудкомфорт", з яким 15.09.2014 укладено договір купівлі-продажу майна підприємства банкрута (т.22 а.с.106) та складено акт про передання права власності на куплене майно (т.22 а.с.107-108).
01.10.2014 ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Звєздічевим М.О., грошові кошти у розмірі 59 922,46 грн. перераховані на рахунок АТ "Сбербанк Росії" згідно з платіжним дорученням від 01.10.2014 №13 з призначенням платежу: "Погашення вимог забезпечених заставою згідно ст.31 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.33 а.с.49).
30.10.2014 суду надано поточний звіт ліквідатора банкрута від 27.10.2014 (т.14 а.с.170) у якому вказано про реалізацію майна боржника. Звіт не містить відомостей про надходження грошей і їх розподіл.
21.11.2014 на комітеті кредиторів (т.22 а.с.219) ліквідатор банкрута інформував про здійснений продаж і суми продажу.
13.08.2018 ухвалою суду справу прийнято до свого провадження суддею Хабазнею Ю.А.;
30.10.2018 №1 ухвалою суду задоволено частково скарги ПАТ "Сбербанк" від 09.01.2018 (вх.суду №591/18 від 10.01.2018), від 12.03.2018 (вх.суду №6918/18 від 13.03.2018) та від 10.09.2018 (вх.суду №26637/18 від 11.09.2018), а також клопотання від 24.08.2018 (вх.суду №25394/18 від 28.08.2018 з ідентичним клопотанням від 06.09.2018 за вх.суду №26572/18 від 11.09.2018) та від 16.10.2018 (вх.суду №30874/18 від 17.10.2018) - усунуто арбітражного керуючого Звєздічева М.О., від виконання обов'язків ліквідатора банкрута;
30.10.2018 за вх.№ 32110/18 боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Звєздічева М.О., подано позовну заяву від 30.10.2018 з вимогою стягнути з Акціонерного товариства "Сбербанк" на користь Відкритого акціонерного товариства "Золотоношам'ясо" безпідставно перераховані кошти у сумі 174 861,68 грн. (з них: 59 922,46 грн. - безпідставно перерахованих коштів, 64 696,41 грн. - інфляційних втрат, 7 180,84 грн. - 3% річних, 43 061,97 грн. - процентів за користування чужими коштами), яку ухвалою суду від 12.11.2018 призначено для розгляду по суті
22.11.2018 ухвалою суду ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В.
21.12.2018 боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Юдицького О.В., подано заяву №02-01/14281/779-2011 з вимогою зобов'язати арбітражного керуючого Звєздічева М.О. передати ліквідатору банкрута бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.
08.01.2019 ПАТ "Сбербанк" (головою комітету кредиторів), подано скаргу з вимогами: визнати неналежними дії арбітражного керуючого Звєздічева М.О. з ухилення від передачі ліквідатору банкрута, арбітражному керуючому Юдицькому О.В., бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута, ВАТ "Золотоношам'ясо"; зобов'язати арбітражного керуючого Звєздічева М.О. передати ліквідатору банкрута, арбітражному керуючому Юдицькому О.В., бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута, ВАТ "Золотоношам'ясо".
19.02.2019 ухвалою суду №2: у задоволенні заяви боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Юдицького О.В. від 21.12.2018 №02-01/14281/779-2011 відмовлено повністю; скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" від 08.01.2019 задоволено частково - визнано дії арбітражного керуючого Звездічева М.О. щодо неприйняття до свого відання документів, які вказані в актах приймання передачі від 15.01.2013, та наступної їх передачі арбітражному керуючому Юдицькому О.В. незаконними, а в решті вимог відмовлено.
05.03.2019 ухвалою суду, відповідно до п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, залишено без розгляду позовну заяву від 30.10.2018 (вх.суду №32110/18), подану боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Звєздічева М.О.
Постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 29.08.2019 скасовано постановлену у цій справі ухвалу суду від 19.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 в частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Юдицького О.В. від 21.12.2018 №02-01/14281/779-2011 і часткової відмови у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства" Сбербанк" від 08.01.2019 а справу у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.
Ухвалою суду від 13.12.2019 заяву боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Юдицького О.В., від 21.12.2018 №02-01/14281/779-2011 та скаргу ПАТ "Сбербанк" від 08.01.2019 задоволено та визнано неналежною бездіяльність арбітражного керуючого Звєздічева М.О. щодо не передачі ним ліквідатору ВАТ "Золотоношам'ясо", арбітражному керуючому Юдицькому О.В., бухгалтерської та іншої документації банкрута і зобов'язано арбітражного керуючого Звєздічева М.О. передати їх ліквідатору ВАТ "Золотоношам'ясо", арбітражному керуючому Юдицькому О.В.
27.03.2020 позивачем подано позовну заяву від 24.03.2020, яка є предметом судового розгляду.
Ухвала суду від 13.12.2019 арбітражним керуючим Звездічевим М.О. не виконана та 28.10.2020 ним у цю справу про банкрутство подано заяву з вимогами зобов'язати ТОВ "Артбудкомфорт" виконати його вимоги і передати йому документацію ВАТ "Золотоношам'ясо", яка була передана ТОВ "Артбудкомфорт" на відповідальне зберігання згідно з договором від 15.01.2013 №1.
8.Відповідно до ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011, тобто до 19.01.2013, далі - Закон №2343-XII), положеннями якого регулювалась ліквідаційна процедура до 21.10.2020 (введення в дію Кодексу),
ч.10 ст.13. При здійсненні своїх повноважень розпорядник майна зобов'язаний діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів. Розпорядник майна несе відповідальність за неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.
ч.1 ст.25. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
ч.2 ст.26. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Згідно з нормами Закону №4212-VI, положеннями якого регулювався продаж майна у цій справі:
ч.2 і 3 ст.98. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника. Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
ч.1 ст.107. Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.
Відповідно до Кодексу:
ч.1 ст.21. Арбітражні керуючі несуть за свої дії та бездіяльність цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом;
ст.25. Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій арбітражного керуючого, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, заподіяна особі внаслідок неумисних дій або помилки арбітражного керуючого, відшкодовується за рахунок страхової виплати. Шкода, заподіяна внаслідок умисних дій чи бездіяльності арбітражного керуючого, відшкодовується арбітражним керуючим.
Згідно із Цивільним кодексом України:
ч.1 і 2 ст.16. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
ст.22. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
ст.177. Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
ч.1 ст.190. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
ч.2 ст.536. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства;
ч.2 ст.625. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;
ч.1 і 2 ст.1166. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини;
ч.1 ст.1192. Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі;
ч.1 і 2 ст.1212. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події;
ч.1 ст.1214. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи;
ч.2 ст.1214. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
9.Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.
9.1. Збитки та їх розмір.
Згідно з платіжним дорученням 01.10.2014 №13 ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Звєздічевим М.О., грошові кошти у розмірі 59 922,46 грн. перераховані на рахунок АТ "Сбербанк Росії" з призначенням платежу: "Погашення вимог забезпечених заставою згідно ст.31 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.33 а.с.49).
Отже розмір втрачених коштів є доведеним і складає 59 922,46 грн. Факт їх втрати настав з моменту перерахування коштів.
Відповідно до ст.177, 190 Цивільного кодексу України: грошові кошти (гроші) є річчю; майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки; крім грошей складовими майна є цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
У цій справі майно (гроші) є втраченими з моменту перерахування, тому у боржника-позивача виникли майнові втрати у розмірі цих зобов'язань.
9.2. Протиправність дій арбітражного керуючого Звєздічева М.О.
Дія полягає у перерахуванні коштів платіжним дорученням від 01.10.2014 №13
Протиправність цієї дії полягає: а) у "погашенні вимог забезпечених заставою" за рахунок майна, яким не були забезпечені вимоги АТ "Сбербанк Росії"; б) у погашенні вимог у першу чергу, а не у четверту чергу що суперечить ч.2 ст.26, підп. "а" п.1 ч.1, п.4 ч.1 і ч.2 ст.31 Закону №2343-XII.
9.3. Вина арбітражного керуючого Звєздічева М.О.
Перебуваючи на посаді ліквідатора банкрута Звєздічев М.О. не пред'являв будь-яких вимог до АТ "Сбербанк" про повернення безпідставно отриманих коштів. Таку позовну заяву ним подано лише 30.10.2018, тобто у день постановлення ухвали суду від 30.10.2018, якою Звєздічева М.О. було усунено від виконання обов'язків ліквідатора банкрута,
З огляду на дії та пояснення Звєздічева М.О. суд вважає, що його вина є прямим умислом - він усвідомлював протиправність своєї дії (перерахування коштів кредитору не у четверту чергу, у яку кредитор би їх можливо й не отримав чи отримав у незначній пропорційній сумі, а у першу чергу, як отримані "від продажу заставного майна", тобто коли кредитор їх отримує гарантовано без будь-якого пропорційного розподілу) передбачав його суспільно небезпечні наслідки (такі як неотримання коштів тими кредиторами, які дійсно мали на них право, вчинені з метою задоволення вимог кредитора, який має вирішальну кількість голосів і більше половини усіх вимог кредиторів) і бажав їх настання (знав і приховував до останнього моменту та подав позовну заяву 30.10.2018 у день свого усунення з метою помсти цьому кредитору).
Суд вважає, що обставини порівняння та "ідентифікації" майна, яке є предметом забезпечення згідно з договором застави, і яке Звєздічевим М.О. було виявлене в ході інвентаризації, не представляло для нього складності, інакше він би й не виявив свою "помилку" (як він стверджує) через чотири роки після продажу всього наявного майна. Мотивом "виявлення" такої помилки стало знання цієї обставини визначально і бажання використати ці знання з метою позбавити АТ "Сбербанк" перерахованих йому коштів з відповідними нарахуваннями.
Обставини ненадання арбітражним керуючим Звєздічевим М.О. комітету кредиторів (який мав контролювати хід ліквідаційної процедури і головою якого є АТ "Сбербанк") щомісячних звітів про хід ліквідаційної процедури, відсутності у наявних у справі звітах за період з 18.12.2012 до 12.02.2018 інформації про фінансове становище і майно боржника є лише додатковим підтвердженням умислу.
9.4. Причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю і збитками.
Причинний зв'язок має місце лише тоді, коли діяння виступає необхідною умовою, без якої неможливе настання наслідку.
В даному випадку дія Звєздічева М.О.. як ліквідатора банкрута у часі передує наслідку (перерахуванню коштів не тому кредитору і не в тій черговості та пропорції).
Дія не лише передує наслідку в часі, але і безпосередньо викликає його. Будь-яка інша подія, якщо вона в цей проміжок часу відбувалась (з моменту відкриття ліквідаційної процедури до моменту перерахування коштів) не призвела і не могла призвести до такого наслідку. Дія в даному випадку з необхідністю, з неминучістю (закономірно) викликає настання наслідку.
9.5. Спричинення діями Звєздічева М.О. збитків на суму 59 922,46 грн. є відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України правовою підставою для їх стягнення.
9.6. "Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. (п.43-45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, в ЄДРСР №74838873).
Розрахована позивачем сума 64696,41 грн. інфляційних за період з 04.10.2014 до 30.09.2018 та 7180,84 грн. трьох процентів річних за той же період є вірною і підлягає стягненню.
9.7. Вимога про стягнення суми 43061,97 грн. процентів за користування чужими коштами задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно із ст.536 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Однак Звездічев М.А. чужими грошовими коштами не користувався, зобов'язання є позадоговірними, тому договором розмір за користування ними не встановлено. Законом або іншим актом цивільного законодавства такий розмір також не встановлено, а застосування ст.1048 ЦК України по аналогії, як пропонує позивач, не відповідає нормі ст.536 ЦК України, такий розмір має бути встановлено для конкретного зобов'язання (випадку).
9.8. Отже загальна сума, яка підлягає стягненню зі Звєздічева М.О. складає 131 799,71 грн. (59 922,46 +64696,41 +7180,84).
10. Суд відхиляє доводи арбітражного керуючого Звєздічева М.О. про неналежність способу захисту порушеного права, оскільки він намагається підмінити особу, яка має відповідати за збитки та оскільки він намагається переконати суд у тому, що існує інший можливий спосіб захисту порушеного права і що цей спосіб захисту єдино-можливий.
Так, суд погоджується з тим, що відповідно до Цивільного кодексу України існує і інший спосіб повернення коштів боржнику шляхом пред'явлення вимоги до АТ "Сбербанк" (як про це свідчить позовна заява від 30.10.2018), однак право вибору способу захисту порушеного права (в тому числі й з огляду на можливість надати необхідні докази та обгрунтування) належить боржнику, а обраний ним спосіб захисту прямо передбачено п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України.
Вибір відповідальної особи не може підмінятись вибором способу порушеного права.
Решту доводів і поданих учасниками справи доказів, які судом не прийнято або відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.238, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Золотоношам'ясо" від 24.03.2020 задовольнити частково.
1.1. Стягнути із Звєздічева Максима Олександровича (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Золотоношам'ясо" (Черкаська область, м.Золотоноша, вул.Гагаріна, 24, ідентифікаційний код 00444278) 59 922,46 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять дві гривні 46 коп.) збитків, 64696,41 грн. (шістдесят чотири тисячі шістсот дев'яносто шість гривень 41 коп.) інфляційних втрат, 7180,84 грн. (сім тисяч сто вісімдесят гривень 84 коп.) - 3% річних, а всього - 131 799,71 грн. (сто тридцять одна тисяча сімсот дев'яносто дев'ять гривень 71 коп.)
1.2. В решті вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 30.11.2020.
Направити це судове рішення сторонам (2) та АТ "Сбербанк".
С у д д я Хабазня Ю.А.
С-4