27.11.20
33/812/361/20
Єдиний унікальний номер судової справи: 482/1783/20
Номер провадження № 33/812/361/20 Головуючий суддя апеляційного суду - Т.В. Крамаренко
27 листопада 2020 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Крамаренко Т.В.
із секретарем судового засідання - Чистою В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 04 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 295739 від 11 жовтня 2020 року, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 11 жовтня 2020 року о 22 год. 30 хв. в м. Нова Одеса по вул. Садова керував транспортним засобом VOLKSWAGEN POLO, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах з порожнини рота, млява мова, нестійка хода). В присутності двох свідків водієві ОСОБА_1 у встановленому законом порядку було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою Алкотест Драгер або в медичному закладі, на що водій в присутності двох свідків відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 чт. 130 КУпАП.
Постановою судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 04 листопада 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову якою закрити провадження у справі за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що під час складання відносно нього протоколу працівниками поліції, свідки, які зазначені в протоколі були відсутні, у зв'язку з чим в суді першої інстанції ним було заявлено клопотання про їх допит, а також допита свідка ОСОБА_2 .
Також, наголошує на тому, що працівники поліції запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення, де вже були зазначені свідки.
Звертає увагу на те, що при винесенні постанови суд першої інстанції позбавив його права керування транспортними засобами безстроково, що не передбачено ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце й час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.
Згідно пункту 2.9-а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил дорожнього руху України).
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З оскаржуваної постанови суду вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду.
За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 295739 від 11 жовтня 2020 року, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 11 жовтня 2020 року о 22 год. 30 хв. в м. Нова Одеса по вул. Садова керував транспортним засобом VOLKSWAGEN POLO, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах з порожнини рота, млява мова, нестійка хода). В присутності двох свідків водій ОСОБА_1 у встановленому законом порядку було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою Алкотест Драгер або в медичному закладі, на що водій в присутності двох свідків відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 чт. 130 КУпАП. (а.с.1).
Вказаний протокол складений за участю свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та без зауважень підписаний ОСОБА_1 .
Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у водія ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився. В графі свідки огляду зазначені: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вказаний акт підписано водієм ОСОБА_1 (а.с. 2).
З письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що 11 жовтня 2020 року о 22 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_1 працівники поліції запросили їх в якості свідків і в їх присутності запропонували водієві ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом VOLKSWAGEN POLO, н/з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, пройти тест на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку за допомогою Алкотесту Драгер на місці зупинки або в медичному закладі, на що водій ОСОБА_1 відмовився (а.с.3, 4).
Отже, факт відмови ОСОБА_1 на вимогу патрульного поліцейського пройти відповідно до встановленого законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі підтверджений письмовими поясненнями двох свідків та відеозаписом, який міститься в матеріалах адміністративної справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно частин 1-3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівників поліції у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Аналогічні вимоги містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція).
Так, відповідно до пунктів 2-3 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є:
запах алкоголю з порожнини рота;
порушення координації рухів;
порушення мови;
виражене тремтіння пальців рук;
різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки алкогольного сп'яніння є підставою для проведення огляду водія на стан сп'яніння.
Пунктами 6-7 Розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Згідно з п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що пояснення свідків не є належними доказами, не заслуговують на увагу, оскільки письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 узгоджуються зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, що відповідно до приписів ст. 251 КУпАП можуть бути доказами у справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, клопотань про виклик свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 не надходило.
Доводи ОСОБА_1 про те, що огляд на стан сп'яніння на місці було проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, не є підставою для визнання незаконними дій поліцейських, пов'язаних із виявленням та фіксуванням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
До того ж, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема, на час складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів.
Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що суд першої інстанції позбавив його права керування транспортними засобами безстроково, що не передбачено ст. 130 КУпАП є безпідставними з огляду на наступне.
Так, санкцією ч.1 статті 130 КУпАП передбачено що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, санкцією вказаної статті чітко визначено строк позбавлення права керування транспортними засобами - один рік, альтернатива відсутня, а тому не зазначення судом першої інстанції строку на який позбавлено ОСОБА_1 права керування транспортними засобами є лише технічною помилкою, яка не впливає на законність оскаржуваної постанови.
Крім того, із дослідженого відеозапису, який міститься в матеріалах справи вбачається, що водій ОСОБА_1 особисто не заперечував факт керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та підтвердив факт вживання пива.
За такого доводи апеляційної скарги суд оцінює як спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
У рішенні по справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
З урахуванням наведеного, суд дійшов правильного висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 283, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 04 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.В. Крамаренко