про повернення позовної заяви
27 листопада 2020 року 640/22800/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши в м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ), Управління казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправними дій, скасування постанов та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ), Управління казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т.С. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 100813,49 грн. від 14.01.2020 в межах виконавчого провадження №53406782, щодо винесення постанови про скасування процесуального документу від 31.08.2020 в межах виконавчого провадження №53406782, щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 77046,01 грн. від 31.08.2020 в межах виконавчого провадження №62918843;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т.С. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 100813,49 грн. від 14.01.2020 в межах виконавчого провадження №53406782;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т.С. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 77046,01 грн. від 31.08.2020 в межах виконавчого провадження №62918843;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т.С. щодо винесення постанови від 31.08.2020 №53406782 про скасування процесуального документу в межах виконавчого провадження №53406782;
- зобов'язати Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) винести постанову про закінчення виконавчого провадження №62918843 та повернути ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 24611,16 грн., стягнутий у виконавчому провадженні №62918843;
- зобов'язати Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області подання про повернення зарахованих до бюджету коштів у розмірі 24611,16 грн., примусово стягнутих під час виконавчого провадження №62918843, належних ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 24611,16 грн., які стягнуті під час виконавчого провадження №62918843 до державного бюджету України.
- зобов'язати Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) повернути ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 23767,48 грн., стягнутий у виконавчому провадженні №53406782 від 14.01.2020 року;
- зобов'язати Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області подання про повернення зарахованих до бюджету коштів у розмірі 23767,48 грн., примусово стягнутих під час виконавчого провадження №53406782, належних ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 23767,48 грн., які стягнуті під час виконавчого провадження №53406782 до державного бюджету України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2020 адміністративну справу №640/22800/20 передано на розгляд за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
23 листопада 2020 року адміністративна справа №640/22800/20 надійшла на адресу Київського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу була передана судді Балаклицькому А.І.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за цим позовом, суд виходить з наступного.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Водночас, частиною 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно з ч. 1 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, поряд з вимогами, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, позивачем заявлено також вимоги про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т.С. щодо винесення постанови про скасування процесуального документу від 31.08.2020 в межах виконавчого провадження №53406782 та визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т.С. щодо винесення постанови від 31.08.2020 №53406782 про скасування процесуального документу в межах виконавчого провадження №53406782.
Вирішуючи питання, чи дотримано позивачем правила об'єднання позовних вимог, суд зазначає наступне.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п. 24 свого рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Отже, поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до частини п'ятої статті 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною першою якої передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначено у розділі X Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404).
Частиною першою статті 74 Закону №1404 передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною другою цієї ж статі передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності державного (приватного) виконавця щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
Якщо виконанню підлягає рішення іншого органу (не суду) і відсутній спеціальний закон, що передбачає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів ДВС, у такому випадку вони підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Як вбачається з позовної заяви та долучених до неї матеріалів, позивач у даній справі, зокрема, оскаржує дії головного державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т.С. щодо винесення постанови про скасування процесуального документу від 31.08.2020 в межах виконавчого провадження №53406782 та постанову головного державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т.С. щодо винесення постанови від 31.08.2020 №53406782 про скасування процесуального документу в межах виконавчого провадження №53406782.
Так, 15 лютого 2017 року головним державним виконавцем Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Мовчун Т.С. відкрито виконавче провадження №53406782 з примусового виконання виконавчого листа №363/4569/14-ц, який був виданий Вишгородським районним судом Київської області 14.09.2015 про стягнення з солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" заборгованості за кредитним договором в розмірі 1008134,95 грн.
Постановою головного державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т.С. від 31.08.2020 ВП №53406782 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №363/4569/14-ц, який був виданий Вишгородським районним судом Київської області 14.09.2015 про стягнення з солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" заборгованості за кредитним договором в розмірі 1008134,95 грн.
Однак, головним державним виконавцем Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т.С. у межах виконавчого провадження №53406782 винесено постанову про скасування процесуального документу від 31.08.2020, якою скасовано документ Постанова про закінчення виконавчого провадження" від 31.08.2020, що видав Мовчун Т.С. при примусовому виконанні виконавчого листа №363/4569/14-ц, який був виданий Вишгородським районним судом Київської області 14.09.2015 про стягнення з солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" заборгованості за кредитним договором в розмірі 1008134,95 грн.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови від 31.08.2020 №53406782 про скасування процесуального документу вбачається, що вона прийнята в межах виконавчого провадження №53406782 при примусовому виконанні виконавчого листа №363/4569/14-ц, який був виданий Вишгородським районним судом Київської області 14.09.2015 про стягнення з солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" заборгованості за кредитним договором в розмірі 1008134,95 грн.
Суд звертає увагу на те, що рішення Вишгородського районного суду Київської області у справі №363/4569/14-ц, на підставі якого було видано 14.09.2015 виконавчий лист №363/4569/14-ц, було прийнято у порядку цивільного судочинства.
Отже, позивач оскаржує дії головного державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т.С. щодо винесення постанови про скасування процесуального документу від 31.08.2020 в межах виконавчого провадження №53406782, які були вчинені в рамках примусового виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області у справі №363/4569/14-ц, ухваленого відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
Статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини першої статті 448 Цивільного процесуального кодексу України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Тобто, як право на звернення зі скаргою, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов'язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України та його примусовим виконанням.
Приймаючи до уваги те, що позивачем оскаржуються дії головного державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т.С. щодо винесення постанови про скасування процесуального документу від 31.08.2020 в межах виконавчого провадження №53406782 та постанова від 31.08.2020 №53406782 про скасування процесуального документу в межах виконавчого провадження №53406782, які вчиненні нею у рамках виконавчого провадження з примусового виконання рішення місцевого загального суду, ухваленого за правилами Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає, що вказані вимоги позивача не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №320/247/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87144998).
Одночасно суд роз'яснює, що розгляд позовних вимог позивача про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т.С. щодо винесення постанови про скасування процесуального документу від 31.08.2020 в межах виконавчого провадження №53406782 та визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Мовчун Т.С. щодо винесення постанови від 31.08.2020 №53406782 про скасування процесуального документу в межах виконавчого провадження №53406782 повинен здійснюватися за правилами ЦПК України, судом, який видав виконавчий документ, у даному випадку - Вишгородським районним судом Київської області.
Отже, наведене свідчить, що позивачем у позовній заяві об'єднані вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Згідно з ч. 6 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
При цьому, суд звертає увагу, що статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено повернення частини позовних вимог.
Враховуючи те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог і відсутні підстави для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 цього Кодексу.
Згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 21, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ), Управління казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправними дій, скасування постанов та зобов'язання вчинити дії, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Балаклицький А. І.